Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

Поточний контроль

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Політологія» оцінюється за п’ятибальною шкалою. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту (заліку).

Модульний (проміжний) контроль

Модульний контроль (МК) проводиться раз за семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується стобальна шкала оцінювання.

Контрольні заходи модульного контролю з дисципліни «Політологія» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку по поважній причині.

Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Політологія» передбачена така форма звітності, як залік. Протягом семестру студент може набрати до 30 балів. На заліку – максимально 70 балів.

Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю.

Залік проводиться у письмово-усній формі.

Шкала переведення балів, отриманих студентом за результатами поточного та підсумкового контролів

Методичне забезпечення

1. Плани семінарських занять зі спецкурсу.

2. Питання модульних контрольних тестових завдань.

3. Перелік тем наукових рефератів та есе.

4. Конспект лекцій.

Рекомендована література

Базова:

1. Американские просветители. Избранные произведения: В 2-х т. — М., 1969.

3. Алмонд Г., Пауэлл Дж. Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор: Учебное пособие / Под ред. М.В. Ильина, А.Ю. Мельвиля. М., 2002. С. 74-89.

4. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Пер. с франц. М., 1993

5. Ачкасов В.А., Елесеев С.М., Ланцив С.А. Легитимация власти в постсоциалистическом российском обществе. М., 1996.

6. Ашин Г.К. Элитология. Смена и рекрутирование элит. М., 1998.

7. Ашин Г.К., Понеделкин А.В., Игнатьев В.Г., Старостин А.М. Основы политической элитологии: Учебное пособие. М., 1999.

8. Базовкін Є. Шляхи становлення, форми прояву багатопартійності // Політика і час, 1991. № 10

9. Баллестрем К.Г. Апории теории тоталитаризма // Вопросы философии. 1992. №5

10. Балуев Д. Введение в политический анализ. М., 2002.

14. Болл Т. Власть// Полис.- 1993.- № 5.

15. Вебер Макс. Три чисті типи легітимного панування. Свобода та примус у правових спільнотах// Вебер Макс. Соціологія. Загально-історичні аналізи. Політика. – К., 1998.

16. Величко Д.И. Государственные идеалы России и Запада. Параллели правовых культур. – СПб., 1999.

17. Взаимодействие политических и национально-этнических конфликтов. М., 1994

18. Выдрин Д.И. Многопартийность «за» и «против» // Социально-политические науки, 1990. №9.

19. Гегель Георг-Вильгельм-Фридрих. Политические произведения. — М., 1978.

20. Гиггс Ф. Сравнительная оценка президентской формы правления // Сравнительная социология: Хрестоматия. М., 1995.

21. Глухова А.В. Политические конфликты и кризисы. Консенсус и методы его достижения // Государство и право. 1993. № 6

22. Голосов Г.В. Пределы электоральной инженерии: «смешанные несвязанные» избирательные системы в новых демократиях // Полис. 1997. № 3.

23. Грачев М.Н. Политика, политическая система, политическая коммуникация. М., 1999.

24. Давыдов А.А., Чураков А.Н. Анализ процессов «входа»-«выхода» в социальных системах // Социс. 1999. №5.

25. Дай Т., Зиглер Л. Демократия для элиты (Введение в американскую политику) / Пер. с англ. М., 1984

26. Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? // Полис. 1999. № 1

27. Даль Р. О демократии / Пер. с англ. М., 2000

28. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политической свободы / Пер. с. Нем. М., 2002

29. Дегтярев А.А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения //Полис.- 1996.- № 3.

30. Демократия / Сост. С. Сироткин. М., 2001

31. Джефферсон Т. Тексты // Американские просветители. Избранные произведения. — Т.2. — М., 1969. Соч. — 2-е изд.

32. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. М., 1994.

33. Дурдин Д.М. «Образ» политического лидера и возможности его изменения // Полис. 2000. № 2

34. Дюверже М. Политические партии. М., 2000.

35. Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. М., 1997

36. Зидентоп Л. Демократия в Европе / Пер. с англ. М., 2001

37. Зиммель Г. Человек как враг // Избранное. М., 1996. Т. 2.

38. Зудин А.Ю. Истоки перемен: культурная трансформация «позднесоветского общества» // Мировая экономика и международные отношения. 1999. №4

39. Казанцев А.А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии. Обзор круглого стола // Полис. 2001. № 6

40. Каменская Г.В., Родионов А.В. Политические системы современности. М., 1994. Гл. 1.

41. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения в 6-ти т. — Т. 6. — М., 1965.

42. Кант И. Метафизические начала учения о праве // Кант И. Сочинения в 6-ти т. — Т. 4. — Ч. 2. — М., 1965.

43. Капустин Б.Г. Конец «транзитологии»? (О теоретическом осмыслении первого посткоммунистического десятилетия) // Полис. 2001. № 4

44. Карл Т.Л., Шмиттер Ф. Демократизация: концепты, постулаты, гипотезы (Размышления по поводу применимости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций) // Полис. 2004. № 4

45. Карпова Н.В. Политическая социализация как элемент гражданской культуры // Вестник МГУ. Сер. 18. Социология и политология.2003. №1.

46. Качалов М.М. Системный структурный функционализм Габриэля Алмонда как методология сравнительного политического анализа // Вестник МГУ. Сер.12. Политические науки. 1997. №6.

47. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы: Учебное пособие. – М., 1999.

51. Козер Л. Основы конфликтологии. СПб., 1999

52. Краснов Б.И.Теория власти и властных отношений//Социально-политический журнал.-1994.- № 6.

53. Кретов Б.И. Политологическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 2

54. Кретов Б.И. Современные западные концепции лидерства // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 4

55. Кретов Б.И. Типология лидерства // Социально-гуманитарные знания. 2000. № 3

56. Кудряшова Е.В. Лидер и лидерство: Исследование лидерства в современной западной общественно-политической мысли. Архангельск, 1996

57. Кузнецов И.И. Парадигма транзитологии (плюсы и минусы объяснительной концепции переходного периода) // Общественные науки и современность. 2000. № 5

58. Кузнецов К. Идея современного общества и государства. – Одесса, 1919.

59. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Учебное пособие. М., 1999

60. Ледяев В.Г. Власть: концептуальный анализ. М., 2001.

61. Лібералізм. Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Ліосвий. — К.: Смолоскип, 2002.

62. Линц Х., Степан С. «Государственность», национализм и демократизация // Полис. 1997. №5.

63. Луман Н. Власть / Пер. с нем. М., 2001.

64. Лэш К. Восстание элит и предательство демократии / Пер. с англ. М., 2002

65. Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. М., 1999.

66. Маркс К. Критика Готской программы // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 19.

67. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Сочинения. — Т. 42.

68. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Сочинения. — Т. 4.

70. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях // Полис. 2002. № 1, 2

71. Михельс Р. Демократическая аристократия и аристократическая демократия // Социс. 2000, №1.

72. Моска Г. Правящий класс // Социс. 1994. №10, 12

74. О’Доннелл Г. Делегативная демократия // Пределы власти. 1994. №2/3.

75. Оуэн Р. Избранные сочинения. — Т. 1-2. - М. - Л., 1975 — Т. 2.

76. Пантэм Р. Чтобы демократия сработала / Пер. с англ. М., 1996.

77. Пейн Т. Избранные сочинения. — М., 1969.

78. Петров Н. Путь к многопартийности и законность // Общественные науки и современность, 1992. № 3.

79. Пивоваров Ю.С. Концепция политической культуры в современной науке // Политическая наука. Теоретико-методологические и историко-культурные исследования. М., 1996.

80. Попова О.В. Методика и техника эмпирических политических исследований: Учебно-методическое пособие. СПб., 2002.

81. Преснякова Л.А. Теория политической социализации // Политическая наука. 2002. №2

82. Примуш М. Політичні партії та їх фінансова діяльність // Нова політика, 2000. №2

83. Примуш М. Правова інституціоналізація політичних партій // Нова політика, 1999. № 6.

84. Психология конфликта. Хрестоматия / Сост. И общ. Ред. Н.В. Гришиной. СПб., 2001

86. Ростоу Д.А. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Полис. 1996. № 5

87. Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманитарную социологию. М., 1998.

88. Сен-Симон. Избранные произведения. — Т. 1-2. - М. - Л., 1978. — Т. 2.

89. Соловьёв В. Значение государства // Сочинения: В 2 т. Т. 2. Чтения о богочеловечестве. Философская публицистика. – М., 1989.

90. Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. М., 2001

91. Стрежнева М.В. Политическая культура в разных интерпретациях: анализ специфики понятия // Общественные науки и современность. 2002. №5.

93. Тимошенко В.І. Мета держави (з історії політичної і правової думки) // Правова держава. Щорічник наук. Праць. Вип. 11. – К., 2000.

94. Тимошенко В.І. Поліцейська держава: з історії політичної і правової думки // Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип. Восьмий. – К., 1997.

95. Тимошенко В.І. Розвиток теорії держави в політико-правовій думці України та Росії (кінець ХІХ – початок ХХ ст..). Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 358 с.

96. Тимошенко В.І. Синтетична теорія держави. (З історії політичної і правової думки) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 14. – К., 2001.

97. Тихомиров Л.А. Монархическая государственность. – СПб., 1992

98. Тоталитаризм в Европе ХХ века. Из истории идеологий, движений, режимов и их преодоления / Руководители авторского коллектива Я.С. Драбкин, Н.П. Комолова, – М., 1996.

99. Турэн А. Социальные трансформации двадцатого столетия // Международный журнал социальных наук. 1998. № 23.

100. Федералист: Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея / Под общ. ред.

Н. Яковлева. — М., 1993.

101. Фурье Ш. Избранные сочинения. В 4-х т. – М., 1978. – Т. 3.

102. Халипов В. Введение в науку о власти.- М., 1995.

103. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Пер. с англ. М., 2003

104. Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века / Пер. с англ. М., 2003

105. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. Посібник. – Львів: Тріада

плюс, 2004. – 528 с.

106. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение

цивилизаций / Пер. с англ. М., 1999

107. Элейзер Д.Дж. Сравнительный федерализм // Полис. 1995. №5.

Додаткова:

1. Августин Аврелий. Исповедь.- М. ,1992.

2. Аврелий Марк. Наедине с собой. Размышления //Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий.- М., 1995.

3. Аквинский Ф. Трактаты о правлении.- М., 1993.

4. Аристотель. Никомахова этика. Политика. Сочинения: В 4 т., -Т.4 - М., 1983

5. Бергер А. Политическая мысль древнегреческой демократии.- М. ,1966.

6. Боннар А. Греческая цивилизация. М., 1992, Т.1-3.

7. Гегель Г.Ф. Лекции по истории философии. СПб., 1994 . Кн. 3;

8. Грановский Т.П. Лекции по истории средневековья. М., 1987.

9. Данте А. Малые произведения. М., 1968.

10. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе и с замечаниями Петерского И.С. М. ,1984.

11. Древнекитайская философия. Собр.текстов: В 2 т., М., 1972.

12. Дройзен И. История эллинизма. Ростов-на-Дону, 1995, Т.1-3.

13. 3ейдлер Гж. Політична думка стародавнього світу, Львів, 1959.

14. История правовых й политических учений. Под ред. Нерсесянца В. С.- М.,1988.

15. Карсавин Л.П. Культура средних веков. К,1995.

16. Лебек С. Происхождение франков. V-ІХ века. М., 1993.

17. Ле Гофф. Цивилизация средневекового Запада. М., 1992.

18. Лінч Джозеф. Середньовічна церква. К., 1994.

19. Материалисты древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура, М., 1985

20. Моммзен Т. История Рима, СПб., 1993.

21. Переломов Л. С. Слово Конфуция, М., 1992.

22. Платон. Государство. Сочинения: В 3 т. М., 1971, Т.З, Ч.1.

23. Поснов М. 3. История Христианской Церкви /до разделения Церквей- 1054 г. Брюссель-Киев, 1991.

24. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

25. Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. К., 1997.

26. Семененко К.Й. Афоризмы Конфуция. М., 1987.

27. Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

28. Тойнби Дж.А. Постижение истории. - М., 1991.

29. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима. М., 1977.

30. Утченко С.Л. Цицерон и его время. М., 1972.

31. Хейзинга Й. Осень средневековья. Сочинения: В 3 т.. М.. 1995. Т. 2.

32. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы.- М., 1961.

33. Хто є хто в європейській та американській політології? Малий політологічний словник. Львів, 1995.

34. Цицерон. 0 государстве, о законах. Диалоги. М., 1994.

Поиск по сайту: