Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Людина, індивід, особа. Цінності людського буття

ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ

План

1. Проблема людини у філософії

2. Людська діяльність і мова.

3. Людина, індивід, особа. Цінності людського буття.

Література:

1. Щерба С.П. Філософія. – К., 2003. – с. 212-222.

2. Філософія. Навчально-методичний посібник. – Х., Одіссея, 2004. – с. 184-212;

3. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій. – К., Каравела, Львів «Новий світ-2000», 2001. – с. 277-301.

4. Причепій Є.М., А.М.Черній, Л.А.Чекаль. Філософія. – К., Академія, 2007. – с. 342-367.

1. Проблема людини у філософії

Філософія осмислює питання про природу буття людини, її сутність.

Людина – частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним особливостям. У той же час вона – істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством не існує як людина. На цьому базується проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

Аспекти людського буття:

· неспеціалізованість

· вільність

· універсальність

· розумність

· вміння оцінювати дійсність

Для того, щоб стати людиною, недостатньо мати людський організм. Лише свідоме, активне прилучення до культури робить нас людьми.

Елементи буття людини:

· включення в соціально-культурні процеси;

· опанування людськими способам діяльності;

· вміння самостійно осмислювати та оцінювати ситуації життя;

· виведення людського мислення на рівень творіння духовного універсаму.

2. Людська діяльність і мова.

Діяльність є основою людського способу буття, дає можливість визначити сутність людини, специфіку людського існування.

Особливості людської діяльності

· Людська діяльність має перетворювальний, а не пристосувальний характер; людина, створюючи культуру, змінює природу;

· Людська діяльність спрямована до певної мети, а тому вона надає своїм результатам певних функцій та певного призначення;

· Людська діяльність предметна, тобто вона вилучає з природно-космічної якості, сили, характеристики речей та процесів, залучати їх до змісту діяльності та людського пізнання

· Людська діяльність антропомірна

· Людська діяльність соціально організована

· Людська діяльність свідома, тобто духовно зумовлена

Таким чином, людська діяльність має свідомий, осмислений, цілеспрямований характер. Форми її різноманітні, вони залежать не лише від властивостей самої людини, але й від властивостей тих предметів, з якими вона має справу. Форми і засоби діяльності закріплюються в колективному досвіді. За своєю сутністю діяльність соціальна. Люди виконують її або спільно, або так, що діяльність окремої людини є певною частиною, ланкою діяльності суспільства.

Аналізуючи діяльність, ми виділяємо такі моменти:

a) потреби;

b) інтереси;

c) мотиви;

d) цілі;

e) засоби;

f) процес діяльності;

g) результати.

Залежно від предмету та створених нею цінностей діяльність поділяється на матеріальну та духовну.

Види практичної діяльності поділяються за своїми об’єктами, сферами здійснення, місцем і роллю в житті суспільства.

Можна виділити такі види:

· Матеріальне виробництво – вплив на природу з метою одержання необхідних матеріальних цінностей;

· Соціально-перетворююча діяльність – впалив людини на суспільство, його системи, структуру, вдосконалення або зміни;

· Науковий експеримент – підпорядкований духовним, пізнавальним цілям;

· Естетична діяльність – творчість за законами краси, продуктами є твори мистецтва.

· Управлінська;

· Адміністративна;

· Навчально-виховна;

· Релігійна (культова);

· Побутова практика.

Особливим видом людської діяльності є мова.

Мова – це спеціалізована, інформаційно-знакова діяльність із вираження думки, мислення, свідомості.

Функції мови:

· Мова позначає, називає предмет, явище та дію, виділені людиною із тотальності сущого;

· Мова є засобом мислення, виразу предметного змісту знання;

· Об’єктивує ідеальну за своїм способом існування свідомість;

· Мова є засобом спілкування людей, обміну досвідом, переживаннями, почуттями;

· Зберігає та передає інформацію для прийдешніх поколінь, тим самим сприяючи соціально-історичному розвитку

· Мова є засобом управління як поведінкою людини, так і колективними діями.

Існує три мовні форми:

o вербальна;

o зображення

o музична

Мова концентрує в собі ті смисли й значення, які віднаходить і стверджує в світі людина. Тому мова щодо свідомості є її безпосереднім оточенням, яке впливає на неї змістом, внутрішньою спрямованістю. У цьому аспекті важливе значення має національна мова, оскільки, за словами Гумбольдта, різні мови не просто дають різні позначення одного й того ж предмета, а й його різне бачення.

Мова подолала вузькі часово-просторові рамки, в якій перебувають люди

Людина, індивід, особа. Цінності людського буття.

Людина – вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії (сукупності) живих організмів (homo sapiens).

– особлива розумна істота, що принципово відрізняється від інших;

– ступінь відповідності певної конкретної істоти нашим уявленням про сутність людини.

Індивід – одиничний представник роду;

– є носієм важливих рис, притаманних роду в цілому.

Особа – суб’єкт і об’єкт соціальних стосунків;

– неповторний внутрішній світ людини з її характером, знаннями, цінностями;

– людська свідомість, вісь, центр, зосередження усіх вольових та ін..

Особистість – людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, сої вади та переваги.

Індивідуальність – особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне це реалізувати.

Для людської індивідуальності велике значення мають ціннісні орієнтири.

Цінність – це значущість чогось для людини.

Хоча цінності мають індивідуалізований характер, до найголовніших цінностей відносять:

· людське життя;

· життєве призначення;

· свобода.

Творчість і свобода надають сенсу видам людської діяльності і є передумовами самореалізації особистості. Прагнення здійснити сенс життя є основним мотивом людської поведінки, який не виводиться з інших потреб, а навпаки – визначає їх. Він притаманний усім людям і є рушійною силою розвитку особистості.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте зміст натуралістичної та ідеалістичної тенденцій у дослідженні поняття «людина».

2. Основні філософські концепції про людину та її буття.

3. Назвіть основні аспекти людського буття

4. Що таке діяльність У чому специфіка людської діяльності

5. Назвіть основні елементи та види людської діяльності

6. Охарактеризуйте мову як особливий вид людської діяльності

7. Співставте поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість», «особистість».

8. У чому, на вашу думку, полягає сенс життя людини Чи можне його реалізувати

9. Напишіть міні-твір, у якому розкриватиметься Ваше уявлення про щастя людини.

Поиск по сайту: