УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВКЛ і ПОЛЬЩІ. КОЗАЦЬКІ ЧАСИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА

Віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі народні справи.

«Десятина» - в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

Дружина – збройний загін у Русі, що становив постійну військову силу у князя

Племінний союз - об'єднання кількох племен.

Князь – у слов’ян так називали воєначальника племені, союзу племен, військової дружини.

Язичництво - релігія до християнства, суть – обожнення сил природи й культі предків.

Автокефалія – незалежність, самоврядування православних церков.

Роздробленість – період в історії Київської Русі (сер.ХІІ – ХІІІст.). Характеризується розпадом єдиної держави на окремі князівства. Устрій Київської Русі часів роздробленості можна порівняти з сучасними федераціями- державами, що складаються з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Вотчинне землеволодіння – спадкове землеволодіння.

Бояри – представники родоплемінної знаті та верхівка дружинників, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди – члени громади, вільні селяни, які жили на власних землях і княжих наділах

Руська правда - збірка норм давньоруського права

"Слово про закон і благодать" – твір мітрополита Іларіона, присвячений Володимиру Великому, в якому обгрунтовується ідея рівноправності Русі в сім’ї народів й уперше Київ характеризується як столиця.

Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих.

Билини - руські народні епічні пісні

Мозаїка – зображення або визерунок, зроблений з окремих, щильно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т.ін.

Літопис – історичний твір, в якому розповідь про події та факти подаються за роками.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.

Книжкова мініатюра – художнє оздоблення книг, зроблений від руки малюнок, ілюстрація

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВКЛ і ПОЛЬЩІ. КОЗАЦЬКІ ЧАСИ

Панщина – примусова праця залежних селян у господарстві пана

Магдебурзьке право – право, за яким міста звільнялися від влади феодалів і створювали органи самоврядування.

Магістрат – міське самоврядування.

Цехи – об’єднання міських ремісників однієї чи споріднених спеціальностей для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту своїх товарів.

Фільварок – шляхетське господарство, в якому використовувалася праця покріпачених селян.

Козак – означає вільну людину, шукача пригод, бурлаку; водночас уживався на означення охоронця кордонів, вправного вояка тощо.

Реєстрове козацтво - частина козацтва, яка перебувала на державній військовій службі і була записана в окремий список — реєстр.

Запорізька Січ - військово-суспільний і духовний центр українського козацтва.

Козацька Старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

Клейноди – дорогоцінні знаки старшинської влади.

Братство – релігійно-громадська організація міського населення при православних церквах

Національно-визвольна війна - назва історичного періоду 1648—1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над частиною українських земель, з яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.

Військо Запорізьке - у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запорозькій Січі, а з середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.

Гетьманщина - українська козацька держава.

Руїна – період історії України кінця XVIIст., що відзначився розпадом української державності і занепадом. В наслідок громадянської війни територію України було поділено на Лівобережну і Правобережну.

Малоросія - у ХVІІІ ст. в Російській імперії так почали позначати Лівобережну Україну. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України упродовж XIX і поч. XX ст. "Малоросія" виведено від назви "Мала Русь", якою у ХIV ст. візантійці називали Західноукраїнські землі (Галицько-волинське князівство) через створення в межах загальноруської мітрополії власної мітрополії: Київську митрополію називали Велика Русь ( в грецькій огласовці — Росія), Галицьку – Мала Русь.

Малоросійська колегія - колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

Козацьке бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Літопис Граб’янки, Самовидця

Нова (Підпільненська) Січ - адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734-1775 роках. Остання Запорозька Січ, створена з дозволу та під контролем Російського уряду.

Задунайська Січ - військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю.

Коліївщина - селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Паланка – адміністративно-територіальна та господарська одиниця Війська Запорозького Низового

Зимівник – господарство фермерського типу, ведене на запорозьких землях старшинами і козаками.

Поиск по сайту: