Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Злочини проти безпеки виробництва



I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводить-ся їх розмежу-вання) Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ст.275 КК України “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд” - ст.227 КК України “Випуск або реалізація недоброякісної продукції”.      
б) ст.274 КК України “Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки” - ст.265 КК України “Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами”      
в) ст.274 КК України “Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки” - ст.236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки”.      

 

П. Знайдіть у Особливій частині КК норми, що перебувають у конкуренції частини і цілого із нормами, що передбачають відповідальність за злочини проти безпеки виробництва.

 

ІІІ. Впорядкуйте дані щодо фактичних обставин справи, описаної у фабулі задачі №4.

IV. Вирішіть задачі:

1. Бригадир дільничної бригади Кирило посадив помічником на косарку неповнолітнього Андрія, з яким не було укладено трудового договору, не провівши з ним інструктаж, і останньому ножами косарки відрізало стопу правої ноги.

 

2. Працюючи завідувачем свиноферми в с. Демидівка Херсонської області, Степан допустив до роботи по підключенню електроенергії учня-електрика Олега, знаючи, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Олег був смертельно травмований.

 

3. Виконуючий обов'язки начальника Іллінецького комбікормового заводу Ярослав дав вказівку трьом жінкам-вантажницям скидати висівки з другого поверху на перший за допомогою спеціальних отворів При цьому він знав, що захисні решітки цих отворів зняті, а вантажниці не мали досвіду такої роботи і це не входило до кола їхніх безпосередніх обов’язків Під час роботи сипуча маса висівок затягла до отворів двох працівниць, які впали на перший поверх, де були засипані висівками і згодом загинули від механічної асфіксії.

 

4. На заводі мінеральних добрив ВО “Хлорвініл” вибухнула колона синтезу аміаку. Жовту хмару аміаку швидко несло вітром низько над землею на цехи, де працювали люди. В день аварії від опіків загинуло 16 людей. Внаслідок вдихання парів аміаку протягом місяця після аварії загинуло 52 людей. Більше, ніж 100 чоловік після того пролежали в лікарні два місяці, лікуючись від хімічного опіку легень.

Встановлено, що вибух стався через порушення технології синтезу аміаку. Водень подавався з тиском вищим, ніж це допустимо для цієї хімічної реакції, операторами Михайлом та Зоєю. Крім того, протигази, які могли б урятувати людей, знаходилися у металевій шафі, закриті на замок. Ключ від замка був у начальника цеху, який в момент вибуху знаходився на іншій дільниці цього ж цеху. Майстра зміни Олега в цей час не було на робочому місці. Він знаходився у відділі кадрів заводоуправління, з’ясовуючи питання про свою відпустку.

Майстер зміни з іншого цеху, намагаючись урятувати людей заганяв їх у душові під воду. Так він врятував від смерті та неминучої хвороби легень 40 чоловік. Сам загинув.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. (із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 15 травня 1996 р., 30 червня 1996 р., 21 листопада 2002 р. (ст.ст.1, 6, 13, 14, ст.15, 17,18).

Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 19 листопада 1996 р., 3 грудня 1997 р., 30 червня 1999 р., 11 січня 2000 р., 20 квітня 2000 р.(ст.ст.1, 10, 11, 14, 25-30, 33, 35-37, 46, 53, 56, 61-66).

Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р. (ч.2 ст.6, ст.стс.7, 8, 9, ч.2 ст.17).

Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. (ч.2, 3, 7 ст.1, ст.ст.8, 12, 15).

Перелік робіт з підвищеною небезпекою: Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 р. №123. (абз.3).

Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій: Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 9 грудня 1999 р. №63 (п.1.2., п.2, п.3.1.-3.3., п.5.2.2., п.5.5.6., п.5.5.7., п.6.1.1., п.6.1.3.-6.1.5., п.6.1.10., п.6.1.12, п.6.1.13., п.6.2.1., п.6.3.2., п.6.3.5, п.6.4.2, п.6.4.3, п.6.5.2.).

Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів: затверд­жені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 р №4.(п.2.1.5).

Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом УДПО МВС України від 14 червня 1995 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 липня 1995 р. №219/755.

Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 жовтня 1994 р. №104. Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 11 липня 1997 р. №183.

Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту: затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р. №170.

Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Указ Президента України від 9 лютого 2001 р.

Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій: наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики від 17 червня 1999 р. №112.

Про практику застосування судами України законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду у справах, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 жовтня 1982 р. №6 (з наступними змінами).


Спеціальна література

Балюк Г.І. До встановлення причинного зв’язку між ядерним інцидентом і ядерною шкодою // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. - 2001. - Вип. 43. - С. 46 - 51.

Борисов В. Коментарий к разделу Х Уголовного кодекса Украины // Юридичний вісник України.-2001.-№39(327), 29вересня-5жовтня.-С.25-32.

Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. - Харьков: “Вища школа”. - 1977. - 114 с.

Готин А.Н. Нерешенные проблемы уголовной ответственности за создание угрозы здоровью и жизни человека товарами, услугами, работами, не отвечающими установленням требованиям безопасности // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Випуск третій. - Харків: Харківський Центр вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні, 2002. - С. 133-154.

Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. Навчальний посібник. / За ред. Хавронюка М.І. - К.: Атіка, 2001.(Глава 12) - С. 533- 553.

Зинченко Э.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. - Киев-Донецк: “Вища школа”. - 148 с.

Лановенко І.П., Мельник П.В. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці в умовах формування в Україні підприємницького сектору економіки // Боротьба зі злочинністю в сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми). - Харків: Право, 2001. (Глава 3). - С. 95-130.

Маляренко В.Т., Борисов В.І. Деякі питання кваліфікації злочинних порушень правил охорони праці. // Юридичний вісник України. - 1996. - 1-15 травня.

Маляренко В.Т., Борисов В.І. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт. // Коментар судової практики з кримінальних справ. - Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1996. - №6. - С. 81-88.

Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Київ: Атіка. - 1999. - 464 с. - С. 85-88 (Етап впорядкування даних щодо фактичних обставин справи).

Пащенко А.А. Об основном непосредственном объекте нарушения правил ядерной или радиационной безопасности // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2002. - Вип. 3. - С. 161 - 169.


ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ
ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

На перше заняття: виконайте завдання 1 а); ІІ; ІІІ; V - задачі 1, 2, 3.

На друге заняття: виконайте завдання 1 б),в); І V; V - задачі 4, 5, 6.

I. Проведіть розмежування таких складів суміжних злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими прово-диться їх роз-межування) Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ст.291 КК України “Порушення чинних на транспорті правил” - ст.288 КК України “Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху” - ст.286 КК України “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.      
б) ст.287 КК України “Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації” - ст.271 КК України “Порушення вимог законодавства про охорону праці”.      
в) ст.289 КК України “Незаконне заволодіння транспортним засобом” - ст.185 КК України “Крадіжка”, ст.186 КК України “Грабіж”, ст.187 КК України “Розбій”, ст.189 КК України “Вимагання”.      

 

ІІ.Назвіть злочини, що передбачені нормами розділу ХІ Особливої частини КК України, які вчиняються загальним суб’єктом.

 

III. Назвіть склади злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, кваліфікуючими ознаками яких в законі одночасно названо загибель людей або інші тяжкі наслідки. Встановіть зміст цих ознак.

 

ІV. Вкажіть статті (частини статей) розділу ХІ Особливої частини КК України, які передбачають відповідальність за злочини, суспільно-небезпечне діяння у яких виражається у порушенні певних правил. Назвіть нормативні акти, що встановлюють ці правила.

 

V. Вирішіть задачі:

1. Одарка переганяла своїх п’ять корів на пасовище. Щоб скоротити шлях вона почала переганяти корів через залізничну колію помимо переїзду, на ділянці з обмеженою видимістю, як це робила завжди. Черговий по залізничному переїзду, розташованого неподалік, Влас зробив Одарці зауваження, а пізніше, оскільки вона не реагувала, почав переганяти Одарку та корів, які вже перейшли на другий бік колії, назад. Під-час суперечки та колотнечі приїхав поїзд, який наїхав на трьох корів і смертельно травмував їх, хоч машиніст і застосував аварійне гальмування. Внаслідок гальмування була пошкоджена колія і рух поїздів був перерваний на 12 годин.

