Категорії навчальних цілей в афективній області

Таксономія Блума

Автором однієї з перших схем педагогічних цілей був американський вчений Б. Блум. Ним випущена в світ перша частина «таксономії» (1956 р.). У наступні десятиліття Д. Кратволем та іншими вченими була створена друга частина «таксономії» (в афективній області). Перша частина описує цілі пізнавальної (когнітивної) області. Спочатку охарактеризуємо галузі діяльності і відповідно цілі, які вона охоплює:

1.Когнітивна (пізнавальна) область. Сюди входять цілі від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблем, в ході якого необхідно переосмислити наявні знання, будувати їх нові сполучення з попередньо вивченими ідеями, методами, процедурами (способами дій), включаючи створення нового. До пізнавальної сфери відноситься більшість цілей навчання, висунутих в програмах, підручниках, у повсякденній практиці вчителів.

2. Афективна (емоційно-ціннісна) область. До неї відносяться цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу до засвоєння ціннісних орієнтацій і відносин, їх активного прояву. У цю сферу потрапляють такі цілі - формування інтересів і схильностей, переживання тих чи інших почуттів, формування ставлення, його усвідомлення і вияв у діяльності.

3. Психомоторна область. Сюди потрапляють цілі, пов'язані з формуванням тих чи інших видів рухової (моторної), маніпулятивної діяльності, нервово-м'язової координації. Це навички письма, мовні навички; цілі, висунуті фізичним трудовим вихованням.

М. В. Кларін приводить далі основні категорії найбільш розроблених і загальновживаних областей таксономії, що охоплюють когнітивні й афективні цілі.

Основні категорії когнітивної (пізнавальної) області:

Знання

Ця категорія означає запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу. Мова може йти про різні види змісту - від конкретних фактів до цілісних теорій. Загальна риса цієї категорії - пригадування відповідних відомостей.

Учень:

· знає (запам'ятовує і відтворює) як вживаються терміни;

· знає конкретні факти;

· знає методи і процедури;

· знає основні поняття;

· знає правила і принципи.

Розуміння

Показником здатності розуміти значення вивченого може служити перетворення (трансляція) матеріалу з однієї форми вираження в іншу - його «переклад» з одного "мови" на іншу (наприклад, зі словесної форми - у математичну). Як показник розуміння може також виступати інтерпретація матеріалу учнем (пояснення, короткий виклад) чи припущення про подальший перебіг явищ, подій (пророкування наслідків, результатів). Такі навчальні результати кращі, ніж просте запам'ятовування матеріалу.

Учень:

· розуміє факти, правила і принципи;

· інтерпретує словесний матеріал, схеми, графіки, діаграми;

· перетворить словесний матеріал у математичні вирази;

· імовірно описує майбутні наслідки, що випливають з наявних даних

Застосування

Ця категорія означає уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і в нових ситуаціях. Сюди входять застосування правил, методів, понять, законів, принципів, теорій. Відповідні результати навчання вимагають більш високого рівня володіння матеріалом, ніж розуміння.

Учень:

· використовує поняття і принципи в нових ситуаціях;

· застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях;

· демонструє правильне застосування методу чи процедури.

Аналіз

Ця категорія означає уміння розбити матеріал на складові частини так, щоб ясно виступала його структура. Сюди відносяться вичленовування частин цілого, виявлення взаємозв'язків між ними, усвідомлення принципів організації цілого.

Учень:

· виділяє приховані (неявні) припущення;

· бачить помилки і упущення в логіці міркувань;

· проводить розмежування між фактами і наслідками;

· оцінює значимість даних.

Синтез

Ця категорія означає уміння комбінувати елементи так, щоб одержати ціле, яке має новизну. Таким новим продуктом може бути повідомлення (виступ, доповідь), план дій, схеми, які впорядковують наявні відомості.

Досягнення відповідних навчальних результатів передбачає діяльність творчого характеру, спрямовану на створення нових схем, структур.

Учень:

· виконує невеличке творче завдання (наприклад, пише твір);

· пропонує план проведення експерименту;

· використовує знання з різних областей, щоб скласти план вирішення тієї чи іншої проблеми.

Оцінка

Ця категорія означає уміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу (твердження, художнього твору, дослідницьких даних і т. д.). Судження учня повинні грунтуватися на чітких критеріях: внутрішніх (структурних, логічних) або зовнішніх (відповідність наміченої мети). Критерії можуть визначатися самим учням або пропонуватися йому ззовні, наприклад, учителем.

Дана категорія припускає досягнення навчальних результатів усіх попередніх категорій.

Учень:

· оцінює логіку побудови матеріалу у вигляді письмового тексту;

· оцінює відповідність висновків наявними даними, значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи з внутрішніх критеріїв;

· оцінює значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв.

Категорії навчальних цілей в афективній області

Сприймання

Ця категорія означає готовність і здатність учня сприймати ті чи інші явища, що надходять з навколишнього світу, стимули. З позиції вчителя шлях до досягнення таких цілей полягає в тому, щоб залучити, утримати і направити увагу учня.

Сюди входять такі субкатегорії:

1.1. усвідомлення;

1.2. готовність або бажання сприймати;

1.3. вибіркову (довільну) увагу утворюють діапазон сходження від пасивної позиції учня до більш активного ставлення до змісту навчання (хоча на цьому рівні ще не повністю усвідомлено цілеспрямованого).

Учень:

· проявляє усвідомлення важливості навчання;

· уважно слухає висловлювання оточуючих в класі, в бесіді і т. д., проявляє усвідомлення естетичних чинників в одязі, інтер'єрі, архітектурі, живопису;

· проявляє сприйнятливість до проблем і потреб інших людей, до проблем суспільного життя.

Реагування (відгук)

Ця категорія означає активні прояви, які виходять від самого учня.

На даному рівні він не просто сприймає, а й відгукується на те чи інше явище або зовнішній стимул, проявляє інтерес до предмета, явища чи діяльності.

Субкатегорії:

2.1. підлеглий відгук;

2.2. добровільний відгук;

2.3. задоволення від реагування.

Учень:

· виконує задану вчителем домашню роботу;

· підпорядковується внутрішкільному розпорядку та правилам поведінки;

· бере участь в обговоренні питань у класі;

· самостійно знайомиться з висвітленням суспільно-політичних та міжнародних проблем;

· добровільно викликається виконувати завдання;

· проявляє інтерес до навчального предмету.

Поиск по сайту: