Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. Відділення відновлювального лікування.
Завідуючий відділенням: Данилков Р.І. Інструктор ЛФК: Хуторський В. Е.
Матеріальна база: зал ЛФК, масажний кабінет.
Спостерігала за роботою інструктора ЛФК з пацієнтами при відділенні відновлювального лікування після уражень нервової системи та інсультів. На оглядовому обході взяла участь у реабілітаційних заходах з двома пацієнтами: Болюком В.В. і Мекензіною С.Г.
Болюк Василь Васильович. ч. 32 роки 15.11.1982 р.н. Госпіталізований в стаціонар в плановому порядку.
Діагноз при поступленні: ЦВХ: помірний спастичний парез лівої руки, глибокий нижній спастичний парапарез після розриву( 12.05.2007)
аневризм обох передніх мозкових та передньої сполучної артерії з крововиливом, операції( 24.05.2007) кістково-пластичної трепанації черепа в лівій лобно-скроневій ділянці, кліпування аневризм.
Дисциркуляторна енцефалопатія III стадії, лікворна кіста лобної та тім’яної ділянок справа, помірна внутрішня гідроцефалія, лікворна кіста тім’яної ділянки зліва.
Мета реабілітації: зменшити спастику, розширити обсяг рухів, збільшити м’язеву силу в паретичних кінцівках, освоїти навички самообслуговування
( самостійно сидіти, повороти в ліжку, стояти з допомогою). План лікування: ЛФК, електростимуляція, нейротрофічні, міорелаксанти. На обході в палаті хворого спостерігала за роботою реабілітолога з пацієнтом: виконувалися активно-пасивні вправи анатомічної амплітуди рухів у суглобах, починаючи від пальців і далі догори (1,2 підходи по 10 раз)-
згинання-розгинання, відведення-приведення,колові оберти в максимальній амплітуді. Спастика більша на правій нозі, але на лівій присутнє тремтіння
(підвищена скоротливість, особливо при великому напруженні); ліва рука малорухома, пальці рук зтиснуті в кулак, рука зігнута в ліктьовому суглобі –
піддається пасивному розгинанню в неповній амплітуді. Також наявна сутулість: м’язи грудної клітини зтягнуті і занадто напружені в той час, як м’язи спини занадто слабкі і розтягнені. Виконували вправи на відведення плечей назад і зведення лопаток у вертикалізаторі: пацієнт самостійно з допомогою( притримували плечові суглоби) випрямляв руки в ліктях, спираючить на горизонтальну поверхню долонями. Освоювали навички самообслуговування: переветатися на обидва боки, лежачи: підтягування на рамі з ручкою переходити в положення сидячи з допомогою( реабілітолога, мотузку, прив’язаного до спинки ліжка),стояти з допомогою колінноупору, лежачи: підтягування на рамі з ручкою. Спільний психологічний стан пацієнта – добрий - хороший, оптимістичний настрій, націлення на виздоровлення, прагнення до отримання результату, максимальна участь у відновленні самого пацієнта.
Мекензіна Світлана Георгіївна.
ж. 72 роки 3.06.1941р.н.
Госпіталізований в стаціонар в плановому порядку.
Діагноз при поступленні: ЦВХ: плегія лівої руки, глибокий парез лівої ноги після тромбоішемічного інсульту( 28.08.2013) в БПСМА; дисфункція тазових органів. ДЕ III стадії, постінсультна лікводна кіста правої скронево- тім’яної ділянки, епілептиформний напад( від 09.01.2014). Мета реабілітації: збільшити м’язеву силу, розширити обсяг рухів у лівих кінцівках. План лікування: ЛФК, масаж, електростимуляція, нейронні, нейротрофічні, гіпотензивні, цукрознижуючі, антиконвульсанти, антиагреганти.
З пацієнткою реабілітолог працював в палаті: виконання активно-пасивних вправ анатомічної амплітуди рухів у суглобах, починаючи від пальців і далі догори (1,2 підходи по 10 раз )- згинання-розгинання, відведення-приведення,колові оберти в максимальній амплітуді, задіюючи не тільки ушкоджені кінцівки, але і ті, які функціонують добре: наприклад, підтягування коліна паретичної лівої ноги до грудей з допомогою діючої правої руки. Тонус м’язів низький: ослабленість, в’ялість рухів, хоча і можливе виконання самостійно і самостійно з допомогою. В кистьовому суглобі лівої руки вже починають відбуватися структурні зміни через малорухомість. Самообслуговування: при переході з положення лежачи в положення сидячи пацієнтка користується допоміжним засобом – мотузкою, прив’язаною до спинки ліжка,може сидіти самостійно, стоїть в ходунцях з допомогою. Психологічний стан пацієнтки – апатичний – екзогенне психічне реагування, малопомітне прагнення до одужання, слабка віра в результат, примирення з діагнозом, хоча є бажання до життя і відновлення втрачених функцій.
Під час проходження клінічної практики ознайомилась з функціонуванням відділення відновлювального лікування та роботою його персоналу.
У Військово-медичниому клінічному центрі Західного регіону працюють справжні фахівці з фізичної реабілітації, компетентність яких вимагає поваги, а професійна спрямованість – великої відповідальності та любові до власної справи. Всі заходи з фізичної реабілітації ефективні і доречні лише в комплексі з фізіотерапією, масажем та медикаментозним лікуванням. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта, відповідні реабілітаційні заходи, відновлення психологічного стану, все це - робота реабілітолога.