Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Індивідуальні завдання №1



Загальні вказівки до виконання індивідуальних робіт

Мета індивідуальної роботи - поглибити та систематизувати теоретичні знання студентів з дисципліни “Організація виробництва”, ознайомити їх з довідковою й нормативною літературою, допомогти набути практичних навичок вирішення конкретних економічних завдань.

Індивідуальна робота складається з двох завдань. Студент виконує її згідно з установленим варіантом. Індивідуальна робота виконується в учнівськім зошиті (зразок титульного листа наведено у додатку А). Кожна сторінка роботи нумерується. Недбало та неохайно оформлена робота повертається студенту для переоформлення без перевірки. Номер варіанту відповідає номеру прізвища студента у списку журналу академічної групи.

Рекомендується така послідовність виконання індивідуальної роботи:

· використовуючи основну і додаткову літературу, що рекомендується „Робочою програмою дисципліни”, засвоїти основні теоретичні визначення, методи розрахунку показників тощо;

· уважно ознайомитися з умовою завдання, уяснити його мету, кінцеві результати розрахунків;

· якщо студенту щось незрозуміло, треба звернутися до конспекту установочних лекцій та методичних вказівок до виконання індивідуальної роботи, проконсультуватися з викладачем особисто, або в письмовій формі.

Особливо корисним при засвоєнні окремих тем дисципліни, або вирішення завдань індивідуальної роботи є ознайомлення з типовими завданнями, приклади вирішення яких наведено в деяких навчальних посібниках.

Студенти, які не вірно виконали індивідуальну роботу, до заліку не допускаються.

 

 


Індивідуальні завдання №1

«Розрахунок тривалості технологічного та виробничого циклу»

 

Розрахувати тривалість технологічного та виробничого циклів за трьома видами руху предметів праці (послідовний, паралельний та змішаний) і побудувати графіки руху (технологічні карти) партії продукції, якщо розмір транспортної партії 1 одиниця продукції за індивідуальними даними таблиці 1.1.:

Таблиця 1.1

Вихідні данні для виконання ІЗ №1

Варіант Кількість одиниць продукції Кількість операцій Тривалість операцій з урахуванням кількості робочих місць, од часу Тривалість простоїв
міжоперац. природні
3/1 2/1 6/2 12/4 10/5 -
8/2 6/2 4/2 1/1 8/2 6/2
3/1 10/2 6/2 - - -
3/2 8/4 2/2 14/7 - -
4/1 9/3 4/2 10/5 8/2 -
6/3 1/2 8/4 1,5/1 2/1 4/4
6/2 4/1 6/2 - - -
9/3 3/2 4/2 8/2 - -
6/3 4/2 2/1 4/4 1/1 -
8/2 6/2 4/2 1/1 8/2 6/2
4/2 2/2 1/1 - - -
5/1 3/1 2/1 4/1 - -
6/2 5/2 3/1 2/1 1/1 -
3/3 7/2 5/1 3/1 2/1 4/1
3/1 2/1 1/1 - - -
16/8 4/2 15/5 5/2 - -
6/3 4/2 2/1 3/2 5/2 -
3/2 6/2 2/1 4/2 5/3 -
6/3 4/2 2/1 - - -
6/3 4,5/2 10/5 6/2 - -
5/3 4/2 12/3 5/2 10/5 -
8/2 6/2 4/2 1/1 8/2 6/2
6/3 1/1 2/1 - - -
5/1 3/1 2/1 4/1 - -
7/3 3/1 4/2 3/1 7/2 -
7/3 3/1 4/2 12/4 3/1 10/5
3/1 2/1 4/1      
2/1 3/2 5/2 5,4/2 - -
6/2 4/2 1/1 8/2 6/2 -
3/1 4/2 12/4 10/5 6/2 9/3

Методичні рекомендаціїї:

 

В організації виробничого процесу важливу роль відіграють часові параметри, оскільки взаємозв'язок і поєднання основних елементів виробничого процесу простежуються не лише в просторі, а й у часі. Це пояснюється тим, що виробничий процес повинен відбутися у визначений період, за який предмети праці підлягатимуть відповідній технологічній обробці, щоб перетворитися на готовий продукт. У цьому разі часові параметри виявляються через виробничий цикл, поняття якого буде розкрито далі.

Отже, метою організації процесу виробництва в часі є забезпечення узгодженого й планомірного перебігу виробничого циклу виготовлення виробу.

Виробничий цикл - це календарний період часу, протягом якого оброблюваний виріб або партія виробів проходять усі стадії виробничого процесу або певного його етапу і перетворюються на завершений продукт, чи готовий виріб.

Тривалість виробничого циклу визначають в одиницях календарного часу (годинах, днях, місяцях) і вона залежить від норм часу на виконання технологічних операцій, розміру партії виробів, які підлягають обробці, порядку передачі виробів за операціями, часу перерв у виробництві у зв'язку з регламентом роботи підприємства і з міжопераційними простоями.

Виробничий цикл складається з часу, який припадає на робочий період, і часу, який припадає на перерви, і визначають його за такою формулою:

,

де - час на технологічні операції (у тому числі підготовчо-заключний роботи), год.; - час на контрольні операції, год.; - час на транспортні операції, год.; - усі види перерв у виробничому циклі, год.

Структуру виробничого циклу подано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структура виробничого циклу

Основа виробничого циклу - технологічний цикл, який складається з опе­раційних циклів.

Існують три види поєднання операційних циклів (видів руху предметів праці за операціями, пов'язаними з процесом): послідовний, паралельний і паралельно-послідовний.

Послідовний вид руху оброблюваних виробів характеризується тим, що кожна наступна операція починається лише після їх оброблення у межах попередньої операції. Сукупність операційних циклів становить технологічний цикл, тривалість якого визначають за такою формулою:

,

де - тривалість технологічного циклу при послідовному виді руху предметів праці, год.; n - величина партії деталей, шт.;tшк - повна норма часу на операцію (штучно-калькуляційна норма часу), год.; С, m - відповідно, кількість робочих місць на операції і кількість операцій у процесі; - тривалість природних процесів, год.

Перевага послідовного виду руху полягає в тому, що практично немає простоїв устаткування в межах оброблення однієї партії виробів, а недолік - надто тривалий цикл оброблення. Цей вид руху застосовують переважно в одинчному і дрібносерійному типах виробництва.

Тривалість виробничого циклу при послідовному русі предметів праці охоплює додатково міжопераційні перерви, тривалість природних процесів і перерви, пов'язані з режимом роботи підприємства, і визначають її за такою формулою:

,

де п - кількість виробів у партії, шт.; - повна норма часу на операцію (штучно-калькуляційна норма часу), год.; С - кількість робочих місць на операції, од.; т - кількість операцій у процесі, шт.; - тривалість природних процесів, год.; - середній міжопераційний час, хв.

Тривалість виробничого циклу партії виробів при послідовному виді руху в календарних днях визначають за такою формулою:

,

де s - кількість змін; - тривалість зміни, год. чи хв.; f - коефіцієнт для переведення робочих днів у календарні (за 253 робочих днів у році f = 0,70).

Тривалість міжопераційного часу визначають для різних видів руху дета­лей за такими формулами:

- для послідовного виду руху деталей (виробів):

- для паралельного й паралельно-послідовного виду руху деталей (виробів):

,

де - середній коефіцієнт завантаження робочого місця на i-й операції; - кількість робочих місць для і-ї операції, шт.; γ - кількість передавальних партій на і-й операції, які пролежують.

Паралельний вид руху предметів праці характерний тим, що вироби від одного робочого місця до іншого передають поштучно або транспортними партіями і обробляють у межах всіх операцій без пролежування.

Тривалість виробничого циклу за паралельного виду руху партії виробів визначають за такою формулою:

 

Послідовно-паралельний вид руху партії виробів характеризується поєднанням переваг послідовного і паралельного видів руху у виробництві. Він має такі особливості: вироби від одного робочого місця до іншого передають частинами партії; ці частини обирають так, щоб устаткування під час оброблення деталей не простоювало (як у послідовному виді руху) і щоб цикл виготовлення виробу був коротшим (як у паралельному виді руху). Отже, відбувається часткове заощадження часу на виконання суміжних операційних циклів.

Тривалість виробничого циклу при послідовно-паралельному русі виробів розраховують за такою формулою:

,

де - сума коротких операційних циклів із кожної пари суміжних операцій, год.

Паралельно-послідовний вид руху партії виробів найчастіше застосовують у серійному виробництві.

Використання того чи іншого методичного підходу щодо визначення тривалості виробничого циклу партії виробів за різних видів їх руху у виробничому процесі залежить від мети здійснення відповідних розрахунків і використання їх результатів з метою підвищення рівня організування виробництва.

На основі викладеного матеріалу можна зробити такі висновки:

1. Технологічний і виробничий цикли є найдовшими при послідовному виді руху деталей. У цьому разі тривалість циклу прямо пропорційна до величини партії виробів і норм часу на їх виконання. Отже, цей вид руху доцільно застосовувати для невеликих партій і невисокої трудомісткості операцій, оскільки це сприятиме скороченню тривалості циклу.

2. Найменша тривалість циклів спостерігається при паралельному русі виробів. Але тут можуть виникати перерви в роботі на робочих місцях, які впливають на ефективність організації виробництва.

3. Витрати на транспортування при паралельному й паралельно-послідовному видах руху виробів є більшими, ніж при послідовному, через появу транспортних партій. Таким чином, для зниження транспортних витрат ці види руху виробів доцільно використовувати у випадках предметного організування дільниць чи цехів, тобто за перебігом технологічного процесу.

4. Послідовний вид руху деталей раціонально застосовувати під час організовування дільниць і цехів за технологічним принципом. Однак здебільшого види руху деталей комбінують, тобто для нетрудомістких операцій використовують послідовний вид, для трудомістких - два інші види.

Важливим чинником вибору виду руху виробів є тип виробництва. Для поодинокого і дрібносерійного типів виробництва оптимальним є послідовне поєднання операцій; для серійного й масового виробництва краще використовувати паралельне чи паралельно-послідовне поєднання операцій, яке доцільне також в умовах гнучкого автоматизованого виробництва в поодинокому чи дрібносерійному типах виробництва.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.