• V. cholerae asiaticaе (classicae) – відкритий Р.Кохом в 1883 р.
• V. cholerae El-Tor – відкритий Готшліхом в 1906 р
• V. cholerae proteus
• V. cholerae albensis
Тести для диференціації біоварів
•гемоліз еритроцитів барана
•аглютинація курячих еритроцитів
•ріст на середовищі з поліміксином
•реакція Фогес-Проскауера (ферментация глюкози в анаеробних умовах з утворенням ацетоноїну)
–вище наведені тести, як правило, (+) для біовару El-Tor і (-) для біовару asiaticaе
•лізис специфічним бактеріофагом
Морфологія V.cholerae
•Гр(-) вібріони
•не утворюють спор та капсул
•монотрихи (рухливість визначають методом «висячої» або «роздавленої» краплі)
•в мазках із випорожнень характерне розташування – у вигляді «косяків риб»
Культуральні властивості
•облігатні аероби
•оптимальна температура 17-37 С
•оптимальне рН середовища 7,6-8,6 (лужне)
•невибагливі до поживних середовищ
Поживні середовища та культуральні властивості V.cholerae
Селективні та диференційно-діагностичні середовища:
•1% лужна пептонна вода – через 4-6 год утворює ніжну блакитну плівку, яка легко руйнується і осідає на дно при струшуванні
•1% лужна пептонная вода с теллуритом – утворюють плівку (використовують для пригнічення росту інших вібріонів)
•лужний агар – через 12-14 год утворює дисковидні прозорі колонії блакитного відтінку (S-форми)
Поживні середовища та культуральні властивості V.cholerae
•TCBS-агар (тіосульфат, цитрат, солі жовчних кислот, бромтімоловий синій, сахароза) – колонії S форми жовтого кольору за рахунок ферментації сахарози
•жовчно-сольовий агар - використовують для виділення інших вібріонів
•лужний кров'яний агар – використовують для виявлення вібріонів з гемолітичними властивостями
Біохімічна активність
Протеолітична активність:
•розріджують желатину (зона розрідження у вигляді гвіздка)
•виділяють індол
•не виділяють сірководень
•Цукролітична активність по Хейбергу:
•розщеплюють сахарозу та манозу
•не розщеплюють арабінозу (1 хемогрупа)
Антигенна будова
•Н- АГ – загальний
•О-АГ – типоспецифічний
Серологічна класифікація
•V. cholerae належать до О1-серогрупи.
В стуктурі О-АГ V. cholerae виділяють 3 фракції: А, В, С.
Комбінація фракцій формує 3 серовари:
- АВ – Огава
- АС – Інаба
- АВС – Гікошима
- О-139 (Бенгал) (виділений в 1992-1993 рр)
•Розрізняють НАГ– вібріони – мають типові властивості, але не аглютинуються холерною сироваткою, є збудниками гострих гастроентеритів
Резистентність
•стійкі до низьких температур
•у воді зберігаються 1-2 місяці
•у грунті зберігаються від 10 діб до 3 місяців
•на харчових продуктах – 2-5 діб
•чутливі до високих температур
•чутливі до висушування
•чутливі до дизінфектантів (особливо кислот)
Фактори патогенності
•Джгутики
•Пілі
•Ферменти патогенності
плазмокоагулаза
лецитиназа
фібринолізин
нейрамінідаза протеази
Фактори патогенності
•Ендотоксин
•Екзотоксин (холероген). В структурі є 2 фракції:
•В – виконує рецепторну і транспортну функцію (фіксує екзотоксин на клітині і утворює канал)
•А – викликає пригнічення аденілатциклази, призводить до накопичення цАМФ та виходу в просвіт кишечника води та електролітів
Епідеміологія та патогенез
•Холера - антропонозне особливо небезпечне кишкове інфекційне захворювання, з епідемічним та пандемічним розповсюдженням, яке характеризується профузною водянистою діареєю,і як наслідок - втратою води та електролітів
•Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій