Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Результати діяльності банків станом на 01.07.2015 р

Результатом діяльності банків в першому півріччі 2015 р. стали збитки в сумі 81,5 млрд.грн., в тому числі платоспроможних банків – 30,6 млрд.грн. При цьому на формування резервів під кредитні операції направлено 100,8 млрд.грн. В цей обсяг включено сформовані резерви неплатоспроможних банків в сумі 43,6 млрд.грн., при тому, що вся заборгованість за кредитами юридичних і фізичних осіб становить всього 34,7 млрд.грн., а загальний обсяг сформованих резервів – 48,1 млрд.грн., тобто сформованих резервів на 13,4 млрд. грн. більше ніж вся заборгованість. Для чого це зроблено можуть пояснити тільки Фонд гарантування вкладів та їхні представники в банках.

За весь 2014 р. збитки банківської системи склали 52,5 млрд.грн. а тільки за перший квартал більше річної суми на 29,0 млрд.грн.

Результати роботи банків з іноземною валютою показують, хто спровокував обвал національної валюти: якщо за весь 2014 р. доходи від операцій з іноземною валютою разом з її переоцінкою склали 5,0 млрд.грн., то за перший квартал цей показник у платоспроможних банках став негативним на суму 4,56 млрд.грн. Відповідь на такі дії банків повинен дати контролюючий орган – НБУ.

Перелік банків, які отримали найбільші негативні результати від переоцінки та операцій з іноземною валютою в першому півріччі

млн.грн.

  № п/п   Назва банку Результат від операцій з іноз. вал. на 01.04. Результат від переоц. іноз. вал. на 01.04 Результат від операцій з іноз. вал. на 01.07. Результати від переоцінки іноз. вал. на 01.07
1. Приватбанк 234,5 -2439,5 259,7 -1543,8
2. Ощадбанк 781,7 -3140,4 1031,5 -1749,4
3. Промінвестбан -168,2 - 762,7 -187,4 -640,2
4. Укрсоцбанк 276,5 -2442,7 337,8 -2198,7
5. Райфайзенбанк -358,3 -1448,9 -403,5 -1160,8
6. ВТБ 18,8 -1276,2 -134,4 -1321,1
7. ПУМБ -313,9 868,2 -263,4 753,7
8. Укрсиббанк -257,7 168,0 -185,0 452,4
9. Укргазбанк -346,4 1220,8 -599,8 1190,0
10. Банк «Південний»   -753,8   708,8   -715,9   637,4
11. Банк «Платинум»   -348,1   325,1   -388,8   354,8
12. Універсал банк -43,9 -149,9 -45,6 -107,6
13. Банк «кліринг. дім»   -222,2     251,8     -162,9     188,0
14. Авант-банк -417,8 188,0 -300,6 149,1
15. Банк «Форвард»   1,2   -370,5   -1,2   -307,9
16. Фінбанк -79,0 -356,4 -79,0 -355,9
17. Банк «Глобус» - 1194,7 -167,1 -1197,7 -117,4
18. Місто Банк 0,7 -264,5 1,7 -216,5
19. Юніон стандард банк   -502,2   4,8   -519,1   21,9
20. Фідобанк -259,4 91,1 -29,7 -300,7
21. Банк 3/4 -194,9 -102,0 -145,7 -18,4
  Всього по банкам таблиці   -4381,1   -9094,2   -3729,0   -6291,1
  Всього по платоспром. банкам     -2560,8     -5278,5     -1551,8     -3010,4

Як видно з таблиці банки протягом другого кварталу відпрацьовували результати негативних наслідків обвалу національної валюти, до якого найбільше причетні банки, приведені в таблиці.

Банки спеціально обвалювали національну валюту ще й для того, щоб свої кримінальні дії з іноземною валютою та особистий заробіток було відшкодовано за рахунок позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті та власне і всього народу. Всього 21 банк, включених до таблиці отримали збитки від операцій з іноземною валютою в сумі 10,0 млрд.грн. та протягом другого кварталу було відпрацьовано збитків за цими операціями на суму всього 3,0 млрд.грн.

Заборгованість фізосіб за кредитами в іноземній валюті в платоспроможних банках порівняно з початком року зменшилась на – 17,3 і становить - 42,6 млрд.грн. і в загальному обсязі кредитів в іноземній валюті (369,5 млрд.грн.) складає всього 11,5%. Зменшення заборгованості за валютними кредитами відбулось не за рахунок їх погашення, а за рахунок переуступки права вимоги колекторським фірмам -14,0 млрд.грн. та списання за рахунок сформованих резервів - 3,7 млрд.грн.

Сформовано резервів під кредити в іноземній валюті в платоспроможних банках – 30,0 млрд.грн., тобто банки за рахунок сформованих резервів без ризиків для свого фінансового стану можуть погасити всю суму реструктуризованих кредитів в іноземній валюті за курсом їх отримання.

Взагалі ситуація з формуванням резервів під знецінення проблемних кредитів фізичних осіб викликає питання до керівництва Нацбанку: воно знає про те, що своєю постановою № 23 створило для банківської системи таку собі «офшорну зону», даючи можливість банкам бути збитковими і при цьому не сплачувати податки навіть тоді, коли вони формують резерви в розмірах більших або майже однакових з усім обсягом наданих кредитів, про що свідчать приведені нижче дані.

млн.грн.

 

  № п/п   Назва банку Заборгов. фiз.осiб всього В т.ч. в iноз. валютi Сформовано резервів Результат дiяльностi
1. Ощадбанк 2443,5 124,2 -2900,2 -2813,8
2. Укрексімбанк 369,2 147,6 -1117,5 -3848,1
3. Укрсоцбанк 14077,8 10303,0 -13974,6 -8346,5
4. Райфайзенбанк 8010,3 3294,1 -14733,6 -1992,4
5. ВТБ 1125,5 297,7 -1400,4 -1370,4
6. ПУМБ 3053,8 596,8 -3038,3 - 709,5
7. Укргазбанк 1298,7 143,5 -4168,7 - 314,3
8. Родовідбанк 23,5 22,1 -2972,2 - 93,4
9. Фідобанк 1589,6 1180,0 -1479,7 - 928,1

 

Платоспроможними банками отримано збитків від знецінення цінних паперів на продаж в сумі 2,6 млрд.грн. Чи не повинен регулятор поцікавитись хто із керівництва та власників банків отримав такі шалені доходи.

Немає необхідності ставити в залежність споживчі кредити в іноземній валюті до залучених депозитів, виходячи з наступного:

- довгострокових депозитів (залучених як мінімум на 5-ть років) банки не мають;

- обсяг кредитів юридичних осіб в іноземній валюті в гривневому еквіваленті складає 369,5 млрд.грн., а аналогічних строкових депозитів – 218,6 млрд.грн., в тому числі: фізосіб – 170,1 млрд.грн. і юридичних осіб – 48,5 млрд.грн., тобто ніякої загрози валютній позиції банків проведення реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті не несе.

Положення Концепції проекту закону «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла» Заперечення / коментарі/пропозиції ГО «ВР «Фінансовий Майдан»
1. Позичальники, на яких поширюється дія Закону: - позичальники, які мають зобов’язання за валютними іпотечними кредитом на придбання єдиного житла Має місце пряме порушення Конституції України соціальної та правової рівності громадян України. Якщо в заставу банку закладене єдине житло поручителя, то він автоматично не підпадає під дію даного Закону. А такі кредити, як правило, бралися в тому числі і на лікування позичальників.
2. Кредит, який може бути реструктуризований на підставі Закону: - на 01.01.2015 року не перевищує 2,5 млн.грн; - наданий на придбання єдиного, або єдиного соціального житла (квартира до 60 кв.м. або будинок до 120 кв.м.) або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника; - станом на 01.01.2014 відсутня прострочена заборгованість або ця заборгованість погашена до дати реструктуризації; - станом на 01.07.2015 існувала непогашена прострочена заборгованість тривалістю більше ніж 30 (тридцять) днів. Згідно досягнутих домовленостей реструктуризації підлягає кредит загальна сума несплачених зобов’язань за основною сумою заборгованості, відсотками та комісіями за кредитом загалом не перевищує 2,5 млн. гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 1 січня 2015 року. Зазначене рішення призведе до того, що право на реструктуризацію матиме обмежене коло позичальників (не більше 1% від загальної кількості), оскільки курс гривні до іноземних валют станом на 01.01.2015 р. зріс в 3-5 разів (в залежності від валюти кредитування), а отже і заборгованість в гривневому еквіваленті зросла пропорційно курсу. Крім того, стрімка девальвація гривні в 2014 році унеможливила виконання позичальниками зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, в зв’язку з чим банками проценти по кредит нараховані за підвищеними процентами, що також суттєво збільшує кредитну заборгованість. Така вибірковість закону не вирішить питання валютних кредитів та лише збурить соціальну напругу в зв’язку з нерівністю прав валютних позичальників.
3. Механізм реструктуризації. Заміна валюти зобов’язання по курсу НБУ на дату реструктуризації + прощення частини боргу: - позичальникам з єдиним житлом не менше 25%; - позичальникам з єдиним соціальним житлом (квартири 60 кв.м., будинки 120 кв.м. – не менше 50% - інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи з єдиним житлом – не менше 50%; - інвалідам 1 групи,учасникам АТ О, ветеранам, багатодітним, сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи з єдиним соціальним житлом – не менше 70%; - учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи з єдиним житлом – не менше 80%, з єдиним соціальним житлом – 100%.; - спадкоємцям учасникам АТО, які загинули в АТО – 100%. Запропоноване банками поняття «соціального» жита є необґрунтованим та позбавленим будь-якого логічного змісту. Так, наприклад, сім’я з двох осіб, яка придбала квартиру площею 60 кв.м буде мати перевагу в прощенні боргу перед сім’єю з 5 осіб, які придбали квартиру площею 76 кв.м. Крім того, зазначена норма порушує конституційні принципи соціальної та правової рівності громадян України. Вводячи поняття «соціального» житла, банками не врахований той факт, що соціальне житло надається громадянам України БЕЗКОШТОВНО. Крім того, в Україні існують санітарні норми (21 кв.м на людину плюс 12 кв.м. на сім’ю), і якщо придбана житлова нерухомість не перевищує санітарні норми зважаючи на кількість членів сім’ї, таке житло не може вважатися розкішшю, а є тим мінімумом, який може мати фізична особа.
4. % ставка. Зафіксована на 3 роки у розмірі, не більшому ніж назначено в договорі про надання кредиту в іноземній валюті на момент видачі, далі – на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних особ у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 %. Як правило, погашення заборгованості за кредитом здійснювалося за принципом ануїтетних платежів, тому фактично за період з дати отримання кредиту (2005-2008 роки) станом на сьогодні позичальники по факту вже сплатили проценти, передбачені договором (виходячи із середнього строку іпотечного кредитного договору 15 років). Загалом на сьогодні у позичальників залишилася заборгованість за основною сумою боргу.
5. Додаткові інструменти: З метою зменшення навантаження боргових зобов’язань на позичальника банк має право здійснити реструктуризацію кредиту із застосуванням додаткових фінансових інструментів: - :заміна валюти зобов’язання за кредитом по курсу, нижчому, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату проведення реструктуризації;- - встановлення по кредиту відсоткової ставки на рівні нижчому, ніж передбачено Законом; - - зміна форми погашення та ін.. За кредитами фізичних осіб в іноземній валюті, які не відповідають вимогам цього закону, банк має право пропонувати позичальнику здійснення реструктуризації на підставі власних програм.  
6. Штрафні санкції. Штрафні санкції, які виникли через неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань з 01.01.2014, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню (прощенню).  
7. Мораторій. Мораторій втрачає чинність через 6 місяців після набрання чинності (позичальники мають три місяці для подання заяв до банків (крім позичальників - учасників АТО, на яких обмеження строку подання заяви не поширюється. Банки зобов’язань забезпечити реструктуризацію протягом 3 місяців на умовах, визначених законом.  

 

Вирішення питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті шляхом реалізації законопроекту №1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» який прийнятий в третьому читанні в цілому, є компромісним і єдиним шляхом вирішення даного питання.

В разі, якщо законопроект не буде підписаний Головою Верховної Ради України та Президентом України, позичальники змушені будуть звернутися до суду про визнання кредитних договорів недійсними (наприклад, це стосується таких форм споживчого «псевдо валютного» кредитування, як придбання автомобілів через автосалони, під заставу майнових прав на нерухоме майно, придбання нерухомості на первинному ринку).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.