Кризові ситуації, пов'язані з насильством чи сексуальним надуживанням, в яких опиняються діти, часто відбуваються в родинах алкоголіків. Тому бесіди з підлітками, коли вони розповідають про алкогольні проблеми в сім'ях, мають свою особливість.
Таку або подібну до цієї інформацію обов'язково мають почути діти алкоголіків:
- Дуже добре, що вирішили подзвонити і поговорити про цю ситуацію чи свої почуття.
- Ти не винна(ен), що тато чи мама п'ють.
- Багато твоїх однолітків відчувають такі самі почуття і знаходяться в такій ситуації.
- Не потрібно приховувати той факт, що хтось з батьків п'є.
- Ти маєш право на допомогу.
- Шукати допомогу можна як у своїх найближчих членів родини, так ів учителів, священнослужителів, лікарів, службах, що опікуються дітьми.
- Шукати допомогу необхідно.
- Не залишайся наодинці зі своїми думками та почуттями.
- Пам'ятай, завжди є хтось, здатний тобі допомогти.
Якщо діти потерпають від сексуального насильства з боку близьких осіб, вони мають почути таке:
- Добре, що вирішила розповісти про свої переживання.
- Ти не винна в тому, що сталось.
- Твої страхи, розчарування, погане самопочуття, апатія, кошмарні сни - нормальні прояви в подібних ситуаціях, і вони через деякий час минають.
- Твоє тіло залишається невинним, незалежно від того, що з ним сталось.
- Ти не єдина дитина, з якою таке трапилось.
- На жаль, таке інколи трапляється і з пішими.
- Така поведінка з боку дорослої особи є злочином.
- Було б добре, якби ти мала когось із дорослих в твоєму оточенні, кому могла б про все розповісти.
- Добре, якщо в твоєму оточенні є люди, яким можеш довіряти.
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 99
- Пошукай таких людей, яким довіряєш
~ Обов'язково розкажи цим близьким людям про те, що сталося.
5.2. Тендерні відмінності в консультаційному процесі
Будь = хто з телефонних консультантів може підтвердити той факт, що в його роботі досить часто простежується як статеве диференціація клієнтів за типами звертань, так і відмінності у змісті безпосередньої психологічної допомоги, орієнтованої на чоловічу або жіночу стать. Доцільно наголосити на науково доведеному висновку, що саме суспільно – культурне оточення «винне» в « маскулінізації» чи «фемінізації» особистостей телефонного консультування. Тобто, стереотипізованість соціальних очікувань щодо громадського статусу, виконання чоловіками та жінками професійних і сімейних ролей вважають головним чинником статевої диференціації типів звертань та тактики телефонного консультування.
Серед чоловіків найчастіше діагностують розлади поведінки (що вперше
виникають у підлітковому віці), а також антисоціальні, обсесивно – компульсивні та нарцисичні особистісні розлади, парафілії, розлади контролю імпульсів (особливо інтермітуючу експлозивність та патологічну азартність), тощо. Переважно жіночого характеру набувають, згідно з статистичними даними, розлади, пов’язані з їжею (анорексія та булімія), настроєм, тривожністю (зокрема, паніка, агорафобія), соматизацією тривоги, межовим, істероїдним, залежним, особистісними розладами, тощо.
Хоча майже не зустрічається симптоматика психічних та настроєм, тривожністю (зокрема паніка, агорафобія) соматизацією тривоги, межовим істероїдним, залежним, особистісними розладами, тощо.
Хоча майже не зустрічається симптоматика психічних та поведінкових розладів, які трапляються виключно серед чоловічої та жіночої статі, консультант має брати до уваги статеву співвіднесеність найбільш поширеніших з них, оскільки останні найчастіше виступають мотиваційною основою телефонних звертань як з боку потерпілих – «жертв» психічного насилля, так і збоку носіїв. Наприклад, особи жіночої статі, звертаються за консультацією з приводу депресії, удвічі частіше, ніж чоловічої.
Оскільки причини кризових ситуацій та їх сприйняття чоловіками та жінками відрізняються, вони немов би вимагаютьрізних підходів до
консультаційної допомоги. З точки зору теорії научіння депресію у жінок зумовлюють переважно 2 чинники – безпомічність як наслідок виконан-
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
ня традиційних тендерних ролей та пасивність щодо контролю власного життя. Якщо чоловіки прагнуть позбавитись від депресій в активний спосіб, через заняття, які відволікають від болючих роздумів, то жінки - поглибленням самоаналізу, самоїдством, переживанням почуття провини. Поведінковий підхід в консультуванні базується на тому, що жінки більшою мірою відчувають брак позитивного підкріплення, що збільшує їхню залежність від негативних подій. Застосовуючи постулати поведінкового підходу до аналізу соціальних ролей жіноцтва, можна дійти висновку, що жертовність прекрасної половини людства заради кар'єри чоловіка, виховання дітей, а пізніше і онуків сприймається соціумом як належне, звичне у поведінці. При цьому подвійна зайнятість жінки, рутинна хатня робота, яка (на відміну від професійної) майже не має кінця, підвищує ризик депресій. Не випадково, поведінкова терапія розладів настрою зосереджує увагу на зміні способу життя жінки, збільшенні в ньому кількості позитивних підкріплень, навчанні новим навичкам включення в бажані сфери взаємодії з соціумом.
УВАГА! Акцент у консультаційному процесі робиться на самостійності прийняття рішень, здатності жінки керувати власним життям.
Депресія - результат безпорадності, пасивності, вихованої в особі жіночої статі ще з дитячих років, привчання її до виконання ролей другого плану, витіснення з усіх сфер влади, обмеження життєвого простору. Психологія жінки лишається орієнтованою переважно на сімейні, побутові ролі, тобто на емоційно-регулюючу діяльність у замкнутому соціальному просторі, а чоловіка - на виконання професійних, соціальних ролей, тобто на предметно-інструментальну діяльність у колі людських контактів. Не випадково, що консультування чоловіків часто сфокусоване на пошуку соціальної підтримки, копіюванні їхньої звички відреагувати на стрес агресивними та імпульсивними вчинками, особливо під впливом алкоголю.
Алкогольна залежність жіноцтва коригується значно важче, ніж чоловіча. Якщо по допомогу звертаються такі жінки, то слід зважати на те, що вони, як правило, не можуть покластися на підтримку соціального оточення - чоловіка чи подруги, залишаючись сам на сам наодинці зі своїми емоційними проблемами.
Статеві відмінності в поширенні психічних розладів, спричинених вживанням психоактивних речовин, хоча і демонструють стабільність показників для чоловічої популяції (в Європі та Америці, наприклад, співвідно-
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 101
шення чоловіків і жінок дорівнює 4:1), проте засвідчують неухильне яро зростання алкогольної залежності серед жінок.
Значний контингент жінок, що звертаються по екстрену допомогу телефону довіри, - жертви психічного і фізичного насильства. Синдром залежності жінки - один із результатів та передумов таких звертань, Піц проявляється в слабкості, хибкості Я жінки, в дифузній самоідентифікації, і як наслідок - у маніпулятивному стилі спілкування з нею її сім'ї близьких, начальства на роботі. Саме дифузна тендерна ідентичність, .,щ програмована соціумом, часто зумовлює у працюючих жінок почуття провини, внутрішнього конфлікту між Я-дружиною, матір'ю та Я-професіоналом.
Жінки, орієнтовані не лише на традиційні тендерні ролі, частіше звертаються по консультаційну допомогу не як жертви, а як люди, які прагнуть дружньої підтримки. Жінки із залежним особистісним розладом найчастіше підпадають під "гарячу руку" чоловіка. Загальна картина залежності, підкорюваності, що має місце в різних життєвих контекстах, визначається такими ознаками, як неможливість прийняти пересічне рішення без надмірної кількості порад або заспокоювань з боку консультанта, психологічної готовності жінки прийняти сторонніми людьми важливі для себе рішення, а також виконувати неприємні або принизливі справи лише для того, щоб не бути покинутою значущим для неї іншим.
Усвідомлюючи вплив тендерних стереотипів на визначення причин виникнення тих чи інших психічних станів та їх усунення в процесі консультаційної роботи з клієнтом, консультантам слід звернути увагу на власні свідомі чи підсвідомі статеві упередження.