 

2. Органи ДАІ скерували припис начальнику шляхового експлуатаційного підприємства Андрію про ліквідацію ями, що утворилася на дорозі, яку обслуговувало це підприємство. Однак Андрій виконати припис не зміг, бо наявні в його розпорядженні працівники та техніка за розпорядженням голови райдержадміністрації були задіяні на впорядкуванні дороги до його приватного будинку. У зв’язку з наявністю ями на дорозі був встановлений дорожній знак, який забороняв рух на цій ділянці. Однак водій автобуса Тарас вирішив не їхати поганою об’їзною дорогою, а поїхав всупереч забороні, встановленій знаком. Автобус влетів у яму, перекинувся і два пасажири загинули.

 

3. Любомир, рухаючись о 22 год. на автомобілі КамАЗ, після роз’їзду із зустрічним транспортом, не ввімкнув далеке світло фар, а продовжував їхати з ближнім світлом ії швидкістю 55 км/год. У цей час він побачив, як на трасу на відстані 60 м від його машини по ходу руху з бокової дороги став виїжджати автомобіль ВАЗ, не подаючи ніяких світлових сигналів. Любомир швидкість не знизив, а розраховуючи, що водій ВАЗа зупиниться, з метою уникнути зіткнення застосував нічим не виправданий маневр, виїхавши на смугу зустрічного руху. Однак той не зупинився, а продовжував рухатись, внаслідок чого і сталось зіткнення транспортних засобів. При цьому водій ВАЗа Михайло і двоє його пасажирів були травмовані, від чого померли, а транспортним засобам були заподіяні значні технічні пошкодження.

У висновку комплексної автотехнічної експертизи було сказано, що в конкретній дорожній ситуації водій Любомир мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль і таким чином уникнути зіткнення транспортних засобів. Автомобіль ВАЗ виїхав на дорогу без світлових сигналів і Леоніду не було відомо, яким чином діятиме водій ВАЗа. Аварійну обстановку на дорозі створив саме Михайло, який, до того ж, був у стані алкогольного сп’яніння.

 

4. Кирило вважаючи, що б’ють його приятеля Бориса, направив вантажний автомобіль на групу молоді з тим, щоб при його розвороті Борис міг вискочити з гурту й на ходу сісти в автомобіль. Коли автомобіль наблизився до гурту й хлопці почали розбігатись, при виконанні лівого повороту Кирило вчинив наїзд на Данила, який від одержаних травм помер.

 

5. Директор приватного орендного сільськогосподарського підприємства дав наряд учню профтехучилища Науму (який проходив на цьому підприємстві виробничу практику і не мав права керування тракторами) на виконання транспортних робіт - доставку дров пенсіонерам - на непристосованому для цього належним чином колісному тракторі Т-40 (колеса не було встановлено на максимальну ширину) з необладнаним гальмами двохосним причепом. Рухаючись з навантаженим причепом слизькою дорогою з ухилом більше 20 градусів, Наум не справився з керуванням, трактор перекинувся, і Наум та пасажир Дмитро загинули.

 

6. Василь, Іван та Яків, домовилися викрасти автомобіль Едуарда “Audi A6” вартістю 79500 грн. Для цього вони підстерегли Едуарда, коли його машина зупинилася на червоне світло світлофора, ввірвалися в машину і приставивши до горла Едуарда ніж, вимагали ключі від автомобіля. Самого ж Едуарда, щоб він не звернувся за допомогою, зв’язали і посадили на заднє сидіння автомобіля, вивезли за місто, де хотіли вбити, але були зупинені патрулем ДАІ.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Повітряний кодекс України: прийнятий 4 травня 1993 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 21 жовтня 1997 р., 15 грудня 1999 р. (ст.ст. 51-56, 58, 62. 68-75).

Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 10 листопада 1994 р., 24 березня 1999 р., 7 лютого 2002 р., 7 лютого 2002 р. (ст.ст. 10, 14-20, 24, 26, 29-34, 53).

Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. (ст.ст. 10, 16, 30).

Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15 травня 1996 р. (абз. 1.ст.1, ч.2 ст.12, ст.ст. 16-20).

Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 10 січня 2002 р. (абз.1 ст.1, ст.ст.6, 11, 13, ч.1 ст.15, ст.20).

Правила дорожнього руху: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р.

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. №198. Із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 9 березня 1995 р., 15 лютого 1999 р., 24 грудня 2001 р., 12 квітня 2002 р. (п.1.5., розділи II, III, VI).

Правила поведінки громадян на залізничному транспорті: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 р. №903 (п.п. 1-14).

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса: затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10 грудня 1996 р. №103 (п.п.1.4.1.- 1.4.4.; п.п. 1.4.6.-1.4.12.; п.2.2.7.6.; п.2.2.7.7.; п.3.5; п.3.11).

Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України: затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 18 листопада 1997 р. №22 (розділи II, III, IV).

Статут залізниць України: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002р, 25 грудня 2002 р. (п.п.68,-70; 100; 104).

Правила технічної експлуатації залізниць України: Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. №411.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Спеціальна література

Борисов В. И. Гизимчук С. В. Уголовная ответственость за нарушения правил, норм, стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения .- Х.: Фирма “Консум”, 2001 .- 158 с.

Бурдін В.М. До питання граматичного тлумачення окремих термінів КК України. // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування. Збірник тез доповідей Регіонального круглого столу (21-22 лютого 2003 року).- Хмельницький.- 2003.- С. 33-35.

Зверяка В.А. Насилие как способ совершения захвата транспортного средства. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С. 45-47.

Касынюк В.И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств. Текст лекций. - Харьков: Юридический институт, 1979. - 58 с.

Касынюк В.И., Корчева З.Г. Вопросы квалификации транспортных преступлений. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР - 1988 - 72 с.

Коржанський М.Й., Мисливий В.А. Кваліфікація автотранспортних злочинів. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с.

Коробеев А.И. Транспортные правонарушения. Квалификация и ответственность. - М.: Юридическая литература, 1990. - 128 с.

Котовенко О.М. Об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних з ними систем // Вісник Академії правових наук України, Харків: Право, 2001.-№1 (24).-С.216-221.

Кузнюк Д.В. Міжнародний політ як ознака складу злочину порушення правил міжнародних польотів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. - 1999. - Вип. 35. - С. 72 - 78.

Свірін М.О. Незаконні заволодіння транспортними засобами у кримінальному законодавстві України // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2001. - Вип. 4. - С. 206 - 213.

Тельнов О.В. К вопросу о некоторых составляющих причинного комплекса нарушений безопасности дорожного движения и эксплуатации автотранспорта // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2000. - Вип. 4. - С. 221 - 229.

 


злочини у сфері використання
електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежу-вальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводи-ться їх розмежу-вання) Зміст ознак, харак-терних для кож-ного із складів злочи-нів
а) ст.361 КК України “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” - ст.194 КК України “Умисне знищення або пошкодження майна”.      
б) ст.231 КК України “Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю” - і ст.362 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем”.      
в) ст. 361 КК України “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” - ст.362 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем”.      
г) ст.361 КК України “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” - ст.362 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства”.      

 

ІІ. Знайдіть серед складів злочинів, передбачених статтями Особливої частини КК України ті, які виступають суміжними із складами злочинів, передбачених у розділі XVI Особливої частини КК України (крім уже наведених у завданні І).

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Михайло, використовуючи електронну кредитну картку шляхом підбору цифрової комбінації коду доступу в комп’ютерну систему управління рахунками клієнтів банку систематично викрадав грошові суми до того моменту, коли його злочинна діяльність була присічена. Загальна сума викраденого становила 80 млн. грн.

 

2. Богдан - керівник одного з туристичних агентств вирішив розорити конкурентне агентство. Він використав несанкціонований доступ в автоматизовану комп’ютерну систему продажу авіабілетів і шляхом підміни інформації закупили білети на літаки на всю суму грошових коштів, що знаходилися на рахунках туристичного агентства.

 

3. Житель міста Києва Борис з метою викрадення валютних коштів домовився з начальником відділу автоматизації неторгових операцій обчислювального центру банку “Волинь” Євгеном про спільне вчинення злочину. Борис підробив шість паспортів іноземних громадян довідки кількох організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, на підставі яких відкрив у банку “Волинь” шість розрахункових рахунків, внісши на кожний по 100 дол. США. Євген змінив програмне забезпечення, яке використовувалося при здійсненні банківських операцій, в результаті чого на відкриті Борисом рахунки було переведено в сукупності 125 тис. дол. США. За підробленими паспортами Борис отримав валюту з рахунків і вони з Євгеном привласнили її.

 

4. Тарас, керівник підприємства, яке займалося розробленням комп’ютерних програм, розробив програму, яка розповсюджувала комп’ютерний вірус, що повністю знищував всю інформацію, яка знаходилася на вінчестері комп’ютера, включно із програмами. Цей вірус він розсилав за допомогою листів через комп’ютерну мережу “Інтернет” з посланнями “Я люблю тебе”. Потім за допомогою Інтернету він розіслав повідомлення користувачам комп’ютерів про те, що його підприємство розробило антивірусну програму проти цього небезпечного вірусу, по ціні 400 дол . США для одного користувача.

 

5. Іван - програміст підприємства “Зелений дух” був незадоволений розміром своєї заробітної плати. З метою примусити керівництво підприємства підвищити йому зарплату Іван замінив паролі доступу до комп’ютерних файлів і програм, в яких містилася інформація про фінансову та виробничу діяльність підприємства. Керівництву підприємства він заявив, що повідомить ці паролі тільки після підвищення йому заробітної плати. Після відмови, Іван знищив дискету з паролями. Внаслідок цього інформація стала недоступною. Внаслідок цього підприємство не змогло у передбачені законом строки подати податкову звітність до податкової служби та сплатити податки, за що на нього був накладений штраф у загальному розмірі 50 тис. грн.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 р. (ст.ст.1-9, 17);

Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. Із змінами, внесеними Указом Президента України від 6 жовтня 2000 р.(п.п.4, 24-27, 39-41).

Спеціальна література

Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем - злочин у сфері комп’ютерної інформації. // Право України. - 2000. - №12. - С. 69-74.

Азаров Д.С. Про об’єкт злочинів у сфері комп’ютерної інформації //Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: „Юридична література”. – 2001. – С. 717-722.

Азаров Д.С. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж: деякі критичні міркування //Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2001. - № 1. – С. 107-114.

Азаров Д.С. Про основні напрями вдосконалення кримінального законодавства щодо захисту суспільних відносин у сфері комп’ютерної інформації // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2001. - № 2. – С. 263-269.

Азаров Д.С. Застосування норм про кримінальну відповідальність за „комп’ютерні” злочини //Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: Тези доповідей наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. – 2002. – Ч. 1. – С. 57-58.

Безкоровайний С. Правові проблеми боротьби з комп’ютерною злочинністю. // Право України. - 2000. - №5. - С. 90-93.

Вехов В.Б. Компютерные преступления. Способы совершения. Методика расследования.- Москва: Право и Закон. - 1996.- 182 с.

Голубєв В.О. Теоретико-правові питання кваліфікації злочинів у сфері використання електронно-обчислюваних машин // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 2. - С. 176 - 183.

Лісовий В. “Комп’ютерні злочини”: питання кваліфікації. // Право України. - 2002. - №2. - С. 86-88.

Усатий Г. Кримінальна відповідальність за комп’ютерні злочини: проблеми та перспективи // Науковий вісник Академії державної податкової служби України. - 2001. - Вип. 2 (12). - С. 225 - 231.

 

 


ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
ТА МОРАЛЬНОСТІ

 

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежуваль-ні ознаки (ознаки скла-ду злочину, за якими прово-диться їх роз-межування) Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ст.293 КК України “Групове порушення громадського порядку” - ч.2 ст.296 КК України “Хуліганство, вчинене групою осіб”.      
б) ст.293 КК України “Групове порушення громадського порядку” - ст.294 КК України “Масові заворушення”.      

 

ІІ. Знайдіть у розділі XIІ Особливої частини КК України склади злочинів обов’язковою ознакою яких виступає предмет. Охарактеризуйте його.

 

ПІ. Вирішіть задачі:

1. Роман перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив уночі у будинку свого тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружині, побив посуд, шибки у вікнах, а потім кочергою переламав тестеві руку у зап’ясті та кілька пальців на руці, від чого той лікувався 23 дні. Для того, щоб його приборкати мешканці села викликали працівника міліції Василя, який зажадав від Романа припинити дебош. Проте Роман вирвався із рук Василя, коли той намагався відібрати в нього кочергу. Роман вдарив кочергою Василя по руці, заподіявши легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

 

2. Василь з самого ранку пиячив у кафе “Ватра”. О 12 год. дня він вийшов із кафе на вулицю і почав чіплятися до перехожих жінок. Коли Василь схопив за руку Оксану, яка в цей час проходила по вулиці з чоловіком, останній зробив йому зауваження, щоб той до них не чіплявся. У відповідь Василь вийняв з кишені складаний ніж, розкрив його і вдарив чоловіка Оксани ручкою ножа. Після цього з допомогою перехожих був обеззброєний та затриманий.

 

3. Член злочинної організації Тарас, оцінивши спортивні можливості 16-річного Богдана, який займався бойовими мистецтвами, вирішив залучити його для надання одноразової допомоги у вчиненні вимагання цією організацією. Для цього він водив Богдана по магазинах, де продавалися дорогі машини, по дорогих ресторанах. При цьому Тарас пояснював неповнолітньому, що вся ця розкіш може бути йому доступна, якщо він надасть певні “послуги”, злочинній організації. Богдана захоплювала можливість такого розкішного життя. Про це він похвалився своїй сестрі. А та негайно повідомила батькам, які припинили спілкування Богдана з Тарасом. Крім того, вони повідомили в міліцію про те, що Тарас схиляв їхнього сина до вчинення злочину.

 

4. Віктор у відповідь на справедливе зауваження знайомої Людмили про його нетверезий стан, зайшов до неї у двір, став штовхати її, нецензурно лаятися, витяг ніж і став лякати ним Людмилу, не маючи наміру його застосовувати. Захищаючись потерпіла схопилася рукою за лезо ножа і одержала легкі тілесні ушкодження.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14 лютого 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 23 вересня 1994 р., 22 грудня 1995 р., 17 грудня 1996 р., 7 грудня 2000 р., Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р., 31 грудня 1992 р., 22 січня 1993 р., 19 лютого 1993 р.(ст.ст.13; 15; 18).

Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 квітня 2000 р., 7 лютого 2002 р. (ст.ст.1; 12; 14; 18-27; 29; 30; 38-41; 47).

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 листопада 1993 р., 14 лютого 1997 р. (ст.ст.1; 2; 4; 36; 37; 41).

Про тваринний світ: Закон України від 3 березня 1993 р.(ст.ст.3; 4; 9; 16; 17; 37; 63).

Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 28 лютого 1995 р., 2 червня 1995 р., 14 лютого 1997 р., 22 жовтня 1997 р., 5 березня 1998 р., 20 жовтня 1998 р., 16 липня 1999 р., 6 квітня 2000 р., 11 травня 2000 р., 13 вересня 2001 р., 10 січня 2002 р. (ст.ст.1; 6; 26; 42; 46-48).

Про національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. у редакції Закону України від 13 грудня 2001 р. (ст.ст.1; 21; 42; 43).

Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 18 листопада 1997 р, 30 червня 1999 р., 24 травня 2001 р. (ст.1; 8; 19; 21; 22; 27).

Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 7 лютого 2002р (ст.ст.1; 2; 28).

Про кінематографію: Закон України від 13 січня 1998 р. (ст.ст.3; 26).

Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001р і законом України від 10 січня 2002 р. (ст.ст.1; 2; 31-34; 43).

Про поштовий зв’язок: Закон України від 4 жовтня 2001 р. (ст.ст.1; 6; 19; 23; 26; 28).

Положення про державний реєстр національного культурного надбання: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. №466. (ст.ст.2; 4).

Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №174. (ст.ст.2; 3).

Про судову практику в справах про хуліганство: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 червня 1991 р. Із наступними змінами та доповненнями.

Спеціальна література

Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм [Исследование сложного социально-правового явлення] / Министерство внутренних дел Ун-т внутрен. дел. - Харків.; Ун-т внутр. дел.- 1996.-199с.

Дудоров О.Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства. // Юридичний вісник України. - 2000. - №49. 7-13 грудня. - С. 9.

Иванов Н. Хулиганство: проблемы квалификации. // Российская юстиция. - 1996. - №8.

Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством. - Львів: Вища школа, 1974. - 112 с.

Піщенко Г. Громадський порядок як об’єкт посягання хуліганських дій. // Право України. - 1997. - №8.

Шишков С. Об ответственности за незаконные действия с порнографическими предметами. // Российская юстиция.- 1996. - №5.

Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка.- Киев.- 1976. - 189с.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.