Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Та визначення порядку виконання



Виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження та ґрунтується на засадах законності, рівності прав громадян, обов’язковості виконання судових рішень та рішень інших уповноважених органів. Виконавче провадження – це вид державно-правового примусу, що спрямований на організацію процесу, з примусової реалізації рішень судів та інших органів (посадових осіб), у випадку невиконання їх фізичними та юридичними особами у добровільному порядку. Значення виконавчого провадження - воно забезпечує реальний захист прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом примусової реалізації як судових рішень і ухвал, так і актів інших юрисдикційних органів. Примусове виконання рішень є сукупністю дій органів і посадових осіб – державних виконавців, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, і які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених ЗУ № 606-XIV від 21.04.1999 р. «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами України. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України.

Інформаційне забезпечення.Державний виконавець має право безпосереднього доступу до баз даних і реєстрів (зокрема електронних), які містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти (БТІ, земельного кадастру, МРЕО). Органи виконавчої влади надають цю інформацію на письмовий запит державних виконавців у триденний термін із часу його отримання. Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Усі судові рішення судів загальної юрисдикції включаються в Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) – це база даних судових рішень, створена відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року. Доступ до тексту документів здійснюється через мережу Інтернет за адресою: reyestr.court.gov.ua

Учасниками виконавчого провадження є державні виконавці, визначені ЗУ «Про державну виконавчу службу», сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності – суб'єкти господарювання. Прокурор бере участь у виконавчому провадженні на підставі виконавчого документа за його заявою.

Державний виконавець має право у процесі здійснення виконавчого провадження:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач (фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ) і боржник (фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом). Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. За ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з их виписки, знімати копії, заявляти відводи, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження. Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа. Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і результати його оцінки, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами. Інші учасники виконавчого провадження мають право подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження.

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Участь експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Участь перекладача. У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як десять днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Залучення понятих. Виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків понятих.

Порядок дій стягувачапісля отримання виконавчого документа. Стягувач може пред’явити виконавчий документ до виконання у відповідний відділ Державної виконавчої служби (далі – ДВС). Відповідним є відділ ДВС за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або за місцем розташуванням майна боржника. Державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Датою отримання державним виконавцем виконавчого документа та заяви про відкриття виконавчого провадження є дата, коли спеціаліст канцелярії органу ДВС передає державному виконавцю заведену обкладинку із виконавчим документом та заявою, про що державний виконавець ставить свій підпис та дату в Журналі обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю. І тільки після цього починається передбачений Законом триденний термін, за який державний виконавець зобов’язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій. Нажаль на практиці така постанова про відкриття виконавчого провадження та строк для добровільного виконання судового рішення свого адресата не знаходить. Оскільки і у позовних документах, і у виконавчому документі фігурує не адреса фактичного місцезнаходження боржника, а його юридична адреса. Часто, коли заявник очікує накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника з метою його майбутньої реалізації для задоволення суми заборгованості, то з’являється боржник зі скаргою про порушення державним виконавцем вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження». Скарга приймається до розгляду начальником відділу ДВС, далі постанова про відкриття виконавчого провадження скасовується, боржнику надається жадана відстрочка, і за цей час, як правило, бажане майно відчужується. Для того щоб уникнути цих неприємностей, радимо уважно ставитися до заповнення позовних документів на стадії підготовки для передачі у компетентний судовий орган.

Стягнення майна та коштів. За заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду в десятиденний строк.

Певні складнощі під час виконання державним виконавцем судового рішення може викликати виконання наказів про стягнення грошових коштів через недотримання стягувачем вимог ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження». Ця стаття встановлює необхідні дані, що має містити виконавчий документ. Однією з таких вимог є зазначення у виконавчому документі платіжних реквізитів боржника. Відсутність ЗКПО та МФО боржника у виконавчому документі унеможливлює виставлення державним виконавцем платіжної вимоги до відповідної банківської установи. Такі відомості про боржника має право отримувати державний виконавець особисто після відкриття виконавчого провадження. Але на практиці найчастіше органи, які мають їх надавати, ігнорують вимоги ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою вимоги державного виконавця щодо виконання судових рішень є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Отже, не зайвим буде на стадії судового процесу заявити клопотання до суду про надання податковими органами інформації про наявність рахунків боржника за місцем їх реєстрації для подальшого накладення арешту на ці рахунки з метою забезпечення позову.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.