Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порівняльна економіко географічна характеристика мікродержав Європи



Мукачівський державний університет

Кафедра туризму і рекреації

КУРСОВА РОБОТА

з Географії туризму (Туристичного країнознавства)

на тему: “ Порівняльна туристська характеристика країн мікродержав Європи(Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино)”.

Студента 2 курсу групи Туризм

напряму підготовки 6.140103 Туризм

________________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ________________________________

(посада, вчене звання, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала _______________________

Кількість балів: ________Оцінка: ECTS ______

Члени комісії

____________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали

 

м. Мукачево – 2015рік

Зміст

Розділ 1. Туристична привабливість мікродержав Європи(Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино)

Порівняльна економіко-географічна характеристика мікродержав Європи

Порівняльна характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу мікродержав Європи

Порівняльна характеристика соціальних передумов розвитку туристичної галузі.

Розділ 2. Прикладні аспекти дослідження туристичної галузі мікродержав Європи(Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино)

Сучасний стан туристично-рекреаціної галузі мікродержав Європи

Основні туристські райони і центри мікродержав Європи

Розробка маршрутів та турів по мікродержавам Європи

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку туризму в мікродержавах Європи(Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино)

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Вступ

Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем держави. В багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що мікродержави Європи останнім часом швидко розвивають та закріплюють свої позиції на світовому туристичному ринку загалом та європейському, в часності. Вони відомі своїми унікальними пам’ятками культури. Вони приваблюють туристів своєю тисячолітньою історією, неймовірною природою, релігійними центрами тощо.

Розвиток туризму в мікродержавах Європи сприяє покращенню економічної ситуації в країнах, розвитку інфраструктури, збереженню і захисту стародавніх історичних пам’яток і створенню нових.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є карликові країни Європи. Предмет дослідження – їх країнознавчі ресурси, напрямки розвитку та потенціал.

Метою роботи є дослідження туристичної галузі в країнах, аналіз її нинішнього стану та перспективні шляхи розвитку.

В процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

- оцінка впливу географічного положення, демографічних факторів та розвитку інфраструктури на розвиток туризму в країнах.

- аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країн.

- дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури в країнах.

Методи дослідження: порівняльний, картографічний, аналітико-статистичний, хронологічний, хорологічний, екологічний.

Практичне значення результатів дослідження – це можливість використати дані курсової роботи в підготовці студентів до семінарських занять, а також в туристичній галузі для реклами та удосконалення туристичного продукту. Дана робота може слугувати практичним довідником з туристичного країнознавства мікродержав Європи.

Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, містить 36 сторінок, 12 малюнків, 6 таблиць. Список джерел включає 10 назв літературних джерел, 8 електронних публікацій.

Розділ 1. Туристична привабливість мікродержав Європи(Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Монако, Сан-Марино)

Порівняльна економіко географічна характеристика мікродержав Європи.

Андо́рра — князівство в Європі в Східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні. Окрема держава (п'ята з кінця за чисельністю населення у Європі після Ліхтенштейну, Сан-Марино, Монако та Ватикану), Андорра сьогодні є процвітаючою країною, головним чином, завдяки туризму та статусу офшорної зони. Столиця Андорра-ла-Велья. Державний устрій - парламенська демократія і князівство.

Андорра розташована в Європі, у Піренеях, у долині річки Валіра й оточена високими (до 2946 м) та вкритими лісо-гірськими пасмами. Клімат гірський субтропічний. Завдяки розташуванню у східній гряді Піренейських гір, територія Андорри складається переважно з гірського ландшафту. Середня висота гір у Андоррі близько 1996 метрів (6549 футів), найвища вершина Кома Педроса має 2946 метрів (9665 футів). Гори тут наче перерізані трьома вузькими долинами у формі літери «Y», які поєднуються в одну, подібно річці Валіра, яка тече з країни в напрямку Іспанії (у найнижчій андоррській місцині, шо знаходиться на висоті 870 м/2854 футів). Площа Андорри 468 квадратних кілометрів (181 квадратна миля).

Клімат у Андоррі подібний до помірного клімату країн-сусідок, але її розташування високо в горах забезпечує взимку більше снігу та трохи прохолоднішу погоду влітку. Фітогеографічно Андорра належить до Атлантично-Європейської регіону Циркумбореальної області в межах Північного (Голарктичного) царства. Відповідно до WWF, територія Андорри належить до екорегіону Піренейських хвойних та змішаних лісів.

Андорра є незалежною європейською державою, парламент якої обирається шляхом демократичних виборів; титулярний уряд на місцях представляють чиновники, називані "жезлоносцями" . Однопалатний законодавчий орган - Загальна рада складається з 24 членів, що обираються кожні чотири роки. Половина з них вибирається безпосередньо в округах, інша половина - через голосування по національному виборчому листу. За рекомендацією Загальної ради співправителі призначають керуючого - прем'єр-міністра, він, у свою чергу, призначає кабінет міністрів. Законодавча система заснована на французькому і іспанському цивільних кодексах і на незалежному судовому праві по конституції 1993 року. Андорра є цілком пільговою в плані законодавства територією, однак юридичні процеси на рівні вищих судових інстанцій можуть виявитися досить складними.

Сільське господарство представлене тваринництвом, головним чином пасовищне вівчарство. Загальне поголів'я худоби – більш ніж 30 тис. Обробляється близько 4% території країни. У долинах і по нижніх ділянках схилів вирощуються ячмінь, жито, картопля, виноград, тютюн. Підсобні промисли - вирубка лісу і випал деревного вугілля. Є підприємства харчової промисловості, кустарне виробництво сувенірів, предметів побуту. У м. Эскальдес – розташована єдина ГЕС. Значна галузь економіки - обслуговування іноземних туристів, число яких досягає більш 1 млн. люд. у рік. З Андорри вивозять вовну, сир, деревне вугілля. Хоча в країні є багаті запаси заліза і свинцю, їхні родовища погано освоєні, оскільки велика вартість транспортних витрат. Лише в декількох місцях ведеться видобуток залізної і свинцевої руд і мармуру. Історично сільське господарство Андорри через незначну площу, придатної для оброблення землі, спеціалізується на розведенні овець, свиней і великої рогатої худоби. У наш час скотарство і ферми як і раніше зберігають важливе значення в економіці країни поряд з тютюновим виробництвом. Безмитна зовнішня торгівля створює можливості для фінансових операцій іноземних фірм. В Андорі нараховується 9 банків. Процвітаюча економіка Андорри - на 100% приватновласницька й обслуговуюча на місцевому рівні. Об'єктивна наступна характеристика: процвітаюча, суперкомп'ютеризована, енергійна, розсудлива і цілком орієнтована на своїх клієнтів. Туризм став, безумовно, домінуючою галуззю, що забезпечує не менш 80% ВВП. Основним магнітом, що притягає туристів, є відсутність податків або ПДВ. ВВП із розрахунку на душу населення складає 20 000 доларів, що ближче до нижньої границі середнього показника по європейських країнах. Однак з обліком мінімальних урядових витрат і практично відсутністю податків Андорра є цілком перспективною країною. Більшість товарів є імпортними, що приводить до явного структурного дефіциту торговельного балансу. Темпи росту коливаються досить сильно: економіка Андорри залежить від стану справ у сусідніх державах. В даний момент економіка знаходиться в гарному стані, темпи росту оцінюються приблизно в 5% або навіть більше. Андорра не має власної офіційної валюти, у країні мають ходіння самі різні валюти. Найбільше часто використовуються французький франк і іспанська песета, національні рахунки ведуться в іспанських песетах. В Андоррі не існує оподатковування компаній або приватних осіб, за винятком скромної щорічної плати за реєстрацію, деяких муніципальних податків і податків на угоди з майном. Добре розвита мережа телекомунікацій, можливий Інтернет-хостінг.

Ватикан.В Італії знаходиться найдивовижніша держава-місто Ватикан. Ця маленька ділянка міста не має ні інфраструктури, що добуває галузі, ні заводів, ні фабрик. Зате, ця зовсім унікальна держава тримає владу над величезним, перевищуючим його в безліч разів, католицьким світом. Ватикан має свій уклад, неповторний суспільним лад, зберігає безліч національних традицій і є одним великим музейним експонатом світової культури.

Ватикан, одна з європейських мікрокраїн, що розташована на Ватиканському пагорбі в західно-центральній частині Риму, на кілька сотень метрів на захід від річки Тібр. Її кордони — 3,2 кілометра, знаходиться в межах Італії. Вони позначені мурами, збудованими в давнину для захисту Папи від вторгнення ззовні. Ситуація є суперечливою у знаменитому Сквері Святого Петра перед Базилікою Петра де межі кордону в безпосередній близькості від еліпса, утвореного колонадою Берніні саме тут розповсюджується юрисдикція муніципальної римської поліції, на яку й була покладена охорона порядку в цій частині. Для публіки відкриті три входи в місто: Бронзові ворота, Арка ді Кампане та Віа-ді-Порта-Анжеліка. Ватикан є найменшою суверенною державою у світі, площею в 0,44 кв. кілометри. Число постійних жителів Ватикану становить приблизно 800 чоловік, 450 з яких носять духовний сан. Офіційна мова - італійська, латинська, грошова грошова одиниця - Ватиканська ліра.

Клімат у Ватикані, так само, як і в Римі, помірний, середземноморський. Зима — м'яка, дощова, триває з вересня до середини травня; літо — спекотне, сухе, триває з травня по серпень. Відмічаються деякі місцеві особливості, здебільшого туман і роса.

Ватикан як держава має всі необхідні атрибути: свою валюту – ватиканську ліру, прапор, гімн, власну пресу, банк, дипломатичні представництва, секретні архіви, армію – швейцарську гвардію (54 особи), свої навчальні заклади, музеї, бібліотеки й навіть сервер Інтернет. При папському престолі розташовані представництва більше ніж 50 країн.

Ватикан володіє комерційними кінокомпаніями, що випускають фільми на релігійну й біблійну тематику. У розпорядженні Ватикану близько 800 радіостанцій ,які щодня ведуть передачі ЗО мовами.

Католицька церква є великим власником. На різних континентах вона має величезні багатства у вигляді сотень тисяч гектарів землі й акцій промислових і фінансових компаній. («Дженерал Моторз» «Шелл» «Дженерал Електрик» тощо). Ватикан – солідний «банкір» , його капітали розміщені в найбільших банках світу, а також у ватиканському «Банку Святого Духа», Римському банку й Комерційному банку Італії.

Про величезну міць Ватикану свідчать його валютний і золотий фонди, що складають більше ніж 12 млрд. доларів.

Для координації фінансової діяльності в 1968 р. була створена спеціальна Префектура з економічних справ. Усі продукти промислові товари й електроенергія імпортуються.

Ватикан має некомерційну планову економіку. Джерела доходів — в першу чергу пожертвування католиків усього світу. Прибуток в 2003 році склав 252 мільйона доларів США, витрати — 264. Крім того, великі доходи приносить туризм (продаж поштових марок, ватиканських монет євро, сувенірів, плата за відвідування музеїв). Велику частину робочої сили (обслуговуючий персонал музеїв, садівники, двірники і так далі) становлять громадяни Італії.

Ця крихітна держава несе тільки одну мету - вона є центром світової католицької церкви, а також резиденцією папи римського - головного патріарха світу. Саме тут перемішуються життя великого сучасного міста з тихим церковним життям стародавнього світу.

Ліхтенштейн - країна центральної Європи. Державний устрій - конституційна монархія; голова держави — князь, що скликає й розпускає ландтаг (парламент) і затверджує закони.

Князівство засновано в 1719 році, незалежна держава - з 1866 року. Протяжність із заходу на схід - 6 кілометрів, а з півночі на південь - 25 кілометрів. Територія - 159 кв. кілометрів. Населення – 30,3 тисячі осіб. Столиця - місто Вадуц. Державна мова - німецька, на побутовому рівні - алеманський діалект. Переважна релігія - католицизм (87% населення). Князівство не має в своєму розпорядженні армією: збройні сили, що налічують 80 чоловік, були розпущені понад століття тому.

Держава розташована в центральній частині Альп, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Країна входить до малих країн континенту, з кордоном у 76 кілометрів. Вважається 4-ою з найменших держав континенту та 6-ю з найменших країн світу. На сході Ліхтенштейну піднімаються вершини гірського масиву Ретикон , де країна граничить із Австрією. Третину загальної площі Ліхтенштейну становить населена територія, а дві третини - гори. Клімат Ліхтенштейну помірно континентальний, альпійський, середні температури січня близько 0 С, липня +19 С. Опадів випадає 700-1200 мм. в рік, в основному в осінньо-зимовий період. Кращий час для поїздки - з жовтня по квітень, і з травня по серпень (але в цей час, зазвичай, найвищі ціни).

Ліхтенштейн — процвітаюча країна з розвиненим сектором фінансових послуг і високим рівнем життя. ВВП в Ліхтенштейні в 1999 склав 825 млн дол. США або на душу населення — 25 000 дол. США. Попри малі розміри й обмежені природні ресурси, Ліхтенштейн – одна з небагатьох країн світу, де зареєстрованих компаній – майже 74 тисячі – більше за кількість населення, завдяки низькому рівню оподаткування, нескладних правил реєстрації і в цілях збереження фінансової таємниці. Бюджет держави складається в основному з податків, зокрема від цих компаній (біля 30%), доходів від випуску поштових марок (10%) і іноземного туризму. Майже 50% самодіяльного населення зайнято в промисловості (виробництво пресових і штампувальних виробів, обчислювальних машин, хімічної і фармацевтичної продукції, фарфорових зубних протезів, високо-вакуумної техніки). Значна частина населення займається ремісництвом. В сільському господарстві розвинуті тваринництво, виноградарство, виробництво зерна.

У структурі експорту переважають точні прилади, електроніка, поштові марки, кераміка. Експорт прямує в основному в країни ЄС і Швейцарію. У структурі імпорту фігурують машинне устаткування, металеві вироби, текстиль, продовольство, автомобілі. Основні партнери по імпорту — країни ЄС і Швейцарія. За вартістю експорт більш ніж в 2,5 разу перевищує імпорт.

Монако. Друга за розміром, після Ватикану, суверенна держава, на березі Середземного моря, в 20 км від Ніцци. На суші князівство межує з Францією, департамент Приморські Альпи. Площа країни становить 1,91 км². Довжина берегової лінії — 4,1 км, довжина сухопутних границь — 4,4 км. За останні 20 років територія країни збільшилася майже на 40 га за рахунок осушення морських територій. Клімат середземноморський з помірковано теплою зимою й сухим, теплим і сонячним літом. Середня температура січня, лютого — +8 °C; у липні, серпні — +26 °C. Середньорічна температура становить 16,3 °C. Кількість сонячних днів уроці досягає 300.

Монако включає округи-міста, що злилися:

- Ла-Кондаміне (бізнес центр та порт).

- Монако (старе місто).

- Монте-Карло (світовий ігровий центр).

- Фонтвілль (промисловий район).

Країна знаходиться в складі ООН та Ради Європи. За формою правління Монако - конституційна монархія, з деякими вторинними ознаками дуалізму. Главою держави є князь. Державний устрій країни регулюється конституцією, введеної в дію 17 грудня 1962. Конституція, зокрема, хоч і проголошує принцип поділу влади, однак влада князя абсолютна (нічим і ніким не може бути обмежена). Виконавча влада представлена ​​Державним міністром (главою уряду) і очолюваним ним Державною радою (урядом) з чотирьох чоловік. Державний міністр є французьким підданим, який затверджується князем на термін в 3 роки за поданням французького уряду.

Монако, маючи вихід до Середземного моря, стала популярним курортом, привабливим для туристів через казино та приємний клімат.

Переваги: банківська таємниця, що обіцяється, і низькі податки залучають мільярдні стани з-за кордону. Наприкінці 90- х рр. обсяг засобів, збережених у монакських банках, мав щорічний приріст 18%. Відсутній зовнішній борг, валютні резерви порядку $ 2 млрд. Низьке безробіття (3%).

Слабкі сторони: відповідно до угоди із Францією з 1994 р. підозрілі рахунки розкриваються банками, як втім, це стало й у всіх інших країнах. Залежність від економічних коливань у Франції й Італії. ПДВ приносить 55% державних доходів. Вимога ЄС посилити банківське й податкове законодавство. Відсутність ресурсів, повна залежність від імпорту.

Князівство успішно залучає до себе різноманітні, екологічно безпечні, галузі промисловості з усього світу. Причина — малі податки й цілком скасований державний податок з індивідуального прибутку. Князівство, однак, утримує монополії в декількох галузях, у тім числі: вироби з тютюну, телефонні лінії, пошта. З 2002 року національна валюта — Євро.

Республіка Сан-Марино - країна в центрі Італії; площа 61 кв. км; столиця Сан-Марино; знаходиться на схилі гори Титана; глава держави й уряду: два капітан-регенти, що обираються на період 6 місяців; політична система пряма демократія; мова – італійська.

Сан-Марино – держава в Європі, яка знаходиться на Апенінському півострові та є анклавом на території Італії. Це одна з наймешних держав світу, яка в розмірах поступається лише Ватикану і Монако.Територія Сан-Марино гориста, саме тут місце Тосканських Апенін. Столиця держави – Сан-Марино.Найвища точка країни – височина Титано (749 м). Клімат Сан-Марино субтропічний середземноморський. В рік тут буває 800-900мм опадів. Переважно на території республіки дубові ліси, хащі макі. Загальна площа країни – 60,6 кв. км., що є повністю сушею, тобто країна не мітить ні рік, ні озер.

Сан-Марино – це адміністративно-територіальна одиниця, республіка в складі 9 муніципалітетів. Главами державами є два регент-капітани, що вибираються Великою і Загальною Радами на 6-місячний термін.

Населення Сан-Марино складає 26 937 мешканців. Майже всі громадяни Сан-Марино – католики. Державною мовою країни є італійська. Найбільш розповсюджения діалект визначається як кельтсько-гальський, близький до ломбардського і романського діалектів. Грошова одиниця – італійська ліра.

Економіка країни, в основному, спирається на фінанси, промисловість, сферу послуг і туризм. Одна з найбагатших країн у світі за рівнем ВВП (на душу населення) у порівнянні з найрозвиненішими європейськими регіонами. Сан-Марино вважається державою з високою стабільністю економіки, один з найнижчих рівнів безробіття у Європі, відсутністю державного боргу та профіциту бюджету. Головними видами промисловості є банківська справа, виробництво одягу, електроніки, кераміки, винне виробництво. Є філії італійських та інших закордонних фірм — підприємства шкіряної, харчової, цементної, паперової, машинобудівної галузей промисловості. Основними сільськогосподарськими товарами республіки залишаються вино та сир. Іншими сільськогосподарськими товарами є виноград, пшениця, маїс (дика кукурудза), оливки, худоба, коні, м'ясо, шкіра. Головним натуральним ресурсом є будівельний камінь з гори Монте-Титано. Сан-Марино сполучене з автострадою і електрифікованою залізницею з італійським портом Риміні.

Рівень життя Сан-Марино приблизно відповідає рівневі життя в найбагатших регіонах Італії. На 2002 рік ВВП дорівнював 935 млн євро, що становить 24054 євро на душу населення. Сан-Марино має найнижчий рівень безробіття в Європі та зовсім не має зовнішнього національного боргу.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.