Тема: Туристично-рекреаційний потенціал Франції

Франція – одна з найстаріших держав Європи із ще більш давньою історією освоєння її нинішньої території.

Перевага Франції, як країни з розвиненою туристичною інфраструктурою, полягає в тому, що вона омивається водами одночасно Середземного та Північного морів і Біскайської затоки. Загальна протяжність європейської берегової лінії становить 3427 км. Найважливіший курортний район країни – Лазуровий берег, який налічує 25 курортів. Він є складовою Лігурійської Рив'єри і займає територію від кордону з Італією до затоки Фрежюс. Приморським Альпам завдячують своїми унікальними кліматичними умовами всесвітньо відомі курорти: Ментона, Больє-сюр-Мер, Вільфранш, Ніцца, Канни, Антіб, Сен-Рафаель. Своєрідне продовження Рив'єри – нові курорти Прованса, Ланґедока та Русильона: Ла-Ґранд-Мот, Льокат-Баркарес, Вальрас-Плаж, Аґд, Сент-Сіпрієн, Сен-Тропез, Ж'єн, Касіс, Єрські острови, Пор-Ґрімо. Комфортні кліматичні умови о. Корсіка (Алерія, Піно, Бастія, Порто), перетворили його на місце відпочинку представників світової політичної і культурної еліти, однак формування на острові курортного господарства стримується політичними чинниками.

250-кілометрове узбережжя Біскайської затоки між Жирондою та іспанським кордоном отримало назву Срібного берега. Це другий за значенням приморський курортний район Франції. Тут знаходяться такі курорти, як Сен-Жан-де-Люз, Біаріцц, Капбретон (особливо популярний серед серфінгістів), Аркашон, Сулак-сюр-Мер, Сен-Поль-сюр-Мер, Шатольйон, Монтаніве-сюр-Мер, Лакано-Осеан, Мімізан-Плаж, Конті-Плаж, Осегор, Сібур та ін. Найсприятливіші кліматичні умови в цьому районі формуються в серпні-вересні. На іншому березі Жиронди знаходиться Сентонж (Узбережжя краси), центром якого є Руаян. Далі на північ до гирла Луари важливими курортами є Ле-Сабль-д'Олон, о. Олерон, о. Ре.

Франція багата на бальнеологічні ресурси (понад 700 джерел). Світової слави задобув бальнеологічний курорт Віші, який знаходиться в Центральному масиві. Тут використовується 12 субтермальних і термальних джерел радонової вуглекислої гідрокарбонатної натрієвої води для пиття, ванн, інгаляцій, зрошень. На південний захід від Віші розміщений ще один популярний бальнеокурорт – Ла-Бурбуль, мінеральні води якого мають найбільший вміст миш'яку серед європейських джерел.

Для більшості іноземців Францію уособлює в собі Париж. Місто виникло на о. Сіте посеред Сени, набережна якої є справжнім архітектурним музеєм під відкритим небом. Саме тут можна побачити Нотр-Дам де Парі (Собор Паризької Богоматері), Лувр, сад Тюільрі, Великий і Малий палаци, Королівський палац, архітектурні ансамблі площ Злагоди та Вандомської. Не менш відомими символами міста є Тріумфальна арка, Будинок інвалідів, Ґранд-опера, Латинський квартал із Сорбоною, площа Вогезів, квартали Марета Монпарнас, церква Мадлен, церква Сен-Жермен-де-Пре, Пантеон, палац Шайо та район Трокадеро, Марсове поле, площа Бастилії, кладовище Пер-Лашез... Чудовими місцями для того, щоб побачити Париж з висоти пташиного лету є всесвітньо відома Ейфелева вежа та базиліка Сакре-Кьор на вершині Монмартру. Монмартрська площа Тертр і нині є місцем зібрання не лише французьких художників та музикантів. Біля підніжжя пагорба знаходиться один із найвідоміших кварталів розваг – Піґаль з відомим вітряком кабаре «Мулен Руж».

Париж не можна уявити без будинків моди, театрів, тінистих скверів, алей та парків. Найбільш привабливими для прогулянок є Великі бульвари, Булонський ліс, Венсеннський ліс, Єлисейські поля, Люксембурзький сад, Ботанічний сад тощо.

Францією в мініатюрі можна назвати Іль-де-Франс. В околицях Парижа знаходяться цікаві природні та історико-культурні об'єкти. Серед них: палацово-парковий ансамбль королівської резиденції Версаль (закладений у 1624 році як мисливська резиденція Людовіка XIII; включає 700 приміщень), королівські резиденції Фонтенбло та Сен-Жермен-ан-Ле, собор Сен-Дені (багатовікова усипальниця французьких монархів), палац Рамбує (сучасна літня резиденція Президента), палаци Шантійі, П'єрфон та Во-лє-Віконт, собор (вважається найкращим і найчистішим зразком французької готики та має 176 кольорових вітражів) і Старе місто в Шартрі, будинок Клода Моне в Жіверні, церква-усипальниця Жана Кокто Сен-Блез, Медонська тераса та Медонський ліс, Комп'єньський ліс тощо. За 32 км від Парижа знаходиться надзвичайно популярний Євро-Діснейленд (площа – 1943 га, п'ять основних «країн», кінцева дата завершення будівництва – 2017 р.).

Найбільший і найвідоміший серед палаців в долині Луари – ренесансний Шамбор – ніколи не мав постійних жителів. Для того, щоб палац міг віддзеркалювати у воді власну велич, до нього спеціально підвели рукав Луари. Вражають архітектурою і внутрішнім убранством палаци та фортеці в Ж'єні, Сюллі-сюр-Луарі, Блуа, Амбуазі (в капелі Сент-Юбер похований Леонардо да Вінчі), Саше (тут жив О. де Бальзак), Шиноні (саме тут Жанна д'Арк вперше з'явилась перед Карлом VII, а пізніше жив кардинал Ришельє) тощо. Багату історико-культурну спадщину мають Орлеан (собор, площа Мартруа; щороку 7-8 травня відзначається переможний в'їзд Жанни д'Арк у місто), Анже (історичний центр, палац Фулькю, собор Сен-Моріс), Божансі (абатство, в'язниця та ратуша епохи Відродження), Шомон («місто з арабських казок»), Тур (собор, площа Плюмеро, гробниця св. Мартіна), абатство Фонтевро (тут похований Ричард Левове Серце).

Схід Франції – Шампань-Арденни, Лотарингія, Ельзас, Бурґундія, Франш-Конте, долина Рони (частина регіону Рона-Альпи) – приваблює переважно сільськими пейзажами, культурою вина, традиційними ремеслами та етнографічною особливістю Ельзасу і Лотарингії, величними зразками архітектури. Столиця колись багатостраждального Ельзасу нині є однією із столиць Об'єднаної Європи, ніби підкреслюючи вдалий симбіоз раніше непримиренних французьких та німецьких впливів. Страсбур – є водночас сучасним і патріархальним містом.

Лотарингія – один з найважливіших промислових районів Франції. Люневіль пишається заміською резиденцією герцога та англійськими садами. Відвідини Вердену стануть нагадуванням про Першу світову війну, оскільки поблизу міста заходилося одне з найбільших полів її битв. У Ґрані були знайдені найбільші у Франції мозаїки галло-римського періоду та римський амфітеатр.

Батьківщина червоних ігристих вин – Шампань – багата на природні та історико-культурні туристичні ресурси. Серцем виноробного району є містечка Еперне та Отвійо (батьківщина Дома Періньйона). Виноградники, відроги Арденн та численні канали налаштовують на спокійне споглядання шедеврів архітектури. Саме таким є кафедральний собор в Реймсі, де відбувалися коронації французьких монархів. Важливими туристичними об'єктами міста також е палац То та базиліка Сен-Ремі.

«Землею вина, їжі та герцогів» називають Бургундію. Надзвичайно цікаву і різноманітну історико-культурну спадщину мають її міста: Діжон (Палац Уряду, забудова історичних кварталів та площі Арсі), Сане (палац архієпископа, собор Сент-Етьєнн, поблизу міста палац Сен-Фаржо), Осер (Годинникова вежа посеред історичної забудови, собор Сент-Етьєнн, церква Сен-Жермен).

В долині Рони велика кількість населених пунктів зберігає історичний шарм. Найкращими зразками архітектури в регіоні є собор Сент-Мадлен у Везлє (за легендою саме тут поховані останки св. Марії Магдалени), церква Бру поблизу Бурк-ан-Бреса, історична забудова Перужа. Найкращими винами долини Рони вважаються сорти «божолє», «ермітаж», «шатонеф дю пап», «кот роті».

Центральний масив є і природним, і історико-культурним вододілом Франції, історичні регіони Лімузен та Овернь внаслідок багатьох причин залишалися осторонь кривавих європейських битв, а тому можуть пишатися добре збереженою забудовою історичних поселень і замків: Обюсон, Кусак-Бонвіль, Конк, Оріяк тощо.

Південний Захід – Аквітанія, Країна Басків, Міді-Піренеї, Лангедок-Русильон – це засніжені вершини Піренеїв, білосніжні пляжі Срібного берега, Ланди, вишукані вина районів Бордо та Русильона, спокій і краса сільських пейзажів та вишуканість історичної забудови міст. Свідченням того, що люди заселили ці місця в сиву давнину є доісторичні знахідкив долині річки Везер: малюнки в печерах Ласко (їх вік близько 30 тис. років), археологічні знахідки в Ле-Мустьє та знайдені в Лез-Езі скелети кроманьйонців.

Для того щоб відчути атмосферу Тулузи необхідно побачити Капітолій (ратуша, театр і опера водночас), собор Нотр-Дам де Тор, базиліку Сен-Сернен.

На південному заході Франції багато значних центрів паломництва, серед яких особливо виділяються Лурд (при 20 тис. жителів місто щороку приймає до 6 млн. прочан та туристів) та Рокамадур (мощі св. Амадура). у Франції розпочинається відомий шлях паломників до Сантьяґо-де-Компостела (Іспанія).

Французькі Альпи – найвисокогірніша частина Західної Європи з численними озерами і водоспадами, глибокими каньйонами і вічними льодовиками, гірськолижними та бальнеологічними курортами і середньовічними замками. Більшість альпійських курортів набули загальносвітових стандартів у забудові готельними комплексами, однак деякі з них – Шамоні, Межев, Валь-д'Ізер, Бріансон, Тонон-ле-Бен – ще зберігають старомодний дух центральних частин міста. Цінну історико-культурну спадщину мають Ґренобль (батьківщина Стендаля), Шамбері (замок герцога Савойського, собор св. Франсуа Сальського, фонтан Слонів), Ансі (собор св. Франсуа Сальського, фортеця, палац Іль, в'язниця), Івуар. Олімпійські ігри суттєво вплинули на архітектуру та інфраструктуру Ґренобля і Альбервіля, а Авор'яз – це зразок сучасного, спеціально створеного туристичного центру в курортному районі Ле-Шаблє.

Південь Франції – це курорти Середземномор'я, лавандові поля Провансу, «дикість» Корсіки.

У прибережних містах півдня багато архітектурно-історичних цікавинок. Так, Марсель приваблює Старим портом, церквою Нотр-Дам-де-ла-Ґранд, палацом Іф, кварталами історичної забудови та нічним життям, центр якого знаходиться довкола Опери; Тулон – фортецями околиць; Ґард-Френе – картезіанським монастирем та руїнами сарацинської фортеці; о. Сент-Марґеріт – фортецею, в якій, за романом Дюма, був ув'язнений Залізна Маска; Канни – старовинним кварталом Сюке та набережною Круазетт; Валлоріс – керамічними витворами Пікассо; Сен-Поль-де-Ванс – садом скульптур; Антіб – палацом Ґрімальді та фортецею; Ніцца – Англійським проспектом, історичними кварталами; Вільфранш – фортецею і каплицею Сен-П'єр (розмальована Кокто); Ментона – «Лимонним фестивалем», який проходить в останній вівторок перед Великим постом. Типове середземноморське містечко має вузькі, звивисті вулички з будинками в пастельних тонах, арками та балконами, що нависають над головою перехожих.

Корсіка – найбільш гористий та найменш населений серед великих островів Середземного моря і, водночас, найменш французька частина Франції. Тут можна займатися практично всіма видами гірського або водного спорту. Заповідник Жиролата і Порто на східному березі Корсики займає площу біля 30 тис. га і цікавий своєю іхтіофауною, рельєфом та руїнами Генуезьких фортець. Беззаперечно, найвідомішим корсіканцем світу є Наполеон, на батьківщині якого, в м. Аяччо, багато місць пов'язаних з його життям. День народження Наполеона (15 серпня), відзначається парадами та феєрверками. Неповторну корсікансько-італійсько-французьку ауру мають інші поселення острова: Бастія, Боніфачо, Корте, Ольмето.

У кожному регіоні Франції проводиться багато цікавих свят, особливо пов'язаних з релігією, вином, кальвадосом та сиром. Серед найвідоміших щорічних подій: показ мод у Парижі, «Лимонний фестиваль» в Ментоні, карнавал у Ніцці (лютий), Каннський кінофестиваль та інші. Франція має надзвичайно розвинуту туристичну інфраструктуру.

Література Туристичне країнознавство ., Редько В.Є.

Поиск по сайту: