Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація культурологічних сенсів



Простір сенсів є багатовимірним, тому класифікувати сенси можна за різними ознаками. За суб'єктами-носіями легко розрізняються особисті і соціальні сенси.

Особисті сенси виробляються й використовуються окремою особою в процесі її життєдіяльності. Особисті мотивуючі сенси зосереджені в мотивационной сфері суспільних потреб, де представлені мета, бажання, інтереси, мотиви, установки, якими керується дана людина в своїй життєдіяльності. Тут же формуються ідеали та уявлення про сенс життя як сенси вищого рівня. Мотивуючі сенси, як правило, супроводжуються емоційними переживаннями (задоволення, тривога, страх та ін.), які підсилюють або ослаблюють мотивацію.

Особовисті мотивуючі сенси, що усвідомлюються як комунікаційні потреби, спонукають людину до комунікаційної діяльності. Проте не всі особисті сенси є комунікабельними, тобто які піддаються вираженню за допомогою мов і знаків. Л. Толстой відзначив: "У кожної людини є глибина внутрішнього життя, суть якого не можна повідомити іншому. Іноді хочеться передати це людям. Але тут же відчувається, що передати це іншій людині неможливо". Отже, є комунікабельні і некомунікабельні особисті сенси. Про перші люди повідомляють один одного, про другі можна тільки здогадуватися. Сховищем особистих сенсів є індивідуальна пам'ять людини.

Комунікабельні сенси можуть виражатися за допомогою природної мови та інших соціалізованих знакових засобів, прийнятих у суспільстві. Проте окремі творчі особи схильні до самовираження несоціалізованими знаками, яскравим прикладом яких може служити зарозуміла мова – заум (тарабарщина, з порушенням літературних норм. Наприклад, вірш М. Семенка “Місто” пересипаний такими висловами, як осте, сте, бі, бо, бу, рухобіги тощо) та інші засоби авангардного мистецтва. Підкреслимо, що використання в художній творчості нетрадиційних і несподіваних способів вираження сенсів — необхідна умова розвитку й збагачення соціальних комунікацій.

Соціальні сенси — це загальновизнані матеріальні і духовні цінності, соціальні норми, суспільні знання, технологічні уміння, національна мова і похідні від нього штучні мови, соціально-психологічні якості та ін. Соціальні сенси утворюються шляхом усуспільнення несоціалізованих особистих сенсів. Суспільство здатне лише відкидати або приймати сенси, пропоновані творчими особами, але не може їх генерувати. Тому соціальні сенси завжди комунікабельні і соціалізовані.

Сховищем соціальних сенсів є соціальна пам'ять, що складається з упредметненої (ретроспективної) частини і живої (поточної) частини.

Упредметнена частина включає два роди сенсів:

— сенси артефактів (штучно створених знарядь, зброї, механізмів, споруд і інших виробів);

— знакові — сенси документів, які представлені у вигляді їх значення (плану змісту); нагадаємо, що розрізняються поверхневі і глибинні сенси текстів (знакових повідомлень).

Жива соціальна пам'ять оперує й невідображуваними сенсами, які представлені знаннями, уміннями, вірою (переконаннями), а також громадською думкою, масовими настроями та іншими соціальними емоціями. Трансляція в часі неупредметненого змісту соціальної пам'яті відбувається за допомогою усної комунікації. Оскільки цим змістом є менталітет певного історичного суспільства, логічно називати сенси, створюючі живу соціальну нам'ять, ментальними.

Знакові і ментальні сенси нерозривно пов'язані один з одним. Ментатальні сенси утворюють значення текстів, а упредметнені в знаках сенси можуть передаватися за допомогою різних текстових утілень (усних, електронних або документальних). Знакові сенси – це ментальні сенси, що рухаються в соціальному часі і просторі, а ментальні сенси – інваріант (зрозумілий поза контекстом) знакових сенсів, звільнений від матеріальної форми.

Нарешті, сенси діляться за їх витоками на раціональні та ірраціональні. Раціональні сенси результат абстрагуючого мислення, що протікає в логічній формі понять, думок, висновків. Наукові знання (і наукова інформація) – характерні представники раціональних сенсів. Результатом раціонального мислення є також сенси-артефакти, відображені в камені, металі або інших матеріалах.

Джерелом ірраціональних смислів може служити мистецтво, яке має в своєму розпорядженні нелогічні пізнавальні шляхи (пор.: наукова та естетична інформації). Крім натхнення художника, витоком ірраціональних сенсів є медитація. Медитація (від лат. "обдумую") є використанням фізіологічних засобів (поза, ритм дихання) і розумових зусиль (увага, зосередження) "для освоєння і збагнення свого "Я" і навколишнього світу за допомогою "надприродних" вищих психічних сил, що поступово надходять у розпорядження того, що медитує, на шляху звільнення його від тих сил, що заважають поглибленій зосередженості, осяянню, екстазу. Ірраціональні сенси погано піддаються усуспільненню (виняток – спонтанні масові емоції), тому вони найчастіше існують у вигляді особистих некомунікабельних сенсів.

На мал. 2. представлена багатоаспектна класифікація культурологічних сенсів, що враховує три аспекти тематизації сенсів: а) за суб'єктами — носіями; б) за способом утілення; в) за походженням. Сенси різних видів не мають чітких розмежувань, навпаки, вони тісно пов'язані один з одним. Найбільш очевидні взаємозв'язки між сенсами вказані на мал. 2.

Предметами теорії соціальної комунікації є комунікабельні особисті і соціальні сенси, упредметнені у вигляді знакових повідомлень (текстів) або в нематеріалізованій ментальній формі. Через взаємозв'язок їх з іншими сенсами, нам необхідно орієнтуватися в просторі культурологічних сенсів в цілому.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.