Тема 2. Модерн і постмодерн в соціології. Основні школи і напрями сучасної соціології

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З дисципліни «Cоціологія»

напрям підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність ________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення___________________________________________

Погоджено:

Голова методичної ради коледжу

____________ О. І. Гошовська

Схвалено на засіданні циклової комісії

„___” __________2013 року

Протокол № ______

Ужгород 2013

Пояснювальна записка

Мета: вивчення та змістовний аналіз основних проблем, що визначені предметним полем розвитку сучасної соціології як галузі наукового знання.

Завдання: формування у студентів соціологічного світогляду щодо

розкриття соціальних явищ та процесів, що пронизують соціальні взаємодії людей у різних вимірах суспільного життя та повсякденності; розвити вміння послуговуватися категоріальним апаратом соціології, її методами дослідження, а також теоретичними та концептуальними напрацюваннями.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- специфіку об’єкта та предмета соціології;

- структуру соціологічного знання;

- рівні соціологічного аналізу;

- понятійно-категоріальний апарат соціології;

- основи соціологічного аналізу суспільства загалом та його структурних складових на рівні особистості, соціальної групи (спільноти), соціальних організацій та інститутів;

- аналізувати конкретні соціальні явища та процеси в категоріях

соціології;

- логіку структурування суспільства, враховуючи актуальні проблеми

соціальної стратифікації та соціальної мобільності;

- основні методологічні принципи організації та проведення

соціологічного дослідження.

вміти:

- зробити висновки щодо широкого спектру явищ, що пронизують

повсякденне життя людини;

- аналізувати та розкрити механізми функціонування основних

сегментів розвитку суспільства як складної соціальної системи;

- зреалізувати власну програму прикладного соціологічного

дослідження, враховуючи переваги та недоліки кількісного та якісного підходу до вибраної соціальної проблеми;

- обґрунтувати та обчислити вибіркову сукупність для проведення

опитувань громадської думки та експертних досліджень.

Опис навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни

Зміст змістовних модулів та тем програми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

«Становлення та розвиток соціологічного знання»

ТЕМА 1. Вступ до соціології.

Сучасна характеристика соціології як науки про суспільство. Проблема об’єкту та предмету соціології. Структура соціологічного знання: а) загально соціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія; б) спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня; в) конкретні соціологічні дослідження, мікросоціологія. Функції соціології: описова, пізнавальна, пояснювальна, критична, прагматична, прогностична, ідеологічна, світоглядна. Класичні методи соціології. Структура сучасної соціології та її зв'язок з іншими науками.

Основні етапи розвитку соціології (протосоціологія, класичний, модерн, постмодерн).

Передумови виникнення соціології як окремої науки: економічні, політичні, наукові. Витоки соціологічного знання. Період протосоціології. Міф та епос як перші спроби аналізу соціальної дійсності. Соціальні концепції античності. Роль історіографії у вивчені соціальних процесів. Геродот, Фукідіт, Ксенофонт, Полібій і Плутарх. Перші філософські соціальні теорії античності. Демокріт, Платон, Арістотель.

Соціальна парадигма середньовіччя. Августин Блаженний, Фома Аквінський. Гуманістичні соціальні концепції Відродження. Погляди Ф. Петрарки, Л. Бруні, А. Данте, Н. Маккіавеллі, Т. Мора, Т. Компанелли.

Новий час. Парадигма соціального натуралізму. Концепції «природної людини», «природного права» Т. Гоббса, Дж. Локка. Соціологічні погляди Вольтера, Дж. Віко, Гердера, Гегеля.

Поява соціології як самостійної науки у середі 19 ст. Позитивізм О.Конта та Г. Спенсера. Головні напрями соціології 19 ст. Географічний детермінізм (Ф. Ратцель; К. Ріттер; Ю.Челен). Расово-антропологічна школа соціології (А.Гобіно, Х.С. Чемберлен, Ж.Де Ляпуж). Соціал-дарвінізм (У.Бержгот, Л.Гумплович, А.Смолл). Біоорганічна школа соціології (А.Шеффле, Р.Вормс, А.Еспінаса ). Конфліктологічні теорії (К.Маркс).

Характеристика становлення та розвитку соціологічного знання в Україні.

Період протосоціології в Україні. Витоки соціального пізнання в Княжу добу («слова», «повчання» тощо). Відродження соціального пізнання в період Козацької доби.

Становлення соціології як науки в України. Женевський гурток. С.Подолинський, М. Драгоманов. Роль М. Ковалевського в розвитку соціології. Внесок М. Грушевського, Б. Кістяківського, С. Дністрянського в розвиток соціології.

Специфіка розвитку соціології в Україні у 20 столітті.

Тема 2. Модерн і постмодерн в соціології. Основні школи і напрями сучасної соціології .

Поняття наукового напряму та школи в соціології. Основні напрями та школи: емпірична соціологія, структурний функціоналізм, символічний інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія, неофункціоналізм тощо.

«Соціологізм» Еміля Дюркгейма. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Соціологічні ідеї Вільфредо Паретто. Рання американська соціологія. Соціологія між світовими війнами. Чиказька соціологічна школа. «Соціальна і культурна динаміка» Петирима Сорокіна. Соціологічні ідеї Карла Манхейма і Норбера Еліаса. Політична соціологія Гаетано Моска. Соціологічна наука повоєнних десятиліть. Функціоналістська соціологія Толкотта Парсонса. Роберт Мертон про соціальну структуру та аномію. Теорії соціального конфлікту Ральфа Дарендорфа і Льюїса Козера. Джорж Хоманс і Пітер Блау про механізми соціального обміну. Феноменологічна соціологія та етнометодологія. Соціологічні ідеї Франкфуртської школи. Новітні теоретичні пошуки у соціології. Основні ідеї неофункціоналізму. Теорія соціальної структурації Ентоні Гідденса. П'єр Бурдьє про соціальний простір і культурний капітал. Іммануіл Воллерстайн про світо-системний аналіз. Соціологія національного розвитку Е. Геллнера.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

«Соціальна статика та динаміка»

Поиск по сайту: