Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій в університеті Івана Огієнка

Гайдамащук Віталій

студент фізико-математичного факультету

Науковий керівник: Слободянюк О.В.,
к.т.н., старший викладач кафедри інформатики

 

Розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій в університеті Івана Огієнка

Анотація: В статті розглянуто зібрано та систематизовано основні етапи розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

Ключові слова: історія інформатики, ЕОМ, КУВТ

 

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка знаменитий своєю давньою історією, традиціями, відомими випускниками. Заснований гетьманом Павлом Скоропадським він являється одним із найстарішим в Україні. Майже століття підготовку спеціалістів проводили і проводять найкращі педагоги та науковці регіонального й республіканського масштабу. Використання найефективніших методик навчання, найновіших досягнень науки та техніки, постійне «тримання руки на пульсі» робило університет регіональним лідером з підготовки висококваліфікованих фахівців. Так, коли на початку 80-х років в країні було оголошено курс на впровадження у всіх сферах діяльності нових інформаційних технологій ВУЗ одним із перших відгукнувся на цей заклик. Ще у 1982 році було започатковано курс лабораторних робіт по обчислювальній математиці, які виконувалися на одній із найсучасніших ЕОМ того часу «Наірі-К» (рис. 1). Спочатку роботи виконувались студентами в лабораторіях Київського науково дослідного інституту імені Глушкова (інститут кібернетики). Згодом студенти отримали змогу працювати на місці – було закуплено власну ЕОМ «Наірі-К». До речі, вироблялися дані ЕОМ зовсім поряд – на Кам’янець-Подільському заводі «Електроприлад».

Надійна, зручна в експлуатації і наладці, «Наірі» користувалася великим попитом і поставлялася в ВУЗи, заводи і навіть була встановлена на Байконурі для обробки телеметрії. У цієї малої машини були всі елементи великих ЕОМ: мікропрограмне управління, блок управління зовнішніми пристроями, схеми контролю. Програмне забезпечення дозволяло вирішувати математичні завдання при введенні формул на звичайній мові, що особливо приваблювало відвідувачів на виставках і презентаціях. У 90% випадків при демонстрації відвідувач вводив умову «2 × 2 = ?», а згодом «жартівники» вшили мікропрограму, за якою при введенні такої умови видавалося повідомлення «Сам дурень!», що викликало в захоплення відвідувачів, оскільки демонструвало високий інтелект машини.

Згодом на базі інституту була створена науково-дослідна лабораторія, яка займалася розробкою програмного забезпечення. Очолював її Анатолій Єпіфанович Коваленко. Згідно із заключною госпдоговірною темою працівниками лабораторії виконувалася розробка АСУТП (автоматизована система управління технологічними процесами) КТЗ ЛІУС (комплекс технічних засобів локальних інформаційно-управляючих систем) для Орсько-Халіловського металургійного комбінату (м. Новотроіцьк, Росія). Зокрема розроблявся модуль контролю прокатного стану. Лабораторія була оснащена програмованими мікрокалькуляторами Б3-34 і Б3-18 та ЕОМ БК 0010.01 (рис. 2). Характерною особливістю даної ЕОМ було те, що вона комплектувалася механічною клавішною клавіатурою і мовою BASIC-86 («Бейсік Вільнюс») в ПЗУ. Інтерпретатор мови Фокал перенесений в ПЗУ спеціального модуля МСТД (моніторна система тестування та діагностики). Цей модуль, крім запуску тестових програм, дозволяв вводити програми в кодах і працювати з магнітофоном. ЕОМ оснащалася процесором К1801ВМ1 на тактовій частоті 3 МГц, оперативною та постійною пам'яттю на 32 КБ кожна. Стандартним пристроєм зберігання даних служив побутовий касетний магнітофон з функцією управління двигуном, або без неї. В якості дисплея використовувався побутовий чорно-білий або кольоровий телевізор (після доробки) або, рідше, спеціальний монітор.

У 1986-1988 роках основними ЕОМ, якими були оснащені навчальні та науково-дослідні лабораторії інституту, були наступні ЕОМ:

- Корвет – 8-розрядний персональний комп'ютер (рис. 3). Комплектувався процесором КР580ВМ80А на тактовій частоті 2,5 МГц, пам'яттю ОЗУ - 64 КБ, ПЗУ – 8-24 КБ, монітором або телевізором, текстовий режим 16 рядків по 64 символи, графічний режим 512 × 256, 16 кольорів (текст і графіка - відображаються паралельно), клавіатурою на 80 клавіш. Було можливим підключення миші, двох аналогових джойстиків, роз'єм для підключення зовнішніх модулів. Комп'ютери «Корвет» могли бути об'єднані в локальну мережу (до 16-ти машин в мережі).

- YAMAHA YIS 805/503 – комплекс навчальної обчислювальної техніки (КУВТ) на основі побутових комп'ютерів стандарту MSX японської компанії Yamaha. Класи на основі комп'ютерів Yamaha комплектувалися моделями YIS 805 (вчительський комп’ютер) та YIS 503 (місце учня) та, відповідно, кольоровими моніторами EIZO 8020 і монохромними EIZO 3010 (колір світіння зелений). Операційними системами, якими комплектувалися комплекси були MSX-DOS та CP/M.

- ДВК 2 – відноситься до сімейства радянських персональних комп'ютерів середини 80-х - початку 90-х років XX століття. Працювали на мовах BASIC або Фокал. Оснащувалися процесором типу К1801ВМ1. Об’єм ОЗУ складав 56 Кб.

У 1989 році була університетом, а тоді ще педагогічним інститутом, за всесоюзною програмою конверсії було заключено госпдоговірну тему з Калужським машинобудівним заводом по розробці комплексу педагогічних програмних засобів для мобільних комп’ютерних класів. За кошти отримані в рамках виконання даної теми, було придбано ЕОМ «Нейрон» та IBM PC-AT (на базі процесора Intel 80286). На них створювалися навчально-педагогічні комплекси по вивченню шкільних предметів з фізики, хімії, геометрії та інформатики. Пізніше було придбано ще й клас ЕОМ «Корвет», які керувалися за допомогою центральної машини «Нейрон». Програмні комплекси створювалися для ЕОМ «Нейрон» та «Правєц» (Болгарія). Згодом було закуплено декілька ЕОМ «Правєц».

В наступних роках, студенти інституту мали можливість працювати на ЕОМ «IBM 286», «Пошук 1» (процесор 8088) та «Пошук 2» (процесор 8086) (рис. 6).

У 1992 році, в інституті з’явився перший ЕОМ на базі процесору Intel 80486.

В 1995 році було закуплено 2 класи ПЕОМ на базі процесору AMD K5 133.

На даний момент у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка в навчальному процесі задіяні більше 1000 одиниць персональних комп’ютерів різних класів та потужностей, починаючи від повністю робочих двох класів ЕОМ «Ямаха» і закінчуючи найсучаснішими персональними комп’ютерами, ноутбуками та іншими цифровими пристроями.

Автори висловлюють велику вдячність всім сучасникам тих історичних часів за люб’язну надану інформацію та спогади.

 

Summary: амвамва

Keywords: history of informatics,

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.