На добровільний медичний огляд

Цивільний кодекс України (ч. 4 ст. 286) закріплює, що фізична

особа може бути зобов’язана до проходження медичного огляду у

випадках, встановлених законодавством. Такі випадки передбаче-

ні ч. 1 ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я,

а саме: профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жі-

нок, працівників підприємств, установ і організацій зі шкідливими

і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, про-

фесійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням на-

селення або підвищеною небезпекою для оточуючих.

Щодо медичного огляду на ВІЛ-інфекцію слід керуватися спеці-

альною нормою – ч. 3 ст. 7 Закону України «Про запобігання захво-

рюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціаль-

ний захист населення» –медичний огляд на ВІЛ-інфекцію прово-

диться добровільно, крім донорів крові та інших біологічних рідин,

клітин, тканин та органів людини, які підлягають обстеженню на

ВІЛ (ст. 4 та 10 зазначеного Закону).

Відповідно до Закону України «Про запобігання захворюванню

на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист

населення» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер-

дження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобіган-

ня поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та

22

Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,

допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004–

2008 роки» від 04.03.2004 р. № 26415 були розроблені підзаконні

нормативно-правові акти, які так само передбачають право на добро-

вільний медичний огляд та тестування для виявлення ВІЛ-інфекції.

Це: Правила медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції,

обліку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та медичного нагляду

за ними (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від

18.12.1998 р. № 2026) і Порядок добровільного консультування і тес-

тування на ВІЛ-інфекцію (протокол), затверджений наказом МОЗ

України від 19.08.2005 р. № 415 зареєстровано у Міністерстві юстиції

України 22.11.2005 р. за № 1404/11684, далі — Протокол ДКТ.

Тестування для виявлення ВІЛ-інфекції може бути проведено

тільки після усвідомленої та добровільної згоди пацієнта. Це озна-

чає, що пацієнту надано зрозумілою для нього мовою у доступній

формі достатньо інформації, він зрозумів позитивні та негативні

наслідки виявлення свого ВІЛ-статусу, дав письмово підтвердже-

ну згоду на проходження тестування або відмовився від нього чи

відклав своє рішення щодо його проходження без будь-якого при-

мусу. Тиск або примушення до проходження тестування неприпус-

тимі. Добровільність передбачає також відсутність примусу щодо

прийняття рішення стосовно зміни ризикованої поведінки особою,

яка звернулась за послугами ДКТ.

Право на вільне прийняття рішень можливе за відсутності по-

років волі і пов’язане з відсутністю психологічних обтяжень. Тому

керівні документи МОЗ вимагають надання психологічної допомоги,

починаючи з дотестового консультування і особливо під час після-

тестового консультування. Наказом МОЗ України «Про затверджен-

ня Концепції надання позалікарняної допомоги ВІЛ-інфікованим та

здійснення догляду за хворими на СНІД» від 24.07.2002 р. № 284 пе-

редбачено надання спеціалізованої психологічної допомоги. Відпо-

відно до наказу МОЗ України «Про штатні нормативи та типові шта-

ти закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 р. № 33 посада психо-

лога передбачена в Центрах профілактики та боротьби зі СНІДом.

Єдиним документом серед підзаконних актів України, що вима-

гає обов’язкового проведення тестування (і який, власне, не відпо-

відає припису ч. 3 ст. 7 Закону України «Про запобігання захворю-

15 Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 594.

23

ванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний

захист населення»), є Порядок медичного обслуговування дітей у

притулках для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх, цен-

трах соціально-психологічної реабілітації дітей, затверджений на-

казом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Мі-

ністерства охорони здоров’я України від 28.09.2006 р. № 3297/64516

(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.2006 р. за

№ 1136/13010).

У цьому Порядку чітко не зазначено, що медичний огляд, до

якого входить і аналіз на ВІЛ-інфекцію, є обов’язковим, але на

обов’язковість робиться наголос у деяких пунктах. Оскільки чин-

на редакція Порядку не містить норм про усвідомлену та добро-

вільну згоду дітей на проведення щодо них медичного огляду

на ВІЛ-інфекцію, Порядок потребує відповідних змін. Вважає-

мо, що для проведення у притулках для неповнолітніх і центрах

соціально-психологічної реабілітації дітей медичного огляду на

ВІЛ-інфекцію щодо неповнолітніх віком від 14 до 18 років необ-

хідно отримати згоду цих дітей на такий огляд.

Медичний огляд на ВІЛ-інфекцію дітей до досягнення 14 ро-

ків, які перебувають у притулках для неповнолітніх і центрах

соціально-психологічної реабілітації дітей, може проводитися без

отримання їх згоди на проведення такого огляду.

Поиск по сайту: