Одним з найважливіших інструментів розрахунків (і кредитування), які використовуються в міжнародній торгівлі, служить вексель. Вексель (нім. -- Wechsel -- зміна, обмін) -- цінний папір, що містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну грошову суму власнику векселя (векселетримачеві). Кредитор має три шляхи використання векселя:тримати до настання терміну оплати; використати для погашення своїх боргових зобов'язань; продати комерційному банку (облікувати вексель).Перший спосіб очевидний. Другий шлях представляє собою передачу прав за векселем. Вона здійснюється шляхом нанесення передавального запису на звороті векселя (або алонж) – індосаменту. Особа, яка поступається правами, називається індосантом, а особа, яка їх отримує, - індосатом. Здійснення індосаменту дорівнює по правовим основам видачі нового векселя, тому індосат отримує самостійне право вимоги.
Лізинг-кредит.
КРЕДИТ (латинское creditum - ссуда, от credo - верю, доверяю), предоставление денег или товаров в долг и, как правило, с уплатой процента. Банковский кредит - предоставление банками денежных ссуд; коммерческий кредит - продажа товаров (средств производства) с отсрочкой платежа; ипотечный кредит - предоставление денежных ссуд под залог недвижимости; потребительский кредит - ссуды населению для оплаты потребительских товаров и услуг. В государственном кредите заемщиком или кредитором выступает государство, международный кредит предоставляется государствами, международными финансовыми организациями, банками, физическими лицами в процессе международного сотрудничестваЛизинг — это вид инвестиционной деятельности, при котором лизингодатель (лизинговая компания) приобретает у поставщика оборудование (предмет лизинга) и затем сдает его в аренду за определенную плату, на определенный срок и на определённых условиях лизингополучателю (клиенту) с последующим переходом права собственности лизингополучателю.Плюси лизинга: Покупать на условиях лизинга проще, чем получать кредит на приобретение техники так, как лизинговое имущество выступает в качестве залога. Лизинговое соглашение более долгосрочное, чем кредитное и более гибкое, так как предоставляет сторонам возможность выбрать удобную схему платежей. Лизинг предусматривает возможность ускорения амортизации (при сроке лизинга от одного года с применением коэффициента ускорения до 0,3) Лизинговые платежи относятся на себестоимость продукции (издержки производства) лизингополучателя, снижая налогооблагаемую прибыль, т.е. с суммы лизинга не платиться налог на прибыль, это позволяет сэкономить до 24% от лизинговой стоимости приобретения оборудования. Имущество, взятое в лизинг, находится в собственности лизинговой компании, которая имеет право не платить налог на имущество. Плюс все возникшие с оборудованием проблемы должна будет решать лизинговая компания.
Небанківські фінансово-кредитні установи
Небанк. фін. посередники - об’єктивно необх. явище у ринк. економіці Вони не тільки є потужними конкур.у бор-бі за вільні грошові капітали, що саме по собі має позитивне знач., а й беруть на себе надання економ. суб’єктом, таких фн. послуг, виконання яких не вигідно чи законодавчо заборонено банкам. Тому всякий розвиток небанк. посередництва є важливим економ. завданям уряду та ЦБ, В Укр. небанківські фін. посередники набули ще меншого розвитку, ніж банки. Причина гальмування розвитку цих посередниц. структур грош. ринку криється теж у недостатньому поступові економіки, у повільній її ринк. трансформації, у низькому життєвому рівні нас. та незначних грош. заощ. Небанківські фін. посередники: 1)договір. фін-кред. установи (страх. компанії, пенс. фонди, ломбарди, лізинг. компанії, факторинг. компанії). 2)інвестиц. фін-кред. установи (інвестиц. фонди, фін. компанії, кред. тов-ва, кред. спілки).
Центральні банки
Банк - фін. посередник, який виконує комплекс базових операцій, які в сукупності представляють закінчений процес посередництва. Будучи самост. суб’єктами грош. ринку, банки викон. певні екон. ф-ції, в яких конкретизується їх сутність та призначення. Ф-ції банків: -трансформац.; -емісій. 1) зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фін. посередників зокрема. Вона поляг. в зміні таких якісних хар-тик грош. потоків, що проходять через банки, як р-нь ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування. Тому напрями цієї ф-ції: трансформ. ризиків (банки, вживаючи відпов. заходи - створ. рез., диверсиф. акт. опер., страхув. депозитів тощо, можуть завести ризики для своїх вкладників і акціонерів до мінімуму); трансформ. строків (мобілізуючи значні обсяги короткостр. коштів і пост. поповн. їх, банки одерж. можл. деяку їх частину спрямув. в довгостр. позички та ін. довгостр. активи); трансформ. обсягів капіталів (мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки можуть акумулюв. вел. маси капіт. для реаліз. масшт. проектів); просторова трансформ. (банки можуть акумулюв. рес. з багатьох регіонів і країн і спрямов. їх на фінансув. 1 об’єкту, регіону). 2) поляг. в тому, що тільки вони можуть створ. дод. платіжн. засоби і спрямов. їх в оборот або ж вилуч. їх з обороту. З ф-ціями банків безпосер. пов’яз. їх роль в економіці. У трансформац. ф-ції банки вплив. на прискор. обороту капіталу в процесі відтвор., сприяють розшир. обсягів і підвищ. ефект. сусп. виробн. В емісійн. ф-ції банки сприяють забезп. потреб обороту в платіж. засобах, зміцн. договірн. і платіжн. дисципл. в госп., удоск. та зміцн. гр. обороту. За кожн. з напр. прояву ролі банків стоїть їх копітка робота щодо забезп. кожн. господарююч. суб’єкту сприятл. умов для функц-ня.
Головне призначення ЦБ - управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Своє призначення івн реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль: 1) Емісійного банку; 2) банку банків; 3) органу державного управління.Правовий статус – держ. орган управління з покладеними на нього особлтвими функціями у сфері грош-кред. відносин і банківської діяльності. Організац. стр-ра банку США: ЦБ, який є елементом Федеральної резервної системи, складається з ради керуючих, 12 федеральних резервних банків, Федерального комітету відкритого ринку і Федеральної консультативної ради.
ЦБ як банк банків забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків. Ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез. Надлишки готівки ком. банки здають до ЦБ для зарахув. на їхні рах. ЦБ, виступаючи в ролі посередн. у міжбанк. розрах., забезп. мін-ю банк. ризиків, концентр. і оптиміз. надлишк. рез. ком. банків, належний р-нь безпеки сис-ми розрах., еф. регулюв. гр. ринку. В У. ЦБ запровадив загальнодерж. Систему електронн. платежів, що забезп. здійснення міжбанк. розрах. на всій терит. У. Участь ЦБ в кред. обслуг.: 1) кредити ЦБ - 1 з інстр. впливу банку на гр. обіг; 2) ЦБ надає ком. банкам короткостр. кредити для підтрим. їх ліквідн.; 3) кредити ЦБ - засіб урегулюв. міжбанк. розрах. і забезп. таким чином безперебійного функціонув. платіжної сис-ми. Способи кредитув. ком. банків: 1) надання ломбардних кредитів; 2) купівля цінних паперів у ком. банків; 3) редисконтування векселів. Методи надання ломбардних кредитів: 1) прямий (ЦБ безпосер. надає кредити), 2) тендерний (аукціонний) - подаються заявки ЦБ, який організ. торги. В У. поступово освоюються методи кредитув. ком. банків.
Шляхи створення ЦБ: 1.еволюційний - поступове перетворення банку, що мав статус емісійного у центр-й. Його положення зміцнювалось в міру делегованих йому повноважень; 2. створення ЦБ на основі спец. з-ну, який передбачає особл. статус новоствореного банку з моменту його заснування. У 2 пол. 20ст. д-ть ЦБ розв. у 3-х напрямках: 1) співроб-во ЦБ на міждержавному рівні; 2) співпраця ЦБ з міжн. вал.-кред. і фін. операціями; 3) створення наднац. ЦБ. Хар-ю рисою сучасності є розвиток регіон. екон. інтеграції в Зах. Європі, який спричинив зміну місця і ролі ЦБ у її ек-ці. Важл. етапом форм. Євр.вал.сист. стало заснування у 1994 Євр. вал. інституту для розроблення правил і процедур створення ЄСЦБ і введення в обіг єдиної євр. вал. - євро. ЄСЦБ - дворівнева банк. сист., що скл. з Євр. центр.б. і нац. ЦБ країн ЄС. Осн. завдання ЄСЦБ: підтримка цінов. стабільності в ЄВС.
Функції ЦБ
Осн. ф-ції ЦБ: емісійний центр готівкового обігу (емісія банкнот - найдавн. ф-ція ЦБ. Саме ця потреба в централіз. банкнотної емісії спричин. надання 1 з банків статусу емісійного. Забезпеч-ям банкнот слугують гол. чином держ. цінні папери. ЦБ має моноп. право емісії банкнот і розмінної монети, він зазвичай організ. вигот. гр., регулює їх обіг, вилуч. з обігу фальшиві та зношені гр., здійсн. їх утилізацію); банк банків (ЦБ забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків; ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез.); орган банк. регулюв. та нагляду (законод. і нормат. акти, що регламент. діяльн. ЦБ, поклад. на нього ф-цію регулюв. банк. д-ті. Банк. нагляд - моніторинг процесів, що мають місце в банк. сис-мі на різних стадіях функціонув. банків); банкір і фін. агент уряду (ЦБ тісно взаємодіє з фін. органами, він співпрац. при виріш. заг. пит. монет. і фіск. політики, під час повсякденного викон. фін. опер.. ЦБ беруть активну участь в організ. випуску держ. боргових зобов’яз., їх розміщенні і підтримці ринк. курсу, виплаті доходів та погаш.); провідник монетар. політики (в цій ф-ції найповніше реаліз. признач. ЦБ. Монет. політика ЦБ слугує ключ. елем. всієї гр. сис-ми. На ній баз. весь мех-м держ. регулюв. гр. обороту).