Вимоги до систем енергопостачання у нормах проектування інженерно-технічних заходів ЦО

Цивільна оборона

Розроблення рекомендацій для підвищення стійкості роботи систем водопостачання, газопостачання, електропостачання на ТОВ «Агро – Рось»

10.1 Характеристика об’єкта

ТОВ «Агро - Рось» розташовується на півночі с. Балаклея Смілянського району Черкаської області.

Фактична площа, яка в кількості 0,9290 га. На заводі працюють 300 чоловік.

Основним видом та сферою діяльності даного об’єкту є виготовлення тушок курей.

Штабом цивільної оборониТОВ «АГРО – Рось» передбачається використання загальних та індивідуальних методів захисту, а також розроблений план по евакуації виробничого персоналу.

Постачання електроенергією, водою, газом, каналізація здійснюється підземними лініями (трубопроводами). Повітря що знаходиться під тиском подається по трубопроводах, прокладених по естакадах.

Водою підприємство забезпечується з міського водопроводу.

Можливі джерела уражаючих факторів за межами та на підприємстві:

· газопровід, що проходить по території підприємства;

· склад ПММ та АЗСпід час відпуску нафтопродуктів споживачам, за рахунок перекачування паливо – мастильних матерiалiв зі складських ємностей в баки автомашин (тепловозів) або в цистерну бетоновозу;

· снігопад;

· пожежа та вибух в цехах.

Оцінка стійкості

З метою попередження катастрофічних наслідків на підприємстві потрібно дотримуватись всіх вимог охорони праці. Але все ж таки є можливість виникнення на підприємстві та за його межами вибуху. Вибух – це надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої кількості енергії. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає в навколишньому середовищі ударну хвилю. Ударна хвиля — це ділянка сильного стиснення повітря, розiгрiтого до декількох мільйонів градусів, що поширюється з надзвуковою швидкістю (335 м/с) в усі сторони від центру вибуху.

Вона складається із зони стиснення (де тиск вище атмосферного) i зони розрідження (тиск нижче атмосферного).Уражаюча дія ударної хвилі визначається двома параметрами: надмірним тиском i швидкісним напором повітря.

Надлишковий тиск — це різниця між нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі й максимальним тиском у фронті ударної хвилі.

Швидкісний напір тиску — це динамічне навантаження, яке створюється потоком повітря.

Тривалість дії ударної хвилі — вимірюється секундами. Ця величина залежить від потужності вибуху.

Характер руйнувань від ударної хвилі залежатиме від потужності та виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудови, міцності будівель, матеріалу забудови, технології спорудження та ін..

Критерієм оцінки вважають величину надлишкового тиску, яка чинить руйнівний вплив на елементи об’єкта економіки, тобто будівлі, споруди та обладнання об’єкта зберігаються або отримують слабкі чи середні руйнування. Це значення надлишкового тиску прийнято вважати граничною межею стійкості відповідного об’єкту до ударної повітряної хвилі.

Залежно від надмірного тиску і швидкісного напору повітря виникають

різні пошкодження у людей і тварин, які за складністю ураження поділяють на:

- легкі

- середні

- дуже важкі

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об’єкту проти впливу вражаючих факторів.

Стійкість роботи об’єкта – це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об’єкт вражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – в мінімально короткі строки відновити своє виробництво. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення

об’єкту відносно великих міст, об’єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих агротехнічних споруд, воєнних об’єктів та ін., природно - кліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу вражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи ресурсопостачання об’єкту для виробництва продукції (паливо, мастила, електроенергія, газ, вода, хім. засоби захисту рослин, ветеринарні засоби, мінеральні добрива, запчастини, техніка та ін.), здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом і ЦО, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дії в екстремальних умовах; навченості командно-керівного складу ЦО об’єкту і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільної оборони; масштабів і ступеня вражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва. Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об’єктів у

надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Стійкість об’єкта залежить від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі. Врахувати їх разом для кожного об'єкта неможливо.

На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять висновки і пропозиції по кожному елементу і об'єкту в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань при максимальному надмірному тиску, сильному землетрусі і урагані, можливі збитки: межа доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об'єкта і пропозиції (заходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.

Оцінка стійкості комунально – енергетичних мереж до впливу ударної хвилі:

Отже, як бачимо з таблиці 10.1 найбільш слабкими елементами комунально – енергетичних мереж підприємства до дії ударної хвилі є: повітряні ЛЕП низької напруги на дерев’яних опорах. Тому межею стійкості даного об’єкту буде надлишковий тиск ударної хвилі до 5 кПа.

Вимоги до систем енергопостачання у нормах проектування інженерно-технічних заходів ЦО

Вимоги до систем водопостачання.Нормальна робота багатьох підприємств залежить від безпе­ребійного постачання технічною та питною водою. Потреба про­мислових підприємств у воді висока.

Порушення постачання водою промислових об'єктів може привести до їх зупинення і викликати труднощі у рятувальних ро­ботах у вогнищі ядерного ураження.

Для підвищення сталості постачання об'єкта водою необхідно, щоб система водопостачання базувалася не менше ніж на двох неза­лежних джерелах, одне з яких доцільно влаштовувати підземним.

У містах та на об'єктах мережі водопостачання в усіх випадках повинні бути закільцьовані. Водогінне кільце об'єкта повинно живи­тися від двох різних міських магістралей. Крім того, у містах та безпо­середньо на промислових підприємствах слід будувати герметизовані артезіанські свердловини. Нові споруджувані системи водопостачання слід живити, наскільки це можливо, від підземних джерел. Постачан­ня об'єктів водою з відкритих водойм, річок, озер повинно здійснюва­тися системою головних споруд, розташованих на безпечній відстані.

Артезіанські свердловини, резервуари чистої води і шахтні колодязі повинні бути пристосовані для роздавання води у пересув­ну тару. Резервуари чистої води слід обладнувати герметичними люками і вентиляцією з очищенням повітря від пилу.

При наявності в місті кількох самостійних водоскидів не­обхідно передбачати з'єднання їх перемичками з дотриманням санітарних правил. Під час будівництва нових водогонів існуючі повинні зберігатися як резервні.

Стійкість мереж водогону підвищується при заглибленні в ґрунт усіх ліній водогону і розміщенні пожежних гідрантів та ви­микаючих пристроїв на території, яка не може бути завалена при зруйнуванні будівель, а також при облаштуванні перемичок, які да­ють можливість відключати пошкоджені лінії та споруди.

На підприємствах слід передбачати оборотне використання води для технічних цілей, що зменшує загальну потребу у воді, а от­же, підвищується

сталість водопостачання.

Вимоги до систем газопостачання.На багатьох об'єктах господарювання газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах — і як вихідна сировина.При зруйнуванні газових мереж газ може стати причиною ви­буху, пожежі. Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в місто і на промислові об'єкти по двох незалежних газопроводах.

Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами міста з різних боків. Газові мережі закільцьовуються і проклада­ються під землею. На газовій мережі в певних місцях повинні бути установлені автоматичні відключаючи пристрої, які спрацьовують від надлишкового тиску ударної хвилі.

Крім того, на газопроводах слід установлювати запірну ар­матуру з дистанційним управлінням і крани, що автоматично пере­кривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключати газові мережі певних ділянок і районів міста.

Вимоги до будівництва та експлуатації енергетичних об'єктів і систем. Для забезпечення надійного енергопостачання в умовах над­звичайних ситуацій мирного і воєнного часу під час будівництва об'єктів і систем енергетики повинні бути враховані такі основні вимоги, що випливають із завдань Цивільної оборони:

- великі електростанції слід розташовувати одну від одної і від великих міст на значних відстанях;

- При розміщенні АЗС повинні враховуватися сейс­мічність зони, її геологічні, гідрологічні та ландшафтні особли­вості.

Для забезпечення надійного електропостачання потрібно здійснювати його від енергосистем, до складу яких входять елект­ростанції, що працюють на різних видах палива. Робочі знижуючи станції, диспетчерські пункти енергосистем та лінії електропередач необхідно розміщувати розосереджено, і вони повинні мати до­статній ступінь захищеності.

Постачання електроенергії у великі міста і підприємства необхідно здій­снювати від двох незалежних джерел.

При електропостачанні об'єкта від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямків. Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їх сталість повинна бути не нижче сталості самого об'єкта.

Електроенергію до ділянок виробництва слід підводити по незалежних електрокабелях, прокладених у землі. Система елект­ропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу (ЕМІ), ядерного вибуху чи природного явища.

Для підвищення сталості роботи енергетичних систем у над­звичайних ситуаціях необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання.

Поиск по сайту: