У Стародавньому Єгипті будь-яке велике будівництво здійснювалося за наказом фараона і мало релігійне значення. Першим із єгипетських царів, над гробницею якого спорудили піраміду, був фараон Джосер (бл. 2600 р. до н. є.). Ця найдавніша піраміда Єгипту складаєгься з шести величезних сходинок. До спорудження першої піраміди в Єгипті будували гробниці з масивною прямокутною надземною частиною, складеною з каменю. По сходах піраміди піднімаються і спускаються боги. Царські гробниці були оточені меншими за розмірами і різними за формами гробницями членів родини та знаті.Піраміди були типовими для царських гробниць Давнього і Середнього царств. Фараони Нового царства воліли розміщувати свої гробниці в горах, які оточують Фіви. Так виникла Долина Царів. Ці гробниці є системою кімнат і коридорів, які ведуть до поховальної камери. Для епохи Нового царства характерне також створення грандіозних храмів, присвячених богу Амону-Ра. Іхній зовнішній вигляд, а також вигляд палаців визначалися урочистими процесіями, характерними для придворного церемоніалу. Пілони й парадні двори, величні колонні зали, що змінювали одна одну, справляли сильне враження на людей, які наближалися до святилища бога.
Найбільша піраміда в Єгипті приурочена фараону Хеопсу, вона збудована архітектором Хеміуном у першій половині III тис. до н. є., сто тисяч рабів зводили протягом 20 років. її висота складає близько 147 м, довжина кожної похилої сторони 235 м, площа основи близько 55 000 м2. Ця грандіозна усипальня мала викликати захоплення та трепет. На спорудження піраміди Хеопса пішли мільйони кам'яних брил що вручну виломлювали, обтесували та тягли до місця зведення за допомогою канатів. Брили так щільно підганяли одну до одної, що між ними не було ніяких проміжків. Піраміда Хеопса стоїть вже сорок сім століть. Архітектор Хеміун не тільки знайшов досконалу форму, але й дуже точно розрахував пропорції будівлі.Єгипетські архітектори будували не лише піраміди, але й храми. Храм, на думку єгиптян, являє собою деяку подобу світу. Зали з великою кількістю колон справляють враження скам'янілого гаю, стеля — неба із ширяючими птахами та золотими зірками. У святилищі храму зберігся човен — на такому ж човні бог Сонця Ра здійснює свою щоденну подорож небом. До храмів повільно прямували урочисті процесії. Попереду несли статую божества. Численні учасники процесії прославляли богів, курили пахощі. Процесія рухалась довгими алеями, вздовж яких стояли скульптури сфінксів та інших священних тварин. Алеї вели до величних статуй царя (колосів) та обелісків. Потім процесія заходила у двір, що був оточений колонадами. Після цього віруючі входили до зали храму, зануреної у напівтемряву. Сюди ж заносили святиню. Весь простір зали заповнювали величезні кам'яні колони. Вглибині було видно приміщення — свята святих, куди мали доступ лише жерці. Уся архітектура храму поступово змушувала людину відчувати себе учасником великого особливого таїнства. Єгипетські храми часто складали єдине ціле з природою. Наприклад, храм цариці Хатшепсут, що правила у XVI ст. до н. є., ніби виступає з величезної скелі, і його тераси сходами спускаються до долини.
Гробниця Тутанхамона
Неподалік від храму Хатшепсут розташована Долина Царів, де серед усипальниць знаходиться знаменита гробниця Тутанхамона, що жив у XIV ст. до н. є. Фараон Тутанхамон помер, не доживши до20 років і не зробивши нічого особливого. Його ім'я прославилось у 1922 р., коли англійський археолог X. Картер виявив його гробницю з силою-силенною художніх скарбів. Надзвичайно гарна золота маска царя із вставками з лазуриту. Дрібні прикраси, золоті вироби, що знайдені у гробниці Тутанхамона, свідчать про бездоганний смак, високий рівень ремесла, відчуття форми майстрів, що працювали із самоцвітами та золотом. Яскраво розфарбований рельєф на кришці скрині, що зображує Тутанхамона з дружиною у саду, — це гімн любові та радості, присвячений квітучій та родючій природі.
Парадний трон фараона Тутанхамона. Фрагмент. XIV ст. до н. є.