Зовнішньоекономічні операції щодо давальницької сировини та товарообміну

Суть операцій з давальницькою сировиною в тому, що власник сировини, який не має потужностей з її переробки, передає її переробному підприємству в обсязі, що забезпечує одержання необхідної кількості готової продукції, оплату витрат переробника та одержання переробником прибутку як капітал, вкладений ним у процес переробки. Такі операції мають всі ознаки зустрічно торгівлі, оскільки передбачають еквівалентний обмін товарами і оформляються єдиним договором. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом, податками та зборами. Їх сплата (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця на термін, що дорівнює терміну здійснення операцій з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період зазначений у Законі, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних) не справляються. Готова продукція _f що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з митної території України, не обкладається експортним митом та іншими податками і зборами (крім митних). Аналогічно вирішується питання щодо введення готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українського замовника.

Спеціальне регулювання зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною обумовлено як істотною специфікою цих операцій, так і значним їх обсягом в зовнішньоекономічних операціях передбачене Законом України від 15.09.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» із змінами та доповненнями (надалі – Закон), а їх оподаткування Законом України від 03.04.1997 p. «Про податок на додану вартість».

Товарна номенклатура ЗЕД передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1216 «Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних відносинах», застосування простого векселя за окремими товарними позиціями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах визначено його розпорядженням від 21.01.2006 р. №26-Р, Моніторинг операцій з давальницькою сировиною зовнішньоекономічних відносинах згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р., проводить Міністерство економіки України та подає пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства, які їх регулюють. Положення про векселі, що видаються при здійсненні операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 13,02.96 р. № 26, тощо.

Операцією з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до цього Закону вважається операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менш як 20% від загальної вартості готової продукції.

Давальницькою сировиною відповідно до ст. 1 Закону є сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеш за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов’язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що стягуються у разі ввезення товарів. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським, виконавцем шляхом видачі простого векселядержавній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту, на переробку давальницької сировини.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України у період, зазначений у Законі, вексель погашається, а ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які мають бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем. Облік векселів ведеться державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця.

Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає державній податковій інспекції письмове зобов'язання, щодо вивезення готової продукції у зазначений у Законі період.

У разі вивезення готової продукції у повному обсязі у період, зазначений у Законі, письмове зобов'язання погашається. Якщо не вивозиться обумовлений у письмовому зобов'язанні обсяг готової продукції, з виконавця до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, стягуєтьсяпеня у валюті України за кожний день прострочення в розмірі 0,3% митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу після фактичного відвантаження продукції іноземному замовнику.

Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи можуть давати дозволи на відстрочення оплати векселів окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на підставі кредитної угоди, укладеної українським виконавцем з податковою інспекцією за його місцезнаходженням до дня фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкти підприємницької діяльності вносять до бюджету, до якого виконавець сплачує податок на прибуток, плату в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку. України, що застосовується, день продовження строку платежу за векселем або погашення письмового зобов'язання.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем до органу митного контролю копії зазначеного векселя, авізованого (взятого на облік) державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця. Для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з цієї території, є подання українським виконавцем до органу митного контролю векселя та копії ввізної вантажної митної декларації.

Підставою для погашення векселя є подання українським виконавцем до державної податкової інспекції копії вивізної митної декларації. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться відмітка «Давальницька сировина» і проставляється код відповідно до класифікатора угод.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог Закону і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замов­ником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Готова продукція, вироблена із давальницької сировини, щоввезена іноземним замовником, може, реалізовуватись на митній території України через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України, а нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти звільняються від обкладення ввізним митом.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), виданого у порядку, передбаченому ст. 2 Закону, у разі реалізації продукції на митній території України, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місце­знаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої постійним представництвом іноземного замовника, копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, акта здавання-приймання готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків і зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника. Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта здавання-приймання готової продукції.

Розрахунки між українським виконавцем та постійним представництвом іноземного замовника проводяться у валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежити або заборонити реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Давальницька сировина також може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб'єктів підприємницької діяльності України за іноземну валюту. Період здійснення операцій з давальницькою сировиною, закупленою іноземним замовником за іноземну валюту на митній. Території України у суб'єктів підприємницької діяльності, становить не більше 90 днів.

Додатковою підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання українським виконавцем до органу митного контролю копії контракту на придбання іноземним замовником сировини в Україні та довідки уповноваженого банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і залежить йому, при вивезенні з митної території України не обкладається, вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів з України. У разі виготовлення з давальницької сировини підакцизних товарів, за умови їх вивезення за межі митної території України, український виконавець не сплачує акцизний збір.

Іноземний замовник має право реалізувати готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, закупленої ним на митній території України, шляхом укладення контрактів з покупцями готової продукції лише за умови попередньої реєстрації його постійного представництва в Україні.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) у разі реалізації готової продукції або її частини на митній території України є подання українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції і копію якої він зобов’язаний передатне українському виконавцю, копії зазначеного контракту і копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, якщо такі впроваджено щодо аналогічних імпортних товарів. Закон також регулює порядок вивезеннядавальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції.

Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником до органу митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виготовленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції), не пізніш як через 90- календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою від митної вартості давальницької сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції в повному обсязі у встановлений Законом період, письмове зобов'язання погаша­ється. Якщо не ввозиться обумовлений у контракті обсяг готової продукції (валютна виручка), то із замовника стягується до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від вартості не ввезеної в Україну готової продукції або не переведеної в Україну валютної виручки, але не більше від контрактної вартості не ввезеної готової продукції. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу після фактичного отримання готової продукції.

Коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, то їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. Податок на додану вартість, сплачений або що підлягає сплаті за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, українському замовнику не відшкодовується.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо не ввозиться обумовлений у контракті обсяг готової продукції (валютна виручка) у визначений Законом строк, то український замовник зобов'язаний оплатити вексель.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є подання українським замовником до органу митного контролю копії письмового зобов'язання або векселя, авізованого (взятого на облік) державкою податковою інспекцією за місцезнаходженням замовника. Для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться на митну територію України, український замовник повинен подати до митного органу копії зазначеного письмового зобов'язання або векселя та копії вивізної вантажної митної декларації.

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) український замовник подає до державної податкової інспекції копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію або довідки уповноваженого банку України про повернення валютної виручки.

Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (у тому числі її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за винятком тих видів сировини, на які поширюється спеціальний режим експорту, а також випадків, коли контрактом передбачено реалізацію готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни. За частину давальницької сировини або готової продукції, що використовується для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях.

Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини українського замовника з урахуванням вимог Закону, що ввозиться на митну територію України, звільняється від обкладення ввізним митом, податками і зборами (крім акцизних та митних зборів), які справляються при імпорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування і квотування.

Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть провадитися у грошовій формі, шляхом виділення частини давальницької сировини чи готової продукції або з використанням трьох форм одночасно за згодою замовника і виконавця.

У разі витрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове зобов'язання) погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).

За письмовою заявою іноземного замовника давальницька сировина, ввезена ним і не перероблена на митній території України, або відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.

Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження у Законі України від 23.12.1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» (надалі – Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, яка спричинює скорочення валютних надходжень в Україну. Цей Закон установлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження й функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.

Поняття «бартер (товарний обмін)» і «бартерна (товарообмінна) операція» визначені як у згаданому Законі, так і в Законі «Про оподатковування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 1 Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формоюоплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. УЗаконі України «Про оподатковування прибутку підприємств бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки У продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Таким чином, бартерна операція припускає обмін визначеної кількості, одного або кількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошевої форми розрахунків.

Визначення у законах передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Крім того, нове визначення, поняття «товарообмінна (бартерна) операція» відрізняється тим, що, в ньому безпосередньо передбачено обмін не тільки товарами (продукцією), а й роботами (послугами), правами інтелектуальної власності та іншими не майновими правами призначеними для продажу (оплатної передачі). У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортуються за цим договором з обов'язковим вираженим в іноземній валюті, віднесеній національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за індикативними цінами, що визначаються суб’єктами ЗЕД на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами ЗЕД України відповідно до індикативних пін (ст.1.1).

Право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України мають всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Водночас, Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонене проведення - товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1.4).

Відповідно до ст. 1.2 Закону у бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої груші Класифікатора іноземних валют.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 29.04.1999 p. №756 у виконання ст. 1 і 2 Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" затверджені пepeліки товарів (робіт, послуг), із використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється згідно з додатками 1 і 2 до цієї постанови.

Важливе значення має встановлення в Законі строків бартерних операцій – тимчасових меж її дії, виконання. Відповідно до Закону граничний строкміж експортом товарів за бартерним договором та зустрічним імпортом – 90 календарних днів. Відповідно до ст.2.1 Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше як через 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Закон також установлює скорочені строки бартерної операції у разі експорту високоліквідних товарів - строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Перевищення встановлених Законом строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Мінекономіки у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. №756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД.

Отже, строки виконання бартерних операцій такі самі, як і визначені Законом України від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Якщо за іншими зовнішньоекономічними договорами строк 90 календарних днів встановлено для зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, то в бартерних операція у той самий строк має бути завезений імпортований товар.

У Законі детально врегульована процедура дій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при переоформленні бартерного договору. У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України (ст. 2.3).

У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного строку ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, - пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили має бути підтверджене довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору потверджуються в установленому законом порядку. У разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, вищевказані строки зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Закон, на відміну від законодавства, що діяло раніше, передбачає обов'язок суб'єктів ЗЕД повідомляти державні органи про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Суб'єкти ЗЕД, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортують­ся за даним договором роботи або послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Якщо отриманий стороною на бартерних умовах товар виявиться зіпсованим, з дефектами або не відповідає іншим умовам цього договору, то вона має право вимагати: усунення дефектів, або уцінки або заміни таких, що не відповідають вимогам якості товарів. Усунення дефектів і заміна неналежної якості товарів здійснюється повністю за рахунок Сторони, що допустила порушення. У разі виявлення отримуючою товар стороною його недостачі, відповідальність за яку несе поставляюча сторона, остання на вимогу другої сторони повинна допоставити відповідну кількість товарів.

Сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по цьому договору, якщо таке невиконання стало наслідком дій непереборних сил. Про їх настання сторона повинна негайно будь-якими доступними їй засобами повідомити про них іншу сторону, підтвердив документом торгової промислової палати України.

У випадках, коли наслідки непереборних сил будуть діяти понад 6 місяців або якщо при настанні даних обставин стане зрозумілим, що вони і їх наслідки будуть діяти більше 6-ти місяців, то Сторони в можливо короткий строк зобов’язуються провести переговори з метою пошуку можливих або ж альтернативних способів виконання цього договору або досягнення домовленості про інші шляхи вирішення цього питання.

Поиск по сайту: