Основні терміни, поняття та їх визначення

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Приазовському Державному Технічному Університеті розроблено на основі нормативних документів Міністерства освіти і науки України (накази від 23. 01. 2004 р. №48,49, від 20.10. 2004 р. № 812 , від 30.12.05 р. № 774), науково-методичних матеріалів вищих навчальних закладів - учасників педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, наказів ПДТУ „Про організацію та контроль самостійної роботи студентів у ПДТУ", „Положення про визначення рейтингу студентів у навчальному процесі у ПДТУ", „Про впровадження модульно-рейтингової системи у ПДТУ".

Зазначені документи та перелік опублікованих навчально-методичних посібників з роз 'ясненням документів, принципів і вимог Болонського процесу розміщено на 14'єЬ-сторінці Міністерства науки і освіти України (WWW.MON.GOV.UA).

У положенні використано терміни, що подані у Законах України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. №2984-111 та "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 р. №40-У, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

• кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь студента у процесі аудиторної та самостійної роботи;

• кредит - це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

Кредит - інформаційний обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) можуть бути засвоєнні за 54 академічних години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень) - національний кредит. Обсяг одного кредиту ЕСТS складає 36 академічних годин.

Як наведено у додатку 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищої освіти, кредит - точно документована мінімальна умовна одиниця виміру „вартості" якоїсь складової навчальної програми, виконаної студентом під час навчання.

• модуль(блок) - це задокументована, логічно завершена, відносно самостійна частина освітньо-професійної програми (ОПП) (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи);

• змістовий модуль - це система навчальних елементів навчальної дисципліни, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові та засвоюються за допомогою відповідних методів навчання;

• Декілька змістових модулів утворюють кредитний (заліковий) модуль. їх кількість залежить від загального числа годин, відведених на засвоєння певної частини освітньо-професійної програми (ОПП) (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), та рекомендується визначати з рахунку один модуль на 1,5 кредиту ЕСТ8 (один національний кредит).

• заліковий кредит - це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, курсового проектування, практики, державної атестації, тощо) навчання студента, що підлягає обов'язковому оцінюванню та зарахуванню.

Залікові кредити містять модулі декількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну. самостійну та індивідуальну роботу студента).

Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 відсотків.

У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни повинна визначатися як середньозважена результатів засвоєння окремих залікових модулів.

Мета та завдання

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі. Основними завданнями КМСОНП є:

• адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти
України для забезпечення мобільності студентів у процесі
навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи
швидкозмінні вимоги національного та міжнародного
ринків праці;

• забезпечення можливості навчання студента за
індивідуальною варіативною частиною освітньо-
професійної програми, що сформована за вимогами
замовників та побажаннями студента і сприяє його
саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному
демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу з
метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання можливості студенту
отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку
праці.

Загальні положення

3.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати три основних елемента ЕСТS:

інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва й адреса, академічний календар координатор ЕСТS від закладу, загальний опис закладу, процедура допуску до навчання, формальності, прийняті в Україні, шодо прийому студентів, вартість проживання, забезпечення житлом, охорона здоров'я і страхування, медичне обслуговування, студенти з особливими потребами, страхування, умови навчання, бібліотеки, навчально-лабораторна база, позапрограмна діяльність і дозвілля, загальний опис факультету (інституту тощо), ступенева структура, кваліфікації (освітня та професійна), діаграма структури програми навчання, індивідуальні розділи програми навчання, ідентифікація, опис, рівень, обов'язкові чи вибіркові розділи програми навчання, викладацький склад, тривалість, форми та методи навчання, оцінювання, мова, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

3.2. Формування індивідуального навчального планустудента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін),
що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння
студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.

Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів
вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного
бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає
нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть
поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією... певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

3.4. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок
розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на. індивідуальному рівні та за системою ЕСТS.

3.6. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних
навчальних планів поточного і попередніх навчальних років. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 40 національних кредитів (60 залікових кредитів ЕСТS) і не більше 44 національних кредитів (66 залікових кредитів ЕСТS). Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.7. Спорідненість напрямів підготовки визначається
спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

3.8. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

3.9. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) мас бути стандартизованою та формалізованою.

Принципи КМСОНП

4.1. Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися
таких принципів: _

• Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ИСТ8 норм, які забезпечують академічну мобільність
студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

• Кредитності - полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання
студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни—набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних
видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності - визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

• Організаційної динамічності - полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

• Гнучкості та партнерства - полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

• Науковості та прогностичності - полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

• Технологічності та інноваційності - полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

• Усвідомленої перспективи - полягає в забезпеченні
умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та
професійної підготовки, а також можливості їх успішного
досягнення.

Діагностичності - полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

Поиск по сайту: