Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сучасні особливості соціального оподаткування в Україні

На сьогоднішній день, велику роль у встановлені та розвитку національної економіки країни відіграє система соціального оподаткування. В якій центральною ланкою сучасної податкової системи є оподаткування особистих доходів населення. На разі, залишається актуальним питання вдосконалення оподаткування доходів громадян в Україні із забезпеченням принципу соціальної справедливості з огляду на велике розшарування суспільства, де 90% населення мають низькі доходи, а інші 10 % – надвисокі. Ще однією проблемою є розміри зборів до фондів соціального й пенсійного страхування, висока ставка яких змушує роботодавців виплачувати заробітну плату в конвертах, що не дає змоги вийти їй з тіні.

Для покращення умов ведення бізнесу, підвищення показників України в міжнародних рейтингах, збільшення бюджетних надходжень були внесені зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України. Станом на 2015 рік зменшилась кількість податків з 22 до 9, серед яких залишилися: податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, рентна плата, збори, а також місцеві податки: податок на майно та єдиний податок. Такі нововведення повинні вдосконалити законодавство, зменшити витрати підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання звітності, отримувати податкові вигоди, мінімізувати податкове навантаження на малий бізнес та спростити бюрократичні процедури тощо.

Отже, розглянемо систему соціального оподаткування доходів населення нашої країни.

Чинне законодавство України передбачає наступні утримання та відрахування з доходів застрахованих осіб:

1) Прибутковий податок – податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) (відраховується тільки з індивідуальної ЗП).

2) Внески до фондів соціального страхування – Єдиний соціальний внесок:

- до Пенсійного фонду;

- до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- до Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

3) Військовий збір.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» тимчасово, 1 січня 2015 введено новий загальнодержавний збір — військовий збір, який стягуватиметься за ставкою 1,5% з доходів фізичних осіб.

Об’єктом оподаткування військового збору з 1 січня 2015 року є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку.

Податок на доходи фізичних осіб — загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб.

Платниками податку є резиденти та нерезиденти. Об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід; доходи з джерелом їх походження з України; іноземні доходи.

Згідно Податкового кодексу зараз в Україні є дві основні ставки ПДФО:

1) ставка 15% – якщо загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (10*1218=12800грн.), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року[4]. Починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3 654 грн., зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за цією ж ставкою – 15 %.

2) до 2015 року відсоток ставки становив 17%, а станом на 01 січня 2015 рік ставка підвищилась до 20% – якщо загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується до суми перевищення [4].

До 1 січня 2011 року всі утримання із ЗП та нарахування на ФОП здійснювались окремо до кожного з фондів соціального страхування:

- до Пенсійного фонду бюджетні установи сплачують суму нарахування на заробітну плату розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці, з яких утримується податок з доходів фізичних осіб. Утримання із зарплати працівників становить 2% від суми нарахованої зарплати;

- до Фонду соціального страхування на випадок безробіття нарахування на зарплату становить 1,3%, а утримується з доходів працівника 0,5% незалежно від суми зарплати;

- до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нарахування на зарплату становить 1,5%, а утримується - 0,5%, якщо ЗП менше прожиткового мінімуму та 1%, якщо ЗП більше прожиткового мінімуму;

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків нараховується 0,2%, а утримання із зарплати до цього фонду не здійснюються.

З 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» було запроваджено єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі [1].

ЄСВ було запроваджено з метою: застосування єдиної форми звітності по соціальних внесках та формуванні одного контролюючого органу по нарахуванню та сплаті ЄСВ; визначення єдиної бази оподаткування; спрощення процесу складання звітності по соціальних внесках та з метою зменшення кількості звітів і платіжних документів.

Платниками єдиного соціального внеску є: роботодавці; фізичні особи-підприємці; особи, які займаються незалежною професійною діяльністю.

Об’єктом нарахування єдиного соціального внеску для платників визначаються суми:

1) нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

2) суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

3) суми грошового забезпечення, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що проводяться за рахунок коштів роботодавця;

4) допомоги або компенсації відповідно до законодавства [1].

Нарахування ЄСВ включає дві складові:

- утримання з індивідуального доходу застрахованої особи;

- відрахування із загальної суми (фонду) нарахованого доходу осіб.

Ставки утримань ЄСВ вказані у таблиці 1.

Таблиця 1

Ставка База нарахування
3,6% утримується із зарплати (доходу) працівника, з них 2% поступає до Пенсійного фонду, 0,6% - до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, 1% - до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
2% утримується із суми лікарняних, яка нараховується працівнику (у тому числі інваліду)
2,6% утримується із винагороди, яка виплачується фізичним особам за цивільно-правовими договорами
2,85% утримується із доходу працівників-інвалідів, які працюють у товариствах УТОГ та УТОС

Розмір нарахування єдиного внеску для роботодавця залежить від основного виду економічної діяльності та визначається за класами професійного ризику виробництва – їх є 67. Згідно з відповідним класом встановлюється відсоток нарахувань на фонд оплати праці, який має сплатити роботодавець. Розмір єдиного внеску для платників, які мають перший клас професійного ризику виробництва, становить 36,76%, останній (67 клас) – 49,7%. Якщо діяльність проводиться за декількома напрямками, то визначатися клас професійного ризику буде за основним видом економічної діяльності. Зокрема, для бюджетних установ цей розмір становить 36,3 % [3].

З 1 січня 2015 року було зменшено ставку єдиного соціального внеску з 41% до 16,4%. Але лише за умови, якщо зарплата на підприємстві більше 3-х мінімальних зарплат. Якщо зарплата становить, наприклад, дві мінімальні зарплати, то ставка єдиного соціального внеску залишається на рівні від 34,8% до 38,11% залежно від категорії. За розрахунками уряду, такий крок має вивести зарплати українців із «конвертів».

Також, законодавчим актом з метою стимулювання легалізації доходів платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зменшено навантаження на фонд оплати праці шляхом запровадження коефіцієнту 0,4 до розміру єдиного внеску у 2015 році, та коефіцієнт 0,6 до розміру єдиного внеску у 2016 році, за умови:

1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків;

2) середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника;

3) кількість застрахованих осіб у звітному місяці не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 р.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом [3].

Спочатку, функції адміністрування єдиного соціального внеску покладалися на Пенсійний фонд України, а з 01 жовтня 2013 року – на Міністерства доходів та зборів України, але у зв'язку з набранням чинності 01 січня 2015 року Закону України від 28 грудня 2014 року № 77–VIIІ, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», всі функції прийняла Державна фіскальна служба України – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Щодо термінів сплати ЄСВ, то вони залишилися незмінними. Так, платники, які здійснюють сплату страхового внеску за найманих працівників, сплачують єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Фізичні особи-підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. А фізичні особи-підприємці, які є учасниками спрощеної системи оподаткування, сплачують страхові внески поквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом [1].

Щодо фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, мають сплати єдиний соціальний внесок до 1 травня року, наступного за звітним.

Згідно з законом «Про Державний бюджет України на 2015 рік», наступного року доходи мають становити 475.2 млрд грн, а видатки 527,2 млрд грн. Граничний дефіцит бюджету 63,7 млрд грн. Ці кошти планують зібрати, в тому числі, і за рахунок цілого ряду нововведень і змін у податковому законодавстві.

При цьому розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015р. залишився на рівні грудня 2013-2014рр. в розмірі 1218 грн. Мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємців у 2015 з січня по листопад = 1218*0,347 = 422,65 грн. У грудні 2015 року становитиме 478,17грн (1378*0,347). Максимальний розмір внеску для підприємців становитиме не більше, ніж внесок, нарахований на 17-разовий прожитковий мінімум на працездатну особу, тобто – 7184,98 грн.[2]

Максимальна зарплата, на яку в 2015 році нараховується єдиний внесок складає 17 прожиткових мінімумов, тобто з січня по листопад (як це було в 2014 році) 17*1218 = 20706 гривень, а з грудня 2015р. =17*1378 = 23426 грн. [6]

Отже, в Україні система соціального оподаткування доходів населення потребує значної зміни та вдосконалення, котре має базуватися на використанні досвіду великих країн Європи, Америки, Азії та Росії, а не зводитися до копіювання моделі оподаткування інших країн. Економіка кожної держави має свої особливості, які варто враховувати при побудові ефективної податкової системи. Звичайно, держави з високим рівнем розвитку економіки при оподаткуванні доходів громадян вирішують завдання, які не є ключовими для українського суспільства. Це пов’язано з тим, що рівень розвитку нашої економіки значно нижчий від розвинених країн, проте, спираючись на їхній досвід, можна використати певні світові здобутки в українську систему соціального оподаткування. Так в 2015 році Уряд України вніс безліч змін до системи соціального оподаткування громадян – зменшив кількість обов’язкових податків до 9, знизив відсоткові ставки, для покращення умов ведення бізнесу, підвищення показників України в міжнародних рейтингах.

 

 

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2014р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2464-17.

2. Закон України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 16.01.2015 № 719-VII. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-18

3. «Нове в оподаткуванні». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.chamber.kr.ua/zakon-zm/565.html.

4. Єдиний соціальний внесок - 2015, 2014 (ЄСВ). [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.buhoblik.org.ua/nalogi/edinyj-soczialnyj-vznos/586-dinij-soczalnij-vnesok-2013.html

5. Законодавчі зміни щодо податків і зборів у 2015 році. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nslovo.com/blog/zakonodavchi-zminy-schodo-podatkiv-i-zboriv-u-2015-rotsi.

6. Державна фіскальна служба України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/ediniy-sotsialniy-vnesok/181865.html.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.