Телефонний консультант має, по-перше, бути певним щодо своїх тендерних орієнтацій і, якими б вони не були, сповідувати в роботі з клієнтами егалітарну тендерну ідеологію рівності прав, обов'язків, виконуваних соціальних ролей та особистісних домагань незалежно від статі. Навернення клієнтів до традиційного розподілу статевих ролей (наприклад, він заробляє, забезпечує добробут сім'ї, вона є її берегинею та займається домогосподарством) за рахунок егалітарних соціальних конструктів поведінки однаково непродуктивно як для психічного здоров'я жінок, так і чоловіків, оскільки звужує сфери особистісної самореалізації.
Клієнт: "...Дружина постійно дорікає мені, що на мою зарплатню вона може купити тільки дірку з бублика".
Консультант: "У неї гарне почуття гумору. А Ви не пробували підшукати більш оплачувану роботу чи знайти додатковий заробіток?".
102 Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 103
(Кращий варіант: Консультант: "Таке почуття гумору свідчить про розум Вашої дружини. Ви не пробували обговорити з нею можливі шляхи збільшення сімейного бюджету?").
У процесі надання консультаційної допомоги слід зважати на поширеність статево-рольових стереотипів, які на підсвідомому рівні можуть породжувати в консультанта приписи чи настановлення на типову "мас-кулінність" чи "фемінність" життєвої ситуації клієнта та шляхи її розв'язання.
Прикладом статевоспіввіднесеного "прив'язування" клієнта до стереотипу, що основне джерело дизгармонійних станів жінки - це сім'я, а чоловіка - сфера суспільних стосунків, може слугувати такий діалог.
Консультант: "Отже, я вже багато чого дізналася про Вас. Вам майже 23, Ви вже другий тиждень як відчуваєте апатію, втрату інтересу до звичних обов'язків, улюблених справ, і навіть власна дитина викликає у Вас роздратування своїми запитаннями. У розмові по телефону я відчуваю, як Ви ледь стримуєте сльози. Це так?".
Клієнтка: "Все правильно" (плаче).
Консультант: "Ви заміжня? Це часом не через чоловіка? Він Вас чимось образив?".
Клієнтка: "До чого тут він? Справа в мені, тільки в мені!".
(Кращий варіант: Консультант: "Чи хтось з оточуючих Вас близьких чи знайомих людей причетний до такого Вашого настрою?").
ВАЖЛИВО! Бути клієнтом жіночої чи чоловічої статі автоматично не означає відповідати найпоширенішим стереотипним уявленням про належну чи неналежну гендерну поведінку та відповідну її корекцію.
Тендерний підхід в кон-
сультативному процесі передбачає рівність статей в пошуку виходу із скрутної ситуації шляхом вибору, здійсненого самодостатньою особистістю, а не просто чоловіком чи жінкою.
Проте на практиці представниць жіночої статі орієнтують на очищення душі і серця, на обговорення проблеми зі значущою для них особою, а чоловічої - на полегшення своїх емоцій через рухову, ігрову експресію, зміну характеру діяльності.
Отже, консультаційний процес має сприяти самореалізації клієнта (клієнтки), реалістичному аналізу його (її) ролей, в тому числі втрачених, які можна відновити або набути в майбутньому більш конструктивним шляхом, розвитку відчуття конторолю за виконанням бажаних соціальних функцій.
Сучасні особливості консультування за типами звертань все ще зазнають значного впливу тендерного фактора. Нерівномірна поширеність окремих видів психічних та поведінкових розладів серед статей свідчить не про різну до них схильність, а про відмінності в соціальних передумовах їх виникнення. Це, насамперед, емоційна реакція на перевантаження і стреси, пов'язані з подвійною зайнятістю жіноцтва, на витискування чоловіків зі сфери домогосподарювання та виховання дітей, на фрустрацію багатьох базових та соціогенних людських потреб в українському соціумі.
104 Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри'
ДОДАТКИ
Додаток 1
Навчальні заклади України, де читається курс телефонного консультування
1. Кримський психолого-педагогічний факультет Полтавського державного педагогічного університету - факультативний курс "Телефонне консультування"в рамках курсу психології.
2. Дніпропетровський національний університет, факультет психології та соціології.
3. Макіївський економічно-гуманітарний інститут Донецької області.
4. Житомирське представництво Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", факультет "Соціальна робота" - курс "Консультування на "Телефоні Довіри".
5. Житомирський педагогічний університет - тема телефонного консультування в рамках курсу соціальної педагогіки.
6. Закарпатське представництво Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" - тема телефонного консультування в рамках курсу психології.
7. Запорізький державний університет, курс "Телефонне консультування"на факультеті педагогіки та психології.
8. Запорізька філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна".
9. Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти вчителів -курс "Телефонне консультування"в рамках курсу психології.
10. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.
11. Золочівський ліцей, Львівська область.
12. Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гна-тюка, психолого-педагогічний факультет - спецкурс "Екстрена психологічна допомога"в рамках курсу психології.
13. Технологічний університет Поділля.
14. Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича - тема телефонного консультування як складова курсу "Соціальний патронаж".
15. Севастопольський міський інститут післядипломної освіти, фа культет психології - курс "Телефонне консультування".
Додаток 2
Методичні матеріали з питань телефонного консультування, видані Центрами ССМ
• Збірник організаційних та методичних документів щодо організації та роботи "Телефону Довіри" (Харків, 1999).
• Методичний посібник "На допомогу телефонним консультантам" (Харків, 2001).
• Волонтер на "Телефоне Доверия": Методические рекомендации (Ни колаев, 1999-2000).
• Подготовка волонтеров для работш на "Телефоне Доверия": Методические рекомендации (Николаев, 2001).
• Система підготовки консультантів для роботи на "Телефоні Лові ри" (Донецьк, 2000);
• Бармшева Е. "Телефон Доверия" (Луганск, 1999).
• Екстремальні ситуації в житті жінки: з досвіду роботи телефонних консультантів (Луцьк, 2001).
• "Телефон Довіри" 43 31 00 (Тернопіль, 2001).
• Рекомендации для специалистов социальних служб для молодежи Херсонской области, которме занимаются проблемами консультирования (Новая Каховка, 2001).
• "Тьі не один": Информационно-методический сборник (Симферополь, 2001).
• Підготовка волонтерів для роботи на підлітковій лінії "Телефону Довіри" (Енергодар, 2001). у
• Організація роботи служби "Телефон Довіри" (Запоріжжя, 1999)
• Підготовка телефонних консультантів та волонтерів до роботи на "Телефоні Довіри": 3 досвіду роботи Запорізького ОЦССМ (Запоріжжя, 2003)
Додаток З
Методика діагностики рівня емоційного вигорання В. В. Бойко
Перевірте себе. Якщо ви професіонал у будь-якій сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво перевірити, якою мірою у вас сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння. Прочитайте суд-
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 107
ження та відповідайте "так" чи "ні". Зверніть увагу: якщо в судженні мова йде про партнерів, то маються на увазі суб'єкти вашої професійної діяльності - пацієнти, клієнти, споживачі, учні та інші люди, з якими ви щоденно працюєте.
ТЕСТ
1. Організаційні недоліки на роботі постійно примушують нервувати, переживати, напружуватися.
2. Сьогодні я задоволений своєю професією не менш, ніж на початку кар'єри.
3. Я помилився у виборі своєї професії чи профілю діяльності (займаю не своє місце).
4. Мене турбує те, що я почав гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).
5. Теплота взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою -поганого чи доброго.
6. Від мене як професіонала незначною мірою залежить благополуччя партнерів.
7. Коли я приходжу з роботи додому, то деякий час (2-3 години) мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.
8. Коли я відчуваю втомленість чи напруженість, то намагаюся скоріше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодію).
9. Мені здається, що емоційно я не можу дати партнерам того, що вимагає професійний обов'язок.
10. Моя робота притуплює емоції.
11. Відверто кажучи, я втомився від тих проблем, з якими маю справу на роботі.
12. Буває, що я погано засипаю (сплю) через переживання, пов'язані з роботою.
13. Взаємодія з партнерами вимагає від мене значного напруження.
14. Робота з людьми приносить мені все менше задоволення.
15. Я змінив би місце роботи, якщо б мав таку можливість.
16. Мене часто засмучує те, що я не можу належним чином надати партнеру професійну підтримку, послугу, допомогу.
17. Мені завжди вдається попередити вплив поганого настрою на ділові контакти.
18. Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться в стосунках з діловим партнером.
19. Я настільки втомлююся на роботі, що вдома намагаюся спілкуватися як можна менше.
20. Через брак часу, втому чи напруження часто приділяю уваги партнеру менше, ніж потрібно.
21. Іноді навіть звичайні ситуації спілкування на роботі викликають роздратування.
22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.
23. Спілкування з партнерами спонукало мене триматися Людей осторонь.
24. Згадуючи про деяких колег по роботі чи партнерів, в мене псується настрій.
25. Конфлікти чи розбіжності з колегами забирають багато сил та емоцій.
26. Мені все важче встановлювати чи підтримувати контакти з діловими партнерами.
27. Обстановка на роботі мені здається дуже тяжкою, складною.
28. У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані з роботою: щось повинно статися, як би не припуститися помилки, чи зможу я зробити все, як треба, чи не попаду під скорочення, і т.д.
29. Якщо партнер мені не приємний, я намагаюся обмежити час спілкування з ним або менше приділяти йому уваги.
30. У спілкуванні на роботі я дотримуюсь принципу: "не роби людям добра, не отримаєш зла".
31. Я охоче розповідаю домашнім про свою роботу.
32. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах роботи (менше роблю, знижується якість, трапляються конфлікти).
33. Часом я відчуваю, що треба виявити до партнера емоційну чуйність, але не можу.
34. Я дуже переживаю за свою роботу.
35. Партнерам по роботі приділяю уваги і піклування більше, ніж отримую від них вдячності.
36. Якщо згадую про роботу, мені відразу стає не по собі: починає колоти в області серця, підвищується тиск, з'являється головний біль).
37. У мене добрі (цілком задовільні) стосунки с безпосереднім начальником.
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.
39. Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в роботі.
40. Деякі моменти (факти) моєї роботи викликають глибоке розчарування, зневірюють.
41. Бувають дні, коли стосунки з партнерами складаються гірше, ніж звичайно.
42. Я поділяю думки ділових партнерів (суб'єктів діяльності) гірше, ніж звичайно.
43. Втомленість від роботи призводить до того, що я намагаюся скоротити спілкування з друзями та знайомими.
44. Я звичайно виявляю інтерес до особистості партнера, окрім того, що стосується справи.
45. Звичайно я приходжу на роботу відпочивши, із свіжими силами, в гарному настрої.
46. Я іноді ловлю себе на тому, що працюю з партнерами автоматично, без душі.
47. По роботі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чогось поганого.
48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене погіршується фізичне чи психічне самопочуття.
49. На роботі я відчуваю постійні фізичні чи психічні перевантаження.
50. Успіх в роботі надихає мене.
51. Ситуація на роботі, в якій я опинився, уявляється мені безвихідною (майже безвихідною).
52. Я втратив спокій через роботу.
53. Протягом останнього року була скарга(були скарги) в мою адресу з боку партнера(ів).
54. Мені вдається зберегти нерви завдяки тому, що багато із того, що трапляється з партнерами, я не приймаю близько до серця.
55. Я часто приходжу додому з негативними емоціями.
56. Я часто працюю через силу.
57. Раніше я був більш чуйним та уважним до партнерів, ніж тепер.
58. У роботі з людьми керуюся принципом: не втрачай нерви, зберігай здоров'я.
59. Іноді іду на роботу з тяжким відчуттям - нікого б не бачити і не чути.
60. Після напруженого робочого дня я відчуваю нездужання.
61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже складний.
62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, яких я докладаю.
63. Якби мені повезло з роботою, я був би більш щасливим.
64. Я у розпачі через те, що на роботі у мене серйозні проблеми.
65. Іноді я вчиняю зі своїми партнерами так, як не хотів би, щоб вчинили зі мною.
66. Я осуджую партнерів, які розраховують на особливу поблажливість, увагу.
67. Найчастіше після робочого дня в мене немає сил займатися домашніми справами.
68. Здебільшого я прискорюю час: скоріше б робочий день скінчився.
69. Стан, прохання, потреби партнерів звичайно мене справді турбують.
70. Коли я працюю з людьми, зазвичай, ніби ставлю екран, який захищає від чужих страждань та негативних емоцій.
71. Робота з людьми (партнерами) дуже розчарувала мене.
72. Щоб відновити сили, я часто вживаю ліки.
73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.
74. Мої вимоги до виконуваної роботи вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.
75. Моя кар'єра склалася успішно.
76. Я дуже нервую через все, що пов'язано з роботою.
77. Деяких із своїх партнерів я не хотів би бачити і чути.
78. Я схвалюю колег, які повністю присвячують себе людям (партнерам), забуваючи про особисті інтереси.
79. Моя втомленість на роботі, зазвичай, позначається (ніяк не позначається) на спілкуванні з домашніми та друзями.
80. Якщо випадає нагода, я вимагаю від партнера значно менше, але так, щоб він цього не помітив.
81. Мене часто підводять нерви у спілкуванні з людьми на роботі.
82. До всього (майже до всього), що трапляється на роботі, я втратив інтерес, живе почуття.
83. Робота з людьми погано вплинула на мене як професіонала зробила злим, нервовим, притупила емоції.
84. Робота з людьми явно підриває моє здоров'я.
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 111
Обробка даних
Кожний варіант відповідей, попередньо оцінений компетентними експертами тією або іншою кількістю балів, вказується в "ключі" поряд з номером судження в дужках. Це зроблено тому, що ознаки, включені в симптом, мають різне значення у виявленні його складності. Максимальну оцінку - 10 балів отримала ознака, найбільш показова для симптому.
Відповідно до "ключа" здійснюються такі підрахунки: 1) з'ясовується сума балів окремо для кожного із 12 симптомів "вигорання"; 2) підраховується сума показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування "вигорання"; 3) знаходиться підсумковий показник синдрому "емоційного вигорання" - сума показників усіх 12-ти симптомів.
Інтерпретація результатів. Запропонована методика дає детальну картину синдрому "емоційного вигорання". Перш за все потрібно звернути увагу на окремо взяті симптоми. Показник виразності кожного симптому варіюється в межах від 0 до ЗО балів:
9 та менше балів - симптом, що ще не сформувався;
10- 15 балів - симптом, що формується;
16 та більше балів - симптом, що сформувався.
Симптоми з показниками 20 і більше балів відносяться до домінуючих у фазі або в усьому синдромі "емоційного вигорання".
Методика дозволяє побачити провідні симптоми «вигорання». Дуже важливо відмітити до якої фази формування стресу відносяться домінуючі симптоми і в якій фазі їх найбільше.
Наступний крок в інтерпретації результатів – осмислення показників фаз розвитку стресу: "напруження", "резистенція" та "виснаження”. У кожній з них оцінка можлива у межах під 0 до 120 балів. Однак порівняння балів, отриманих для фаз, неправомірно, оскільки не свідчить про їх відносні ролі або внесок до синдрому. Справа в тому, що явищі, які вимірюються, суттєво відрізняються реакція на зовнішні та внутрішні фактори, прийоми психологічного захисту, стан нервової системи. За кількісними показниками можна дійти висновку, наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалась у більшій чи меншій мірі:
36 та менше балів - фаза НЕ сформувалася;
37- 60 балів - фаза у стадії формування;
61 та більше балів - фаза, що сформувалася.
Оперуючи значеннєвим змістом ти кількісними показниками, підрахованими для різних фаз формування синдрому "вигорання", можна дати достатньо об'ємну характеристику особистості та, що не менш важливо, намітити індивідуальні засоби профілактики і психокорекції. Висвітлюються такі питання:
- які симптоми домінують
- якими симптомами, що склалися та домінують, супроводжується "виснаження";
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"
Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон .і- «і
- чи можна пояснити "виснаження" (якщо воно виявлено) факторами професійної діяльності, що увійшли у симптоматику "вигорання", або суб'єктивними факторами;
- який симптом (які симптоми) більш за все обтяжують емоційний стан особистості;
- в яких напрямах потрібно впливати на виробничу обстановку, щоб зменшити нервове напруження;
які ознаки та аспекти поведінки самої особистості потребують корекції, щоб емоційне "вигорання" не завдавало їй шкоди, професійній діяльності та партнерам.