Додавання і віднімання в межах 10

Методична розробка лекції

Тема: Додавання і віднімання чисел в межах 10.

Курс: 3

Спеціальність: Початкова освіта

Група: 21, 3АШ, 3БШ

Кількість годин: 2

І. Цілі лекції:З’ясувати особливості методики навчання дітей додаванню та відніманню чисел в межах 10, етапи вивчення матеріалу в 1-му класі, особливості роботи з наочністю, реалізація виховних цілей на уроках вивчення даного матеріалу.

ІІ. Обладнання:

1. Моро М. И.Методика обучения математике в 1-3 классах. Пособие для учителя. Изд. 2-е. , «Просвещение», 1978.

2. Бантова М.А. Методика преподавания математики в начальных классах. Пособие для пед. Училищ. Под ред. М.А.Бантовой. М., «Просвещение», 1973.

3. Василенко И.З. Методика преподавания математики в начальных классах., 1971.

4. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. Посібник. – К.: А.С.К. , 1999.

ІІІ. Основні етапи лекції та її зміст

3.1 Організаційні питання лекції

3.1 Знайомство студентів з критеріями оцінювання міні-модуля

Основні вимоги до роботи студентів

- виготовлення набірного полотна

- виконання практичної роботи до лекції 2 «Розробка конспекту уроку по формуванню поняття числа в концентрі 10».

- Підготовка до заліку.

3.2. Перевірка виконання самостійної роботи

- наявність конспекту

- бесіда з питань в межах самостійної роботи.

3.2 Основний етап(лекція – додається)

Заключний етап

Питання студентів до викладача. Узагальнення та систематизація знань студентів.

ІV Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції

1.Вивчити лекційний матеріал, підготуватися до опитування. Богданович М. §19

2. Виготовлення наочних матеріалів.

Додавання і віднімання в межах 10

Уміння правильно знаходити результати додавання і від­німання в межах 10 є необхідною умовою успішного вивчен­ня усних і письмових прийомів виконання цих дій у наступних концентрах. Треба прагнути, щоб учні засвоїли таблиці дода­вання і віднімання. Це і є основною вимогою вивчення ариф­метичних дій у 1 класі.

У вивченні дій додавання і віднімання в межах 10 можна виділити такі етапи:

1) знаходження суми або різниці двох предметних мно­жин перелічуванням предметів (ці операції виконувались при вивченні нумерації чисел);

2) ознайомлення з діями додавання і віднімання, зв'язок між ними та символікою цих дій;

3) додавання і віднімання в межах даного числа, що вико­нується на предметній основі або на основі знання складу чисел (у 1 класі чотирирічної школи для цієї теми відводять­ся окремі уроки);

4) складання і заучування таблиць додавання і віднімання в межах 10; застосування знань табличних результатів для обчислення виразів на дві дії (однакових чи різних);

5) ознайомлення з прийомами додавання і віднімання чис­ла частинами (групами) та з переставною властивістю дії до­давання.

Розглянемо зміст і методику роботи на кожному з назва­них етапів.

1. Знаходження чисельності суми чи різниці двох пред­метних множин. Підготовча робота до усвідомлення дій до­давання і віднімання та засвоєння табличних результатів цих дій здійснюється в дочисловому періоді та в процесі вивчен­ня чисел першої п'ятірки. В дочисловий період чисельність предметних множин учні знаходять перелічуванням предме­тів, а в процесі ознайомлення з числами вчаться застосову­вати ще й спосіб прилічування одиниці. Цей спосіб і вправи на склад числа розглядаються під час вивчення чисел 1—5. Система вправ на прилічування на цьому етапі передбачає поступове посилення словесних завдань, що сприятиме зас­воєнню результатів додавання і віднімання.

2. Ознайомлення учнів з діями додавання і віднімання, зв'язок дії додавання і віднімання.Навчання учнів 1 класу чотирирічної початкової школи додаванню і відніманню здій­снюється не одночасно. Дія додавання вводиться перед вив­ченням чисел другої п'ятірки і служить для запису і утворен­ня чисел 6—10 з попереднього і одиниці та складу числа з двох менших. З дією віднімання учні ознайомлюються після вивчення числа 10. Деякий розрив у часі розгляду дій дода­вання і віднімання полегшує засвоєння відповідних термінів і знаків.

Виконуючи неодноразово дії з множинами, учні усвідом­люють, що операції об'єднання відповідає дія додавання. Вчитель повідомляє, що в математиці для позначення дії додавання використовується знак "+", викладає за допомо­гою розрізних цифр і знаків "+" і "=" приклад на утворення наступного числа за попереднім і одиницею і подає зразок його читання, наприклад, "до числа 3 додати 1, буде 4".

Під час вивчення нумерації чисел 6—10 формуються вмін­ня застосовувати дію додавання. Слід домогтися від учнів:

засвоєння напам'ять випадків додавання, пов'язаних з утво­ренням чисел: 5 + 1; 6+1;

7 + 1; 8 + 1; 9+1;

розуміння, що кожне число, крім одиниці, можна розкласти на два менші числа;

вміння правильно читати приклади на додавання, на склад числа.

Читаючи приклади на додавання (6 + 1 = 7), треба привчати учнів до використання таких двох формулювань: до числа шість додати один, буде сім; шість та один — сім. Згодом ознайомити з такими формулюваннями: шість плюс один, буде сім; шість плюс один дорівнює сім.

Читання вправ на склад числа, поданих записами виду 6 = 4 + 2, варто практикувати трьома способами: шість - це чотири і два; шість складається з чисел чотири і два; шість дорівнює чотири плюс два.

У підручнику з математики є вправи на підготовку до засвоєння таблиць додавання, але треба посилити увагу до деяких різновидів завдань. Варто практикувати читання та списування прикладів з дошки.

Із вправ на склад чисел необхідно більше працювати над такими, що розкривають повну упорядковану сукупність пар чисел складу того чи іншого числа. Наприклад, розглядаючи малюнки кружечків спочатку зліва направо, а потім справа наліво, назвіть пари чисел, на які можна розкласти число 7 (або назвіть кожну з пар чисел, що утворюють число 7) (мал. 43). (Число сім можна розкласти на шість і один, п'ять і два, чотири і три, три і чотири, два і п'ять, один і шість).

Під кінець вивчення нумерації чисел першого десятка від­водиться урок на узагальнення дії додавання, ознайомлення з термінами "доданки", "сума", "плюс". Однією з вправ на цьому уроці може бути така. У кожного учня є конверт з 3 білими кружечками, а на парті лежать 2 червоні кружечки. За вказівками вчителя учні вкладають у конверт 2 червоні кружечки. Вчитель повідомляє, що білі і червоні кружечки об'єднали. Кружечків у конверті стало більше.

Як позначити виконання дії на письмі? (Учитель записує на дошці потрібний приклад). Прочитайте приклад. Яку дію ми виконали практично? (Об'єднали кружечки). Яка дія ви- ражена в прикладі? (Додавання). Вчитель повідомляє, що числа З і 2 - це доданки, а число 5 - сума. Знак дії додавання можна називати по-іншому: плюс.

На основі практичних дій з предметами і розгляду малюн­ків розкривається конкретний зміст дії віднімання. Так, нап­риклад, у кожного учня на парті 10 паличок: 7 червоних і З білих.

Скільки червоних паличок? Скільки білих? Заберіть білі палички. Які палички залишилися? Скільки паличок зали­шилося? Більше чи менше залишилося паличок? Якщо від 10 паличок забрати 3 палички, то кажуть: "Від числа 10 відняти 3, буде 7".

Після виконання таких операцій учитель повідомляє, що дію віднімання записують за допомогою знака "-", подає зра­зок запису і читання прикладу (9 - 3 = 6): від числа 9 відняти З, буде 6 (пізніше: дев'ять мінус три дорівнює шість). Корис­туючись предметними картинками, шкалою лінійки, малюнка­ми підручника, учні складають приклади на додавання і відні­мання, читають і знаходять їх числове значення.

На основі практичних дій з предметами, розгляду малюнків підручника вчитель розкриває зв'язок між додаванням і від­німанням.

На набірному полотні вчитель виставляє 5 білих кружечків і 2 чорних (мал. 44), а учні - на партах.

Скільки білих кружечків? (5). Скільки чорних? (2). Приєднай­те білі кружечки до чорних. Яку дію виконали? (Додавання). Який приклад можна скласти? (5 + 2 = 7). Прочитайте приклад. Назвіть доданки, суму. Відсуньте чорні кружечки. Яку дію вико­нали? (Віднімання). Які кружечки залишилися? (Білі). Складіть приклад (7 - 2 = 5) і прочитайте його. Прочитати цей приклад ще можна так: від суми 7 відняти доданок 2, дістанемо доданок 5. Відсуньте білі кружечки. Яку дію виконали? (Віднімання). Які кружечки залишилися? (Чорні). Складіть приклад і прочитайте його. (Якщо від суми 7 відняти доданок 5, дістанемо доданок 2). Отже, з прикладу на додавання можна скласти два приклади на віднімання.

3. Додавання і віднімання в межах даного числа.'Вивчен­ня додавання й віднімання в межах того чи іншого числа розпочинається з розгляду малюнка, який ілюструє склад цьо­го числа. За цим малюнком слід розглянути вправи не тільки на засвоєння складу числа, а й на складання та записування прикладів. Основний прийом знаходження результатів дій -перелічування "предметів суми чи остачі".

4. Складання і заучування таблиць додавання і відніман­ня в межах 10. Кінцева мета вивчення додавання і відніман­ня в межах 10 полягає в тому, щоб учень вільно називав результат будь-якого прикладу з множини табличних прик­ладів. Досвід показує, що досягти цієї мети можна через засвоєння впорядкованих таблиць.

Таблиця додавання в межах 10 включає 45 випадків.

Методику роботи щодо складання таблиць покажемо на прикладі додавання і віднімання числа 2.

Тема. Таблиці додавання і віднімання числа 2.

Робота над новим матеріалом. Бесіда. Складатимемо таб­лиці додавання і віднімання числа 2. У підручнику подано рядки прикладів і малюнки білих та чорних трикутників (мал. 45). Чорних трикутників у кожному рядку 2.

Прочитайте перший приклад на додавання числа 2. Полі­чіть трикутники в цьому рядку і перевірте, чи правильно запи­саний результат. Прочитайте другий приклад на додавання числа 2. Полічіть трикутники в цьому рядку і перевірте, чи правильно знайдено результат. Використовуючи малюнки, знайдіть результати третього і четвертого прикладів, прочи­тайте їх результати.

Аналогічно пояснюється решта прикладів таблиці дода­вання числа 2.

Потім складається таблиця віднімання числа 2. Перші два приклади складає сам учитель.

На малюнку 3 трикутники: 1 білий і 2 чорних. Якщо забе­ремо 2 чорні трикутники, то залишиться 1 білий. Отже, можна скласти приклад: 3- 2 = 1. У другому рядку 2 білих і 2 чорних трикутники. Якщо заберемо 2 чорні трикутники, то залишиться 2 білих. Отже, 4-2 = 2.

Поясніть за малюнками трикутників, скільки буде, якщо чис­ло 2 віднімемо від числа 5.

Таким способом учні знаходять решту результатів таблич­ного віднімання числа 2. Таблицю віднімання числа 2 варто запропонувати учням записати у зошит.

На основі різноманітних і численних вправ знання таблич­них випадків додавання і віднімання в межах 10 необхідно в основному довести до автоматизму. На вивчення таблиць до­давання і віднімання кожного числа відводиться два-три уро­ки. Частина учнів засвоює таблиці вже в процесі їх складання. Однак для багатьох учнів цей процес більш тривалий. Дифе­ренційована робота щодо засвоєння учнями таблиць має три­вати до кінця навчального року. Основними видами роботи є різні форми читання таблиць, їх відтворення та застосування. Подаємо зразки завдань (на прикладі числа 4).

Читання таблиць.

Один плюс чотири - п'ять. П'ять мінус чотири - один.

Два плюс чотири - шість. Шість мінус чотири - два.

Три плюс чотири - сім Сім мінус чотири - три

і т.д. і т.д.

Робота над запам'ятовуванням таблиць додавання і відні­мання пов'язана з реалізацією таких завдань:

- прочитати таб­лицю додавання (віднімання) числа;

- прочитати таблицю до­давання (віднімання) від більшого результату до меншого;

- прочитати таблицю додавання числа 4 разом з відповідними прикладами таблиці віднімання числа 4;

- прочитати підряд ре­зультати таблиці додавання (віднімання) числа 4;

- прочитати частину таблиці додавання (віднімання) числа 4, починаючи, наприклад, з числа 3;

- прочитати напам'ять таблицю додаван­ня (віднімання) числа 4.

Відтворення і застосування таблиць. Користуючись кружечками, складіть таблицю додавання числа 4. Запишіть таблицю.

Складіть таблицю віднімання числа 4 з таблиці додавання числа 4.

Користуючись таблицями віднімання чисел 3 і 4 (таблиці записані на дошці), назвіть відповіді таких прикладів: 4-3 5-4 9-8 8-4 10-3 9-4

Користуючись таблицями, розв'яжіть тільки приклади на додавання та віднімання числа 4.

6+4 2+2 4-1

4-3 10-4 9-4

Подібні вправи виконуються і за записами таблиць з про­пусками або, взагалі, без відповідей. Якщо учень не знає від­повіді, вчитель пропонує знайти її за заповненою таблицею або за переліком предметів. В обох випадках пропонується прочитати уголос всю таблицю.

Під кінець опрацювання теми варто практикувати повідом­лення табличних результатів у вигляді "гри в мовчанку".

Застосування знань табличних результатів для обчислення виразів на дві дії. Особливістю підходу до застосування знань табличних результатів додавання і від­німання є включення відразу після складання тієї чи іншої таблиці вправ на обчислення виразів, які містять дві дії. Нап­риклад, після вивчення додавання і віднімання числа 5, пропо­нують вправи: 5 + 5 - 1 3 + 5 + 2 4 + 5 + 1 10 - 5 + 3 7 - 5 + 4

8 + 2 - 5 5 - 5 + 3 2 + 5 + 3. Такі вправи вимушують учня тримати деякий час результат в пам'яті, що підвищує ефективність запам'ятовування таблиць. Після вивчення всіх таблиць додавання і віднімання в ме­жах 10 розглядають інші прийоми знаходження результатів дій з одноцифровими числами: додавання і віднімання чисел 2 і 3 по 1; додавання і віднімання чисел 3, 4 і 5 групами; переставна властивість дії додавання.

У процесі ознайомлення з прийомами додавання і відні­мання способом прилічування і відлічування по одиниці по­даються такі зразки міркування.

5 + 2. До 5 кружечків додати 1 кружечок, буде б кружеч­ків; до 6 кружечків додати 1 кружечок, буде 7 кружечків. Отже, до числа 5 додати 2, буде 7.

Аналогічно міркують, виконуючи віднімання. 7 - 2. Від 7 кружечків відняти 1 кружечок, буде 6 кружеч­ків; від 6 кружечків відняти 1 кружечок, буде 5 кружечків. Отже, від числа 7 відняти 2, буде 5.

Способи прилічування і відлічування по одиниці учні нерідко зводять до перелічування. Щоб запобігти цьому, вико­ристовують такі дві форми запису:

а) 5 + 2 = * 7-2 = *

5+1=6 7-1=6

6+1=7 6-1=5

5+2=7 7-2=5

б) 5 + 2 = 5 + 1 + 1 = 7

7 - 2 =7 – 1 - 1 = 5

Структурний чи розгорнутий записи учні не переписують. Розв'язування прикладів супроводжується запитаннями: "Скільки всього додали?", "Як додали?", "Як можна відняти число 2?"

Додаванню і відніманню чисел 3, 4 і 5 групами (частинами) передує повторення складу цих чисел. Пояснення прийому здійснюється за числовою шкалою або на основі предмет­них ситуацій. Застосовуються також структурні записи.

З + 4 = * 9 - 3 = *8 - 5 = *

3 + 2 + 2 9 – 1 - 2 8 – 2 - 3

Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання про­водяться на кожному уроці, при цьому має бути широко ви­користана ігрова форма постановки завдань. Під час опра­цювання матеріалів останньої підтеми варто послідовно здій­снювати облік стану засвоєння таблиць учнями.

На наступному етапі вивчають прийом дода­вання для випадків «додати 5, 6, 7, 8, 9». При додаванні в межах 10 у цих прикладах другий доданок більший від першого (1+9, 2+7, 3+5, 4+6 і т. д.). Якщо під час обчислень застосувати пере­ставляння доданків, то всі ці випадки будуть зведені до раніше вивчених: а+1, а+2, а+3, а+4. Щоб діти усвідомили застосуван­ня прийому переставляння, треба спочатку розкрити їм зміст пере­ставної властивості додавання.

З переставною властивістю додавання можна ознайомити дітей так. Учням пропонують узяти, наприклад, 4 сині і З червоні трикутники.

Учитель. Присуньте 3 трикутники до 4. Скільки буде трикут­ників? Як ви дізнались?

Учень. До 4 додати 3, буде 7 (записує: 4+3 = 7).

Учитель. Тепер поміняйте місцями сині і червоні трикутники і присуньте 4 трикутники до 3. Скільки буде трикутників?

Учень. Також 7 (записує: 3+4 = 7).

Учитель. Прочитайте ці приклади, називаючи числа при до­даванні. Учень. Перший доданок 4, другий доданок 3, сума 7; перший доданок 3, другий доданок 4, сума 7.

Учитель. Чим схожі ці приклади?

Уч е н ь. Числами, доданки однакові, суми однакові.

Учитель. Чим відрізняються Ці приклади?

Учень. Доданки помінялися місцями, доданки переставили.

Аналогічно розглядають ще 2—3 такі пари прикладів (кори­стуючись ілюстраціями на дошцС в підручнику). Потім за допомо­гою вчителя діти формулюють висновок: від переставлення додан­ків сума не змінюється.

Потім розкривають прийом переставляння доданків, тобто по­казують, коли саме в обчисленнях використовують переставну властивість. Для цього розв'язують задачі практичного характеру. Наприклад, треба додати разом 2 мішки і 7 мішків борошна, які стоять окремо. Як зручніше це зробити? Принести 2 мішки до 7 міш­ків чи 7 мішків до 2 мішків? Діти, виходячи з життєвих спостере­жень, дають відповідь на запитання задачі. Потім розв'язують з поясненням пари прикладів виду: 1+3, 3+1, 2+4, 4+2; порівню­ють прийоми обчислень і з'ясовують, як швидше додати числа. На підставі таких вправ діти доходять висновку: легше до більшого ' числа додати менше, ніж до меншого додати більше, а переставляти числа під час додавання завжди можна — сума від цього не змі­нюється.

Потім показують, як використати прийом переставляння під час розв'язування прикладів і задач на додавання в межах 10 (додати 5, 6, 7, 8, 9). У процесі розв'язування вправ у дітей формується вміння застосовувати прийом переставляння доданків. Після цього складають коротку таблицю додавання в межах 10, яку можна ви­користовувати під час розв'язування всіх прикладів на додавання в межах першого десятка:

Розглянувши таблицю, діти самостійно можуть пояснити, чому взято тільки ці випадки і чому не взято інших.

Поиск по сайту: