Розгляд справи по суті

Друга частина судового засідання – дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті). Суд з'ясовує фактичні обставини справи шляхом дослідження наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін, доводить зміст справи до учасників процесу і всіх присутніх у залі засідання осіб.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. Зазначається: яка справа, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обґрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то причини відкладення і чи усунені вони. Якщо справа була вирішена, але рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено у постанові до суду, який заново розглядає справу. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про його позицію щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається (ст. 173). Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутися за розв'язанням спору до третейського суду. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмова від позову, визнання позову і мирова угода викладені в адресованих суду письмових заявах, то останні додаються до справи. Такі заяви розглядаються судом із заслуховуванням думки другої сторони й інших осіб, які беруть участь у справі. Суд роз'яснює позивачеві і сторонам наслідки, які настають з прийняттям відмови від позову, визнання позову відповідачем і укладення мирової угоди. Суд перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і не визнає мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права, свободи та охоронювані законом інтереси. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ст. 174).

Мирова угода сторін. За ст. 175 мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Пояснення осіб, які беруть участь у справі. За ст. 176 після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні". Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів. За ст. 177 ЦПК Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Відмова від визнання обставин. За ст. 178 ЦПК відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Дослідження доказів. За ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні цих фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами. За ст. 192 ЦПК після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати

Судові дебати – це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, це підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлення пропозиції: чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Судові дебати проводяться з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. За ст. 193 ЦПК першому надається слово позивачеві, за ним його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Але якщо цивільна справа була порушена прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншими особами – профспілками, іншими організаціями, підприємствами, установами або окремими громадянами на захист прав інших осіб (позивачів, заявників, третіх осіб із самостійними вимогами), то вони виступають у судових дебатах першими, за ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження. Якщо такі суб'єкти захисту прав інших осіб були залучені судом до участі у справі або вступили у справу за своєю ініціативою, то вони виступають у судових дебатах після сторін, третіх осіб і їх представників. Тривалість судових дебатів не може бути обмежена судом певним часом. Але головуючий може спинити промовця, якщо він повторюється чи виходить за межі справи, що розглядається судом. Промовці за дозволом суду можуть обмінятися репліками. Право на останню репліку належить відповідачеві та його представникові.

Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику.

Повернення до з'ясування обставин у справі. За ст. 194 ЦПК, якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Ухвалення рішення

Четверта частина – це ухвалення рішення. За ст. 195 ЦПК після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати, оголошує орієнтовний час його проголошення. Якщо при ухваленні рішення виявиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Такий розгляд провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчення йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося неможливим – постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву. За ст. 196 ЦПК рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати, ніхто не має права бути присутнім у нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу; судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Суд робить висновки щодо:

а) наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

б) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження;

в) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;

г) правової норми, яка регулює правовідносини;

ґ) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;

д) розподілу судових витрат між сторонами;

є) наявності підстав для негайного виконання судового рішення, для скасування заходів щодо забезпечення позову, інші питання.

Рішення ухвалюється більшістю голосів суддів, які входять до складу суду у справі, при одноособовому розгляді справи - суддею, який розглядав справу. Ухвалене рішення викладається у письмовій формі, головуючий оголошує його прилюдно. Усі присутні у залі судового засідання вислуховують його стоячи. Потім головуючий роз'яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк оскарження.

Поиск по сайту: