Суть виробництва та його основні елементи

Земля, капітал, праця, здатність до підприємництва

Форми організації виробництва

Для забезпечення повноцінного життя людина постійно повинна мати предмети першої необхідності, харчування, житло, можливість задовольняти свої духовні потреби, почувати себе у безпеці. Основою життя і розвитку будь-якого суспільства є створення матеріальних благ і послуг.

Форми організації економічного життя

Натуральне господарство - життєві блага створювались для задоволення власних потреб виробника або для забезпечення діяльності замкнутого у собі господарства.

Для натурального типу виробництва властиві такі основні риси:

1. недорозвинутість поділу і кооперації праці.

2. переважає ручна праця

3. визначальна роль природних ресурсів

4. нерозвиненість економічних відносин

5. примітивні засоби праці і технологія виробництва;

6. замкненість економічної діяльності;

7. прямі економічні зв’язки

Товарне виробництво - це такий тип організації господарського життя, коли продукт виробляється з метою обміну на інші продукти або для продажу. Основними причинами переходу від натурального виробництва до товарного стали:

а)поглиблення суспільного поділу праці

б)економічна відокремленість виробників на ґрунті приватної власності

Три великі суспільні поділи праці:

1. відокремленість скотарських племен від землеробських (10-12 тис. років тому)

2. відокремлення ремесла від сільського господарства (6-8 тис. років тому)

3. виділення класу купців, що спеціалізувалися на обміні товарів (відбувся 3-4 тис. років тому в районах розвитку давніх цивілізацій)

Основні риси товарного виробництва:

1. суспільний поділ праці;

2. економічна відокремленість виробників на основі приватної власності

3. ринковий зв’язок між виробниками і споживачами через обмін продуктами;

4. виробництво здійснюється для обміну з метою отримання вигоди

5. між виробниками виникає конкуренція.

Суть виробництва та його основні елементи

.Виробництво- це сфера економіки, у якій створюються життєві блага, призначені для задоволення людських потреб. У процесі виробництва людина взаємодіє з природою і будує стосунки з іншими людьми

Елементи виробництва:

Праця –це свідома діяльність людей , яка передбачає застосування їх творчих здібностей, умінь і навичок, інтелектуальних і фізичних зусиль. Праця може бути кваліфікованою або некваліфікованою.

Предмети праці - це те, на що спрямована праця людей (сировина, матеріали).

Засоби праці - це те, з допомогою чого відбувається виробництво (знаряддя праці - інструменти і машини, механізми і устаткування, земля, виробничі споруди, транспортні шляхи, трубопроводи).

Засоби виробництва утворюють предмети праці і засоби праці.

Ефективність виробництва характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих в результаті використання цих ресурсів.

Проблеми виробництва пов’язані з продуктивністю.

Продуктивність – це кількість товарів і послуг, вироблених на одиницю витрачених виробничих ресурсів (або за одиницю часу).

Основні способи зростання продуктивності:

· Науково-технічний прогрес

· Спеціалізація і поділ праці

· Удосконалення капітальних ресурсів

· Удосконалення людських здібностей

· Ефективність використання ресурсів

· Організація управління ресурсами

У процесі зростання продуктивності праці виникають нові технології і створюються більша кількість товарів і послуг.

Форми виробництва

Виробництво завжди має суспільний характер, люди працюють спільно, створюючи блага не для себе особисто, а для задоволення потреб інших. Це зумовлюється поділом, кооперацією і комбінуванням праці.

1.Поділ праці - це спеціалізація окремих виробників на створенні однорідної продукції (по детальна, по вузлова, по предметна)

2. Кооперація - це такий поділ праці, коли багато спеціалізованих виробників спільно беруть участь в єдиному процесі виробництва.

3.Комбінування праці полягає у поєднанні різних видів праці в єдиному процесі виробництва.

Фактори виробництва

Земельні (природні) ресурси – це природні дари, які використовуються людьми у виробництві товарів і послуг (відновні, невідновні) - орні землі, ліси, родовища корисних копалин, водні ресурси.

Капітал (капітальні ресурси) – це обладнання, будинки, машини, механізми, порти, дамби і інші об’єкти, які необхідні для виробництва, або такі , що забезпечують можливість постачання іншими товарами і послугами. Процес виробництва і придбання капітальних благ носить назву інвестування.Економісти часто називають капітал фізичним, тому що він існує у вигляді речей.

Капітал як фактор виробництва поділяють на основний і обіговий. До основного капіталу належать будівлі, споруди, машини, які служать протягом тривалого періоду, до обігового – сировина, паливо.

Гроші не належать до фізичного капіталу оскільки гроші нічого не виробляють, а тільки представляють капітал і можуть за певних умов на нього перетворюватися (коли за них купують засоби виробництва), то їх не розглядають як економічний ресурс. Гроші – це фінансовий капітал.

Усе розмаїття капітальних ресурсів і способів їх використання залежить від технологічної бази, яка відображає рівень науково-технічних знань і кількість інших ресурсів, спрямованих на її розвиток.

Праця (людські ресурси) – це сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві товарів і послуг (здоров’я, фізична сила, освіта і професійні навички людей). Їх характеризують:

· Кількість працездатних людей і час їхньої праці.

· Якість праці визначають: освітній і професійний рівень працівників, суспільний і технічний поділ праці, ступінь особистої свободи, психо - фізіологічні умови. Усі чинники, які впливають на якість праці, підвищують її продуктивність.

Продуктивність – кількість продукції, яку виробляють за одиницю часу.

Усі економічні ресурси є обмеженими. Обмеженість ресурсів породжує багато техніко-економічних проблем: обмеженість обсягу виробництва, необхідність всебічної економії виробничих ресурсів та вибору, пошуки альтернативних варіантів використання ресурсів. Поєднання і організація виробничих ресурсів у процес виробництва забезпечує підприємництво.

Підприємництво – здатність займатися економічною діяльністю, пов’язана з ризиком відкриття своєї власної справи (виробництво товарів або надання послуг) заради отримання прибутку. За твердження соціологів, лише 5 % людей мають здібності до підприємництва і є успішними підприємцями, а інші можуть бути добрими виконавцями. Підприємець виконує такі чотири функції:

· Організовує сполучення ресурсів землі, праці, капіталу в єдиний процес виробництва товарів і послуг.

· Підприємець ухвалює рішення в процесі ведення бізнесу.

· Підприємець – новатор, який намагається запровадити у виробництво нові продукти чи нові виробничі технології.

· Підприємець – це людина, яка ризикує. У ринковій економіці прибуток не гарантується. Результатом господарської діяльності підприємця може бути і збиток.

Суть виробництва та його основні елементи

Виробництво- це сфера економіки, у якій створюються життєві блага, призначені для задоволення людських потреб. У процесі виробництва людина взаємодіє з природою і будує стосунки з іншими людьми

Елементи виробництва:

Праця –це свідома діяльність людей , яка передбачає застосування їх творчих здібностей, умінь і навичок, інтелектуальних і фізичних зусиль. Праця може бути кваліфікованою або некваліфікованою.

Предмети праці - це те, на що спрямована праця людей (сировина, матеріали).

Засоби праці - це те, з допомогою чого відбувається виробництво (знаряддя праці - інструменти і машини, механізми і устаткування, земля, виробничі споруди, транспортні шляхи, трубопроводи).

Засоби виробництва утворюють предмети праці і засоби праці.

Ефективність виробництва характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих в результаті використання цих ресурсів.

Проблеми виробництва пов’язані з продуктивністю.

Продуктивність – це кількість товарів і послуг, вироблених на одиницю витрачених виробничих ресурсів (або за одиницю часу).

Основні способи зростання продуктивності:

· Науково-технічний прогрес

· Спеціалізація і поділ праці

· Удосконалення капітальних ресурсів

· Удосконалення людських здібностей

· Ефективність використання ресурсів

· Організація управління ресурсами

Фактори виробництва

Земельні (природні) ресурси – це природні дари, які використовуються людьми у виробництві товарів і послуг (відновні, невідновні) - орні землі, ліси, родовища корисних копалин, водні ресурси.

Капітал (капітальні ресурси) – це обладнання, будинки, машини, механізми, порти, дамби і інші об’єкти, які необхідні для виробництва, або такі , що забезпечують можливість постачання іншими товарами і послугами. Процес виробництва і придбання капітальних благ носить назву інвестування.Економісти часто називають капітал фізичним, тому що він існує у вигляді речей.

Капітал як фактор виробництва поділяють на основний і обіговий. До основного капіталу належать будівлі, споруди, машини, які служать протягом тривалого періоду, до обігового – сировина, паливо.

Гроші не належать до фізичного капіталу оскільки гроші нічого не виробляють, а тільки представляють капітал і можуть за певних умов на нього перетворюватися (коли за них купують засоби виробництва), то їх не розглядають як економічний ресурс. Гроші – це фінансовий капітал.

Усе розмаїття капітальних ресурсів і способів їх використання залежить від технологічної бази, яка відображає рівень науково-технічних знань і кількість інших ресурсів, спрямованих на її розвиток.

Праця (людські ресурси) – це сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві товарів і послуг (здоров’я, фізична сила, освіта і професійні навички людей). Їх характеризують:

· Кількість працездатних людей і час їхньої праці.

· Якість праці визначають: освітній і професійний рівень працівників, суспільний і технічний поділ праці, ступінь особистої свободи, психо - фізіологічні умови. Усі чинники, які впливають на якість праці, підвищують її продуктивність.

Продуктивність – кількість продукції, яку виробляють за одиницю часу.

Усі економічні ресурси є обмеженими. Обмеженість ресурсів породжує багато техніко-економічних проблем: обмеженість обсягу виробництва, необхідність всебічної економії виробничих ресурсів та вибору, пошуки альтернативних варіантів використання ресурсів. Поєднання і організація виробничих ресурсів у процес виробництва забезпечує підприємництво.

Підприємництво – здатність займатися економічною діяльністю, пов’язана з ризиком відкриття своєї власної справи (виробництво товарів або надання послуг) заради отримання прибутку. За твердження соціологів, лише 5 % людей мають здібності до підприємництва і є успішними підприємцями, а інші можуть бути добрими виконавцями. Підприємець виконує такі чотири функції:

· Організовує сполучення ресурсів землі, праці, капіталу в єдиний процес виробництва товарів і послуг.

· Підприємець ухвалює рішення в процесі ведення бізнесу.

· Підприємець – новатор, який намагається запровадити у виробництво нові продукти чи нові виробничі технології.

· Підприємець – це людина, яка ризикує. У ринковій економіці прибуток не гарантується. Результатом господарської діяльності підприємця може бути і збиток.

Поиск по сайту: