Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Баба Яга і казкова компанія на Новий рік 2016

 

Дійові особи: Кощій, Баба Яга, Кікімора, Зима, Сніжинки
На сцені Кощій (1). На ялинці годинник. На стрілках – за 5 хвилин до Нового року.
Баба Яга (2) в короні Снігурки виглядає з-за завіси:
2- Ку-ку-у…

1- Не пойняв?
2- Ку-ку-у…
1- Яка-така цікава зозуля в царстві-заблукарстві розкукалася, га? За п’ять хвилин до півночі! Ич, кукає в такий тріскучий мороз! Аж кості торохтять! Бр-р-рр…
2- А може, казковий новорічний годинник зламався! (Баба Яга виходить на сцену) Я замість годинника й кукаю!
1- Ти-и?
2- Я! Ку-ку-у… Зозулька-Снігурка!
1- Пелехата курка! Зозулі всі давним-давно у вирій полетіли. А казкові годинники ніколи не ламаються!
2- Так уже й не ламаються! Звідкіля тобі знати, безсмертні твої бородавки! Особливо якщо в тому годиннику костуром подлубати… Хи-хи… Тобто ку-ку..
1- Так годинник же чарівний! Ча-рів-ний! Краще скажи, трухлява твоя ступа, навіщо корону в Снігурки поцупила?! На увесь казковий ліс розбій учинила!
2- Заспокойся, юначе, 300 літ як пенсії на таблетках від нежитю! І не ступа я… Я ажурна талія… І не розбишака, а миле ягувате створіння лісової нечисті…
1- Ги-ги, талія, як балія!
2- І корону в Снігурки, до вашого горбатого відома, не по-о…цупила, а по-о…зичила. На одну лише нічку… Нічку-Новорічку… А то все свято тільки для них! (показує в зал) А мені що?
1- Так я тобі й повірив! Чи-то багато ума тре? Аби посваритися напередодні Нового року та з ким! З онукою! Ти подумай своєю пенькуватою головою, з чиєю ж-то онукою! Самого Діда Мороза онукою! Аж кості від холоду торохтять... Бр-р-р…
2- А може, коли хочеш знати, кострубата твоя фейса, мене завидки взяли!..
1- Иги, згадала баба, як дівкою була! За царя Опенька, як була земля тоненька! Завидки її взяли!..
2- Головою киває, а розуму не має! Краще мене, однозубий, послухай!
1- Що мені горбоносу Ягу слухати?
2- А те! Бо я й про тебе, кривого, подумала! Ось! (витягує з-за пазухи шапку Діда Мороза) Бери! Одягай!
1- Навіщо?
2- Дідом Морозом будеш!
1- Я-а?
2- Ти!
1- Та… Та в мене ж подарунків нема! Що я дітям даруватиму?
2- Не те головне!
1- А що?
2- Головне ‒ оголосити прихід Нового 20_ року! Тоді лише нам, одним, уся слава, уся шана, овації залу! А не якимось бородатим перемерзлим дідуганам з холодними відмороженими онуками! Фе-е… Та хоч нам би разок на 300 літ… Зірками сцени… Одягай, тобі кажуть! (Кощій одягає).
З’являється Кікімора (3):
3- О! Хтось про мою холодну болотну вроду ниньки згадав!
2- Явилася цариця з багнюки дівиця!
3- Не применшуй моєї смердючої огидно-бридкої краси! Бо не лише з багна моя непотворність, а й з гнилих мухоморів, блідих поганок, зелених слизняків та жаб’ячих танців! Бррр… – самій огидно!..
1- Воно й не дивно! Аж кості торохтять!..
3- Від моєї краси?
1- З мого переляку!
3- А чом це ви, скажіть моїй болотній цікавості, зібралися усією нечистою нечистю в казковому лісі біля чарівного годинника?
2- Будемо оголошувати Новий рік!
3- Ви? З якої то радості? То робота Діда Мороза та Снігурки!
1- На цей раз обійдуться!.. Хай на біржі праці трохи посидять… Безробітними…
2- Бо завжди оплески в залі тільки для них! І хороводи!
1- І новорічні конкурси теж! І призи! А ми що, гірші?
3- Та… Якщо придивитися, то… Ви дійсно до Діда Мороза та Снігурки схожі… Короною та шапкою… Схожі чи ні? (запитує в глядачів)
Глядачі дають відповідь.
2- Ну, так я і знала! Так я і знала! Немає правди на білому світі! А тим паче, серед казкового новорічного лісу. Пора чимдуж оголошувати Новий рік! Бо гляди, ще справжній Дід Мороз зі Снігуркою на свято не забаряться…
1- Аж кості торохтять… Бр-р-р…
Усі:
- Новий рік! Новий рік!
3- Ну, що? Прийшов? (дивиться на годинник)
1- Нє-е. Мабуть, тихо гукали… Захрип. Простуда моя безсмертна…
2- Знайшов час, коли нежиттю хворіти!
3- Погукаємо ще раз!
Усі:
- Новий рік! Новий рік!
1- Знову нікого. Ку-кукала дарма…
2- Глухо. Як у трухлявому дуплі на болоті…
3- Має бути якась притичина-заковичина… (зазирає за годинник)
Заходить Зима (4)
4- О, це так зустріч! Вітання лісовій нечистій компанії! Годинник ремонтуєте?
3- Так, це… Чекаємо-не перечекаємо…
2- І ніяк не дочекаємося…
1- Ждемо-не-дождемося-переждемося…
4- Чого ви очікуєте?
1,2,3- Нового року!
4- Новий рік очікують усі з великим нетерпінням - і дорослі, і діти! Але навіщо чіпати чарівний лісовий годинник?
3- Я, може, пилинки з нього здувала… Стрілки трохи з іржі протерла…
1- Зимо, не дихай на мене! Бо й без тебе холодно.. Бр-рр… Аж кості торохтять!...
2- Я знову дістану запалення легень! Двостороннє!
3- А в моєму зеленому носі нежить змерзне на льодяник!
4- Отакої! Хіба зима – то лише хвороби? Та взимку стільки веселих розваг! Давайте запитаємо дітлахів, за що вони люблять зиму?
Відповіді дітей.
4- Чули? Зима - це швидкі санчата з гірки, це веселі сніжки та червоні щічки, це ковзани, неповторні круговерті сніжинок сивої віхоли та іскристі морозяні візерунки на шибках. І звісно, зима – то Новорічне свято! Але чому на вас шапка Діда Мороза? І Снігурки?..
1- Ну, те-е-к… Конкурси новорічних костюмів…
2- Иги! Новорічний карнавал… А чим я не Снігурка? Ну-у… На пенсії… Пенсійного віку…
4- Ой, знаю я вас давно, казкові шибеники! А скажіть-но мені, діти, що поробляє біля чарівного годинника Баба Яга та уся казкова нечиста компанія?
Глядачі розповідають.
4- Як? Ви хотіли оголосити прихід Нового року?! Самі?
1,2,3- Иги..
4- Без Діда Мороза та Снігурки?
1,2,3- Иги..
4- І що? Не вийшло?
1,2,3- Иги..
4- Панове розбишаки, запевняю вас, що ми всі з вашою хуліганською затією могли б залишитися взагалі без Нового року та марнувалися б тут, у старому році. адже ніхто більше, окрім Діда Мороза та Снігурки, не може оголошувати Нового року. ніхто!
1- Так у нас і шапка його…
2- І корона…
3- А довга біла борода ще виросте…
4- Для чарівного приходу Нового року до цієї святкової зали того замало… І шапки, і корони…
2- Без Діда ніяк?
1- Та я старший на років 500 за Діда Мороза! Я ж Безсмертний!
4- В Діда Мороза має бути кришталева льодяна патериця! Посох! Чарівна Новорічна патериця! Він вдаряє патерицею об землю, і-і…
1,2,3 – І лише тоді приходить Новий рік?
4- Так!
2- Не було в Діда ніякої палиці! Не було! Відповідально заявляю і усією своєю нечистою нечистю поклястися можу, що не було в Діда Мороза ніякого дрюка. А в Снігурки тим паче!.. Інакше би я тую патерицю… Того… Укра… Позичила. От!
4- Звісно, не було! Чарівний кришталевий новорічний посох зберігається в мене! Протягом усього року він заморожений у казковому холодильнику, і лише взимку, напередодні Новорічних свят, коли кружляє Новорічна віхола срібних сніжинок, я урочисто передаю патерицю Діду Морозу для Снігової казки… І тоді Дід під передзвін диво-курантів казкового годинника ударяє ним об землю, проголошуючи початок Новорічного дійства в цій святковій залі…
(Звучить музика. Чарівні Сніжиночки, легенькі, як пушиночки, кружляючи, підносять Чарівну патерицю Зимі)
1- Діда Мороза, значить, треба...
2- І Снігурку треба….
3- І патерицю теж треба…
1,2,3 - А ми? Ми нащо?! Нас не треба???
4- Діти, (звертається до глядачів), а чи була б казковою Новорічна ніч без наших чарівних героїв?
Після позитивної відповіді дітей лісова нечисть виконує якийсь кумедний веселий і радісний танок.
Зима пропонує погукати Діда Мороза та Снігурку для оголошення Нового року… Свято продовжується….

 

 

Баба Яга і кБаба Яга і казкова компанія на Новий рік 2015

азкова компанія на Новий рік 2015

 

Дійові особи: Баба Яга, Кощій, пізніше - Лісовик.
Баба Яга заходить до зали, на сцені Кощій.
- Оба-на! Кащеюшка! Туди-сюди, минувся день, голова трухлявий пень!! Здрастуй! Скільки то літ, скільки то зим!

- Не нагадуй мені, Бабо, про літа! Тепер мода не та! І про здоров'я теж - мовчи! Краще воду в ступі товчи.
- Хі-і-і-і, так я до тебе і притовкла. Довгим походом, неначе пароходом.
- Ти ще, Яго, скажи, що летіла сюди жар-птицею!
- Шахерезадою! Царицею! З царською короною!! (дістає новорічну корону, одягає)
- Задрипаною вороною! Ги-ги-ги!
- Я ворона? Я задрипана? Ах, старий же ти скєлєт! Щонайменше сотня лєт!
- Я тебе, здається попереджав про літа’! язика припечи!
- Ти, кістлявий, помовчи! Старість… Пенсія.. З кожним роком… Лізе-лізе, суне боком?
- Крок за кроком... Та до тебе. Ненароком… Яка пенсія!? Я ще, вважай, хлоп’ятко! Мені тілько минуло третє століття двісті років тому. І ніякої трухлявини! (демонструє відсутність трухлявини, підскакує, з Кощія сиплеться конфетті з потайної схованки на одязі) Це в тебе, Бабо, протяги з головою та бородавкою рябою!! Яка ще в мене старість? Яке здоров'я? Я ж безсмертний. Без-смерт-ний.
(Баба Яга зневажливо підбирає в конфетті, підкидає)
- А це що? Якесь лахміття?
- Пил минулого століття.
- Ну-у, так тобі, значиться, зовсім зайве говорити про спорт і ранкову зарядку?
- Головно, аби голка була в порядку!
- Та, що в яйці?
- Ага. А яйце в качці, а качка в зайцеві, а заєць у скрині, а скриня на високому дубі…
- Еге, аби ніхто до лісу сокиру не припер... Та до твого дуба, буде тобі загуба… Бо ниньки газ, того-о-о… Дорого. А про літа’ чого не згадувати?
- Бо зараз зима! Новий рік у нас на носі!
- Та нічого на ньому нема (Баба Яга обмацує свій ніс), тільки бородавка. Зелена-презелена, гарна – прегарна.
- Страшна та кошмарна!
- А на твоєму тільки трухлявина, та окрім нежитю, нічого більше…
- Нежить? То добре, давно чекав. Для моєї безсмертної безсмертності самий раз. Нежить. Хе!.. Це ж чудово - новорічний нежить! Хочеш, і тобі подарую?
- Я болячку добре чую! Якось, може, обійдуся я без твого подаруся.
З-за ялинки виходить Лісовик з сокирою.
Б: - О, привіт, Лісовиче! Новий рік на свято кличе?
Л: - Свято, кажеш? Вколю дров, поки холод не зборов! Гарні дрова з дуба, буде тепла груба! А ще натоплю піч, буде жарко цілу ніч.
К: - Явився-не запилився! Як пень на голову! (до глядачів) Таки дуб зрубає. Треба Лісовика заговорити, до дерева не пустити, веселити-танцювати, Новий рік гуртом стрічати.
Л: - Йшов я лісом-перелісом, добирався день і ніч, щоб горіла добре піч!
К: - Та думаю собі, (киває на сокиру) може, якось обійдешся без дров?
Л: - Та тепер не літній час! Та зима холодна в нас!
К: - Не нагадуй нам про літо!
Л: - Літо сонечком нагріто! Я не став би дуб рубати, коли можна загоряти!
К:- Зате свято Нового року приходить лише взимку! А я, коли хочеш знати, на нього довго чекав! Увесь рік!
Б: - А ще влітку не буває Діда Мороза! І його подарунків!
К: - Та на вікнах візерунків! А я подарунка хочу-у-у-у!
Л: - Я замерз, неначе з’їв ящик морозива! Що робить? Як на білім світі жить? Ось піду рубати дуба, не зігріє мене шуба…
К: - Пропоную зігрітися! Є новий супер-пупер-вупер-спосіб! Потрясти всіма кістками! Хто танцює нині з нами?!
(Лісовий зупиняється, лунає весела музика, починається танець лісової казкової нечисті. Як варіант - до танцю можна запросити всіх, хто має костюми казкових персонажів чи бажає танцювати)

 

ГЛЮК 1

Новорічна ялинка прикрашена повітряними кульками з написами «Glück» (до кульок причеплені невеличкі цінники з написом «Made in Germany»)
Дійові особи: два хлопці. Розглядають ялинку.
- Ти поняв, га? Нє, ну ти поняв?

- Що?
- Дивись! (киває на ялинку) Новий рік – усьо!
- Не поняв – що «усьо»?
- Новий рік не настане. Гаплик.
- А з чого ти взяв, що Новий рік не наступить?
- Так он же! написано. Бачиш? Читай!
- Глюк… І що?
- А то! Ти собі як думаєш? То неспроста написано!
- Хіба?
- Напередодні Нового року нічого просто так не відбувається. Запам’ятай!
- Ну-у…
- Новий рік заглючив! Завис!
- Як це? Чудеса…
- А отак! Я й сам не знаю як… Але тут чітко написано – глюк! То все не так собі…
- Новий рік? Глючить? Як комп’ютер?
- Ну да! Точно! Завис!..
- Де?
- То ще питання! Жостке. Де завис та де завис… Звідки я знаю?! У старому році. Факт.
- То що будемо робить?
- Воно може, й добре, що він висить… Хай собі... Нема, то й не тре'. Обійдемося. Я ж мамі обіцяв, що з Нового року оцінки підтягну… Ха! Обіцяного три роки ждуть…
- І в мене проблема… Треба німецьку перездати. В Новому році. Та тепер як гора з плеч!
- Баба з воза! Хе!
- А без новорічних подарунків нам як? Теж обійдеться?
- Треба терпіть… А може, давай пожаліємося… Мовляв, ми нічого не знаємо, є Новий рік чи нема, а нам подарунки положено. Законнно. І крапка.
- А кому жалітися?
- Ясне дєло - Діду Морозу!
- І де його знайти? Діда Мороза без Нового року не буває! Може, він теж, ну-у...
- Що, й Дід глючить?..
- І Снігурка! Може, їх треба перезавантажувати! Всіх!
- Чи це тобі Вінда? Легко сказати! А кнопка така де?
- Може, на цих кульках щось написано? Якась інструкція, чи що…
Розлядають кульки.
- Гляди, тут унизу щось… Дрібними буквами…
Читає:
- Made in Germany
- Бачив? Ти бачив?? Справа серйозна! З німців почалося… З Європи. Тепер до нас… Суне. Пошесть якась... Вірус!
- На Новий рік і зовсім без Нового року. Без подарунків. Голова обертом!
- Жах!
- Ужос!!..
Заходить Дід Мороз:
- З Новим роком! З новим щастям!
- А-а-а-а! (відсахуються)
ДМ:
- Хлопці! Ви чого?
Хтось із хлопців:
- Діду, ви - глючний!.. Привид…
- Вас нема! Ніде нема. Діду, ви несправжній! У вашій бороді - віруси!
ДМ:
- Як то - мене нема? Це я вірусний? Щоб у Діда Мороза й насморк? Грип? Ха-ха! Вперше чую! Ось вам подарунки за чудовий новорічний номер! І не морочіть мені голови!
ДМ дає хлопцям подарунки.
Хлопці з подивом беруть подарунки. Це можуть бути словники з німецької. Хтось із хлопців:
- Я як же повідомлення? З Європи?!
- Про пошесть! Про віруси! Он, діду! (показують на ялику) Глюк! 100%!
ДМ (сміється):
- То бажання щастя! Це вам привіт з Європейського союзу! Німецькою мовою Glück –– щастя! Зі святом вас! Будьте щасливі в новому році!.
- Так Новий рік прийде?
ДМ:
- Неодмінно!
- Ех, тепер обіцяне мамі доведеться виконувати…
- У Новому році... Проблема...

 

(Продовження сценки Глюк, бажано показати після виступу Діда Мороза)
Ті ж герої, сидять на стільцях, апетитно жують цукерки з новорічних подарунків. Довкола розкидані підручники та обгортки.
1- А непогано, га? Цукерочки-подарочки, хі-і-і… Житуха-медуха… Ги!..

2- То ще як сказати! Чи тобі з того стало легше?
1- Не пойняв. Чи тобі цукерки гіркі? Ти про що?
2- А про те! Новий рік прийде?
1- Ну да… Куди йому діватися?
2- І не заглючить?
1- Ну ні-і…
2- А Дід Мороз?
1- І Дід Мороз… Справжній. Ось же подарунок! (Зазирає до пакунка з цукерок, дістає останню цукерку, з’їдає, футболить пустий пакунок ногою) Був.
2- Отож бо. Дід самий натуральний… Так що тепер нам? Заліки? Здавати? Учить?
1- Жах… Та це не празник, а якесь горе.
2- Мамі він обіцяв… Хто тебе за язик тягнув?
1- А ти хіба нє-е?
2- Може, нам самим, того-о….
1- Що?
2- Заглючити!
1- В натурі. Ну, ти голова. Але як?
2- Треба перевертати світ. Срочно. З ніг на голову.
1- Ти що, Наполєон??? Щоби світом крутити?!
2- Майже! Хто, як не ми. (Щось шепоче товаришу на вухо. Той від почутого радісно потирає руки)
1- Й-єс!
Заходить мама хлопця-2. Побачила хлопців над книжками.
М- Вчите? От і добре! За розум узялися!
2- Ми? Та ми учитися були б раді…
М- Не зрозуміла. Чому були б? А зараз ви що робите?
1- Ну, так це…
2- Ма-а, ми до всіх підходили… До вчителів…
М- І що?
2- Просили…
1- …дайте нам завдання! Дайте нам завдання! У математички, Олени Миколаївни, – аби номерів побільше. Тих, поглиблених…
М- А вона що?
2- А що ж вона? Глючить! Сказала – не стій, як сльота! Над душею. І не дала!
М- Як?!
1- А отак! Ви, каже, й так відмінники - перший номер, то ж чого вас іще на канікулах тими клятими ігреками утруждати? Непосильною роботою.
2- А то, гляди, ще переробимося! Золоті слова.
М- Ну, допустимо. А мова як же? Німецька?
2- Краще й не питай. Ужос. Ходили, просили, клянчили... Варвара Семенівна сказала, що ми і так дале-е-ко не німі, аби ще німецьку мучити.
1- Щоби отак вам із доброго дива. Ага! Ай, цвай, поліцай.. Тю-ю-ю…
2-Так і сказала! Глюк!
М- Щось я нічого не розумію…
2- І не зрозумієш! Новий рік же! На носі!
М- На носі в тебе двійка! З хімії! Ось що на носі!..
2- Двійка? Ніяк не може буть. Виключено. Нам Іван Петрович заявив – ви обидва перші номери. І в щоденниках теж!.. Залізно.
1- Лідери ми. З хімії і математики!
2- Щоб нам та у хвості плестися? Іще чого….
М- Почекайте-почекайте. Ви кажете, вам вчителі завдання не давали?
1- А то! Глюк!
2- Фізика молили - ще лабораторну би нам… Хоча би одненьку…. Додаткову.
1- Перед сном аби мізками потрусити… Ледве перед ним на коліна не падали!
М- А він що?
1- Втік!
М- Куди?
2- В учительську! Теж, певно... глючити... Тільки смуга лягла! Ми за ним, доганяти, а Микола Іванович…
М- Що?
1- Аж дверми хряснув! Навіть і штукатурка посипалася.
2- Кинув наостанок, що коли менше знаєш, то крепше спиш.
М- Людоньки! Та у школі хоч директор є?
1- Є! А як же! Справжній мужик!
М- Треба відвідати директора! Негайно!
2- А до нього ж чого? Він домашнє задав. По саму зав’язку!
1- На каток. Обом. Ні дня без ковзанів. Закон. Він у нас фізкультуру викладає. Сказав, у здоровому тілі - здоровий дух!
2- А лижі – на перездачу!
М- Ось я дам тобі перездачу! До нових віників пам’ятатимеш. Не тільки до Нового року, а до тих ваших, як же їх.. Глюків! О!..
Мати хапає лозину і біжить за хлопцями. Всі тікають зі сцени. У залі справжні, а не глючні оплески.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.