Основні етапи при проведенні ФВА

Основними етапами при проведенні ФВА є: підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький, рекомендаційний, впровадження.

Підготовчий етап передбачає проведення підготовки фахівців і формування тимчасових робочих груп, вибіроб'єкту аналізу і визначення цілей дослідження, складання переліку необхідних інформаційних матеріалів про об'єкт аналізу, обговорення і затвердження плану проведення дослідження.

Слід зазначити, що ФВА може застосовуватися для дослідження виробів, що вже випускаються, з метою модернізації їх конструкцій на базі використання альтернативних, більш економічних способів здійснення заданих функцій і на стадії конструювання виробів для обґрунтування оптимального варіанту конструкції, що забезпечує виконання виробом заданих функцій при мінімальних витратах.

Розглянемо методику дослідження виробів, що вже випускаються, однак основні принципові положення можуть бути повністю застосовані для виробів на стадії конструювання.

Вибір об'єкту аналізу включає збір відомостей про номенклатуру виробів, що випускаються, і визначення обсягу їх випуску на найближчу перспективу. Таким чином, продукція як об'єкт можливого аналізу повинна бути оцінена з погляду перспективності її випуску, виходячи з умов споживання. Як об'єкт аналізу вибирається виріб із значною питомою вагою в загальному обсязі продукції (його доцільно визначати за собівартістю), що випускається, порівняно нескладний по своєму конструктивному виконанню, з великим «запасом» резервів.

Для визначення черговості проведення ФВА слід також дати оцінку рентабельності продукції і очікуваної економіївід проведення ФВА на вибраних для аналізу виробах.

Об'єктом аналізу може бути не обов'язково виріб, а якась його частина: вузол, складальна одиниця, деталь. При проведенні ФВА не обов'язково ставити перед собою основну мету – істотне зниження витрат продукції, що виготовляється, при збереженні або поліпшенні її якості. Можна використовувати переваги методу при вирішенні якихось окремих завдань, що стоять перед підприємствами і організаціями. В цьому випадку на першому етапі проводиться додаткова робота по обґрунтуванню цілей аналізу – основної та проміжних, по конкретизації його завдання (табл. 1).

Таблиця 1. Формулювання цілей аналізу

Розглянемо приклади.

1). Виріб планується готувати до атестації. Мета – значне підвищення якості. Необхідно уточнити ту межу, до якої можуть підвищитися витрати при більш значному підвищенні якості.

2). У виробі використовуються дефіцитні матеріали, що призводить до перебоїв в матеріально-технічному забезпеченні, зриву виконання виробничої програми і т.п. Проміжна мета спрямована на заміну дефіцитних матеріалів менш дефіцитними. Це повинне привести до зниження собівартості виробу. Якість може залишитися на попередньому рівні, поскільки вона задовольняє замовника. Якщо деякі експлуатаційні характеристики виробу завищені, розглядається можливість приведення їх у відповідність з необхідним рівнем.

Інформаційний етап передбачає збір і систематизацію всіх даних, що стосуються аналізованого виробу. Ця роботамає особливо важливе значення, оскільки саме на даній стадій закладається фундамент успішного проведення ФВА. Збір інформації починається з технічної документації: креслень, специфікацій, технічних умов, описів, технологічних і нормувальних карт, планувань виробничих дільниць, інструкцій, спеціальних вимог і т.д. Збираються також відомості про експлуатацію виробу у споживачів і за даними лабораторних досліджень і випробувань. Готуються відповідні стандарти, підбирається інформація про нові матеріали, технологічні процеси і прогресивні конструкторські рішення в області досліджуваної або аналогічної по виконанню продукції.

Одночасно підбирається вартісна інформація, необхідна для цілей аналізу, проводиться розрахунок витрат не тільки на виріб, але і на його окремі вузли, деталі. Для цієї мети може бути використаний так званий «АВС-аналіз». Теорія АВС-аналізу передбачає розбивку деталей на 3 групи: А – дорогі; В – середньої вартості; С – низької вартості.

Статистичні дослідження показують, що в більшості випадків між кількістю деталей в цих групах та їх собівартістюзберігається більш менш постійне співвідношення (табл. 2).

Таблиця 2. Кількість і витрати виробництва деталей, що відносяться до груп А, В, С.

Деталі групи А складають всього 5%загального числа деталей (табл. 3.6), саме вони повинні, насамперед, стать об'єктом раціоналізації. Однак це не виключає необхідності аналізу деталей групи В і С.

Такий аналіз дає можливість, по-перше, виявити ті деталей, які необхідно аналізувати, оскільки найбільша часткавитрат припадає на малу кількість дорогих деталей (група А); по-друге, встановити основні конструктивно-експлуатаційні вимоги (взаємозамінюваність, допуски і посадки, чистоту поверхні, види хіміко-термічної обробки та інші характерні для роботи даної деталі вимоги) і, по-третє, уточнити технологічний процес виготовлення досліджуваних деталей.

Аналітичний етап починається з визначення функцій виробу. Від правильності формулювання функцій залежить подальший успіх аналізу, тому при формулюванні функцій необхідно дотримуватися прийнятих термінів і визначень (табл. 3).

Таблиця 3. Класифікація функцій та їх визначення

Насамперед аналізуються функції виробу, потім функції складальних одиниць і деталей (табл. 4). Проти кожної деталі і складальної одиниці заповнюється інформація про витрати на реалізацію функцій.

Для зручності аналізу табл. 4 може бути перетворена так, щоб в ній були зосереджені дані про склад виробу (його складальних одиницях і деталях), в заголовках граф – про функції, підрозділені, наприклад, на основні, допоміжні і некорисні. Це дозволить уникнути повторів в описі функцій, наочніше представити можливості поєднання функцій, їх спрощення і т.п. (табл. 5).

Таблиця 4. Аналіз і оцінка функцій

Таблиця 5. Аналіз і оцінка функцій

Аналіз функцій і витрат на виготовлення елементів конструкції, які здійснюють ці функції, є основним інструментом для виділення непотрібних і шкідливих функцій, пов'язаних зі значними трудовими або матеріальними витратами. Саме він допомагає визначити вузли і деталі, що підлягають раціоналізації на творчому етапі.

Робота на аналітичному етапі вважається закінченою після того, як по кожному з елементів виробу, вибраних для подальшого аналізу, підготовлена необхідна інформація, визначені функції, сформульовані основні завдання для пошуку ідей і варіантів рішення.

На творчому етапі внаслідок колективного творчого обговорення перш за все визначається і формулюється головна функція виробу. Від того, наскільки точно це буде зроблено, залежать подальший хід і результати ФВА. Потім можливий перехід до висунення більшої кількості ідей для технічного вирішення завдань, сформульованих на аналітичному етапі, і розробка на їх основі альтернативних варіантів здійснення головної функції, пропозицій по модернізації виробу. Для полегшення пошуку найбільш економічного варіанту рекомендується:

1. Визначити напрями пошуку. Крім головної необхідно виділити ті функції, які визначають вирішення цілей і завдань, поставлених на попередньому етапі. Так, якщо завдання полягає в заміні дефіцитних матеріалів на менш дефіцитні, то виділяються ті функції, виконання яких пов'язане з використанням дефіцитних матеріалів.

2. Зосередити інформацію по виділених функціях, насамперед по тих, які вирішують поставлені завдання. Тут, крім відомостей, зібраних на інформаційному етапі, одержують додаткову інформацію про способи виконання функцій в аналогічних виробах, а також у виробах іншого виду, класу, але тих, що частково виконують аналогічні функції. Необхідно також залучити патентну інформацію.

3. Провести міжзаводський аналіз собівартості та якості виробу, якщо він виготовляється декількома заводами.

4. Виявити можливості поєднання, спрощення функцій виробу, ліквідації непотрібних функцій. Для цієї мети може бути використаний метод контрольних питань, за допомогою якого виявляється, наприклад, чи можна:

– виключити з конструкції яку-небудь деталь, вузол;

– замінити декілька деталей однією або спеціальні – стандартними;

– зробити допуски менш жорсткими;

– знизити ступінь чистоти поверхні;

– замінити гвинтові з'єднання іншими, а криволінійні поверхні циліндричними;

– зменшити розміри деталей;

– застосувати інші, дешевші матеріали;

– скоротити відходи;

– застосувати інший, економічніший технологічний процес.

5. Застосовувати при висуненні ідей різні відомі методи колективної творчості, а також методи, що використовуються для вирішення винахідницьких завдань (метод «мозкового штурму», морфологічний аналіз, метод контрольних питань). Можна застосовувати, наприклад, аналогію – використання рішень, запозичених з інших областей, інверсію – спосіб розгляду завдання із змінених позицій. Так, якщо деякий об'єкт звичайно розглядається ззовні, то тепер його слід досліджувати зсередини. Якщо одна частина системи рухається, а інша рухома, то, використовуючи інверсію, слід поміняти ці частини місцями і т.п.

Після того, як кількість висунутих ідей для вирішення поставленого завдання можна визнати достатнім, відбувається їх обговорення і відбір, робиться ескізне опрацювання найбільш доцільних варіантів рішення. Робота на творчому етапі вважається закінченою після оформлення варіантів рішення і пропозицій і передачі їх на подальший розгляд.

Дослідницький етап є органічним продовженням творчого етапу. Головна його мета полягає в тому, щоб звузити коло можливих напрямів вирішення даного завдання шляхом відбору найбільш ефективних, перспективних варіантів рішень, які після відповідного опрацьовування можна представити як рекомендації-пропозиції ФВА.

Варіанти рішення детально розглядаються, складається їх повний перелік, кожному дається економічна оцінка. Обговорюється можливість їх практичної реалізації з погляду служб економічних (зіставлення одержуваної економії з витратами, необхідними для впровадження, і можливістю фінансування в планованому періоді), конструкторських (терміни і складність проектування), технологічних (складність оснащення, терміни її проектування і виготовлення), постачальницьких (дефіцитність використовуваних матеріалів, можливість придбання щойно запропонованих матеріалів) і виробничих (терміни і трудомісткість виготовлення дослідних зразків, створених по запропонованих рішеннях).

Після відбору декількох найбільш доцільних для подальшого розгляду варіантів приступають до їх ретельного івсебічного аналізу з тим, щоб знайти оптимальний у всіх відносинах варіант. Для цієї мети можна використовувати так звану матрицю рішень.

Пошук технічних рішень неминуче супроводжується необхідністю подолати не тільки технічні, але і економічні протиріччя. Останнє в найзагальнішому вигляді є суперечністю між витратами у виробництві та витратами в експлуатації, між технологічністю виготовлення та якістю функціонування об'єкту. Тому порівняльний аналіз варіантів і вибір рішень повинні виконуватися не тільки на основі оцінки витрат у сфері виробництва, але і з урахуванням якості виконання функцій і експлуатаційних витрат.

По відібраних варіантах рішень розробляються пропозиції. Вони фіксуються у відповідних документах, які згодом разом з іншими матеріалами слугують підставою для зміни конструкцій даного виробу. Робота на цьому етапі вважається закінченою після оформлення варіантів рішень і пропозицій по модернізації конструкції виробу.

Завданням рекомендаційного етапу є вироблення пропозицій по реалізації висунутих тимчасовою робочою групою(або підрозділом) ФВА пропозицій. Ці пропозиції фіксуються в спеціальному документі, який містить результати аналізу функцій виробу, його вузлів і деталей, їх ескізи до і після проведення ФВА, опис запропонованих змін, величину і структуру витрат виробництва до і після проведення ФВА, дані про матеріали, способи обробки і т.д. Документ після йогопопереднього обговорення робочою групою (підрозділом) ФВА прямує у відповідні служби підприємства для прийняття остаточного рішення. Основним критерієм тут є розрахована економічна ефективність від впровадження у виробництво пропонованих рекомендацій.

Етап впровадження полягає в ув'язці плану-графіка впровадження рекомендацій по ФВА з іншими розділами плану підвищення ефективності виробництва і контролі за його реалізацією. Описана схема проведення ФВА по етапах дозволяє комплексно в суворо логічній послідовності розглянути проблему зниження витрат виробництва якогось конкретного виробу у всіх аспектах – конструкторському, технологічному, виробничому, постачальницькому.

Саме ці переваги сприяли розповсюдженню методу ФВА в практиці господарської діяльності розвинених країн.

Поиск по сайту: