Практично зорієнтовані завдання

Тема 8-9: Мистецтво суперечки

План

1. Сутність еристики та її жанри.

2. Спільне та відмінне в різновидах полеміки, дискусії, диспуту, суперечки.

3. Правила ведення суперечок.

4. Помилки в тезах і аргументах.

Література

Основна:

1. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: навч. посібник / Л. І Мацько, О. М Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – С. 216–220.

2. Препотенська М. Риторика.10 ключових тем. Навчальний посібник / М. Препотенська. – Київ: Фірма «ІНКОС», 2009. – С. 196–224.

3. Хоменко І.В. Еристика: мистецтво полеміки: Навчальний посібник / І.В. Хоменко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 5–10, 53–65.

4. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика: навч. посібник / Н. Г. Чибісова, О.І. Тарасова. – К.: Центр навч. літератури, 2003. – С. 82–97.

Додаткова:

1. Дейл Карнегі. Як завойовувати друзів і впливати на них / Дейл Карнегі. – Рига, 1990. – 192с.

2. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: навч. посібник / Я. Радевич-Винницький. – К.: Знання, 2006. – С. 223–235.

3. Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора / С.И. Поварнин. – М., 2002.

4. Томан І. Мистецтво говорити / І.Томан. – К.: Політвидав України, 1989. – 293 с.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність понять «полеміка», «дискусія», «диспут», «дебати», «суперечка»?

2. З’ясуйте спільне та відмінне між полемікою і дискусією.

3. Які є види суперечок за зовнішньою ознакою, за цілями?

4. Які полемічні прийоми існують?

5. Яка послідовність ведення суперечки?

6. Які є правила суперечки?

7. Які правила заборонені при суперечці?

8. Які вимоги існують до культури суперечки?

9. Яких правил варто дотримуватись при висуненні тези?

10. Схарактеризуйте помилки в доказах.

Практично зорієнтовані завдання

1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом тексту, скажіть, яких вимог треба додержувати під час дискусії. Запишіть їх як порадник. З’ясуйте за тлумачним словником значення слова опонент.

Уміння переконувати

Під час дискусії потрібно швидко визначити головну проблему й зосередити зусилля на їх розв’язанні.

Досвід показує, що в дискусії варто керуватися правилом: «Поступись опонентові усім, чим можна поступитись, і не стверджуй нічого такого, чого не можеш довести».

Якщо ви хочете переконати слухачів у правильності того, що говорите, то не досить буде сказати «це так і ось так». Не думайте, що люди повірять вам лише тому, що ви їм про це говорите. Щоб їх переконати, треба неодмінно аргументувати свої міркування, подати докази.

Одним із видів доказу є посилання на авторитет. Адже більшість знань нам опосередковано передали люди, які були або є фахівцями у тій чи іншій галузі.

Щоб доказ був переконливим, треба назвати ім’я та прізвище авторитетної людини, на яку посилаєтесь. Замало сказати: «Багато визначних учених вважають, що…»

Щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен бути впевнений у своїх силах, уміти завойовувати повагу слухачів своїм виступом. Його мова має свідчити про те, що він досконало знає свій предмет і добре підготувався до виступу. Початок виступу має вирішальне значення для створення у слухачів приємного враження. Жести і міміка повинні бути невимушеними, а теми мовлення ні монотонними, ні надто швидкими.

Запальна дискусія закінчилася. Ваші аргументи перемогли, більшість учасників дискусії з вами погодились. Аргументи іншої сторони були відкинуті. Поставте себе на місце опонента. Подбайте про те, щоб ваш супротивник після дискусії не залишився самотнім, щоб він не відчував озлобленості й гіркоти поразки.

Запам’ятайте, що там, де один тріумфує, у другого виникає неприємне відчуття програної справи. Натомість там, де ніхто не поводиться, як переможець, ніхто не відчуває себе переможеним.

2. Уявіть ситуацію: якось в одному класі виникла дискусія на тему: «Чи кожна людина може стати гарним оратором?». Думки учнів розділилися: одні говорили, що тільки природні дані можуть зробити людину оратором. Інші стверджували, що властивості гарного оратора набуваються, розвиваються, виховуються. Якої думки дотримуєтесь ви? Підготуйте виступ дискусійного характеру, скориставшись матеріалом поданого нижче тексту. Пам’ятайте про композицію виступу під час дискусії (чужа думка, що привернула увагу; погоджується чи не погоджується промовець із цією думкою; ствердження своєї думки (тези); докази (аргументи); висновок).

Поетами народжуються, ораторами стають

Багато тисячоліть тому знаменитий оратор стародавнього Риму, видатний теоретик ораторського мистецтва Марк Тулій Цицерон виголосив фразу, яка стала крилатою і дійшла до наших днів: «Поетами народжуються, ораторами стають». Великий римлянин був упевнений, що з поетичним талантом людина народжується, а оратором можна стати, якщо докласти певних зусиль.

Цікаве і висловлювання А. Коні (юриста і громадського діяча, видатного судового оратора) про те, що потрібно розрізняти красномовність та вміння говорити публічно. Якщо красномовність – це дар, яким наділена людина від природи, то вміння виступати набувається внаслідок повсякденної практики, систематичних тренувань і вправ.

Справді, гарним оратором може стати лише той, хто хоче ним стати, хто прагне цього, хто багато працює над собою. Звичайно, природні дані допомагають людині досягти кращих результатів, але самі по собі вони не є запорукою успіху.

Звернімось до історії ораторського мистецтва.

Кому не відоме ім’я знаменитого давньогрецького оратора Демосфена? Проте, мабуть, не всі знають, що його виступи спочатку не мали успіху. Коли Демосфен виголошував першу промову, то народ сміявся з нього і, висловлюючи своє незадоволення, так кричав, що оратор не зміг закінчити її. Тільки ціною величезних зусиль, постійної і наполегливої праці Демосфен домігся визнання сучасників.

Давньогрецький історик Плутарх у книзі «Порівняльний життєпис» розповідає про те, як Демосфен зумів побороти свої слабкості, позбувся недоліків, які йому заважали. Щоб зміцнити свій слабкий голос, навчитися жестикулювати, позувати перед слухачами, володіти мімікою, він влаштував собі в підземеллі кімнату для занять і працював там щодня.

Демосфен навчився ораторському мистецтву в інших відомих ораторів, його сучасників. Він уважно слухав їхні виступи, стежив за ходом роздумів, відзначав для себе позитивні і негативні сторони. Він запам’ятовував різні варіанти висловлення однієї і тієї ж думки, вносив до них поправки, шліфував, відточував, вибирав серед них кращий і найбільш точний варіант.

Уся майстерність Демосфена-оратора була здобута постійною, наполегливою, цілеспрямованою працею.

Надзвичайно освіченим, різнобічним і невтомним оратором, за словами Плутарха, був Цицерон. Ще будучи підлітком, він з пристрастю вбирав усяку науку, не нехтуючи ніякими знаннями. Завдяки працьовитості і природним здібностям, Цицерон став відомим серед своїх ровесників, а їхні батьки навіть приходили на заняття, щоб власними очима побачити Цицерона і переконатись в його блискучих успіхах.

Закінчивши шкільні заняття, Цицерон продовжував навчатися з величезною старанністю: знайомився з філософськими вченнями різних шкіл, вивчав грецьку мову, студіював різні науки. Він відточував свою красномовність як зброю. Наполегливо працював сам, відвідував знаменитих ораторів. Коли Цицерон став виступати захисником у суді, то його промов відразу ж привернули увагу сучасників.

Як бачите, видатні оратори багато працювали над собою, приділяли велику увагу повсякденній підготовці до публічних виступів.

І хай їхня ораторська діяльність буде прикладом для тих, хто захоче навчитися виступати в аудиторії, хто захоче стати справжнім оратором.

(За Л. Введенською)

3. Підготуйте і проведіть групову дискусію (діалектичну чи еристичну) на тему: «Людину не зміниш, хоч трісни» (Марк Аврелій).

4. Підготуйте і проведіть дебати на тему «Інтелігентність – це упадкована чи сформована риса»?

Поиск по сайту: