Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ХРОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ XX ст

Дати в історії — це своєрідні верстові стовпи, які не тільки фіксують історичні події, що сталися на шляху розвитку будь-якої країни, а й «прив'язують» їх до певного часу. Найзнаменніші події назавжди викарбувані у пам'яті поколінь як добра або, навпаки, як трагічна ознака. Тому для розуміння історії будь-якої країни варто частіше звертатися до її хронології.

У запропонованому покажчику наведено основні дати з політичної, економічної та культурної історії України у XX ст У разі потреби радимо звертатися до більш докладних покажчиків з історії нашої країни (див Верстюк В. Ф. , Дзюба О. М. , Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення Хронологічний довідник — К Наук думка, 1995, Лапичак Д. Історія України в датах — Л, 1995).

У покажчику дати до 1 лютого 1918 р. подано за старим, а після 1 лютого 1918 р за новим стилем.

1900, 29 січня — У Харкові створено Революційну українську партію (РУП), першу українську політичну партію на терені Наддніпрянської України Провід партії складали Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов 1900, 1 травня. — У Харкові відбулася перша в Україні велика (10 тис. чол.) політична демонстрація робітників.

1900, 5 травня. — Ус. Заваллі Снятинського повіту на Станіславщині К. Трильовський заснував перше українське спортивно-пожежне товариство «Січ» До 1914 р. у Галичині створено понад 900 таких товариств.

1900, 16 червня. — В Одесі відбувся нелегальний Всеросійський з'їзд студентів, в роботі якого брали участь представники студентів Москви, Петербурга, Києва, Харкова Делегати з'їзду були заарештовані поліцією.

1901,11 січня. — Опубліковано розпорядження царського уряду про віддання в солдати 183 студентів Київського університету за участь у революційному русі.

1902, березень — квітень. — У Полтавській та Харківській губерніях сталися масові антипомнцицькі виступи селян Після їх придушення власті притягнули до суду понад тисячу селян.

1902, червень — серпень. — У Східній Галичині пройшли масові (100 тис учасників) антипомнцицькі виступи селян

1902. — Відбувся І з'їзд Революційної української парти, на якому об-рані керівні органи — Центральний, Закордонний та Редакційний комітети на чолі з Д. Антоновичем, В. Винниченком, Є. Голіцинським.

1902, друга половина року. — У Криму створено «Кримський Союз РСДРП», який об'єднав місцеві соціал-демократичні організації.

1902. — У Чернігові відкрито перший в Україні музей українських старожитностей їм. В. Тарнавського.

1903. — Британське біблійське товариство здійснило у Відні перше повне видання Біблії українською мовою у перекладі П. Куліша, І. Пулея, І. Нечуя-Левицького.

1904. лютий. — В Одесі створено Південне бюро ЦК РСДРП у складі В. Воровського, І. Лалаянця, К. Левицького, П. Кулябки.

1904, лютий — травень. — У містах України сталися масові антивоєнні демонстрації з протестом проти російсько-японської війни і з вимогами повалення самодержавства.

1904, грудень. — Група членів РУП вийшла з партії і утворила Українську соціал-демократичну спілку як автономну частину РСДРП До Тимчасового комітету спілки увійшли М. Меленевський, П. Канівець, М. Ткаченко.

1904. — Композитор М. В. Лисенко створив у Києві музично-драматичну школу — перший в Україні театральний навчальний заклад.

1905—1907. — У Росії розгорнулась перша російська революція, яка охопила й українські землі.

1905, січень. — Пройшли масові політичні демонстрації та страйки робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Житомира, Чернівців та інших міст, а також робітничих селищ з протестом проти розстрілу властями 9 січня.

1905 р. робітників у Петербурзі.

1905, січень — березень. — У губерніях України пройшли масові селянські виступи.

1905, квітень — травень. — У багатьох містах України пройшли Першотравневі мітинги, маївки, страйки робітників під гаслом «Геть самодержавство!».

1905, 14—25 червня. — На панцернику «Князь Потемкин-Таврический» сталося повстання, яке перекинулося на інші кораблі Чорноморського флоту, охопивши дві тисячі матросів Після придушення повстання понад 100 матросів було притягнуто до суду, кілька з них страчено.

1905. — У Східній Україні на заводах і фабриках виникли перші профспілки.

1905, 6 серпня. — Опубліковано урядовий маніфест про створення в Росії Державної думи Своїм маніфестом від 17 жовтня 1905 р. Микола II надав їй законодавчих функцій. До Думи, що працювала з 27 квітня по 8 липня.

1906 р., було обрано 102 депутати від українських губерній, 44 з них увійшли до української парламентської громади (голова — І. Шраг).

1905, вересень—грудень. — В Україні розгорнувся могутній селянський рух Кількість селянських виступів сягнула 1900.

1905, 7 жовтня. — Почався Всеросійський жовтневий політичний страйк, в якому взяло участь понад 20 тис. робітників України.

1905, жовтень—листопад. — У містах і робітничих селищах України утворилися ради робітничих депутатів (у жовтні — в Києві, Катеринославі, в листопаді — в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі).

1905, 24 листопада. — Царський уряд видав Тимчасові правила про друк, якими дозволив видання періодичних видань мовами народів Росії, що на короткий час відкрило можливості для видання газет і журналів українською мовою.

1905, грудень. — Сталися збройні виступи робітників Дебальцевого, Олександрівська, Катеринослава, Харкова, Горлівки.

1905, 12 грудня. — На II з'їзді Революційної української парти, який відбувся в Києві, вона перейменована на Українську соціал-демократичну робітничу партію.

1905, 31 грудня. — У Києві розпочалося видання газети «Громадська думка» — однієї з перших демократичних газет українською мовою на території Східної України.

1907, січень. — На мешканців Галичини поширено виборче право, внаслідок чого до австрійського парламенту обрано 21 депутата — українця.

1907, 11 травня. — У Києві з ініціативи М. Грушевського засновано Ук-раїнське наукове товариство (В 1921 р. увійшло до складу Української академії наук).

1907. — М. Садовський створив у Києві перший стаціонарний україн-ський театр.

1907 — Здійснено перше повне видання творів Т. Шевченка (за ред В. Доманицького).

1907—1909. — У Києві побачило світ перше видання чотиритомної праці Б. Грінченка «Словарь української мови».

1908, 9 квітня. — У Станіславі створено Головний січовий комітет (голова — К. Трильовський, генеральний секретар — І. Чупрей).

1908, травень. — Царський уряд відхилив законопроект, запропонований 37 депутатами Думи, про дозвіл викладання українською мовою у початкових школах на територіях з «малоруським населенням».

1908. — У Києві створено Товариство українських поступовців (ТУП) 1911, 1 вересня. — У Києві есер Д. Богров здійснив замах на прем'єр-міністра Росії відомого реформатора П. Столипіна, який 5 вересня помер. Його поховано у Києві.

1911, 4 вересня. — У Києві відбулося освячення пам'ятника княгині Ользі (автор — І. Кавалерідзе). Знищений у 1923 р., відновлений у 1996 р.

1912, грудень. — У Львові відбувся з'їзд делегатів від «Січей», на якому засновано Український січовий союз.

1913, 23 лютого. — В Україні вперше відзначався Міжнародний жіночий день.

1913. — У Державній думі Росії пройшли дебати, присвячені проблемам української мови, що викликало сплеск публікацій на цю тему в пресі.

1913. — У Києві збудовані перші багатомоторні літаки — гіганти «Русский витязь», «Илья Муромец», чим започаткована традиція, яка продовжується і донині, створення в Україні потужних літаків.

1914, 25—26 лютого. — В Україні пройшли масові демонстрації та політичні страйки протестів проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

1914, 1 березня. — П. Нестеров здійснив перший авіапереліт на велику відстань за маршрутом Київ—Одеса.

1914, 18 березня. — У Львові засновано українське військове товариство «Січові стрільці» (голова — В. Старосольський).

1914,19 липня. — Німеччина оголосила війну Роси Почалася Перша світова війна.

1914, 31 липня. — Царський уряд видав указ про заборону друкування видань українською мовою.

1914, 2 серпня. — У Львові за участю представників українських політичних партій Галичини створено Головну Українську Раду з метою побудови самостійної України (голова — К. Левицький).

1914, 4 серпня. — У Львові створено Союз визволення України на чолі з В. Дорошенком та О. Скоропис-Йолтуховським, який виступив за державну самостійність України, поразку Росії у війні, підтримку у війні центральних держав на чолі з Німеччиною. З 5 жовтня 1914 р. мав друкований орган «Вісник Союзу визволення України».

1914, серпень—вересень. — У Галичині на основі постанови Головної української ради почалася організація військових і формування українського легіону Січових стрільців, до якого було зараховано 2500 добровольців.

1914, 18 серпня — 21 вересня. — Відбулася Галицька битва військ Роси та Австро-Угорщини, почалося захоплення російськими військами Східної Галичини.

1914, 22 серпня. — Російські війська зайняли Львів, який до 21 червня 1915 р. перебував під їхньою владою.

1914, вересень. — Російські власті заборонили на західноукраїнських землях видання українських газет і журналів, діяльність просвіт та інших громадських і культурних національних організацій, товариств.

1914—1916. — У Петербурзі видана перша двотомна енциклопедія українознавства під назвою «Украинский народ в его прошлом и настоящем».

1915, квітень — серпень. — Російські війська залишили територію Галичини.

1915, 5 травня. — У Відні відбулося перше засідання створеної К. Левицьким «Загальної Української Ради», що виникла на основі об'єднання «Головної Української Ради» і «Союзу визволення України» з метою посилення боротьби за незалежність України.

1916, січень — лютий, квітень — травень. — Пройшли масові тривалі страйки робітників України, які охопили десятки тисяч працюючих у Миколаєві, Кам'янському, Катеринославі, Одесі, Луганську, Харкові, робітничих селищах Донбасу.

1916, травень. — Л. Курбас створив у Києві «Молодіжний театр».

1916, 22 травня — 31 липня. — Російські війська здійснили наступ на Південно-Західному фронті і зайняли Південну Галичину і Буковину.

1917, 27 лютого. — У Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство.

1917, 2—9 березня. — У Харкові, Києві, Катеринославі, Кременчуці, Олександрівську, Юзівці, Макіївці, Севастополі, Полтаві, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Вінниці, Луганську, Житомирі виникли Ради робітничих депутатів.

1917, 4 березня. — У Києві з представників українських громадських організацій створено Центральну Раду (М Грушевський, Д. Антонович, В. Науменко, Д. Дорошенко), яка перетворилася на головний чинник української демократичної революції 1917—1920 рр.

1917,19 березня. — У Києві відбулися маніфестація та мітинг українських громадсько-політичних сил за участю 100 тис осіб, які висловилися за автономію України.

1917, 25 березня. — У Києві вийшов перший номер газети «Нова рада», друкованого органу Центральної ради (головний редактор — А. Ніковський).

1917, 25—26 березня. — У Києві відбувся з'їзд Товариства українських поступовців, яке було перейменовано у Союз автономістів — федералістів (голова — С. Єфремов) 3 червня створено Українську партію соціалістів — федералістів.

1917, 4—5 квітня. — У Києві відбувся установчий з'їзд партії соціалістів-революціонерів, який визнав необхідним негайне втілення в життя широкої національно-територіальної автономії, здійснення ідеї федеративної демократичної республіки.

1917, 4—6 квітня. — У Києві відбулася конференція Української соціал-демократичної робітничої партії, яка висловилася за автономію України.

1917, 6—8 квітня. — У Києві відбувся Український національний конгрес. Понад 900 делегатів, представники всіх українських губерній, фронтів та Чорноморського флоту прийняли рішення про утворення крайової влади, обрали Українську Центральну раду із 118 осіб, якій доручили створити комітет для вироблення. Статуту автономної України Головою Ради одноголосно обраний М. Грушевський, його заступниками — С. Єфремов та В. Винниченко.

1917, 23—27 квітня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент, завдання рад, тактику в робітничому питанні тощо.

1917, 25 квітня — 6 травня. — У Харкові відбувся перший обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів Донецько-Криворізького басейну, який після обговорення поточного моменту обрав обласний виконавчий комітет рад.

1917, 5—8 травня. — У Києві відбувся І Військовий український з'їзд, на якому було представлено 700 делегатів від усіх армій, фронтів, флотів Роси З'їзд висловився за негайне оголошення принципу національно-територіальної автономії України, визнав Центральну Раду єдиним органом, компетентним вирішувати всі справи, що стосуються України, обрав Генеральний військовий комітет, який очолив С. Петлюра.

1917, 7—21 травня. — У Кам'янці-Подільському відбувся І з'їзд представників армій Південно-Західного фронту.

1917, 10—27 травня. — В Одесі відбувся І з'їзд рад Румунського фронту, Чорноморського флоту, Одеського військового округу за участю представників рад робітничих і солдатських депутатів Одеської області (Бессарабська, Херсонська, Таврійська, частина Подільської губерній). 2000 делегатів обговорили поточний момент, обрали Румчерод — Центральний виконавчий комітет рад солдатських, матроських, робітничих і селянських депутатів цього регіону.

1917, 16—21 травня. — У Петрограді відбулися переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченком та представниками Тимчасового уряду, які негативно поставилися до вимог автономії України.

1917, 28 травня — 2 червня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський селянський з'їзд, який обговорив актуальні проблеми поточного моменту, підтримав Центральну Раду 2200 делегатів обрали ЦК Української селянської спілки на чолі з М. Ковалевським, Українську раду селянських депутатів із 133 осіб, яка у повному складі включена до Центральної Ради.

1917, 5—10 червня. — У Києві відбувся всупереч забороні його міністром О. Керенським II Український військовий з'їзд 2308 делегатів висловилися за фактичне проведення в життя підвалин автономного ладу, негайну українізацію війська. З'їзд обрав. Всеукраїнську раду військових депутатів із 132 осіб, яка увійшла до складу Центральної Ради.

1917, 10 червня. — У Києві на заключному засіданні II Українського військового з'їзду В. Винниченко оголосив текст 1-го Універсалу Центральної Ради. В ньому сформульована вимога до Тимчасового уряду про надання Україні національно-територіальної автономії.

1917, 15 червня. — Центральна Рада створила Генеральний Секретаріат ради в складі дев'яти осіб — перший український уряд, який очолив В. Винниченко.

1917, 29 червня. — У Лубнах Полтавської губернії відбувся Установчий з'їзд Української демократично-хліборобської партії, який висловився за суверенітет українського народу, збереження приватної власності як основи господарювання.

1917, 29 —30 червня. — У Києві відбулися переговори між Центральною Радою та делегацією Тимчасового уряду в складі міністрів О. Керенського, М. Некрасова, М. Терещенка, І. Церетелі.

1917, 3 липня. — У Києві оголошений 2-й Універсал Центральної Ради Ним удосконалена структура Ради, Генеральний Секретаріат проголошений вищим виконавчим органом в Україні Універсал повідомив про поповнення Ради представниками всіх народів, що проживають в Україні.

1917,11—14 липня. — У Києві відбувся Всеукраїнський робітничий з'їзд, який висловився за автономію України, підтримав Центральну раду та обрав Всеукраїнську раду робітничих депутатів із 100 осіб, яка увійшла у повному складі до Центральної Ради.

1917, 28—30 серпня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент та обрав Тимчасовий обласний виконавчий комітет рад регіону.

1917, 8—15 вересня. — За ініціативою Центральної Ради в Києві відбувся з'їзд представників народів і областей, які прагнуть до перебудови Росії на федеративних засадах (відомий ще як з'їзд поневолених народів). У роботі з'їзду взяли участь 85 делегатів (українці, білоруси, молдавани, литов-ці, естонці, грузини, євреї, татари, поляки та ін. ) З'їзд висловився за федеративний устрій Росії. Він створив Раду народів, яку очолив М. Гру-шевський.

1917, 3—6 жовтня. — У Чигирині відбувся Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва, учасники якого (200 чол.) затвердили статут організації, обрали Генеральну раду на чолі з генералом П. Скоропадським.

1917, 6—12 жовтня. — У Харкові відбувся обласний з'їзд рад Донецько-Криворізького басейну.

1917, 25 жовтня. — Одержавши повідомлення про перемогу в Петрограді збройного повстання, Центральна рада спільно з іншими організаціями та політичними партіями створила ревком по охороні революції.

1917, 29—31 жовтня. — У Києві спалахнуло кероване більшовиками повстання робітників та солдатів під гаслом встановлення радянської влади.

1917, 6—19 листопада. — У Севастополі відбувся І Загальночорноморський з'їзд військових моряків, який підтримав радянську владу та перші декрети радянського уряду про мир та землю.

1917, 7 листопада. — Центральна рада прийняла 3-й Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки, чим було зроблено важливий крок до незалежності України. Універсал проголосив ліквідацію поміщицького землеволодіння, встановлення 8-годинного робочого дня, державний контроль на підприємствах.

1917, 9 листопада. — У Києві відбулося святкування дня проголошення Української Народної Республіки (мітинг, молебень, військовий парад).

1917, 18—24 листопада. — У Бердичеві відбувся II Надзвичайний з'їзд Південно-Західного фронту.

1917, 23 листопада. — Генеральний Секретаріат Центральної ради прийняв рішення про об'єднання двох фронтів (Південно-Західного та Румунського) в один — Український і проголосив на ньому перемир'я.

1917, 3 грудня. — Рада Народних Комісарів прийняла «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради», який 5 грудня був відхилений Центральною радою як безпідставний.

1917, 4—6 грудня. — У Києві відбувся з'їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе І Всеукраїнським з'їздом рад. Він засудив ультиматум РНК, ухвалив резолюцію на підтримку Центральної Ради.

1917, 11 грудня. — І Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові на противагу Центральній Раді проголосив Україну Радянською республікою і створив вищий орган радянської влади в Україні — Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет.

1917, 17 грудня. — У Харкові утворений перший радянський уряд України — Народний Секретаріат — у складі 10 осіб.

1917, 25 грудня. — Почався загальний наступ радянських військ проти військ Центральної Ради.

1917, 27 грудня — 1918, лютий. — Відбулися вибори до Українських Установчих зборів У зв'язку із ускладненням політичного становища та бойкотом виборів з боку більшовиків вони пройшли лише в 7 із 13 виборчих округів Обраний 171 депутат із 301.

1917, 27—29 грудня. — У Катеринославі сталося збройне повстання робітників, яке завершилося встановленням у місті радянської влади.

1917, 29 грудня. — У мирних переговорах, що почалися у Брест-Литовську 28 грудня, почала брати участь делегація УНР на чолі з В. Голубовичем.

1918, 12 січня. — На відкритому засіданні Центральної ради прийнято 4-й Універсал, який проголосив, що віднині УНР стає самостійною, від нікого незалежною, суверенною державою українського народу.

1918,16—22 січня. — У Києві сталося збройне повстання робітників проти Центральної Ради, яке було придушено після вступу до міста українських військових частин на чолі з С. Петлюрою.

1918, 26 січня. — Радянські війська під командуванням М. Муравйова зайняли Київ, у місті почався червоний терор, жертвами якого стали кілька тисяч вояків УНР та мешканців міста.

1918, 27 січня. — Центральна Рада затвердила герб УНР у вигляді тризуба.

— У Брест-Литовську делегація УНР підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, за яким вони визнали УНР як самостійну державу.

1918, 29 січня. — Під Крутами відбувся бій між частинами Центральної Ради та більшовицькими військами. В бою брали участь і 120 студентів та гімназистів Києва, 47 з них були вбиті 27 з них пізніше були поховані в Києві біля Аскольдової могили

1918, 19 лютого — Після звернення уряду УНР з проханням про допомогу у боротьбі з більшовиками почався наступ німецьких військ на Україні. В цей день німецькі війська з'єдналися з військами Центральної Ради у Новограді-Волинському.

1918, 1 березня. — Київ захопили німецькі війська

1918, 25 березня. — Німеччина та Австро-Угорщина підписали Конвенцію про поділ території України на дві зони впливу — австрійську та німецьку.

1918, квітень. — Представники УНР підписали економічний договір та угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною про організацію постачання хліба та інших продуктів центральним державам.

1918, 29 квітня. — Центральна рада схвалила проект Конституції УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) Територія України оголошувалася неподільною, регіонам (землям) надавалися права широкого самоврядування, реалізації суверенних прав українського народу повинна була слугувати така установа, як Всенародні збори України.

1918, 29 квітня. — Центральна Рада обрала М. Грушевського Президентом України. В Україні стався гетьманський переворот. На Всеукраїнському хліборобському з'їзді в Києві П. Скоропадський проголошений гетьманом України.

1918, 30 квітня. — П. Скоропадський звернувся з «Грамотою до всього українського народу», якою скасував постанови Центральної Ради і проголосив «Закон про тимчасовий державний устрій».

1918, 23 травня. — Почалися російсько-українські мирні переговори за участю представників УНР, УСРР і РСФРР, які тривали до 7 жовтня 1918 р. і зазнали краху.

1918, 5—12 липня. — У Москві відбувся І з'їзд Комуністичної парти (більшовиків) України, який утворив КП(б)У, обрав її ЦК Секретарем ЦК обрано Г. П'ятакова.

1918,14 липня — 20 серпня. — В Україні проходив Всеукраїнський страйк залізничників за участю 200 тис. робітників і службовців.

1918, 16 жовтня. — У Києві видано універсал гетьмана П. Скоропадського про відродження козацтва.

1918,18 жовтня. — У Західній Україні з представників української громадськості створено Українську Національну раду на чолі з Є. Петрушкевичем.

1918, 3 листопада. — У Чернівцях Буковинське народне віче проголосило возз'єднання Північної Буковини з Україною.

1918, листопад. — Румуни захопили Чернівці, поляки — Лемківщину, Посяння, Холмщину, Підляшшя.

1918, 13 листопада. — На українських землях, що були під владою Австро-Угорщини, проголошено Західно-Украінську Народну Республіку (ЗУНР), виконавчий орган якої — Державний секретаріат — очолив К. Левицький. На таємному засіданні у Києві Український Національний союз створив Директорію на чолі з В. Винниченком. Прийнято рішення про збройне повстання проти гетьманської влади.

1918,16 листопада. — У Києві почалося очолюване Директорією повстання проти гетьманського уряду, в якому взяли участь Січові стрільці під проводом Є. Коновальця

1918, 20 листопада. — Почалася агресія радянських військ проти УНР.

1918, 21 листопада. — Польські війська захопили Львів Органи влади ЗУНР залишили місто.

1918, 27 листопада. — У Києві засновано Українську академію наук Першим президентом УАН став видатний учений В. Вернадський.

1918, 28 листопада. — Більшовики створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд на чолі з Г. П'ятаковим, який своїм Маніфестом заявив про встановлення в Україні радянської влади.

1918, 14 грудня. — П. Скоропадський відмовився від гетьманської посади і втік до Німеччини Директорія у Києві проголосила свою владу.

1918, 26 грудня. — Директорія сформувала Раду Народних Міністрів Уряд очолив В. Чехівський.

1919, 6 січня. — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України ухвалив декрет про назву радянської держави — Українська Соціалістична Радянська Республіка (Назва УСРР зберігалася до 1936 р.).

1919, 16 січня. — Директорія оголосила війну РСФРР.

1919, 21 січня. — У Хусті Закарпатські всенародні збори прийняли рішення про возз'єднання Закарпаття з Україною.

1919, 22 січня. — У Києві на Софійському майдані проголошено Акт злуки — возз'єднання двох українських держав — УНР і ЗУНР — до єдиної соборної України.

1919, 5 лютого. — Київ захопили радянські війська Напередодні цієї події Директорія та її органи переїхали до Вінниці.

1919, лютий. — Комуністичні групи та гуртки на конференції в Станіславі проголосили утворення Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 р. — Комуністична партія Західної України) ЦК партії очолив К. Сарвич (Максимович).

1919, 4 березня. — Оголошено декрет РНК УСРР про ліквідацію плати за навчання у школі.

1919, 6—10 березня. — У Києві відбувся III Всеукраїнський з'їзд Рад, що схвалив Конституцію УСРР, яка проголошувалась організацією диктатури трудящих експлуатованих мас — пролетаріату та біднішого селянства.

1919, 12 квітня. — РНК УСРР прийняв постанову про хлібну розверстку, запровадження якої мало трагічні наслідки для українського селянства.

1919, квітень — червень. — Війська Чехословаччини захопили Закарпатську Україну.

1919, квітень — червень. — Наддніпрянську Україну захопили війська Денікіна.

1919, травень. — В Україні відбулися антибільшовицькі повстання під проводом М. Григор'єва, Ю. Тютюнника, Зеленого.

1919, 21 червня. — У зв'язку з укладенням воєнно-політичного союзу радянських республік ЦВК Рад України прийняв декрет про входження Червоної армії України до єдиної Червоної армії радянських республік.

1919, липень. — Польські війська захопили Східну Галичину.

1919, 31 серпня. — Денікінські війська захопили Київ.

1920, 22 квітня. — Укладено договір Директори та уряду Польщі про спільний виступ проти радянської Росії, УНР відмовилася від західних областей на користь Польщі.

1920, 25 квітня. — Початок наступу військ УНР та Польщі на території радянської України.

1920, 6 травня. — Польсько-українські війська вступили до Києва.

1920, травень. — Лесь Курбас створив у Києві Київський драматичний театр (Кийдрамте).

— Сформовано останній склад уряду УНР на українських землях на чолі з В. Прокоповичем

1920, 21 вересня. — РНК УСРР прийняв постанову про обов'язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою викладання.

1920, 28 жовтня. — Почався контрнаступ Червоної армії проти військ Врангеля, внаслідок чого в листопаді Крим було звільнено від білогвардійців.

1920. — У Києві за ініціативою композитора К. Стеценка створено Державну українську капелу «Думка».

1920, листопад. — На території Східної України між військами УНР та Червоною армією розгорнулися запеклі бої, 21 листопада армія УНР залишила Україну, перейшла на територію Польщі, де була інтернована в таборах.

1920, 28 грудня. — У Москві підписано робітничо-селянський союзний договір між УСРР та РСФРР про військовий та господарський союз із взаємним визнанням суверенітету та незалежності республік.

1921, 17 січня. — У Відні українські емігранти створили Український вільний університет (з жовтня працював у Празі, з літа 1945 р — у Мюнхені).

1921, 18 березня. — У Ризі підписано мирний договір між Польщею, з одного боку, РСФРР та УСРР — з другого, за яким Польща офіційно визнала УСРР.

1921, 8 травня. — Закарпаття було приєднано до Чехословаччини.

1921, 30 серпня. — РНК УСРР прийняв постанову про втілення в життя нової економічної політики.

1921, 11—21 жовтня. — У Києві відбувся Всеукраїнський православний собор, на якому створено Українську автокефальну православну церкву, яку очолив митрополит В. Липківський.

1921, 4—29 листопада. — Відбувся другий зимовий похід армії УНР на чолі з Ю. Тютюнником по території радянської України.

1921, 23 листопада. — У с. Базар радянські війська розстріляли захоплених у полон 359 бійців з армії Ю. Тютюнника.

1921, осінь — 1922, весна. — У південних районах України був голод, викликаний посухою, розрухою господарства внаслідок війни і політики «воєнного комунізму».

1922, 2 січня. — У Харкові створено комісію з електрифікації УСРР.

1922, 22 листопада. — У польському сеймі створено українську парламентську репрезентацію.

1922, квітень. — У Харкові створено спілку селянських письменників України «Плуг».

1922, 10—14 грудня. — Відбувся VII Всеукраїнський з'їзд Рад, який схвалив декларацію про об'єднання радянських республік.

1922, 30 грудня. — Відбувся І з'їзд Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької ФРР, де прийнято договір про утворення Радянського Союзу.

1923, 26 січня. — У Харкові створено спілку пролетарських письменників «Гарт».

1923,14 березня. — Рада послів у Парижі прийняла рішення про приєднання Галичини до Польщі за умови надання їй автономних прав.

1923, 1 серпня. — ВУЦВК та РНК УСРР на основі рішень VII конференції КП(б)У прийняли постанову про українізацію, що декларувала політику сприяння розвитку української мови та культури.

1924, березень. — З еміграції повернувся в Україну М. Грушевський, який виїхав за кордон у 1919 р.

1924, 17 квітня. — ВУЦВК прийняв постанову про боротьбу з дитячою безпритульністю.

1924, 31 липня. — Польський уряд заборонив використання української мови в державних установах Західної України.

1924, 16—18 вересня. — У Південній Бессарабії в с Татарбунари спалахнуло селянське повстання (Татарбунарське повстання) проти румунських окупантів Після придушення повстання 500 його учасників віддані до суду.

1924, 12 жовтня. — У складі УСРР утворено Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку.

1925, 20 серпня. — РНК УСРР прийняв постанову про оголошення території навколо могили Т. Г. Шевченка у Каневі (Тарасова гора) державним заповідником.

1925. — У Києві збудовано перший в СРСР пасажирський літак К-1.

1926, 25 травня. — У Парижі пострілами емігранта з України С. Шварцбарда вбито колишнього Голову Директори, Головного Отамана війська УНР С Петлюру. На думку деяких учених, політиків, його було вбито за планом, розробленим ОДПУ СРСР.

1926. — У Києві створено Асоціацію художників Червоної України — творче об'єднання художників республіки.

1927. — На початку року в Харкові відбувся І Всеукраїнський з'їзд пролетарських письменників, на якому створено Всеукраїнську спілку пролетарських письменників.

1927, 8 листопада. — У Запоріжжі розпочалося будівництво велетня електрифікації — Дніпровської ГЕС (Дніпрогес) Будівництво завершено в березні 1932 р.

1928, 18 травня — 6 липня. — У Москві відбувся «Шахтинський процес» Велика група старих фахівців Донбасу була засуджена «за контрреволюційну діяльність, шпигунство». Це був один з перших інспірованих властями процесів із сфальсифікованими висновками.

1928, 28 листопада. — У Березовському районі Одеського округу створено для обслуговування колгоспів першу в Україні машинно-тракторну станцію їм. Т. Г. Шевченка.

1929, 27 січня — 3 лютого. — У Відні відбувся І Конгрес українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (ОУН), провід якої очолив Є. Коновалець.

1929,18 вересня. — У Запоріжжі завод «Комунар» випустив перший в Радянському Союзі комбайн.

1930, 28—29 січня. — Надзвичайний церковний собор Української автокефальної церкви, який відбувся в Києві, під тиском властей прийняв рішення про ліквідацію Української автокефальної православної церкви і Всеукраїнської церковної ради. Деяких церковних діячів, котрі не погоджувалися з цим рішенням, власті заарештували.

1930, 9 березня — 19 квітня. — У Києві відбувся сфальсифікований судовий процес над великою групою української інтелігенції, яку звинувачували у створенні підпільної організації «Спілка визволення України» 45 учених, письменників на чолі з віце-президентом АН УСРР С Єфремовим були засуджені на різні строки ув'язнення.

1931, лютий. — Радянські власті заарештували велику групу колишніх політичних діячів УНР (В. Голубович, П. Христюк, М. Шраг та ін.) М. Грушевського було депортовано до Москви.

1931, жовтень. — У Харкові став до ладу тракторний завод, який випустив перші в Україні трактори.

1931. — Створено Українську студію хронікально-документальних фільмів.

1932, 10 жовтня. — Став до ладу електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь».

1932, жовтень — 1933, квітень. — Україну охопив масовий голод, викликаний політикою насильницької колективізації. Прямі людські втрати від голодомору перевищили 3,5 млн осіб (за деякими даними — 4,9 млн).

1933, 10 березня. — На основі постанови РНК УСРР у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську відновлено діяльність державних університетів.

1934, 10 червня. — При НКВС УСРР створено горезвісне Головне управління виправно-трудових таборів (рос — ГУЛАГ), через які пройшли мільйони ув'язнених.

1934, 24 червня. — Вищі державні та партійні установи УСРР переїхали з Харкова до Києва, який знову став столицею УСРР.

1936, жовтень — 1938, листопад. — Чергова смуга масового терору в Україні, жертвами якого стали мільйони людей.

1937, 25—30 січня. — Відбувся Надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд Рад, який схвалив нову Конституцію УРСР.

1938, 27 жовтня. — На І з'їзді художників УРСР створена Спілка радянських художників республіки.

1939, 23 серпня. — У Москві міністри закордонних справ Німеччини та СРСР Ріббентроп і В. Молотов підписали німецько-радянський пакт про ненапад. Таємний протокол, що додавався до нього, передбачав розподіл Європи на сфери інтересів цих країн Західна Україна була віднесена до сфери інтересів Радянського Союзу.

1939,1 вересня. — Німеччина здійснила напад на Польщу Німецька авіація завдала ударів по західноукраїнських містах Львову, Тернополю, Луцьку. В цей день почалася Друга світова війна.

1939, 17 вересня. — Військові частини Українського фронту (командуючий — С. Тимошенко) вступили на територію Західної України.

1939, 22 жовтня. — Відбулися вибори до Народних зборів Західної України.

1939, 26—27 жовтня. — У Львові відбулося засідання Народних зборів Західної України, які проголосили відновлення радянської влади в Західній Україні та висловились за возз'єднання з радянською Україною.

1939, 15 листопада. — Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Закон про входження Західної України до складу УРСР.

1939, грудень — 1940, липень. — Сталися три хвилі масової депортації населення із Західної України до південно-східних районів РРФСР Було депортовано близько 800 тис. осіб.

1940, 28 червня. — Румунія погодилася на передачу СРСР Південної Буковини і Бессарабії. Ці території були включені до складу УРСР.

1941, 22 червня. — Німеччина напала на Радянський Союз. У цей день Київ та інші міста УРСР зазнали бомбардувань.

1941, 30 червня. — У Львові ОУН, очолювана С. Бандерою, оголосила «Акт проголошення Української держави» Уряд очолив Я. Стецько.

1941, 7 липня — 26 вересня. — Героїчна оборона Києва військами Південно-Західного фронту.

1941, 5 липня. — ЦК КП(б)У прийняв постанову про організацію партійного підпілля та партизанських загонів на окупованій території.

1941, 5 серпня — 16 жовтня. — Героїчна оборона Одеси.

1941, 29—30 вересня. — У Києві у Бабиному яру німецько-фашистські окупанти розстріляли понад 150 тис мирних жителів міста (в основному євреїв), а також військовополонених.

1941, 30 жовтня — 1942, 4 липня. — Героїчна оборона Севастополя військами Приморської армії та Чорноморського флоту.

1942, 13 лютого. — Початок масового примусового вивезення населення України до Німеччини (вивезено 2 млн чол.).

1942, 22 липня. — Захопленням м. Свердловська Ворошиловградської області німецькі війська завершили окупацію України.

1942, 14 листопада. — Військові формування, створені ОУН, отримали назву Української повстанської армії. Восени 1943 р. запроваджено посаду Головнокомандуючого УПА, яку обійняв Р. Шухевич.

1942, 18 грудня. — Звільненням с. Півнівка Мілавського району Ворошиловградської області почалося визволення України від німецько-фашистських окупантів.

1943, 28 квітня. — У Львові командування німецьких військ оголосило запис українців до дивізії СС «Галичина» Зараховано 12 тис. добровольців.

1943. — Рік масового визволення українських міст та сіл (23 серпня — Харків, 2 вересня — Суми, 8 вересня — Сталіно, 21 вересня — Чернігів, 23 вересня — Полтава, 14 жовтня — Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ, 14 грудня — Черкаси, 31 грудня — Житомир).

1944, 18 травня. — Здійснено суцільну депортацію кримсько-татарського населення з Криму у східні райони Радянського Союзу.

1944, 27—28 червня. — Здійснено масове виселення з Криму болгар, вірмен, греків у східні райони СРСР.

1944,18—22 липня. — У бою під Бродами Червона армія розбила дивізію СС «Галичина».

1944, 9 вересня. — Після двомісячних переговорів між урядом СРСР та Національним комітетом визволення Польщі підписано договір про переселення польських громадян української національності в Україну. На основі цього договору за два роки (осінь 1944 — осінь 1946 рр. ) з Польщі в Україну виселено 483 тис. українців.

1944. — Рік повного визволення України від окупантів (8 січня — Кіровоград, 2 лютого — Луцьк, Рівне, 13 березня — Херсон, 20 березня — Вінниця, 28 березня — Миколаїв, 29 березня — Чернівці, 10 квітня — Одеса, 13 квітня — Сімферополь, 15 квітня — Тернопіль, 27 липня — Львів, Станіслав, 6 серпня — Дрогобич, 27 жовтня — Ужгород).

1944, 8 жовтня. — Радянські війська, звільнивши с. Лавочне Львівської області, завершили визволення України від окупантів

1944, 26 листопада. — З'їзд народних депутатів Закарпаття, який відбувся в м Мукачевому, прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР.

1945, квітень. — Потрапив під бомбардування авіації союзників і був поранений гетьман України в 1918 р. П Скоропадський, який 26 квітня помер від ран Похований у м. Меттен (Баварія).

1945, 26 квітня. — У роботі конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско взяли участь представники УРСР, яка увійшла до складу Організації Об'єднаних Націй як країна — засновник.

1945, 8 травня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні.

1945, 26 червня. — У Москві Чехословаччина підписала договір, за яким Закарпатська Україна відійшла до СРСР і стала частиною УРСР.

1945, 2 вересня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії у Другій світовій війні.

1946, березень. — У Києві відбувся закритий судовий процес над представниками греко-католицького духовенства (Й Сліпий та ін.).

1946, 8—10 березня. — Собор греко-католицької церкви у Львові під тиском властей скасував унію з Ватиканом і підпорядкував греко-католицьку церкву в Україні Російській православній церкві.

1947, 28 квітня — 31 липня. — У Польщі проведено сумнозвісну операцію «Вісла», яка була апогеєм насильницької депортації громадян Польщі українського походження. Офіційна мета операції — «остаточно вирішити українську проблему в Польщі». За три місяці депортовано 150 тис. осіб.

1947. — УРСР стала членом міжнародних організацій Європейської економічної комісії, Економічної та Соціальної рад ООН.

1948, 1 жовтня. — Введено до ладу найпотужніший в Європі газопровід Дашава—Київ, чим покладено початок масовій газифікації населених пунктів України.

1950, 5 березня. — У бою з підрозділами МВС загинув головний командир УПА Р. Шухевич (Т. Чупринка).

1950 — 1951. — У Львові відбулися масові арешти органами КДБ викладачів і студентів вузів, яких звинувачували в антирадянській діяльності.

1951, травень. — У Львові почав працювати автобусний завод, одне з найбільших підприємств у західному регіоні УРСР.

1951, 7 листопада. — У Києві почав працювати перший в УРСР телевізійний центр.

1953, 5 листопада. — У Києві завершено будівництво першого в світі суцільнозварного моста (через р. Дніпро), збудованого за проектом академіка Є. Патона.

1954, 19 лютого. — Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР.

1954, 12 травня. — УРСР стала членом ЮНЕСКО і Міжнародної організації Праці.

1955, 18 жовтня. — У Херсонській області стала до ладу Каховська ГЕС.

1956, 5 лютого. — У Ворошиловграді на паровозобудівному заводі збудовано перший в країні магістральний тепловоз «ТЭ-3».

1956, лютий. — У Ворошиловграді на металургійному заводі збудовано найбільшу в Європі 600-тисячну мартенівську піч.

1957, 27 червня. — Став до ладу газопровід Шебелинка — Дніпропетровськ.

1957,17 грудня. — ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР прийняли спільну постанову про видання Української Радянської Енциклопедії.

1958, 14 березня. — В Інституті математики АН УРСР (м. Київ) розроблено універсальну обчислювальну машину «Київ».

1958, 6 липня. — У Києві відкрито Республіканську виставку передового досвіду в народному господарстві УРСР.

1959, 15 жовтня. — У Мюнхені агент КДБ СРСР Б Сташинський убив провідника ОУН С Бандеру.

1959, жовтень. — У Дніпропетровській області на Новомосковському металургійному заводі, в найбільшому в Європі цеху з виробництва труб освоєно випуск труб великого діаметра.

1960, 2 лютого. — В Україні введено в дію перший атомний реактор.

1960, 11 липня. — У м. Сталіно на металургійному заводі почала працювати найбільша в світі установка безперервного розливання сталі.

1960, 31 жовтня. — У Полтавській області на Кременчуцькій ГЕС введено до ладу останній агрегат Загальна потужність станції досягла 615 тис. кВт.

1960, 6 листопада. — У Києві почав діяти перший в УРСР метрополітен.

1960, 2 грудня. — У Кривому Розі на металургійному заводі стала до ладу найбільша в світі доменна піч «Криворізька-Комсомольська».

1960, 28 грудня. — У Харкові на турбінному заводі виготовлено першу парову турбіну для атомних електростанцій

1961, 31 жовтня. — У Дніпропетровській області дала струм найбільша в Україні теплова електростанція — Придніпровська ДРЕС, яка почала працювати на повну потужність у листопаді 1966 р.

1962, 11—15 серпня. — В СРСР здійснено космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича

1962. — Відбулися судові процеси над 20 членами Українського Національного комітету (м. Львів), шість з них засуджено до страти.

1964, 29 травня. — У Києві відкрився новий ботанічний сад, найбільший в Європі.

1965, серпень. — В Україні пройшла хвиля арештів української інтелігенції, учасників дисидентського руху в Києві, Львові, Луцьку (брати М. і Б. Горині, В. Мороз, П. Заливаха, М. Осадчий, В. Чорновіл та ін.).

1965, 18 вересня. — Постановою Ради Міністрів УРСР на острові Хортиця (м. Запоріжжя) засновано заповідник з історії українського козацтва.

1965, 30 грудня. — У самвидаві вийшла праця І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», присвячена гострим національним проблемам України.

1965. — УРСР стала членом ООН з промислового розвитку.

1966, 7 серпня. — Введено в експлуатацію. Дніпродзержинську ГЕС у Дніпропетровській області

1966, листопад. — В Україні почалося серійне виробництво найбільшого в світі літака «Антей» — АН-22 (конструктор — О. Антонов).

1966, грудень. — У Києві завершено перше видання Української Радянської Енциклопедії в 17 томах.

1967,1 березня. — У Запоріжжі на заводі «Комунар» розпочався серійний випуск легкових автомобілів «Запорожець-966».

1972, 12 січня. — В Україні заарештовано велику групу інтелігенції, яку було притягнуто до суду «за антирадянську діяльність» (Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, М. Осадчий, Л. Плющ та ін.). Учасники дисидентського руху ув'язнені на строк від 3 до 10 років.

1973. — У Львові органи КДБ викрили підпільну молодіжну організацію «Український національний фронт» Заарештовано і віддано до суду 50 осіб.

1973. — У Києві побачила світ видана українською та російською мовами за ініціативою академіка В. Глушкова перша в світі двотомна «Енциклопедія кібернетики».

1976, 17 липня. — У Києві відкрито для відвідування Музей народної архітектури та побуту УРСР, в якому встановлено понад 150 споруд — пам'яток української архітектури XVI—XX ст. (засновано у 1969 р.).

1976, 9 листопада. — У Києві засновано Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод у складі 10 осіб на чолі з М. Руденком (з 1988 р. — Українська Гельсінська група).

1978, 20 квітня. — Позачергова сесія Верховної Ради УРСР схвалила нову Конституцію УРСР, яка проголосила УРСР «соціалістичною загальнонародною державою» і законодавчо закріпила роль Компартії як керівної і спрямовуючої сили суспільства.

1982, 28 травня. — В Україні урочисто відзначено 1500-річчя Києва.

1983, 25 липня. — Завершено будівництво. трансконтинентального газопроводу Уренгой — Ужгород загальною довжиною 4451 км.

1985, 4 вересня. — У Кучинському таборі помер видатний український поет і правозахисник В. Стус.

1985, грудень. — Видавництво «Наукова думка» АН УРСР завершило видання десятитомної «Історії Української РСР».

1986, 9 січня. — Здійснив перший рейс найбільший у світі літак «Руслан» — Ан-2124, побудований у конструкторському бюро О. Антонова.

1986, 26 квітня. — Сталася аварія на Чорнобильській атомній станції, внаслідок чого радіоактивної забрудненості зазнала територія, на якій в 2218 населених пунктах проживало 2,4 млн чол. Від авари постраждало 3,2 млн громадян УРСР, у тому числі 1,18 млн дітей Збитки України від аварії становлять 120—130 млрд доларів.

1986, 31 серпня. — Внаслідок авари в Чорному морі затонуло пасажирське судно «Адмірал Нахімов» Більшість пасажирів загинула.

1988, червень—серпень. — У республіці урочисто відзначено 1000-річчя хрещення Русі.

1989, 4 березня. — У Києві відбулася установча конференція українського історико-просвітницького товариства «Меморіал» Головою товариства обрано Л. Танюка.

1989,11 лютого. — У Києві відбулися установчі збори Товариства української мови їм. Тараса Шевченка.

1989, 1 липня. — У Києві проведено установчу конференцію Народного Руху за перебудову.

1989, 8—10 вересня. — Відбувся установчий з'їзд Народного Руху України, який прийняв програму з підтримки принципів радикального оновлення суспільства. На цей час чисельність Руху досягла 280 тис. чол. Головою Руху обраний І. Драч.

1989, 28 жовтня. — Верховна Рада УРСР схвалила Закон «Про державний статус української мови».

1990. — У Ленінграді відновлено діяльність Товариства їм. Тараса Шевченка, яке діяло тут у 1889—1917 рр.

1990, 18 березня. — В Україні вперше за радянські часи проведено вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній основі Демократичний блок України, в якому основною силою виступав Народний Рух України, отримав 1/4 частину мандатів

1990, 8 квітня. — У Києві засновано благодійницьку громадську організацію українсько-американського фонду «Відродження».

1990, 29—30 квітня. — У Києві відбувся з'їзд Української Гельсінської спілки, на якому було оголошено про її саморозпуск і створення на її основі Української республіканської партії Головою УРП обраний Л. Лук'яненко.

1990, 6 червня. — У Верховній Раді УРСР створено парламентську опозицію — Народну раду, яку очолив акад. І. Юхновський.

1990, 5—6 червня — У Києві відбувся Перший собор Української автокефальної православної церкви.

1990, 16 липня. — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

1990, 23 липня. — Верховна Рада УРСР на альтернативній основі обрала Головою Верховної Ради Л. Кравчука.

1990, 24 липня. — За рішенням Президії Київської міської Ради народних депутатів над будинком Ради на Хрещатику о 19 годині піднято поруч з державним прапором УРСР національний синьо-жовтий прапор.

1990, 3 серпня. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про економічну самостійність Української РСР».

1990, 2—17 жовтня. — У Києві проведено акцію голодування великої групи студентів, які вимагали відставки Голови Ради Міністрів УРСР і задоволення ряду політичних вимог Голодування закінчилося перемогою студентів.

1990, 16—17 жовтня — У Києві на VII з'їзді журналістів України створено незалежну Спілку журналістів України.

1990, 23 жовтня. — Верховна Рада УРСР схвалила рішення про вилучення з Конституції УРСР шостої статті про керівну роль у суспільстві Комуністичної партії.

1989, 24 жовтня. — Верховна Рада УРСР затвердила комісію для розробки Конституції України.

1991,12 лютого — Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.

1990, 17 квітня. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

1991, 24 серпня — поворотна дата в історії України в цей день позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла історичний Акт про державну незалежність України, який відкрив новий етап в історії країни.

1991, 30 серпня. — Президія Верховної Ради України прийняла Указ про заборону діяльності Комуністичної партії України.

1991, 4 вересня. — У Києві над будинком Верховної Ради України піднято національний синьо-жовтий прапор.

1991, 24 жовтня. — Верховна Рада України схвалила заяву про без'ядерний статус України.

1991, 1 листопада. — Верховна Рада України прийняла Декларацію прав національностей України.

1991, 1 грудня. — Проведення всеукраїнського референдуму та вибори Президента України. В ході референдуму 90,3 відсотка його учасників висловилися за незалежний шлях розвитку України Першим Президентом незалежної України на альтернативній основі обрано Л. Кравчука.

1991, 5 грудня. — Верховна Рада України прийняла постанову-звернення «До парламентів і народів світу», в якій заявила, що договір 1922 р. про утворення СРСР республікою денонсовано.

— Головою Верховної Ради України обрано І. Плюща

1991, 8 грудня. — У Біловезькій Пущі (Білорусь) відбулася зустріч лідерів України, Білорусі, Російської Федерації, на якій було узгоджено рішення

про припинення існування СРСР Україна, як один з ініціаторів створення на терені колишнього Союзу РСР Співдружності Незалежних Держав, підписала у Мінську відповідну угоду

1992, 15 січня. — Верховна Рада України затвердила Державний гімн Ним став гімн «Ще не вмерла Україна», створений у 1864 р композитором М. Вербицьким

1992, 28 січня. — Верховна Рада України затвердила новий прапор України у вигляді двоколірного полотнища, верхня частина якого синя, нижня — жовта.

1992, 29 січня. — Міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство «Просвіта їм Т Г Шевченка» (голова — П. Мовчан).

1992, 19 лютого. — Верховна Рада України затвердила малий герб держави у вигляді тризуба, який уперше використовувався на монетах ще за часів князювання Володимира Святославича. Від часів УНР цей герб був символом національного відродження України.

1992, 4 березня. — Верховна Рада України прийняла закон «Про приватизацію майна державних підприємств».

1992, 10 березня. — Україну прийнято до Північноатлантичної Ради співробітництва.

1992, 14 липня. — Україна подала заяву про вступ до Ради Європи.

1991, 21—24 серпня. — У Києві відбувся Всесвітній форум українців.

1992, 29 березня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський з'їзд промислових підприємців.

1993, 19 червня. — У Донецьку відбувся з'їзд Компартії України, на якому оголошено про відновлення діяльності партії.

1993, 2 липня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський збір Конгресу українських націоналістів Головою проводу КУН обрано Я. Стецько, яка і раніше очолювала цю організацію. З істотними поправками і доповненнями було ухвалено програму і статут КУН.

1994, 18 травня. — Головою Верховної Ради України обрано О. Мороза.

1994, 10 липня. — У другому турі виборів Президентом України обрано Л. Кучму.

1994, 20 вересня. — Верховна Рада України затвердила новий склад комісії з опрацювання проекту нової Конституції України в кількості 40 осіб. Комісію на правах співголів очолили Президент України Л. Кучма та Голова Верховної Ради України О. Мороз.

1995, 31 жовтня. — Рішенням Верховної Ради Україна приєдналася до Ради Європи Враховуючи Рекомендацію Парламентської Асамблеї та запрошення Комітету міністрів Ради Європи, Україна стала повноправним членом Ради Європи.

1996, 28 червня. — Верховна Рада України прийняла Конституцію України, яка юридично оформила нові політичні, економічні та духовні реалії в українському суспільстві, що склалися внаслідок створення суверенної Української держави

1996, 1 вересня. — В Україні запроваджена нова національна валюта — гривня.

1997, 19 листопада. — Стартував американський космічний корабель «Колумбія», у складі міжнародного екіпажу якого був перший космонавт незалежної України Л. Каденюк. Після 16 діб польоту і успішного виконання програми екіпаж благополучно повернувся на Землю

1998, 29 березня. — Відбулися чергові вибори до Верховної Ради України.

Вперше 50 відсотків складу парламенту обрано за списками від 30 політичних партій та блоків на основі пропорційного представництва.

1998, квітень. — У Києві відбулося офіційне відкриття Монетного двору Національного банку України (першу продукцію він дав у листопаді 1997 р. ). В урочистій церемонії його відкриття взяли участь вищі посадові особи держави, іноземні гості. Востаннє монети виготовлялися у нас за часів Київської Русі.

1998, 9—10 травня. — У Києві відбулися збори Європейського банку реконструкції та розвитку. В ці дні підписано угоди про продовження Україні кредитної лінії Євробанку на 80 млн ЕКЮ та виділення їй 30 млн доларів для створення в країні енергозберігальної компанії.

1998, 7 липня. — Після 69 пленарних засідань Верховної Ради України, обговорення десятків кандидатур обрано Голову Верховної Ради — О. Ткаченка.

1998, 27 серпня. — Президент України Л. Кучма підписав Указ «Про встановлення відзнаки Президента України «Герой України» Нею відзначатимуться громадяни України за здійснення визначного особистого геройського вчинку, трудового подвигу.

1998, 20 вересня. — Україна відзначила 1100-річчя від дня заснування Галича, колишньої столиці могутньої держави — Галицько-Волинського князівства. Свято проводилося під егідою ЮНЕСКО.

1998, листопад. — Указом Президента України в державі встановлено День пам'яті жертв голодомору, який відзначатиметься щорічно у четверту суботу листопада. Від голоду 1921 р. та 1946—1947 рр., голодомору 1932— 1933 рр. в Україні загинуло близько 15 млн осіб.

1999, 21 січня. — Президент України, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) Української держави, своїм указом встановив День Соборності України, який відзначатиметься щорічно 22 січня — у день проголошення в 1919 р. Акта злуки.

1999, 25 березня. — В автомобільній катастрофі загинув відомий політичний діяч, народний депутат, голова Народного руху України В. Чорновіл.

1999, 14 листопада. — відбувся другий тур виборів Президента України Більшістю голосів громадян України (56,23 відсотка) на цю посаду переобрано Л. Кучму. З 28 212 484 виборців, які взяли участь у голосуванні, за нього віддали голоси 15 870 722 особи.

1999, 29 листопада. — Президент України з метою запровадження атрибутів української держави своїм указом встановив, що офіційними символами Глави держави є Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова Печатка Президента України, Булава Президента України.

2000, січень. — У Верховній Раді України утворилася більшість Головою Верховної Ради обрано І. Плюща.

2000, 22 лютого. — В Україні відмінено смертну кару. В цей день Верховна Рада України більшістю голосів скасувала положення про смертну кару в Кримінальному, Кримінально-процесуальному та Виправно-трудовому кодексах, а також ратифікувала Протокол № 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1983 р., що стосується скасування смертної кари.

2000,16 квітня. — Проведено Всеукраїнський референдум з метою з'ясування позицій громадян України щодо ряду актуальних питань, від своєчасного вирішення яких залежить майбутнє країни, а також внесення у зв'язку з цим відповідних змін до Конституції України Громадяни України висловились за розширення прав Президента України, обмеження депутатської недоторканності, зменшення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300, формування двопалатного парламенту в Україні.

2000, 14 червня. — Кабінет Міністрів України схвалив і подав на затвердження Верховною Радою України законопроект про Державний гімн та Великий Державний Герб України. Текстом Державного гімну є перший куплет і приспів історичного тексту П. Чубинського Духовним гімном України затверджено твір О. Кониського та М. Лисенка «Боже великий, єдиний» (Молитва за Україну) Великим Державним Гербом України визначено зображення на синьому щиті золотистого знака княжої держави Володимира Великого (Малий Герб України) і з боків щита — щитотримачі праворуч козак з мушкетом (Герб Війська Запорізького), ліворуч коронований лев (Герб Галицько-Волинської держави), над щитом князівський вінець, під щитом — переплетене з кетягом червоної калини золоте колосся пшениці та синьо-жовта стрічка.

2000, 16 липня. — Україна урочисто відзначила 10-річчя прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України У зверненні Верховної Ради України до українського народу в зв'язку з цією пам'ятною подією відзначалося, що «ідеї і принципи Декларації стали ідеологічною і політико — правовою предтечею. Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року» (Голос України — 2000 — 15 лип ).

2000, 24 липня. — Ця дата проголошена Днем національного прапора України 10 років тому над будинком Київської Ради піднято національний синьо-жовтий прапор. Ця подія, яка сталася через тиждень після ухвалення Верховною Радою України Декларації про державний суверенітет України, символізувала вступ країни на новий шлях розвитку.

2000, 6 вересня. — У Нью-Йорку відкрився саміт тисячоліття, покликаний вивести світову спільноту на новий рівень міжнародного співробітництва. На урочистому засіданні Організації Об'єднаних. Націй були присутні лідери понад 160 країн світу Президент України, який взяв участь в обговоренні доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, виступив з ініціативою розробки міжнародної стратегії запобігання конфліктам. Він підтримав ідею проведення масштабної міжнародної конференції з метою вироблення шляхів усунення небезпеки ядерної катастрофи.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.