Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Правове регулювання заставної закупівлі та інтервенційних операцій із зерном



Реальним засобом державної підтримки розвитку зерна є заставна закупівля та інтервенційні операції із зерном.

У Законі «Про державну підтримку сільського господарства України»» заставна закупівля – це передбачена як гарантована державою закупівля зерна у сільськогосподарських товаровиробників за бюджетні кошти на певний період та його зберігання протягом певного строку, з правом витребувати це зерно.

Для цілей державної заставної закупівлі є об’єкти державного цінового регулювання, які не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку маркетингового періоду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінетів Міністрів України від 21.01.2009 р. №33 «Про затвердження переліків державного цільового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009-2010 роках» об’єкти державного цінового регулювання встановлені такі на період з 01.07.2009 р. до 30.06.2010 роках встановлено такі об’єкти державного цінового регулювання пшениця тверда, пшениця м’яка, жито озиме, жито ярове, ячмінь, борошно пшеничне, борошно житнє, цукор – пісок (буряковий). На кожний вид сільськогосподарської продукції (товару), який є об’єктом цінового регулювання, Кабінетом Міністрів України встановлюються мінімальні закупівельні та заставні ціни за тонну зерна.

Державні заставні закупівлі зерна відповідно проводить Аграрний фонд. Відповідно до ст. 9 цього Закону він є державною бюджетного спеціалізованою організацією, уповноваженою Кабінетом Міністрів України проводити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. Утворений постановою Кабінету Міністрів України від 06. 07.2005 р. №543, якою також затверджене Положення про Аграрний фонд. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», іншими законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, наказами Мінагрополітики та Положенням.

Основними завданнями Фонду є: проведення цінової політики в агропромисловому секторі економіки у межах, визначеним законом; виконання від імені держави функції кредитора на період дії режиму заставних закупівель окремих об'єктів державного цінового регулювання; виконання бюджетних програм, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; формування державного інтервенційного фонду об'єктів державного цінового регулювання виключно для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

Відповідно до поставлених завдань Аграрний фонд здійснює наступні види діяльності:

Здійснює товарні або і фінансові інтервенції на організованому аграрному ринку України, використовуючи найкращу кон'юнктуру біржового ринку, що склалася протягом періоду державного цінового регулювання. Продає або купує на аграрній біржі об'єкти державного цінового регулювання з або до державного продовольчого резерву. Він має виключне право на придбання та. продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву, а також на продаж об'єктів державного цінового регулювання, які були конфісковані або підлягають продажу відповідно до закону.

Разом з цим не може здійснювати спекулятивні операції придбавати і продавати товарні деривативи (крім форвардів), а також придбавати або продавати об'єкти державного цінового регулювання поза організованим аграрним ринком.

Аграрний фонд самостійно приймає рішення про здійснення фінансових чи товарних інтервенцій виходячи з положень цього розділу, а також разі, необхідності виступає стороною біржових договорів (контрактів).

Згідно з режимом державних заставних закупівель Аграрний фонд (надалі – кредитор) надає бюджетну позику виробнику зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання (надалі – позичальник), під заставу такого об'єкта, що оформлюється переданням кредитору подвійного складського свідоцтва.

Стандартна форма кредитного договору розробляється Аграрним фондом та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

Розмір суми бюджетної позики не може перевищувати 80 відсотків вартості застави, розрахованої, виходячи з розміру встановленої мінімальної закупівельної ціни. Вона надається на строк встановлений сторонами, який не може перевищувати строк одного маркетингового періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та процентів не припускаються.

Основна сума бюджетної позики та плата за її використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її використання або їх частини. При повному погашенні основної суми бюджетної позики та плати за її використання, у тому числі достроковому, позичальнику повертається просте чи подвійне складське свідоцтво (складська квитанція), а зерно звільняється з-під режиму застави.

Якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту: предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного продовольчого резерву за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмета застави; зобов'язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними (у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми); обов'язок з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об'єкта застави переходить на кредитора; кредитор набуває прав вигодонабувача за договором страхування такого колишнього об'єкта застави.

Відшкодування витрат із сертифікації, доставки, зберігання, відвантаження, обробки, переробки та страхування предмета застави, а також його реєстрації у державному реєстрі застав здійснюється позичальником за власний рахунок. Після передачі об'єкта застави до державного продовольчого резерву витрати з його подальшого зберігання відшкодовуються Аграрним фондом.

Бюджетна позика у межах режиму державних заставних закупівель не може бути надана особі, яка: має непогашений податковий борг із загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів), включаючи внески до Пенсійного фонду України чи відрахування до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім розстрочених або відстрочених відповідно до закону); має прострочену заборгованість за будь-якими видами бюджетних або за іншими кредитами (позиками), гарантованими державою; перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації; має прострочену заборгованість з виплати орендованої плати за земельні паї, орендовані у фізичних осіб – їх власників; не є сільськогосподарським підприємством.

Порядок здійснення заставних закупівель встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 р. №705 «Про запровадження режиму державних заставних закупівель» цією постановою зобов’язано Аграрний фонд запровадити режим державних заставних закупівель зерна. Для їх проведення п. 2 затверджено Порядок надання бюджетних позик із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна (надалі – Порядок).

Бюджетна позика надається із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна (надалі – бюджетна позика) Аграрним фондом виробникам зерна, яке є об’єктом державного цінового регулювання, щороку у період з 1 липня поточного до 1 квітня наступного бюджетного року під заставу такого об'єкта в межах коштів, передбачених у державному бюджеті, але не вище 80 відсотків розміру мінімальної інтервенційної ціни. Наприклад для заставних закупівель зерна у 2009 р. на початку 2010 р. Кабінет Міністрів України виділив з млрд. грн.

Аграрний фонд оприлюднює у засобах масової інформації відомості про розміри бюджетних позик. Виробник зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання, що виявив бажання отримати бюджетну позику (надалі –позичальник), подає Аграрному фонду або його регіональному відділенню заявку і такі документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; просте чи подвійне складське свідоцтво або складську квитанцію чи видаткову накладну; посвідчення про якість зерна (сертифікат якості Державної хлібної інспекції). Форму заявки встановлює Аграрний фонд.

Аграрний фонд протягом п'яти робочих днів після надходження заявки та документів приймає рішення про надання або про відмову в наданні бюджетної позики та інформує про це позичальника, за умови наявності у державному бюджеті коштів.

Позичальник протягом п'яти робочих днів після надходження повідомлення про надання бюджетної позики забезпечує доставку зерна на сертифікований зерновий склад, укладає з Аграрним фондом кредитний договір та передає йому подвійне складське свідоцтво. Кредитний договір укладається на строк, визначений сторонами у договорі, але не більш як на один маркетинговий період.

Аграрний фонд здійснює перерахування коштів державного бюджету для надання бюджетної позики протягом трьох операційних днів після підписання кредитного договору відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками затвердженого Державним казначейством. Забезпечує ведення обліку зерна, що надійшло як застава відповідно до кредитного договору.

У разі коли позичальник до закінчення строку, встановленого сторонами, звертається до кредитора із заявою про добровільний продаж об’єкта застави до державного інтервенційного фонду на умовах погашення фінансових зобов’язань, що передбачені кредитним договором, кредитор має право придбати такий об’єкт на умовах, передбачених зазначеним договором.

Згідно з Порядком сільгосптоваровиробник, який має намір продати зерно, яке передане у заставу Аграрному фонду за надану бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель зерна (надалі – зерно), подає заявку до Аграрного фонду за формою, встановленою зазначеним фондом який не пізніше ніж у триденний строк приймає рішення щодо закупівлі зерна.

Закупівля зерна здійснюється за середньозваженими цінами, які склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на дату прийняття такого рішення. У день прийняття Аграрним фондом рішення щодо закупівлі зерна укладається додатковий договір до Кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна (надалі – додатковий договір) та здійснюється розрахунок суми коштів для остаточного розрахунку із сільгосптоваровиробником.

Після укладення додаткового договору сільгосптоваровиробник надає Аграрному фонду документи, що визначаються в такому договорі (надалі – документи). Документи підлягають обліку за порядковим номером із зазначенням дати та часу їх надходження. Протягом трьох днів з дня реєстрації документів приймається рішення про оплату зерна або про їх повернення в разі неналежного оформлення з письмовим зазначенням причин. Повторно подані сільгосптоваровиробником документи обліковуються за новим порядковим номером.

Розгляд заявок і документів та прийняття за результатами їх розгляду рішень, зокрема проведення оплати зерна, здійснюється в порядку надходження, який визначається за датами реєстрації зазначених документів.

З метою забезпечення цінової стабільності ринку зерна і недопущення за зниженим цінами, крім заставних закупівель, Законом «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачені товарні та фінансові інтервенції. Для цього на кожен мар кетовий період Кабінет Міністрів України з ініціативи Мінагрополітики приймає постанову про затвердження обсягів формування державного інтервенційного фонду. Наприклад, на 2010 – 2011 маркетовий період його обсяг 1,262 млн. тонн зернових культур.

Відповідно до ст. 6 цього Закону товарні інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом продажу (поставки) окремих об’єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку на умовах споту або форварду з метою встановлення ціпи рівноваги (фіксінгу) у розмірі, що не перевищує значення максимальної закупівельної ціни.

Здійснюються у такому порядку: якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії не перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни або перевищує такий рівень не більше ніж на 5 відсотків від нього, товарна інтервенція, як правило, не здійснюється; якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує встановлений рівень максимальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд здійснює товарну інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, який не перевищує значення максимальної закупівельної ціни; якщо рівень ціни попиту на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії перевищує рівень максимальної закупівельної ціни більше ніж на 20 відсотків від її значення, то Аграрний фонд призупиняє торгівлю таким товаром на поточній біржовій сесії та провадить консультації з учасниками біржового ринку у порядку, визначеному у п. 6.4 цієї статті; Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати товарну інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що перевищує розмір максимальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо продажу таких об'єктів державного цінового регулювання, не пов'язаного з державним ціновим регулюванням (у тому числі з державного резерву).

Товарні інтервенції проводяться за рахунок бюджетної позики. Плата за використання бюджетної позики встановлюється на рівні 50 відсотків від середньозваженого процента за кредитами банків, наданих строком до 12 календарних місяців та повністю забезпечених заставою, який фактично склався станом на 1 червня поточного бюджетного року. Порядок розрахунку такого середньозваженого процента визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір плати за використання бюджетної позики оприлюднюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку щорічного періоду заставних закупівель.

Окрім цього з метою забезпечення продовольчої безпеки Аграрний фонд формує державний інтервенційний фонд, який стосовно кожного об'єкта державного цінового регулювання не може бути меншим ніж 20 відсотків обсягів їх річного внутрішнього споживання за попередній маркетинговий період. Обсяг внутрішнього споживання окремого об'єкта державного цінового регулювання визначається на основі звітного балансу попиту і пропозиції за попередній маркетинговий період.

Кабінет Міністрів України встановлює обсяги формування інтервенційного фонду з урахуванням ситуації, що склалася на аграрному ринку, та прогнозного балансу попиту і пропозиції на наступний маркетинговий період за окремими об'єктами державного цінового регулювання. Зауважимо, що ним може бути дозволено формування інтервенційного фонду зерна, не пов’язаного з ціновим регулюванням.

У разі накопичення Аграрним фондом об'єктів державного цінового регулювання в обсягах, більших за встановлені, він приймає рішення про їх використання за дозволом Кабінету Міністрів.

Окрім реалізації зерна державного інтервенційного фонду для внутрішніх потреб, постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. №861 затверджено Порядок придбання у 2009 р. суб’єктами господарювання (експортерами зерна) зерна з державного інтервенційного фонду. Згідно з Порядком реалізацію зерна суб'єктам господарювання здійснює Аграрний фонд на Аграрній біржі за середньозваженими цінами, що склалися протягом трьох попередніх торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах, але не нижче ціни закупівлі зерна з урахуванням витрат, пов'язаних з його зберіганням. Біржові торги проводяться відповідно до вимог законодавства України та правил біржової торгівлі, затверджених Аграрною біржею.

Кошти за придбане зерно покупець перераховує платіжним дорученням на перерахування коштів з рахунка, відкритого йому в органі Державного казначейства, на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для Формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі.

Крім товарних, ст. 7 Закону передбачені фінансові інтервенції. Згідно цієї статті фінансові інтервенції здійснюються Аграрним фондом шляхом придбання окремих об'єктів державного цінового регулювання на організованому аграрному ринку на умовах споту або форварду з метою встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) у розмірі, який не є меншим значення мінімальної закупівель. Вони здійснюються у такому порядку: якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного цінового , регулювання протягом однієї торгової сесії не є меншим встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни або є меншим за такий рівень не більше ніж на відсотків, фінансова інтервенція, як правило, не здійснюється; якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного ціно­вого регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим від встановленого рівня мінімальної закупівельної ціни від 5 до 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд здійснює фінансову інтервенцію у розмірах, достатніх для встановлення ціни рівноваги (фіксінгу) на рівні, що не є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни; якщо рівень ціни пропозиції на умовах споту або форварду на визначений об'єкт державного цінового регулювання протягом однієї торгової сесії є меншим за рівень мінімальної закупівельної ціни більше ніж на 20 відсотків її значення, то Аграрний фонд призупиняє торгівлю таким товаром та провадить консультації з учасниками біржового ринку у визначеному порядку; Аграрний фонд може у виключних випадках здійснювати фінансову інтервенцію, якщо протягом однієї торгової сесії виникає загроза встановлення ціни рівноваги на рівні, що є меншим за розмір мінімальної закупівельної ціни, або коли Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо закупівлі таких об'єктів державного цінового регулювання, не пов'язаної з державним ціновим регулюванням (у тому числі для потреб державного резерву).

Якщо внаслідок проведення консультацій з'ясовується наявність ознак змови, між учасниками біржового ринку, спрямованої на узгоджене заниження цін пропозиції на окремий об'єкт державного цінового регулювання, то Аграрний фонд зупиняє біржові торги визначеним товаром, а відповідне подання невідкладно направляється до органів Антимонопольного комітету України.

 

Контрольні запитання

1. У чому пріоритетність розвитку сільськогосподарського виробництва?

2. Як використовуються кошти державного бюджету для закупівлі техніки у фінансовий лізинг?

3. У чому особливість державної контрактації сільськогосподарської продукції?

4. У чому роль аграрної біржі?

5. У чому зміст біржових контрактів з реальним товаром?

6. У чому зміст біржових контрактів щодо відсутнього товару?

7. Пояснити поняття «зерно», «зернові ресурси» і «ринок зерна».

8. Які види складських документів Ви знаєте?

9. У чому зміст заставної закупівлі зерна?

10. Хто забезпечує заставну закупівлю зерна?

11. Що означає поняття об’єкти державного цінового регулювання?

12. Назвіть функції Аграрного фонду.

13. У чому полягають фінансові інтервенції?

14. У чому призначення товарних інтервенцій?

ГЛАВА 7




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.