ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ В ЖИТТІ КИЯН

Демократія участі на місцях - це нова філософія модернізації системи місцевого самоврядування в Україні

«Демократія участі на місцях - це нова філософія модернізації системи місцевого самоврядування в Україні», - заявила Радник Президента України, Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента, голова Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові Марина Ставнійчук.

В Україні є гостра потреба модернізації існуючої системи організаційно-правового забезпечення місцевої демократії для підвищення її ефективності, сприяння місцевому розвитку за рахунок створення належних умов для участі членів територіальних громад в управлінні місцевими справами.

«Ми приступили до цієї роботи в рамках діяльності Конституційної Асамблеї, де напрацьовано вже пропозиції до Концепції внесення змін та доповнень у Конституцію України в частині місцевого самоврядування та Концепцію модернізації системи організаційно-правового забезпечення місцевої демократії в Україні», - зазначила Радник Президента.

21 березня 2013 року на засіданні Ради регіонів під головуванням Президента було схвалено основні напрямки реформування місцевого самоврядування. Ці напрямки відображенні в проекті Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Наріжним каменем майбутньої реформи є запровадження механізмів громадської участі у виробленні органами місцевого самоврядування важливих управлінських рішень, зокрема в питаннях прийняття стратегії розвитку громади, ухвалення статутів територіальних громад, схем планування територій (генпланів міст, сіл, селищ), вдосконалення правового середовища для демократії участі тощо.

Місцева демократія потребує прийняття базових, видових законів: у сфері безпосередньої місцевої демократії - право на місцевий референдум; у сфері модернізації механізмів демократії участі - закони про громадські ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення, збори (конференції) мешканців територіальних громад, розвиток статного права територіальних громад тощо.

Усім знайомий термін «місцеве самоврядування». Але якщо запитати, що він означає, мало хто зможе відповісти по суті. Місцеве — таке, що на місцях, тобто близьке до простих громадян. А самоврядування — означає, що громадяни самі чимось керують, щось спільно вирішують. Але чи вирішують і керують насправді?

Так, кияни обирають мера та міську раду, але чи можна таких обранців вважати представниками народу у владі? Чи можуть мешканці столиці реально впливати на рішення, що їх ухвалюють у сесійній залі міськради? Чи звітують так звані «народні обранці» перед виборцями за свої рішення?

Уся система так званого «місцевого самоврядування», що склалася в Україні, не має нічого спільного з реальним самоврядуванням. Насправді це — спущена згори вертикаль влади, яка лише імітує участь громадян у процесі управління.

Центральна влада делегує частину своїх повноважень міським, обласним та іншим радам і виділяє кошти на їх реалізацію. Отже, саме центральна влада і є господарем своїх повноважень: захотіла — делегувала, перехотіла — забрала. Наочний приклад — ліквідація районних у місті Києві рад. Зрештою, мешканці Києва нічого з цією ліквідацією не втратили. Райради не були реальними твердинями самоврядування, а лише частиною тієї самої владної міської вертикалі. Єдиний, хто щось втратив — районні депутати і чиновники, адже їх витіснили зі схеми розподілення міських коштів. До чого тут прості кияни?

Управляти — це означає, перш за все, особисто впливати на ухвалення рішень і нести за них відповідальність. І це стосується не лише укладу життя, а й спільної власності громади, про що наші політики воліють замовчувати. Право власності та бажання її захистити породжують усвідомлення того, що твій життєвий простір належить тільки тобі й тим, хто живе поруч, і ніхто ззовні не має права втручатися в нього та встановлювати там свої правила.

У деяких слов’янських мовах існує слово «самість». Одне з його значень полягає в тому, що людина — це індивід, для якого інші люди є середовищем існування, партнерами або ворогами — в залежності від того, допомагають вони у досягненні життєвих цілей чи навпаки, заважають. Так от, головна властивість самості — це захист свого життєвого середовища, об’єднання з партнерами для досягнення спільних цілей та протидія ворогам, які стоять на шляху до мети. Саме це і є квінтесенцією самоуправління — об’єднання для захисту спільного майна та інтересів і протидія всім, хто на них зазіхає.

Для того аби право керувати своїм життям стало реальним для простих громадян, вся система місцевого самоврядування має бути побудована знизу вгору, а не спущена згори «вищою милістю» держчиновників.

Усім нам хочеться, щоб наших дітей навчали гідні вчителі, а в лікарні працювали кваліфіковані лікарі. Щоб у школі й лікарні не протікали дахи і було в наявності все необхідне обладнання. Аби будинки та дороги були відремонтовані, а замість парків та стадіонів у дворах не зводили хмарочосів. Але зараз ніхто й не планує цікавитися думкою мешканців міста з цих нагальних питань — чиновники все вирішують на свій розсуд.

Управління всіма цими сферами спільного життя — і є справжнє місцеве самоврядування, у його найбільш практичному розумінні . Думаю, тепер уже нікому не потрібно доводити, що ніякого самоврядування у нас немає і близько — все вирішують чиновники і спускають свої рішення зверху як інструкцію для виконання. А все, що можуть прості городяни — висловити протест на вулиці з плакатом, без надії, що хтось прийме до уваги їхню позицію. Всі так звані «реформи місцевого самоврядування» лише косметично змінювали конфігурацію систем, не зачіпаючи її суті.

Громадські слухання

ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ В ЖИТТІ КИЯН

термін проведення – квітень-листопад 2013 року

Метою проведення громадських слухань є вивчення думки громади щодо шляхів розвитку публічних бібліотек: як мають розвиватися публічні бібліотеки, щоб бути привабливими для населення в майбутньому та роль публічної бібліотеки як місця для безплатного навчання і розвитку впродовж життя та місця для зустрічей.

Слухання передбачають чотири основні цілі:

· Визначення напрямів модернізації діяльності київських публічних бібліотек: змісту і послуг.

· Розвиток бібліотек в якості місця начання впровдовж усього життя, місця для зустрічей, проведення заходів, розвитку творчості.

· Реклама сучасних можливостей та послуг бібліотек.

· Оцінка громадськістю традиційних бібліотечних послуг та вивчення пропозицій щодо їх подальшого розвитку

А також підняття питання будівництва нового приміщення європейського рівня для головної публічної бібліотеки столиці.

Виклики, що ставить перед бібліотеками сьогодення:

· Взаємодія тридиційної та електронної книги.

· Потреба населення в постійному навчанні та інформаційній підтримці.

· Потреба суспільства в підтримці та розвитку читання

· Поліетнічне місто потребує гарних мовних навичок, розвитку толерантності та знання різних культур.

· Нові формати інформації та комунікацій в цифрову епоху.

·

Рекомендований план заходів в рамках громадських слухань "Публічні бібліотеки в житті киян":

1. Розповсюдження в організаціях, установах та навчальних закладах рекламних оголошень «Візьміть участь у громадських обговореннях «Якою має бути сучасна публічна бібліотека?».

2. Рекламна кампанія слухань: в пресі, на сайтах, блогах, в соціальних мережах. Оформлення інформаційних зон, фотостендів із світлинами кращих вітчизняних та європейських публічних бібліотек: «Сучасна європейська бібліотека», «Простір сучасної публічної бібліотеки», «Бібліотека майбутнього».

3. Соціологічні опитування на предмет потреби в бібліотечних послугах та пропозицій щодо розвитку нових послуг, організація скриньок для анкет та побажань реальних та потенційних користувачів.

4. Записи відеоінтерв'ю «Якою має бути столична публічна бібліотека» представників влади, громадських організацій, партнерів бібліотек, жителів міста в місцях масового відпочинку, біля супермаркетів, інших велелюдних місць Києва.

5. Робота з фокус-групами: опитування, обговорення, вивчення пропозицій. Організація прес-конференцій

6. В бібліотеках для дітей: конкурс колажів: «Моя сучасна бібліотека»; конкурс міні-творів «Моя майбутня бібліотека».

7. Cтворення сторінки «Громадські слухання «Публічна бібліотека в житті киян» у мережі Facebook для представлення та акумулювання інформації з питань слухань: світлин заходів, фрагментів інтерв’ю, результатів опитувань.

У листопаді - підсумкове засідання за круглим столом: «Києву - публічні бібліотеки європейського рівня".

Поиск по сайту: