Двокрапки, крапки з комою, косі риски (одна чи дві) відбиваються пробілами (проміжок в один друкований знак) з обох боків. Коми і крапки відбиваються тільки з одного боку – після цих розділових знаків. Відповідно до нового стандарту пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції: звичайних граматичних розділових знаків (пунктуація) та розділових знаків, що мають розпізнавальний характер для областей та елементів бібліографічного опису (знаки приписаної пунктуації). Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. Останні, на відміну від звичайних граматичних знаків, виконують розпізнавальні функції областей та елементів бібліографічного опису.
Між ініціалами ставлять пробіли.
Між порядковим номером видання у списку літератури і самим бібліографічним описом видання ставлять пробіл.
Необхідно зазначити, що у квадратних дужках також наводяться відомості, запозичені із джерел поза документом і сформульовані бібліографом на основі його аналізу. У випадку, коли невідомі місто видання або назва видавництва, в описі зазначають у квадратних дужках (у належному місці) [б. м.] (без місця) або [б. в.] (без видавця), оскільки це доповнення, які додає в опис бібліограф.
Якщо зазначено декілька місць видання, в описі можуть бути наведені назви другого й наступного місць видання, які відділяються одна від одної крапкою з комою.
Відомості про видавничі функції організації, виражені словами “видавництво”, “видавничий дім”, “видавнича організація”, “видавець” тощо, випускають за наявності тематичної назви, але зберігають, якщо ім’я (найменування) видавця і ці слова граматично пов’язані. Відомості про форму власності видавця, розповсюджувача тощо (АТ, ВАТ, ТОВ, ЗАТ, LTD, Inc тощо), зазвичай випускають, наприклад:
У джерелі інформації: В описі:
Видавництво “Дніпро”: Дніпро
ТОВ “Літопис-ХХ” : Літопис-ХХ
Видавничий дім “Всесвіт”: Всесвіт
Видавництво ім. Олени Теліги: Вид-во ім. Олени теліги
Ім’я (найменування) видавця тощо наводять у короткій формі, яка забезпечує його розуміння та ідентифікацію. Якщо воно увійшло до попередньої області у повній формі, у цій області його можна скоротити до найкоротшої форми, аж до акронімної, наприклад:
.Львів: Укр. акад. друкарства
Львів. нац. аграр. ун-т. – Львів: ЛНАУ
Якщо видавець – фізична особа, в описі наводять його прізвище та ініціали у формі й відмінку, зазначених у джерелі інформації, наприклад:
. – К. : Яновська М. А.
. – Х. : О. В. Богданова
Якщо невідомий рік випуску видання, у квадратних дужках подають приблизний рік і біля нього ставлять знак питання, наприклад: [1876?]. Позначення “б. р.” (без року) в описі не наводять – навіть тоді, коли відомості про нього відсутні в документі, рік видання повинен бути встановлений хоча б приблизно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бюлетень ВАК України. Спеціальний випуск. – 2000. – № 2.
2. Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6.
3. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К. : Держстандарт України, 1995.