67. У разі визначення собівартості продукції за виробничими витратами операційний прибуток обчислюється як різниця між доходом від продажу і:
а) собівартістю виготовленої продукції;
б) собівартістю виготовленої продукції та адміністративними витратами;
в) собівартістю виготовленої продукції та витратами на збут;
г) собівартістю реалізованої продукції та витратами на збут;
Д) собівартістю реалізованої продукції, адміністративними витратами і витратами на збут.
68. В однопродуктовому виробництві з коротким виробничим циклом собівартість одиниці продукції визначається:
а) діленням усіх витрат за певний період на обсяг виробництва продукції за цей же період;
б) безпосереднім обчисленням прямих витрат і розподілом за певною базою непрямих витрат;
в) розподілом усіх витрат пропорційно кількості машино-годин;
г) розподілом усіх витрат пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників;
Д) розподілом усіх витрат пропорційно цінам продажу продуктів.
4. Розподіл загальновиробничих витрат пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників за умов різного рівня механізації робіт призводить до:
а) заниження собівартості трудомістких виробів;
б) завищення собівартості трудомістких виробів;
в) точного розподілу зазначених витрат;
г) завищення собівартості машиномістких виробів;
Д) заниження собівартості машиномістких виробів.
69. У сумісному (комплексному) виробництві внаслідок виконання одного технологічного процесу одержують два кінцевих продукти: один — рідина, другий — газ. Спільні витрати на виготовлення цих продуктів можна розподілити між ними пропорційно:
а) обсягу продукції в натуральному вимірі;
б) обсягу продукції в цінах продажу;
в) обсягу продукції в нормо-годинах;
г) зарплаті основних робітників;
Д) матеріальним витратам.
70. Найобґрунтованішим методом обчислення витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування на одиницю продукції у багатопродуктовому виробництві є їх розподіл пропорційно:
а) основній зарплаті виробничих робітників;
б) прямим витратам;
в) кошторисним ставкам витрат на одну машино-годину;
г) трудомісткості продукції;
Д) прямим матеріальним витратам.
71. У разі визначення собівартості одиниці продукції в однопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати обчислюються:
б) за кошторисними ставками на одну машино-годину;
в) пропорційно прямим матеріальним витратам;
г) шляхом ділення їх кошторису на кількість виробів;
Д) пропорційно трудомісткості продукції.
72. У період освоєння виробництва нових складних виробів їх собівартість:
а) знижується рівномірно (лінійно) в міру зростання кількості виробів від початку їх освоєння;
б) знижується на ту саму відносну величину за подвоєння кількості виробів від початку їх освоєння;
в) рівномірно підвищується;
г) залишається незмінною;
Д) не має певної закономірності динаміки.
73. Попроцесний метод визначення фактичної собівартості продукції застосовується у виробництві:
а) індивідуальному;
б) одностадійному;
в) багатостадійному;
г) потоковому;
Д) непотоковому.
74. Метод визначення фактичної собівартості продукції за замовленням застосовується у виробництві:
а) масовому;
б) серійному;
в) індивідуальному;
г) потоковому;
д) сукупному (комплексному).
75. Оперативний облік:
а) спрямований на конкретні господарські операції;
б) дає змогу фіксувати небажані розбіжності до початку операції;
в) відображає характеристики операції, які не фіксуються за інших видів обліку;
г) спрямований на реєстрацію масових, якісно однорідних господарських явищ;
д) правильними є відповіді а), в).
76.До основних завдань контролю витрат належать:
а) відстежування динаміки факторів витрат;
б) здійснення регулювальних заходів;
в) аналіз відхилень у виконанні планових завдань;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
77.Специфічними рисами бухгалтерського обліку є:
а) вибірковість;
б) безперервність;
в) системність;
г) епізодичність;
д) правильними є відповіді б), в).
78.Бухгалтерські рахунки можуть бути:
а) первинними;
б) синтетичними;
в) оперативними;
г) статистичними;
д) правильними є відповіді а), б).
5. У системі обліку витрат інформаційне ядро складають дані:
а) оперативного обліку;
б) статистичного обліку;
в) бухгалтерського обліку;
г) оперативно-статистичного обліку;
д) не можна однозначно визначити.
79.Чинний в Україні План рахунків дає змогу в його межах вести:
а) лише фінансовий облік;
б) лише управлінський облік;
в) окрім фінансового й управлінський облік;
г) оперативний облік;
д) усі відповіді є неправильними.
80. Статистичний облік використовує для своїх потреб:
а) дані бухгалтерського обліку;
б) дані оперативного обліку;
в) результати самостійних спостережень;
г) усі попередні відповіді є правильними;
д) правильними є відповіді а), в).
81. За частотою контрольних операцій контроль може бути:
а) разовим;
б) підсумковим;
в) поточним;
г) попереднім;
д) правильними є відповіді а), в).
82. Управління за відхиленнями базується на:
а) вивченні причин абсолютно всіх відхилень;
б) вибірковому вивченні відхилень на основі виключно експертних оцінок;
в) вибірковому вивченні відхилень на основі виключно статистичних оцінок;
г) нехтуванні відхиленнями;
д) жодна з відповідей не може бути визнана правильною.
83. Більшу об’єктивність і чутливість здатний надати:
а) експертний підхід;
б) статистичний метод;
в) метод суцільного контролю;
г) «правило великого пальця»;
д) не можна дати однозначну відповідь.
84.Маржинальнийприбуток — це:
а) виручка (дохід) від продажу продукції;
б) різниця між виручкою і змінними витратами;
в) різниця між виручкою і постійними витратами;
г) різниця між виручкою і загальними (сукупними) витратами;
д) сума заробітної плати та операційного прибутку.
85. Коефіцієнт маржинального прибутку обчислюється як відношення останнього до:
а) операційного прибутку;
б) загальних (сукупних) витрат;
в) змінних витрат;
г) виручки від продажу продукції (доходу);
д) постійних витрат.
86. У точці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює:
а) виручці від продажу продукції (доходу);
б) операційному прибутку;
в) постійним витратам;
г) нулю;
д) змінним витратам.
87. За зміни обсягу виробництва і продажу операційний прибуток змінюється:
а) на величину маржинального прибутку;
б) пропорційно зміні обсягу продажу;
в) на величину змінних витрат;
г) на величину відносного зменшення постійних витрат;
д) на величину зміни загальних витрат.
88. У поточному періоді підприємство виробляє і продає продукції на 400 000 грн за змінних витрат у сумі 240 000 грн. У наступному періоді передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 100 000 грн. Завдяки цьому приріст прибутку в гривнях становитиме:
а) 100 000;
б) 50 000;
в) 20 000;
г) 30 000;
д) 40 000.
89. Операційний ліверидж (операційна залежність) визначається відношенням:
а) постійних витрат до обсягу продажу (доходу);
б) змінних витрат до постійних;
в) маржинального прибутку до операційного прибутку;
г) маржинального прибутку до обсягу продажу;
д) операційного прибутку до маржинального прибутку.
90.У разі збільшення частки постійних витрат у загальній їх сумі операційний ліверидж:
а) не змінюється;
б) зростає;
в) зменшується;
г) зростає у разі збільшення частки готівкових постійних витрат;
д) зменшується у разі збільшення частки готівкових постійних витрат.
91. Підприємство виробляє і продає продукції на 200 000 грн, його загальні витрати становлять 150 000 грн, у тому числі постійні — 50 000 грн. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності становить:
а) 1,0;
б) 0,25;
в) 0,75;
г) 0,5;
д) 0,3.
92. Для стимулювання продажу продукції підприємство переводить оплату агентів зі збуту з почасової (окладної) системи на комісійну (у відсотках до обсягу продажу). Внаслідок цього точка беззбитковості:
а) зросте;
б) не зміниться;
в) знизиться;
г) не можна точно сказати;
д) може змінитися залежно від низки інших факторів.
93. У поточному році підприємство одержало 600 000 грн операційного прибутку. В наступному році передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 25 %. За операційного лівериджу 2,0 прибуток в плановому році становитиме (грн):