II. Спадкування за законом

1. Спадкування за законом виникає, якщо:

спадкодавець не залишив заповіту;

заповіт в цілому або його окреме розпорядження визнано недійсним;

всі спадкоємці за заповітом не прийняли або відмовилися від прийняття спадщини;

особа на користь якої складено заповіт померла до відкриття спадщини;

заповітом охоплена лише частина спадщини.

1.1. Відповідно до статті 1258 ЦК право на спадкування за законом спадкоємці одержують почергово.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкоємців за законом.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

1.2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі:

відсутності спадкоємців попередньої черги;

усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування;

неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Однак, такий договір не може порушувати прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Наприклад, на день смерті гр. К. спадкоємцями за законом є троє синів померлого. Двоє із трьох спадкоємців першої черги за власним бажанням та взаємною згодою вирішили змінити існуючий порядок закликання до спадкування та включити до першої черги спадкоємців за законом рідну сестру спадкодавця. Посвідчивши такий договір, нотаріус буде видавати третьому спадкоємцю за законом свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку спадкового майна, частки двох братів будуть поділені порівну між ними та рідною сестрою померлого, тобто кожен з цих спадкоємців одержить свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/9 частки спадкового майна.

Особа, яка є спадкоємцем за законом однієї з наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування, якщо така особа протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

1.3. Відповідно до статті 1261 ЦК, до спадкування у першу чергу закликаються діти спадкодавця, той з подружжя, що пережив спадкодавця, та його батьки.

1.3.1. Підтвердженням закликання до спадкування дітей після смерті їх батьків є відповідний запис про батьків у свідоцтві про народження дитини. Діти мають право на спадкування як після смерті матері, так і після смерті батька, незалежно від того, чи перебували у зареєстрованому шлюбі їх батьки.

1.3.2. Має право на спадкування один із подружжя після другого, за наявності зареєстрованого і не припиненого на час відкриття спадщини, шлюбу. Шлюбні відносини повинні бути зареєстровані у встановленому законом порядку. Підтвердженням реєстрації шлюбує свідоцтво (копія актового запису про шлюб та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відповідного актового запису) про шлюб. Не виникає право на спадкування у чоловіка після жінки або у жінки після чоловіка у разі релігійного обряду шлюбу, без реєстрації такого шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Право на спадкування одного із подружжя після другого втрачається, якщо на час відкриття спадщини набрало законної сили рішення суду про розірвання шлюбу (у разі розірвання шлюбу в судовому порядку) чи державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєстровано розірвання шлюбу.

Якщо один із подружжя помер до набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті, і в такому випадку право на спадкування зберігається.

Для перевірки цього факту нотаріус витребовує копію актового запису про шлюб, розірвання шлюбу та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, розірвання шлюбу).

1.3.3. Батьки (усиновителі) закликаються до спадкування після своїх дітей (усиновлених) незалежно від віку, стану здоров'я та працездатності за наявності відповідного документа, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Батьки, які судом були позбавлені батьківських прав і не поновлені в цих правах на час відкриття спадщини, після смерті їх дітей не мають права На спадкування за законом. Відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківства не позбавляє їх права на спадкування за законом.

1.3.4. Внуки, правнуки за життя своїх батьків не спадкують після смерті діда, баби, прадіда, прабаби. Вони закликаються до спадкування як спадкоємці першої черги, якщо на час відкриття спадщини не булов живих того з батьків, який би мав право на спадкування.

1.4. Спадкоємцями другої черги є рідні брати та сестри спадкодавця, його дід та баба як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК).

1.4.1. Право на спадщину у спадкоємців другої черги виникає якщо відсутні спадкоємці першої черги або спадкоємці першої черги не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття, чи спадкоємців першої черги усунено від права на спадкування.

Рідні брати та сестри спадкують незалежно від того, спільні у них з померлим батьки, чи спільним є тільки один із батьків. Не спадкують у другу чергу один після одного брати та сестри, які не мають спільних батьків.

Племінники спадкодавця спадкують за правом представлення (стаття 1266 ЦК) частку у спадщині, яку б спадкували їх батьки (батько або мати - рідні брати, сестри спадкодавця, якби вони були живими на час відкриття спадщини).

1.4.2. Прабаба та прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (стаття 1266 ЦК).

1.5. У третю чергу право на спадщину мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК), яке у них виникає у разі, якщо відсутні спадкоємці другої черги або спадкоємці другої черги не прийняли спадщину, чи відмовилися від її прийняття, чи спадкоємців другої черги усунено від права на спадкування.

Двоюрідні брати та сестри спадкують ту частку спадщини, яка б належала їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

1.6. До четвертої черги спадкоємців за законом входять особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Першою умовою для закликання до спадкування спадкоємців четвертої черги є проживання однією сім'єю. Відповідно до вимог статті З Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Іншою обов'язковою умовою для виникнення права на спадкування у цьому випадку є проживання однією сім'єю не менше п'яти років.

До цієї черги можуть бути віднесені пасинок, падчерка, вітчим та мачуха, а також чоловік та жінка, які не перебувають у шлюбі між собою, але проживають однією сім'єю.

У зазначених осіб виникає право на спадкування у разі відсутності спадкоємців третьої черги.

У всіх випадках факт проживання спадкоємців однією сім'єю із спадкодавцем встановлюється судом.

1.7. У п'яту чергу право на спадкування мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Наприклад, із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі вимог статті 1265 ЦК до нотаріуса звернулись троюрідний брат та двоюрідний племінник спадкодавця. У цьому випадку, згідно ступенів споріднення, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину за законом двоюрідному племіннику, а троюрідному брату відмовляє у видачі свідоцтв.

Ступені споріднення визначаються за числом народжень. У кожному конкретному випадку, на підставі документів, спадкоємцю необхідно довести наявність родинного зв'язку зі спадкодавцем.

1.8. Утриманцями вважаються неповнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім'ї спадкодавця, але які не менш як п'ять років одержували від спадкодавця матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом існування.

Непрацездатність повинна мати місце на день відкриття спадщини та підтверджуватись відповідними документами.

При цьому відсутність родинних відносин між спадкодавцем та його утриманцем не обмежують останніх у праві на спадкування як спадкоємців п'ятої черги.

Відносини утримання, які припинились до відкриття спадщини, не дають підстав для спадкування.

1.9. Спадкування за правом представлення виникає у випадку смерті особи, яка б мала право на спадкування, але померла до відкриття спадщини. Ту частку у спадковому майні, яку б отримала померла особа, якби вона була б живою на час відкриття спадщини, отримує його спадкоємець за законом.

При цьому спадкування за правом представлення спадкоємців четвертої черги ЦК не передбачено.

У всіх випадках, коли до спадкування за правом представлення закликаються декілька спадкоємців, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Поиск по сайту: