ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АНАЛОГІЙ

Ризик – це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів.

Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений, скажімо, новий проект, доцільно виявити дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику якихось близьких за сутністю до раніше виконуваних проектів. У цій сфері діяльності найбільшу ініціативу виявляють страхові компанії. Так, на Заході вони регулярно публікують коментарі щодо тенденцій у найбільш суттєвих сферах ризику, наприклад стосовно природничо-кліматичних збурень і пов’язаних з цим значних за обсягом збитків. На підставі таких даних можна зробити певні висновки загального характеру.

Під час використання аналогів застосовують бази даних та знань щодо чинників ризику. Ці бази будуються на матеріалах літературних джерел, пошукових робіт, моніторингу, опитувань фахівців тощо.

Одержані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат та обчислювальну техніку для виявлення залежностей та з метою врахування потенційного ризику.

Проте навіть у відносно простих і широко відомих випадках невдалого завершення проектів досить важко створити передумови, у яких ситуації повторювали б минулий досвід, яким можна було скористатися для нових проектів. Тому метод аналогій може виявитися достатнім лише в простих випадках, а в основному він використовується як допоміжний у низці інших методів.

Отже, метод аналогій дає змогу встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками. Будь-яка з цих систем може реально існувати або бути абстрактною.

Метод аналогій - цей метод припускає аналіз аналогічних проектів для виявлення потенційного ризику оцінюваного проекту. Найбільше застосуємо при оцінці ризику повторюваних проектів. Метод аналогій найчастіше використовується в тому випадку, якщо інші методи оцінки ризику неприйнятні, і пов'язаний з використанням бази даних про ризики аналогічних проектів. Важливим явищем при проведенні аналізу проектних ризиків за допомогою методу аналогій є оцінка проектів після їхнього завершення, що практикується рядом відомих банків, наприклад Всесвітнім банком. Отримані в результаті таких досліджень дані обробляються для виявлення залежностей у завершених проектах, це дозволяє виявляти потенційний ризик при реалізації нового інвестиційного проекту.

Метод аналогій (при оцінюванні ризику) — система оцінювання нових, невідомих ситуацій чи процесів, що передбачає застосування методик або показників інших методів кількісного аналізу з подальшим корегуванням (поправкою) результатів на подібність (відмінність) між досліджуваною ситуацією і базою оцінювання[5, c. 96-98].

Аналізуючи ступінь ризику певного напряму діяльності підприємства, використовують інформацію про розвиток подібних напрямів у минулому. Джерела інформації можуть бути найрізноманітнішими: статистична і бухгалтерська звітність, опубліковані звіти підприємств-партнерів і конкурентів, інформація державних органів тощо. За методу аналогів також застосовують бази даних та бази знань стосовно факторів ризику (літературні джерела, пошукові роботи, опитування фахівців (менеджерів проектів) тощо). Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат, для виявлення залежностей і причин з метою врахування потенційного ризику під час реалізації нових проектів. Однак навіть у найпростіших і широковідомих випадках невдалого завершення проектів проблематично створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв невдалого завершення проектів.

Оскільки, частина елементарних ризиків може проявитися одночасно, а інші виключають один одного, то пропонується виділяти сумісні і несумісні елементарні ризики. У сумісних, несприятливі ситуації можуть бути реалізовані одночасно, збільшуючи тим самим можливий загальний збиток. Наприклад, недотримання постачальниками (повне чи часткове) умов постачання вихідних сировини, матеріалів і комплектуючих грозить втратами, оскільки можуть бути зірвані умови поставки готової продукції споживачам. Масштаби втрат будуть збільшені, якщо одночасно спостерігаються затримки з надходженням оплати за відвантажену раніше іншим споживачам продукцію.

У несумісних настання однієї несприятливої події виключає інше. Наприклад, втрати в будівництві чи сільському господарстві (або інших видах діяльності, що виконуються на відкритому повітрі) можуть бути як унаслідок сухої погоди, так і внаслідок дощів. Однак одночасно ці ситуації не можуть бути реалізовані.

Виділення елементарних ризиків пропонується проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику. Для кожного з елементарних ризиків проекту формують структуру (модель), що поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних комбінацій. Ці структури можуть бути представлені у вигляді дерева рішень, таблиці чи комплексу логічних правил (Ильяшенко, 1999)[1, c. 105-107].

Елементарних ризики, як сумісні, так і несумісні рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, що розглядаються як свідчення, які підтверджують чи заперечують можливість реалізації несприятливої події.

Для оцінки свідчень (ступеня впливу конкретних факторів ризику) доцільно використовувати імовірності, або коефіцієнти впевненості. Комбінування свідчень виконується за відомими правилами: формулою Байеса - якщо свідчення оцінюються ймовірностями, чи правилам комбінування коефіцієнтів упевненості - якщо свідчення оцінюються упевненостями. При цьому урахування і+1 свідчення (і+1 фактора ризику) виконується на основі і попередніх незалежних свідчень. Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку розглянутого елементарного ризику. Для цього, після комбінування двох свідчень, отриману оцінку комбінують з наступним свідченням і т.д. до вичерпання усього їх набору.

Оцінку дії факторів ризику (свідчень) рекомендується виконувати на підставі наявного у минулому досвіду проведення аналогічних робіт у порівнянних умовах. При відсутності ретроспективних даних таку оцінку слід виконувати методом експертних оцінок.

Вартісна оцінка приватного ризику розраховується як добуток можливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральну імовірність чи упевненість. Очікувані втрати для сумісних ризиків розраховують їх додаванням, для несумісних - розрахунком їх середньозваженого за ймовірностями чи упевненостями (у залежності від прийнятої системи оцінки).

Загальний ризик проекту інноваційного розвитку - загальний обсяг коштів, яким ризикує підприємство, - визначають як суму сумісних і несумісних ризиків, виражених у вартісних показниках[7, c. 29-30].

ВИСНОВКИ

Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений, наприклад, новий проект, корисними можуть стати дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику подібних за суттю проектів, що виконані раніше.

В цій сфері найбільшу ініціативу виявляють страхові компанії. Так, на Заході вони регулярно публікують коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику, наприклад, щодо природних збурень (катастроф) і значних збитків. За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру.

При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, а також шляхом опитування фахівців (менеджерів проектів) тощо.

Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат, для вияву залежності, причин з метою врахування потенційного ризику під час реалізації нових проектів.

Слід зазначити, як вважає ряд експертів, що навіть в найпростіших і широковідомих випадках невдалого завершення проектів досить важко створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати досить вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв можливих невдач завершення проектів. Для більшості можливих збитків та зумовленого ними ризику характерні такі особливості:

• їх причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання;

• вони якісно відрізняються між собою;

• їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції ряду непрогнозованих причин.

Поиск по сайту: