ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ДВОПОВЕРХОВИХ (ДВОЯРУСНИХ) ПІДЗЕМНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ СТОЯНОК

E.1 Дані вимоги поширюються на підземні двоповерхові стоянки легкових автомобілів, що працюють на бензині та дизельному пальному.

Е.2 У двоповерхових підземних спорудах допускається розміщення приміщень стоянки ав­томобілів, мийних, насосних пожежогасіння, трансформаторних підстанцій з сухими трансформато­рами і венткамер, що обслуговують ці приміщення.

Е.3 Автостоянки можуть розміщуватись в окремо розташованих спорудах, а також вбудову­ватись чи прибудовуватись до будинків іншого призначення за вимогами, що пред'являються до проектування одноповерхових підземних гаражів згідно з ВСН 01.

Е.4 Вбудовані або прибудовані автостоянки повинні відокремлюватися від будинків (примі­щень) іншого призначення суцільними протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу. Ана­логічними конструкціями необхідно відокремлювати технічні та іншого призначення приміщення та інженерні мережі (комунікації) основного будинку при розміщенні їх у підвалах.

Е.5 На поверсі будинку, під яким розташовуються автостоянки, допускається розміщувати приміщення з одночасним перебуванням не більше 50 осіб.

Е.6 Несучі та огороджувальні конструкції повинні відповідати вимогам, що пред'являються до будинків І ступеня вогнестійкості. Між першим та другим підземними поверхами влаштовується суцільне протипожежне перекриття 2-го типу.

Е.7 Площа поверху автостоянки (пожежного відсіку між протипожежними стінами 1-го типу) приймається за таблицею 1.

Е.8 Автостоянки в межах пожежного відсіку слід розділяти на секції протипожежними стінами 2-го типу (з воротами, що зачиняються самі, або автоматично у випадку пожежі). Кількість автомобілів у секції не повинна перевищувати 100 одиниць.

Е.9 З кожного поверху автостоянки повинні передбачатися самостійні виїзди та евакуаційні виходи назовні.

Примітка 1. Допускається влаштування виїздів по спільних для поверхів рампах, відкритих назовні. Сполучення рамп із зовнішнім середовищем може здійснюватись через відкриті прорізи у покриттях (стінах) рамп площею не менше 1 м , що влаштовуються не рідше ніж через 60 м по довжині або в покритті над центральною частиною гвинтових рамп.

Примітка 2. Виїзди у спільні для поверхів рампи слід влаштовувати через тамбур-шлюз.

Е.10 З кожної секції слід передбачати не менше двох виїздів і евакуаційних виходів. Допус­кається влаштування одного з двох виїздів передбачати не більше ніж через одну суміжну секцію.

Е.11 Виїзди та евакуаційні виходи з поверхів і з секцій слід передбачати розосередженими, керуючись положеннями 4.3 СНіП 2.01.02.

Відстань від найвіддаленішої точки автостоянки до евакуаційного виходу з секції і виходу до сходової клітки не повинна перевищувати відповідно 30 м і 60 м.

Е.12 Допускається для сполучення поверхів підземних автостоянок між собою і з розташо­ваними вище поверхами будинків іншого призначення влаштовувати ліфти і сходові клітки за умови обладнання входів в них у надземній частині - через повітряну зону по балконах та лоджіях, у підземній частині - через відкриті у зовнішнє середовище рампи.

Е.13 Виходи з технічних приміщень, що вказані у пункті Е.2, слід влаштовувати на рампи. Безпосереднє сполучення цих приміщень з автостоянками не допускається.

Е.14 Системи вентиляції (у тому числі протидимної) та повітряного опалення повинні влашто­вуватись для кожного поверху самостійними, не допускається прокладання повітроводів через інший поверх. В разі прокладання повітроводів через суміжну секцію транзитом необхідно забезпечувати межу вогнестійкості стінок повітроводів не менше 0,75 години.

Е.15 Фільтри, глушителі в системах вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення не повинні містити в собі горючих матеріалів і рідин.

Е.16 Підземні автостоянки повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння та внутрішнім протипожежним водопроводом. При цьому комунікації даних систем необхідно влаштовувати роздільними та обладнувати патрубками діаметром 77 мм, що виводяться назовні, для подавання розрахункових витрат води від пересувної пожежної техніки.

Е.17 У приміщеннях необхідно влаштовувати аварійне та евакуаційне освітлення; світлові покажчики "ВИХІД" на шляхах евакуації повинні встановлюватися на висоті 2,5 - 4,0 м від підлоги не рідше ніж через кожні 10 м.

Е.18 У кожній секції автостоянки слід передбачати системи димовидаляння. Системи про­тидимного захисту повинні мати автоматичний і дистанційний привод від кнопок біля кожного виходу та виїзду по поверхах.

Е.19 Автостоянки необхідно обладнувати системою сповіщення найпростішого типу, яка авто­матично вмикається під час спрацювання системи пожежогасіння.

Е.20 Системи пожежогасіння, протидимного захисту, аварійного і евакуаційного освітлення, сповіщення людей про пожежу повинні забезпечуватись електропостачанням за І категорією на­дійності.

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ЛІФТІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В РЕЖИМІ "ПОЖЕЖА" ТА "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОЖЕЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ"

Ж.1 Всі ліфти та підйомники в будинках повинні мати автоматичне та дистанційне (із при­міщення пожежного поста) керування у режимі "Пожежа", що передбачає опускання під час пожежі у будинку кабіни ліфта на нижній поверх, відчинення дверей з наступним відключенням ліфта.

Ж.2 Один з ліфтів у будинку заввишки 26,5 м і більше від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, вантажопідйомністю не менше 800 кг повинен мати керування у режимі "Транспортування пожежних підрозділів". Крім умов, викладених в Ж.1, він повинен мати автономне керування з першого поверху та кабіни ліфта, що вимикає поверхові кнопочні апарати в період транспортування.

Ж.3 Купе кабіни ліфта для транспортування пожежних підрозділів повинно бути виконано із негорючих матеріалів та мати люк для виходу у шахту ліфта в разі аварії.

Ж.4 Прокладання будь-яких інженерних мереж, комунікацій, трубопроводів (які не відносяться до керування ліфтами) в шахтах пожежних ліфтів не допускається.

Електричні проводи та кабелі для керування ліфтами повинні мати ізоляцію із негорючих матеріалів.

Ж.5 Ліфти, що використовуються в режимі роботи "Транспортування пожежних підрозділів", слід влаштовувати в ізольованих шахтах. Огороджувальні конструкції (стіни, перегородки, пе­рекриття) шахт ліфтів та їх машинних відділень, каналів та ніш для прокладання кабелів та проводів, що живлять електроприймачі ліфтів, повинні бути з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

Двері у прорізах шахт ліфта повинні бути протипожежними не нижче 3-го типу, а в ліфтових холах або тамбурах-шлюзах перед ліфтом - протипожежними 2-го типу, що відчиняються у бік шахт ліфтів, мати ущільнення притворів та прилади для самозачинення.

Огороджувальні конструкції шахт ліфтів у будинках заввишки понад 16 поверхів (стіни та перекриття) повинні мати межу вогнестійкості не менше 2,5 години.

Ж.6 Ліфт для транспортування пожежних підрозділів у будинках заввишки понад 16 поверхів повинен сполучатись з усіма поверхами будинку через повітряну зону, що має протяжність по фасаду не менше 2,0 м, або через тамбури-шлюзи з огороджувальними конструкціями (перего­родки та перекриття) з межею вогнестійкості не менше 2,5 години та дверима - не менше 1,2 години.

В шахту ліфта повинен бути забезпечений підпір повітря 40 Па, а в хол або тамбур-шлюз - 20 Па.

У будинках заввишки понад 26,5 м від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, і заввишки до 16 поверхів включно підпір повітря в шахту ліфта або тамбур-шлюз, що розміщується перед нею, повинен бути 20 Па.

ДОДАТОК К

(обов'язковий)

Поиск по сайту: