Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Деякі пояснення до оформлення списку використаних джерел



Двокрапки, крапки з комою, косі риски (одна чи дві) відбиваються пробілами (проміжок в один друкований знак) з обох боків. Коми і крапки відбиваються тільки з одного боку – після цих розділових знаків. Відповідно до нового стандарту пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції: звичайних граматичних розділових знаків (пунктуація) та розділових знаків, що мають розпізнавальний характер для областей та елементів бібліографічного опису (знаки приписаної пунктуації). Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використо­вуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. Останні, на відміну від звичайних граматичних знаків, виконують розпізнавальні функції областей та елементів бібліографічного опису.

Між ініціалами ставлять пробіли.

Між порядковим номером видання у списку літератури і самим бібліографічним описом видання ставлять пробіл.

Необхідно зазначити, що у квадратних дужках також наводяться відомості, запозичені із джерел поза документом і сформульовані бібліографом на основі його аналізу. У випадку, коли невідомі місто видання або назва видавництва, в описі зазначають у квадратних дужках (у належному місці) [б. м.] (без місця) або [б. в.] (без видавця), оскільки це доповнення, які додає в опис бібліограф.

Якщо зазначено декілька місць видання, в описі можуть бути наведені назви другого й наступного місць видання, які відділяються одна від одної крапкою з комою.

Відомості про видавничі функції організації, виражені словами “видавництво”, “видавничий дім”, “видавнича організація”, “видавець” тощо, випускають за наявності тематичної назви, але зберігають, якщо ім’я (найменування) видавця і ці слова граматично пов’язані. Відомості про форму власності видавця, розповсюджувача тощо (АТ, ВАТ, ТОВ, ЗАТ, LTD, Inc тощо), зазвичай випускають, наприклад:

У джерелі інформації: В описі:

Видавництво “Дніпро”: Дніпро

ТОВ “Літопис-ХХ” : Літопис-ХХ

Видавничий дім “Всесвіт”: Всесвіт

Видавництво ім. Олени Теліги: Вид-во ім. Олени теліги

Ім’я (найменування) видавця тощо наводять у короткій формі, яка забезпечує його розуміння та ідентифікацію. Якщо воно увійшло до попередньої області у повній формі, у цій області його можна скоротити до найкоротшої форми, аж до акронімної, наприклад:

.Львів: Укр. акад. друкарства

Львів. нац. аграр. ун-т. – Львів: ЛНАУ

Якщо видавець – фізична особа, в описі наводять його прізвище та ініціали у формі й відмінку, зазначених у джерелі інформації, наприклад:

. – К. : Яновська М. А.

. – Х. : О. В. Богданова

Якщо невідомий рік випуску видання, у квадратних дужках подають приблизний рік і біля нього ставлять знак питання, наприклад: [1876?]. Позначення “б. р.” (без року) в описі не наводять – навіть тоді, коли відомості про нього відсутні в документі, рік видання повинен бути встановлений хоча б приблизно.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бюлетень ВАК України. Спеціальний випуск. – 2000. – № 2.

2. Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6.

3. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К. : Держстандарт України, 1995.

 
 

ДЛЯ НОТАТОК


ДЛЯ НОТАТОК


ДЛЯ НОТАТОК

 

Навчально-методичне видання

 

 

Методичні рекомендації до написання

Курсових робіт для студентів напряму підготовки

Початкова освіта»

Верстка Л. Г. Ярощук

 

Формат 60х84/16. Папір офсетний.

 

Гарнітура Cambria.

 

Друк цифровий.

 

Умовно-друк. аркушів – 1,1. Обл.-вид. арк. – 1,2

       
 
 
   

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.