Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ. Методичні рекомендації



Методичні рекомендації

 

до складання
навчальних програм дисциплін

Та робочих навчальних ПРОГРАМ

КРЕДИТНИХ МОДУЛІВ

 

Ухвалено
Методичною радою НТУУ “КПІ”

Протокол № 1 від 28.09.2006 р.

Київ

«Політехніка»


Методичні рекомендації до складання навчальних програм дисциплін та робочих навчальних програм кредитних модулів / Уклад. В. П. Головенкін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2006. – 20 с.

 

Методичні рекомендації визначають вимоги до структури та зміс­ту навчальних програм дисциплін та робочих навчальних програм кредитних модулів в умовах використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

 

Навчальне видання

 

методичні рекомендації

до складання навчальних програм дисциплін

та робочих навчальних програм кредитних модулів

 

 

Укладач Головенкін Володимир Павлович, канд. техн. наук, доц.

 

Відповідальний

за випуск Шеховцов Володимир Ілліч, канд. техн. наук, проф.

 

Рецензенти: Красильніков Олександр Іванович, канд. фіз.-мат. наук, доц.

Дяченко Станіслав Мефодійович, канд. техн. наук, доц.

 

 

За редакцією укладача

 

 


Навчальна програма дисципліни є складовою стандарту вищої освіти (СВО) вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, що підлягають засвоєнню на конкретній змістовній основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти студенти, а також рівні їх сформованості.

У цілому, зазначені компоненти навчальної програми є конкретним відображенням цілей навчання, на досягнення яких повинні бути спрямовані зусилля педагогів і студентів у процесі навчання.

Навчальні програми дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців та навчальних планів. Програми навчальних дисциплін мають містити відповідні змістовні модулі, забезпечувати формування певних здатностей та умінь, зазначених в ОПП.

При розробці навчальних програм треба врахувати основні перспективні напрями розвитку відповідної науки й галузі техніки; новітні досягнення науки, техніки і технологій; забезпечити наступність та необхідні міждисциплінарні зв’язки, мотивацію навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї праці.

Навчальні та робочі навчальні програми дисциплін розробляються відповідними кафедрами університету. Відповідальність за їх розробку покладається на завідувачів кафедр.

При розробці навчальної та робочої навчальної програми може бути корисною така послідовність етапів.

Перший етап розробки пов’язаний із визначенням призначення навчальної дисципліни у підготовці фахівця та мети її вивчення. Для цього аналізується освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) фахівця і визначаються ті її вимоги, які можуть бути забезпечені при вивченні цієї дисципліни. Мета вивчення дисципліни має бути подана у вигляді системи здатностей, типових завдань діяльності.

Завдання навчальної дисципліни обумовлюється об’єктом вивчення та значенням цього об’єкту для професійної діяльності фахівця. Завдання вивчення дисципліни мають бути подані у вигляді системи знань та умінь із зазначенням певного рівня їх сформованості (відповідно до ОПП).

Другий етап формування навчальної програми пов’язаний із визначенням її складу і структури. Головними системоутворюючими елементами при визначенні структури дисципліни є об’єкт вивчення, його відношення до професійної діяльності фахівця, а також міждисциплінарні зв’язки.

Структурування навчальної дисципліни за розділами, темами здійснюється на основі виділення інформації, необхідної і достатньої для всебічної характеристики об’єктів вивчення предмета з точки зору професійної діяльності. Структурування дисципліни пов’язано з виявленням внутрішніх зв’язків. На основі взаємозв’язків між темами здійснюється систематизація, виявлення відсутнього навчального матеріалу, забезпечення послідовності вивчення певних тем. Структура навчальної дисципліни віддзеркалюється у змісті навчального матеріалу програми і тематичному плані робочої навчальної програми.

Третій етап роботи пов’язаний із визначенням вимог до знань та умінь. Вони мають бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити рівень засвоєння студентами відповідних знань та оволодіння необхідними уміннями.

Визначення вимог до знань і умінь з кожної теми сприяє реалізації контролюючої функції навчальних програм і є підставою для наступного планування змісту практичних занять, лабораторних робіт і комп’ютерного практикуму, семестрових індивідуальних завдань та самостійної роботи студентів (СРС).

Четвертий етап пов’язаний із плануванням практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт та комп’ютерного практикуму. При визначенні певних видів цих занять потрібно враховувати зазначений в ОПП рівень сформованості необхідних умінь, а також особливості кожного виду навчальних занять, які визначені у «Положенні про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ» [1].

П’ятий етап розробки навчальних програм пов’язаний із визначенням обсягу і змісту самостійної роботи студентів, у тому числі із визначенням семестрових індивідуальних завдань та витрат часу на їх виконання з урахуванням складності та трудомісткості.

З метою забезпечення ефективності СРС необхідно передбачити її чітке планування, розмаїття видів, посилення професійної спрямованості завдань, формування навичок та умінь самостійної роботи.

Шостий етап пов’язаний із визначенням контрольних заходів, їх розподілом за темами. Необхідно визначити цілі та завдання цих заходів, розробити контрольні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами відповідних знань та оволодіння уміннями, передбаченими програмою дисципліни.

На заключному етапі розробники навчальної програми на основі дидактичних принципів і набутого досвіду мають надати рекомендації з раціонального розподілу навчального часу за темами, певними видами аудиторних занять та СРС для різних форм навчання.

Навчальні програми загальноуніверситетських дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів, загальних дисциплін програм магістерської підготовки розробляються відповідними кафедрами, розглядаються Методичною радою університету і затверджуються першим проректором.

Навчальні програми дисциплін природничо-наукового циклу та певних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки повинні бути спільними у межах одного або кількох напрямів підготовки, а дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів – однаковими у межах однієї (кількох) галузей знань (інженерія, транспорт, освіта, гуманітарні науки та ін.). У робочій навчальній програмі дисципліни також можуть бути зазначені необхідні для конкретної спеціальності особливості та доповнення.

З метою забезпечення цілісності навчального матеріалу, забезпечення професійної спрямованості змісту навчання, попередження можливого дублювання, врахування міждисциплінарних зв’язків навчальні програми розглядаються методичною комісією факультету, для спеціальностей якого розроблена відповідна навчальна програма.

Після ухвалення методичною комісією факультету (інституту) навчальна програма затверджується “замовником” – деканом факультету (директором інституту).

Навчальні програми дисциплін відповідних навчальних планів входять до комплексу навчально-методичної документації зі спеціальності деканату та випускової кафедри. Вимоги до структури, змісту і оформлення навчальної програми дисципліни викладені у Додатку А.

 

Однією з особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) є планування навчального процесу у кредитних модулях, що має забезпечити можливості студентської мобільності, досягнення сумісності програм підготовки та навчання студентів за індивідуальними траєкторіями навчання. КМСОНП забезпечує прозорість освітніх програм і навчальних планів, полегшує академічне визнання дипломів і кваліфікацій, робить вищу освіту України більш привабливою для студентів з різних країн.

Кредитний модуль (модуль ECTS) – навчальна дисципліна (частина багатосеместрової дисципліни), яка вивчається в певному семестрі. Кредитний модуль має певний обсяг у кредитах ECTS, а рівень його засвоєння має бути визначено в системі оцінювання ECTS.

Структурно-логічна схема (СЛС) програми підготовки– документ, який визначає природно-логічні відносини передування між кредитними модулями програми підготовки. СЛС вносить певні обмеження послідовності засвоєння кредитних модулів при складанні індивідуальних навчальних планів студентів.

У робочих навчальних планах окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки, в наслідок чого робочі навчальні програми складаються окремо з кожного кредитного модуля.

Робоча навчальна програма(РНП) є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з кредитного модуля за певною формою навчання. РНП кредитного модуля складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану спеціальності певної форми навчання. Робочий навчальний план визначає рамки технології навчання з конкретного кредитного модуля шляхом розподілу навчального часу за видами занять, розподілу контрольних заходів та індивідуальних семестрових завдань.

Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитного модуля з розподілом на окремі навчальні заняття, визначає організаційні форми його вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.

Розподіл навчального часу (То), відведеного на вивчення кожного кредитного модуля, між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам:

То = ТА + ТСРС, (1)

де: ТА – аудиторні години;

ТСРС – сумарний час СРС з дисципліни.

ТА = tЛ + tПр + tСЗ + tЛ/р + tК/пр , (2)

де: tЛ, tПр, tСЗ, tЛ/р, tК/пр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів.

ТСРС = ТС + 36 Екз, (3)

де: ТС – час СРС з дисципліни протягом семестру;

Екз = 1 за наявності екзамену з дисципліни (0 за наявності заліку).

Умовою виконання вимог розподілу навчального часу за формулою 50/50 (±5%) є забезпечення співвідношення:

ТА » ТС. (4)

При плануванні часу на самостійну роботу студентів необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт середнім студентом, які надані у таблиці.

Вид роботи Підготовка до одного аудиторного академічного часу Підготовка до Виконання
Л Пр СЗ Л/р, К/пр МКР Зал Екз Реф, ДКР РР, РГР КП КР
Норма часу (год.) 0,3-0,5 0,5-0,75 1,5-2 1-1,5 2-4 8-10 10-15

Примітка: Л – лекції; Пр – практичні заняття; СЗ – семінарські заняття; Л/р – лабораторні роботи; К/пр – комп’ютерний практикум; МКР – модульна контрольна робота; Зал – залік; Екз – екзамен; Реф – реферат; ДКР – домашня контрольна робота; РР – розрахункова робота; РГР – розрахунково-графічна робота; КП – курсовий проект; КР – курсова робота.

 

При плануванні розподілу навчального часу з кредитного модуля має бути забезпечено виконання рівняння:

ТСРС = (0,3…0,5) tЛ + (0,5…0,75) tПр + (1,5…2) tСЗ +

+ (1…1,5) tЛ/р + (1…1,5) tК/пр + (2…4) МКР + 6 Зал + (5)

+ 36 Екз + (8…10) Реф + (10…15) РР + 54 КП + 36 КР,

де: МКР – кількість модульних контрольних робіт згідно з робочим навчальним планом;

(Екз, Зал, Реф, РР, КП, КР) = 1 за наявності: екзамену, заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання – реферату (перекладу, аналітичного огляду) або домашньої контрольної роботи – ДКР, розрахункової роботи (розрахунково-графічної, графічної), курсового проекту та курсової роботи (відповідно 0 за відсутності).

При плануванні певних видів індивідуальних завдань мають бути враховані їх особливості, які визначені у «Положенні про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ» [2].

У РНП можуть бути змінені послідовність та ступінь докладності (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціальності, форми навчання тощо.

Робочі навчальні програми щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. У разі необхідності, методичні комісії факультетів, інститутів (замовників) можуть запросити робочі навчальні програми дисциплін для узгодження, запропонувати розробникам внести до робочої програми певні зміни та доповнення.

Не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, РНП мають бути затверджені (перезатверджені) деканом факультету, до складу якого входить кафедра-розробник робочої навчальної програми.

Робочі навчальні програми входять до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.

Вимоги до структури, змісту і оформлення робочої навчальної програми кредитного модуля викладені у Додатку Б.


Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

“Затверджую”

________________________

(посада)

_________ ______________

(підпис) (ініціали, прізвище)

“____”___________ 200__ р.

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“______________________________________________”

(назва дисципліни)

для напрямів підготовки (спеціальностей):

“______________________________________________”

(шифри та назви напрямів, спеціальностей)

 

 

Ухвалено методичною комісією факультету (інституту) ____________________________ (назва факультету, інституту) Протокол №_____від__________ Голова методичної комісії ________ _________________ (підпис) (ініціали, прізвище) Програму рекомендовано кафедрою _______________________________ (назва кафедри) _______________________________ (протокол №, дата)   Завідувач кафедри ________ _________________ (підпис) (ініціали, прізвище)

 

Київ – 200__


I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

У розділі визначається роль і значення дисципліни у підго­товці фахівців, зазначається, до якого циклу дисциплін вона належить, надається перелік забезпечуючих та забезпечуваних нею дисциплін. Чітко і конкретно формулюється мета вивчення дисципліни у вигляді системи здатностей, типових завдань діяльності. Завдання вивчення дисципліни подається у вигляді системи знань та умінь із зазначенням певного рівня їх сформованості (відповідно до ОПП), що дозволяє визначити необхідний рівень оволодіння навчальним матеріалом. Також надаються рекомендації щодо розподілу навчального часу за видами занять та різними формами навчання.

Форма навчання Семестри Всього кредитів/годин Розподіл навчального часу за видами занять [3] Семестрова атестація
Лекції Практичні заняття Семінарські заняття Лабораторні роботи Комп’ютерний практикум СРС
Денна 3,4 10/360     екз,, зал
Заочна 4,5 10/360     екз,, зал

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.