Порошкові вогнегасники призначені для гасіння невеликих загорянь пальних рідин і електроустановок під напругою, що виникають на автотранспорті і у побуті.
Порошкові вогнегасники не гасять загоряння тліючих матеріалів і матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.
Порошковий вогнегасник складається з корпусу і голівки, яка кріпиться до корпуса. У голівку вгвинчені балон із газом, повітряна і сифонна трубки. У голівку вмонтовані голка і клапан із пружиною і насадками.
Голівка з гайкою охоплюється двома половинками ковпака, у якому розміщені важіль і клин. При висмикуванні клина голка проколює мембрану і повітря по трубці надходить у корпус вогнегасника, розпушуючи порошок, який по сифонній трубці надходить під клапан.
При натисканні на важіль відчиняється клапан і порошок, у вигляді віялоподібного струму, вилітає з насадки.
Для приведення в дію порошкового вогнегасника варто відстебнути засувку і зняти вогнегасник з кронштейну, піднести за ручку до місця загоряння, висмикнути за кільце клин і натиснути на важіль. Віялоподібний струм порошку переміщують вправо-вліво з відстані 2м, щоб накрити осередок горіння.
55. Обов’язки керівників, власників і орендаторів підприємств щодо забезпечення пожежної безпеки.
56. Первинні засоби пожежогасіння їх типи призначення та вимоги до оснащень ними приміщень
До первинних засобів гасіння пожежі відносяться:
- пожежне відро і діжки з водою;
- ломовий інструмент (пожежна сокира, гак, лом, багор), який розміщується на протипожежному щиті;
- ящики і відро з піском, совки і лопати (об’єм відер 0,1 м³, ящиків - 0,25м³);
- протипожежна тканина (азбестова або щільна кошма розміром 2х2 м, просочена вогнезахисною речовиною);
- ручні насоси (гідропульти);
- пожежні крани внутрішнього водопроводу з рукавами (20 м) і стовбурами;
- ручні вогнегасники всіх типів (вуглекислотні, хімічні пінні, повітряно-пінні, порошкові).
Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасних речовин, що використовуються, вогнегасники ділять на пінні, газові та порошкові.
Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій, наведених в таблицях в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі у приміщенні чи об'єкта, що потребує захисту.
Громадські будівлі та споруди промислових підприємств повинні мати на кожному поверсі не менше двох ручних вогнегасників. При захисті приміщень, в яких знаходяться електронно-обчислювальні машини, копіювальна та інша оргтехніка, а також телефонних станцій, архівів тощо, необхідно враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, що можуть призвести під час гасіння пожежі до псування обладнання. Такі приміщення рекомендується забезпечувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням граничне допустимої концентрації вогнегасної речовини.
Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути: 20 м - для громадських будівель та споруд, 30 м - для приміщень категорії А,Б,В (горючі гази та рідини);40 м - для приміщень категорії В і Г,70 м - для приміщень категорії Д
57. Типи стаціонарних систем пожежогасіння, вимоги до їх застосування.
До автоматичних систем гасіння пожежі відносяться спринклерні і дренчерні водяні і пінні установки, установки газового і порошкового гасіння.
Водяні спринклерні установки являють собою розгалужену систему водопровідних труб, розміщених на стелі приміщення й обладнаних спринклерними голівками.
Спринклерна голівка улаштована так, що отвір для виходу води закривається пластиною з легкоплавкого металу. При виникненні пожежі в приміщенні розплавляється легкоплавка пластина в спринклерній голівці і вода надходить у приміщення через голівку у вигляді душу, зрошуючи площу 9 м2. Як тільки розкрився хоча б один спринклер, відразу ж включається сигнал повідомлення про пожежу.
Спринклерна система обладнується в приміщеннях з великою кількістю вогненебезпечних матеріалів: у складах, сховищах, сушарках, де люди постійно не знаходяться. Спринклерна система постійно заповнена водою.
Устрій дренчерної установки має таку ж систему труб живлення, що і спринклерна, але в дренчерних голівках отвори для виходу води постійно відкриті. При виникненні пожежі відчиняється засувка (вручну або автоматично) і вода надходить через розвідні труби відразу до всіх голівок, зрошуючи всю площу приміщення.
58. Надання першої допомоги потерпілим при опіках, отруєнні чадним газом та ураженні електричним струмом.