Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теоретичні засади компетентнісного підходу в початковій ланці освіти



ТЕМА. Компетентнісна спрямованість освітньої галузі «Суспільствознавство»

План

1. Теоретичні засади компетентнісного підходу в початковій ланці освіти

2. Складові реалізації компетентнісного підходу в освітній галузі «Суспільствознавство»

 

Література:

1. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / [Бібік Н.М., Ващенко Л.С., Локшина О.І., Овчарук О.В., Паращенко Л.І., Пометун О.І., Савченко О.Я., Трубачова С.Є.]. – К. : Видавництво «К.І.С», 2004. – 112с.

2. Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: "К.І.С.", 2004. – с. 16-25.

 

Вступ

 

Світ, у якому доведеться жити сьогоднішнім школярам, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи (американський педагог, доктор Віллард Дагет). Нині кожне нове покоління має все менше можливостей набути від попереднього досвід і навички життєвлаштування. Стрімке скорочення термінів впровадження нових досягнень науки і техніки часом робить ці навички непотрібними. У школу приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі і, щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити самоцінність знань та самодостатність учителя як джерела інформації (знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього).

Як має школа реагувати на ці зміни? З одного боку, вона повинна залишатися базовим етапом освіченості й адаптації кожної людини, а з іншого – прогностично відповідати на виклики часу. Необхідність поєднання актуальних і перспективних потреб учнів у навчальному процесі об’єктивно вимагає об’єднання в змісті, організації та методиках адаптивних і випереджальних функцій шкільної освіти. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграції до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація начальних програм на набуття учнями компетентностей та на створення ефективних механізмів їх впровадження.

 

Теоретичні засади компетентнісного підходу в початковій ланці освіти

Останніми роками відбувається переорієнтація оцінювання результатів освіти з понять підготовленість, освіченість, загальна культура, вихованість на поняття компетентність, компетенція.

Це поняття введено експертами Міжнародної організації праці наприкінці 80-х років ХХ століття згідно з вимогами ринку праці щодо якостей, якими мають володіти випускники освітніх установ. З того часу одним із шляхів оновлення освіти, узгодження її із сучасними потребами є перенесення акцентів з процесу навчання на його результати й орієнтація змісту навчання на компетентнісний підхід та створення ефективних механізмів його запровадження.

У науці під терміном підхід розуміється певна позиція, точка зору, що обумовлює дослідження, проектування, організацію того або іншого явища, процесу. Підхід визначається ідеєю, концепцією, принципом і акцентується на основних для нього 1-3 категоріях. Для компетентнісного підходу такими категоріями виступають компетентність та компетенція.

З’ясуємо сутність цих ключових понять (у науковий обіг шкільної дидактики ці поняття ввійшли з професійної).

Діяльність людини, у тому числі засвоєння будь-яких знань, умінь і навичок, складається з конкретних дій, операцій, що виконує людина. Розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе або суспільства, людина тим самим розвиває у себе компетентність в тій чи іншій сфері життя. Поняття компетентності охоплює не тільки когнітивну і операційно-технологічну складові, а й мотиваційну, етичну, соціальну і поведінкову. Вона містить, крім традиційних результатів навчання (знання, вміння, навички), систему ціннісних орієнтацій, звички тощо. Це дає можливість визначити компетентність людини у певній сфері як спеціальним шляхом структурований набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання. Вони дозволяють людині визначити, тобто ідентифікувати і розв’язувати незалежно від ситуації проблеми, що є характерними для цієї сфери діяльності.

Поняття компетентність є достатньо складним для визначення та опису. Адже воно включає:

- потенціал людини, який виявляється ситуативно;

- інструментарій одночасного розуміння і дії, що дозволяє їй сприймати нові культурні, соціальні, економічні й політичні реалії, діяти адекватно ситуації, яка виникла.

Безпосередньо в освіті під компетентністю розуміємо набуту у процесі навчання інтегровану здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Тобто тут компетентність виступає як певний зв'язок двох видів діяльності: сьогоднішньої (освітньої) та майбутньої (практичної), і відповідно, потребує доповнення традиційного змісту освіти елементами, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових до виробничих і соціальних.

Компетенція сприймається як похідне, вужче від поняття компетентність. Компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини (це соціально закріплений освітній результат, тобто реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань, якостей особистості, яка діє в соціумі).

Якщо сфера життя, в якій людина відчуває себе здатною до ефективного функціонування (тобто компетентною), є достатньо широкою, мова йде про ключові компетентності. Якщо ж компетентність поширюється вужчу сферу (наприклад, у рамках певної наукової дисципліни), то можна говорити про предметну компетентність. Отже, компетентнісний підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів:

 

Види компетентностей Сутність компетентності
Ключові (надпредметні) Спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; (Ключова компетенція – об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, соціальна, здоров’язбережувальна, компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій).  
Загальнопредметні (галузеві) Здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей.  
Предметні Освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням (Предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).  

 

Висновок: Компетентісний підхід - це спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових і предметних компетентностей особистості. Перехід до компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі, розгляд цього результату з погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем, пошуку свого Я в професії, в соціальній структурі.

Компетентнісний підхід (разом із особистісно зорієнтованим) став основоположною засадою Державного стандарту початкової загальної освіти. Компетентнісний підхід зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.