Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Специфіка розмов з дітьми та підлітками з родин алкоголіків



Кризові ситуації, пов'язані з насильством чи сексуальним надуживан­ням, в яких опиняються діти, часто відбуваються в родинах алкоголіків. Тому бесіди з підлітками, коли вони розповідають про алкогольні пробле­ми в сім'ях, мають свою особливість.

Таку або подібну до цієї інформацію обов'язково мають почути діти алкоголіків:

- Дуже добре, що вирішили подзвонити і поговорити про цю ситу­ацію чи свої почуття.

- Ти не винна(ен), що тато чи мама п'ють.

- Багато твоїх однолітків відчувають такі самі почуття і зна­ходяться в такій ситуації.

- Не потрібно приховувати той факт, що хтось з батьків п'є.

- Ти маєш право на допомогу.

- Шукати допомогу можна як у своїх найближчих членів родини,
так ів учителів, священнослужителів, лікарів, службах, що опіку­ються дітьми.

- Шукати допомогу необхідно.

- Не залишайся наодинці зі своїми думками та почуттями.

- Пам'ятай, завжди є хтось, здатний тобі допомогти.

Якщо діти потерпають від сексуального насильства з боку близьких осіб, вони мають почути таке:

- Добре, що вирішила розповісти про свої переживання.

- Ти не винна в тому, що сталось.

- Твої страхи, розчарування, погане самопочуття, апатія, кош­марні сни - нормальні прояви в подібних ситуаціях, і вони через деякий час минають.

- Твоє тіло залишається невинним, незалежно від того, що з ним сталось.

- Ти не єдина дитина, з якою таке трапилось.

- На жаль, таке інколи трапляється і з пішими.

- Така поведінка з боку дорослої особи є злочином.

- Було б добре, якби ти мала когось із дорослих в твоєму ото­ченні, кому могла б про все розповісти.

- Добре, якщо в твоєму оточенні є люди, яким можеш довіряти.


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 99

- Пошукай таких людей, яким довіряєш

~ Обов'язково розкажи цим близьким людям про те, що сталося.

5.2. Тендерні відмінності в консультаційному процесі

Будь = хто з телефонних консультантів може підтвердити той факт, що в його роботі досить часто простежується як статеве диференціація клієнтів за типами звертань, так і відмінності у змісті безпосередньої психологічної допомоги, орієнтованої на чоловічу або жіночу стать. Доцільно наголосити на науково доведеному висновку, що саме суспільно – культурне оточення «винне» в « маскулінізації» чи «фемінізації» особистостей телефонного консультування. Тобто, стереотипізованість соціальних очікувань щодо громадського статусу, виконання чоловіками та жінками професійних і сімейних ролей вважають головним чинником статевої диференціації типів звертань та тактики телефонного консультування.

Серед чоловіків найчастіше діагностують розлади поведінки (що вперше

виникають у підлітковому віці), а також антисоціальні, обсесивно – компульсивні та нарцисичні особистісні розлади, парафілії, розлади контролю імпульсів (особливо інтермітуючу експлозивність та патологічну азартність), тощо. Переважно жіночого характеру набувають, згідно з статистичними даними, розлади, пов’язані з їжею (анорексія та булімія), настроєм, тривожністю (зокрема, паніка, агорафобія), соматизацією тривоги, межовим, істероїдним, залежним, особистісними розладами, тощо.

Хоча майже не зустрічається симптоматика психічних та настроєм, тривожністю (зокрема паніка, агорафобія) соматизацією тривоги, межовим істероїдним, залежним, особистісними розладами, тощо.

Хоча майже не зустрічається симптоматика психічних та поведінкових розладів, які трапляються виключно серед чоловічої та жіночої статі, консультант має брати до уваги статеву співвіднесеність найбільш поширеніших з них, оскільки останні найчастіше виступають мотиваційною основою телефонних звертань як з боку потерпілих – «жертв» психічного насилля, так і збоку носіїв. Наприклад, особи жіночої статі, звертаються за консультацією з приводу депресії, удвічі частіше, ніж чоловічої.

Оскільки причини кризових ситуацій та їх сприйняття чоловіками та жінками відрізняються, вони немов би вимагаютьрізних підходів до

консультаційної допомоги. З точки зору теорії научіння депресію у жінок зумовлюють переважно 2 чинники – безпомічність як наслідок виконан-


       
 
 
   

Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"

ня традиційних тендерних ролей та пасивність щодо контролю власного життя. Якщо чоловіки прагнуть позбавитись від депресій в активний спосіб, через заняття, які відволікають від болючих роздумів, то жінки - по­глибленням самоаналізу, самоїдством, переживанням почуття провини. Поведінковий підхід в консультуванні базується на тому, що жінки більшою мірою відчувають брак позитивного підкріплення, що збільшує їхню за­лежність від негативних подій. Застосовуючи постулати поведінкового підходу до аналізу соціальних ролей жіноцтва, можна дійти висновку, що жертовність прекрасної половини людства заради кар'єри чоловіка, вихо­вання дітей, а пізніше і онуків сприймається соціумом як належне, звичне у поведінці. При цьому подвійна зайнятість жінки, рутинна хатня робота, яка (на відміну від професійної) майже не має кінця, підвищує ризик депресій. Не випадково, поведінкова терапія розладів настрою зосеред­жує увагу на зміні способу життя жінки, збільшенні в ньому кількості позитивних підкріплень, навчанні новим навичкам включення в бажані сфери взаємодії з соціумом.

УВАГА! Акцент у консультаційно­му процесі робиться на самостійності прийняття рішень, здатності жінки ке­рувати власним життям.

Депресія - результат безпорадності, пасивності, вихо­ваної в особі жіночої статі ще з дитячих років, привчан­ня її до виконання ролей дру­гого плану, витіснення з усіх сфер влади, обмеження життєвого просто­ру. Психологія жінки лишається орієнтованою переважно на сімейні, по­бутові ролі, тобто на емоційно-регулюючу діяльність у замкнутому со­ціальному просторі, а чоловіка - на виконання професійних, соціальних ролей, тобто на предметно-інструментальну діяльність у колі людських контактів. Не випадково, що консультування чоловіків часто сфокусова­не на пошуку соціальної підтримки, копіюванні їхньої звички відреагувати на стрес агресивними та імпульсивними вчинками, особливо під впли­вом алкоголю.

Алкогольна залежність жіноцтва коригується значно важче, ніж чо­ловіча. Якщо по допомогу звертаються такі жінки, то слід зважати на те, що вони, як правило, не можуть покластися на підтримку соціального оточення - чоловіка чи подруги, залишаючись сам на сам наодинці зі своїми емоційними проблемами.

Статеві відмінності в поширенні психічних розладів, спричинених вжи­ванням психоактивних речовин, хоча і демонструють стабільність показ­ників для чоловічої популяції (в Європі та Америці, наприклад, співвідно-


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 101

шення чоловіків і жінок дорівнює 4:1), проте засвідчують неухильне яро зростання алкогольної залежності серед жінок.

Значний контингент жінок, що звертаються по екстрену допомогу телефону довіри, - жертви психічного і фізичного насильства. Синдром залежності жінки - один із результатів та передумов таких звертань, Піц проявляється в слабкості, хибкості Я жінки, в дифузній самоідентифікації, і як наслідок - у маніпулятивному стилі спілкування з нею її сім'ї близьких, начальства на роботі. Саме дифузна тендерна ідентичність, .,щ програмована соціумом, часто зумовлює у працюючих жінок почуття провини, внутрішнього конфлікту між Я-дружиною, матір'ю та Я-професіоналом.

Жінки, орієнтовані не лише на традиційні тендерні ролі, частіше звертаються по консультаційну допомогу не як жертви, а як люди, які прагнуть дружньої підтримки. Жінки із залежним особистісним розладом найчастіше підпадають під "гарячу руку" чоловіка. Загальна картина за­лежності, підкорюваності, що має місце в різних життєвих контекстах, визначається такими ознаками, як неможливість прийняти пересічне рішення без надмірної кількості порад або заспокоювань з боку консультанта, психологічної готовності жінки прийняти сторонніми людьми важливі для себе рішення, а також виконувати неприємні або принизливі справи лише для того, щоб не бути покинутою значущим для неї іншим.

Усвідомлюючи вплив тендерних стереотипів на визначення причин виникнення тих чи інших психічних станів та їх усунення в процесі кон­сультаційної роботи з клієнтом, консультантам слід звернути увагу на власні свідомі чи підсвідомі статеві упередження.

Телефонний консультант має, по-перше, бути певним щодо своїх тен­дерних орієнтацій і, якими б вони не були, сповідувати в роботі з клієнта­ми егалітарну тендерну ідеологію рівності прав, обов'язків, виконуваних соціальних ролей та особистісних домагань незалежно від статі. Навер­нення клієнтів до традиційного розподілу статевих ролей (наприклад, він заробляє, забезпечує добробут сім'ї, вона є її берегинею та займається домогосподарством) за рахунок егалітарних соціальних конструктів пове­дінки однаково непродуктивно як для психічного здоров'я жінок, так і чоловіків, оскільки звужує сфери особистісної самореалізації.

Клієнт: "...Дружина постійно дорікає мені, що на мою зарплатню вона може купити тільки дірку з бублика".

Консультант: "У неї гарне почуття гумору. А Ви не пробували підшу­кати більш оплачувану роботу чи знайти додатковий заробіток?".


102 Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 103


 


(Кращий варіант: Консультант: "Таке почуття гумору свідчить про розум Вашої дружини. Ви не пробували обговорити з нею можливі шляхи збільшення сімейного бюджету?").

У процесі надання консультаційної допомоги слід зважати на поши­реність статево-рольових стереотипів, які на підсвідомому рівні можуть породжувати в консультанта приписи чи настановлення на типову "мас-кулінність" чи "фемінність" життєвої ситуації клієнта та шляхи її розв'я­зання.

Прикладом статевоспіввіднесеного "прив'язування" клієнта до сте­реотипу, що основне джерело дизгармонійних станів жінки - це сім'я, а чоловіка - сфера суспільних стосунків, може слугувати такий діалог.

Консультант: "Отже, я вже багато чого дізналася про Вас. Вам майже 23, Ви вже другий тиждень як відчуваєте апатію, втрату інтересу до звичних обов'язків, улюблених справ, і навіть власна дитина викликає у Вас роздратування своїми запитаннями. У розмові по телефону я відчу­ваю, як Ви ледь стримуєте сльози. Це так?".

Клієнтка: "Все правильно" (плаче).

Консультант: "Ви заміжня? Це часом не через чоловіка? Він Вас чимось образив?".

Клієнтка: "До чого тут він? Справа в мені, тільки в мені!".

(Кращий варіант: Консультант: "Чи хтось з оточуючих Вас близьких чи знайомих людей причетний до такого Вашого настрою?").

ВАЖЛИВО! Бути клієнтом жіно­чої чи чоловічої статі автоматично не оз­начає відповідати найпоширенішим сте­реотипним уявленням про належну чи не­належну гендерну поведінку та відповід­ну її корекцію.

Тендерний підхід в кон-

сультативному процесі перед­бачає рівність статей в пошу­ку виходу із скрутної ситу­ації шляхом вибору, здійсне­ного самодостатньою особи­стістю, а не просто чоловіком чи жінкою.

Проте на практиці представниць жіночої статі орієнтують на очищен­ня душі і серця, на обговорення проблеми зі значущою для них особою, а чоловічої - на полегшення своїх емоцій через рухову, ігрову експресію, зміну характеру діяльності.

Отже, консультаційний процес має сприяти самореалізації клієнта (клієнтки), реалістичному аналізу його (її) ролей, в тому числі втраче­них, які можна відновити або набути в майбутньому більш конструктив­ним шляхом, розвитку відчуття конторолю за виконанням бажаних со­ціальних функцій.


Сучасні особливості консультування за типами звертань все ще зазна­ють значного впливу тендерного фактора. Нерівномірна поширеність ок­ремих видів психічних та поведінкових розладів серед статей свідчить не про різну до них схильність, а про відмінності в соціальних передумовах їх виникнення. Це, насамперед, емоційна реакція на перевантаження і стреси, пов'язані з подвійною зайнятістю жіноцтва, на витискування чо­ловіків зі сфери домогосподарювання та виховання дітей, на фрустрацію багатьох базових та соціогенних людських потреб в українському соціумі.


104 Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри'



 


ДОДАТКИ

Додаток 1

Навчальні заклади України, де читається курс телефонного консультування

1. Кримський психолого-педагогічний факультет Полтавського дер­жавного педагогічного університету - факультативний курс "Телефонне консультування"в рамках курсу психології.

2. Дніпропетровський національний університет, факультет психо­логії та соціології.

3. Макіївський економічно-гуманітарний інститут Донецької області.

4. Житомирське представництво Відкритого міжнародного універси­тету розвитку людини "Україна", факультет "Соціальна робота" - курс "Консультування на "Телефоні Довіри".

5. Житомирський педагогічний університет - тема телефонного кон­сультування в рамках курсу соціальної педагогіки.

6. Закарпатське представництво Відкритого міжнародного універси­тету розвитку людини "Україна" - тема телефонного консультування в рамках курсу психології.

7. Запорізький державний університет, курс "Телефонне консульту­вання"на факультеті педагогіки та психології.

8. Запорізька філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна".

9. Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти вчителів -курс "Телефонне консультування"в рамках курсу психології.

 

10. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.

11. Золочівський ліцей, Львівська область.

12. Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гна-тюка, психолого-педагогічний факультет - спецкурс "Екстрена психоло­гічна допомога"в рамках курсу психології.

13. Технологічний університет Поділля.

14. Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича - тема телефонного консультування як складова курсу "Соціальний патронаж".

15. Севастопольський міський інститут післядипломної освіти, фа­
культет психології - курс "Телефонне консультування".


Додаток 2

Методичні матеріали з питань телефонного консультування, видані Центрами ССМ

• Збірник організаційних та методичних документів щодо організації та роботи "Телефону Довіри" (Харків, 1999).

• Методичний посібник "На допомогу телефонним консультантам" (Харків, 2001).

• Волонтер на "Телефоне Доверия": Методические рекомендации (Ни колаев, 1999-2000).

• Подготовка волонтеров для работш на "Телефоне Доверия": Мето­дические рекомендации (Николаев, 2001).

• Система підготовки консультантів для роботи на "Телефоні Лові ри" (Донецьк, 2000);

• Бармшева Е. "Телефон Доверия" (Луганск, 1999).

• Екстремальні ситуації в житті жінки: з досвіду роботи телефонних консультантів (Луцьк, 2001).

• "Телефон Довіри" 43 31 00 (Тернопіль, 2001).

• Рекомендации для специалистов социальних служб для молодежи Херсонской области, которме занимаются проблемами консультирования (Новая Каховка, 2001).

• "Тьі не один": Информационно-методический сборник (Симферо­поль, 2001).

• Підготовка волонтерів для роботи на підлітковій лінії "Телефону Довіри" (Енергодар, 2001). у

• Організація роботи служби "Телефон Довіри" (Запоріжжя, 1999)

• Підготовка телефонних консультантів та волонтерів до роботи на "Те­лефоні Довіри": 3 досвіду роботи Запорізького ОЦССМ (Запоріжжя, 2003)

Додаток З

Методика діагностики рівня емоційного вигорання В. В. Бойко

Перевірте себе. Якщо ви професіонал у будь-якій сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво перевірити, якою мірою у вас сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння. Прочитайте суд-



Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 107


 


ження та відповідайте "так" чи "ні". Зверніть увагу: якщо в судженні мова йде про партнерів, то маються на увазі суб'єкти вашої професійної діяльності - пацієнти, клієнти, споживачі, учні та інші люди, з якими ви щоденно працюєте.

ТЕСТ

1. Організаційні недоліки на роботі постійно примушують нервувати, переживати, напружуватися.

2. Сьогодні я задоволений своєю професією не менш, ніж на початку кар'єри.

3. Я помилився у виборі своєї професії чи профілю діяльності (зай­маю не своє місце).

4. Мене турбує те, що я почав гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).

5. Теплота взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою -поганого чи доброго.

6. Від мене як професіонала незначною мірою залежить благополуччя партнерів.

7. Коли я приходжу з роботи додому, то деякий час (2-3 години) мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.

8. Коли я відчуваю втомленість чи напруженість, то намагаюся ско­ріше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодію).

9. Мені здається, що емоційно я не можу дати партнерам того, що вимагає професійний обов'язок.

 

10. Моя робота притуплює емоції.

11. Відверто кажучи, я втомився від тих проблем, з якими маю спра­ву на роботі.

12. Буває, що я погано засипаю (сплю) через переживання, пов'язані з роботою.

13. Взаємодія з партнерами вимагає від мене значного напруження.

14. Робота з людьми приносить мені все менше задоволення.

15. Я змінив би місце роботи, якщо б мав таку можливість.

16. Мене часто засмучує те, що я не можу належним чином надати партнеру професійну підтримку, послугу, допомогу.

17. Мені завжди вдається попередити вплив поганого настрою на ділові контакти.


 

18. Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться в стосунках з діло­вим партнером.

19. Я настільки втомлююся на роботі, що вдома намагаюся спілкува­тися як можна менше.

20. Через брак часу, втому чи напруження часто приділяю уваги партнеру менше, ніж потрібно.

21. Іноді навіть звичайні ситуації спілкування на роботі викликають роздратування.

22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.

23. Спілкування з партнерами спонукало мене триматися Людей осто­ронь.

24. Згадуючи про деяких колег по роботі чи партнерів, в мене псуєть­ся настрій.

 

25. Конфлікти чи розбіжності з колегами забирають багато сил та емоцій.

26. Мені все важче встановлювати чи підтримувати контакти з діло­вими партнерами.

27. Обстановка на роботі мені здається дуже тяжкою, складною.

28. У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані з робо­тою: щось повинно статися, як би не припуститися помилки, чи зможу я зробити все, як треба, чи не попаду під скорочення, і т.д.

29. Якщо партнер мені не приємний, я намагаюся обмежити час спілку­вання з ним або менше приділяти йому уваги.

30. У спілкуванні на роботі я дотримуюсь принципу: "не роби людям добра, не отримаєш зла".

31. Я охоче розповідаю домашнім про свою роботу.

32. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на
результатах роботи (менше роблю, знижується якість, трапляються конф­лікти).

33. Часом я відчуваю, що треба виявити до партнера емоційну чуйність, але не можу.

34. Я дуже переживаю за свою роботу.

 

35. Партнерам по роботі приділяю уваги і піклування більше, ніж отримую від них вдячності.

36. Якщо згадую про роботу, мені відразу стає не по собі: починає колоти в області серця, підвищується тиск, з'являється головний біль).

37. У мене добрі (цілком задовільні) стосунки с безпосереднім на­чальником.



Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"



 


38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.

39. Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в ро­боті.

40. Деякі моменти (факти) моєї роботи викликають глибоке розчару­вання, зневірюють.

41. Бувають дні, коли стосунки з партнерами складаються гірше, ніж звичайно.

42. Я поділяю думки ділових партнерів (суб'єктів діяльності) гірше, ніж звичайно.

43. Втомленість від роботи призводить до того, що я намагаюся скоротити спілкування з друзями та знайомими.

44. Я звичайно виявляю інтерес до особистості партнера, окрім того, що стосується справи.

45. Звичайно я приходжу на роботу відпочивши, із свіжими силами, в гарному настрої.

46. Я іноді ловлю себе на тому, що працюю з партнерами автоматич­но, без душі.

47. По роботі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чогось поганого.

48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене погіршується фізичне чи психічне самопочуття.

49. На роботі я відчуваю постійні фізичні чи психічні перевантажен­ня.

50. Успіх в роботі надихає мене.

51. Ситуація на роботі, в якій я опинився, уявляється мені безвихід­ною (майже безвихідною).

52. Я втратив спокій через роботу.

53. Протягом останнього року була скарга(були скарги) в мою адре­су з боку партнера(ів).

54. Мені вдається зберегти нерви завдяки тому, що багато із того, що трапляється з партнерами, я не приймаю близько до серця.

55. Я часто приходжу додому з негативними емоціями.

56. Я часто працюю через силу.

57. Раніше я був більш чуйним та уважним до партнерів, ніж тепер.

58. У роботі з людьми керуюся принципом: не втрачай нерви, збері­гай здоров'я.


 

59. Іноді іду на роботу з тяжким відчуттям - нікого б не бачити і не чути.

60. Після напруженого робочого дня я відчуваю нездужання.

61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже складний.

62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зу­силь, яких я докладаю.

63. Якби мені повезло з роботою, я був би більш щасливим.

64. Я у розпачі через те, що на роботі у мене серйозні проблеми.

65. Іноді я вчиняю зі своїми партнерами так, як не хотів би, щоб вчинили зі мною.

66. Я осуджую партнерів, які розраховують на особливу поблаж­ливість, увагу.

67. Найчастіше після робочого дня в мене немає сил займатися до­машніми справами.

68. Здебільшого я прискорюю час: скоріше б робочий день скінчився.

69. Стан, прохання, потреби партнерів звичайно мене справді турбують.

70. Коли я працюю з людьми, зазвичай, ніби ставлю екран, який захищає від чужих страждань та негативних емоцій.

71. Робота з людьми (партнерами) дуже розчарувала мене.

72. Щоб відновити сили, я часто вживаю ліки.

73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.

74. Мої вимоги до виконуваної роботи вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.

75. Моя кар'єра склалася успішно.

76. Я дуже нервую через все, що пов'язано з роботою.

77. Деяких із своїх партнерів я не хотів би бачити і чути.

78. Я схвалюю колег, які повністю присвячують себе людям (партне­рам), забуваючи про особисті інтереси.

 

79. Моя втомленість на роботі, зазвичай, позначається (ніяк не по­значається) на спілкуванні з домашніми та друзями.

80. Якщо випадає нагода, я вимагаю від партнера значно менше, але так, щоб він цього не помітив.

81. Мене часто підводять нерви у спілкуванні з людьми на роботі.

82. До всього (майже до всього), що трапляється на роботі, я втра­тив інтерес, живе почуття.

 

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як професіонала зробила злим, нервовим, притупила емоції.

84. Робота з людьми явно підриває моє здоров'я.



Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри" 111


 


Обробка даних

Кожний варіант відповідей, попередньо оцінений компетентними екс­пертами тією або іншою кількістю балів, вказується в "ключі" поряд з номером судження в дужках. Це зроблено тому, що ознаки, включені в симптом, мають різне значення у виявленні його складності. Максимальну оцінку - 10 балів отримала ознака, найбільш показова для симптому.

Відповідно до "ключа" здійснюються такі підрахунки: 1) з'ясовуєть­ся сума балів окремо для кожного із 12 симптомів "вигорання"; 2) підра­ховується сума показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування "вигорання"; 3) знаходиться підсумковий показник синдрому "емоційного вигорання" - сума показників усіх 12-ти симптомів.

"НАПРУЖЕННЯ"

1. Переживання психотравмуючих обставин:

+1 (2), +13 (3), +25 (2), -37 (3), +49 (10), +61 (5), -73 (5).

2. Незадоволеність собою:

-2 (3), +14 (2), +26 (2), -38 (10), -50 (5), +62 (5), +74 (3).

3. "Загнаність у куток":

+3 (10), +15 (5), +39 (2), +51 (5), +63 (1), -75 (5).

4. Тривога та депресія:

+4 (2), +16 (3), +28 (5), +40 (5), +52 (10), +64 (2), +76 (3).

"РЕЗИСТЕНЦІЯ"

1. Неадекватне вибіркове емоційне реагування:

+5 (5), -17(3), +29 (10), +41 (2), +53 (2), +65 (3), +77 (5).

2. Емоційно-моральна дезорієнтація

+6 (10), -18 (3), +30 (3), +42 (5), +54 (2), +66 (2), -78 (5).

3. Розширення сфери економії емоцій

+7 (2), +19 (10), -31 (2), + 43 (5), + 55(3), +67 (3), -79 (5).

4. Редукція професійних обов'язків:

+8 (5), +20 (5), +32 (2), -44 (2), +56 (3), +68 (3), +80 (10).

"ВИСНАЖЕННЯ"

1. Емоційний дефіцит:

+9 (3), +21 (2), +33 (5), -45 (5), +57 (3), -69 (10), +81 (2).

2. Емоційне відчуження:

+10 (2), +22 (3), -34 (2), +46 (3), +58 (5), +70 (5), +82 (10).


3. Особистісне відчуження:

+ 11 (5), +23 (3), +35 (3), +47 (5), +59 (5), + 71 (2), + 82 (10)

4. Психосоматичні та психовегетативні порушення

+12 (3), + 24(2), +36 (5), +48 (3), +60 (2), +72 (10), + 81 (3)

Інтерпретація результатів. Запропонована методика дає детальну картину синдрому "емоційного вигорання". Перш за все потрібно звернути увагу на окремо взяті симптоми. Показник виразності кожного симптому варіюється в межах від 0 до ЗО балів:

9 та менше балів - симптом, що ще не сформувався;

10- 15 балів - симптом, що формується;

16 та більше балів - симптом, що сформувався.

Симптоми з показниками 20 і більше балів відносяться до домінуючих у фазі або в усьому синдромі "емоційного вигорання".

Методика дозволяє побачити провідні симптоми «вигорання». Дуже важливо відмітити до якої фази формування стресу відносяться домінуючі симптоми і в якій фазі їх найбільше.

Наступний крок в інтерпретації результатів – осмислення показників фаз розвитку стресу: "напруження", "резистенція" та "виснаження”. У кожній з них оцінка можлива у межах під 0 до 120 балів. Однак порівняння балів, отриманих для фаз, неправомірно, оскільки не свідчить про їх відносні ролі або внесок до синдрому. Справа в тому, що явищі, які вимірюються, суттєво відрізняються реакція на зовнішні та внутрішні фактори, прийоми психологічного захисту, стан нервової системи. За кількісними показниками можна дійти висновку, наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалась у більшій чи меншій мірі:

36 та менше балів - фаза НЕ сформувалася;

37- 60 балів - фаза у стадії формування;

61 та більше балів - фаза, що сформувалася.

Оперуючи значеннєвим змістом ти кількісними показниками, підрахо­ваними для різних фаз формування синдрому "вигорання", можна дати достатньо об'ємну характеристику особистості та, що не менш важливо, намітити індивідуальні засоби профілактики і психокорекції. Висвітлю­ються такі питання:

- які симптоми домінують

- якими симптомами, що склалися та домінують, супроводжується "виснаження";


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон Довіри"


Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон .і- «і


 


- чи можна пояснити "виснаження" (якщо воно виявлено) факторами професійної діяльності, що увійшли у симптоматику "вигорання", або суб'єктивними факторами;

- який симптом (які симптоми) більш за все обтяжують емоційний стан особистості;

- в яких напрямах потрібно впливати на виробничу обстановку, щоб зменшити нервове напруження;

які ознаки та аспекти поведінки самої особистості потребують ко­рекції, щоб емоційне "вигорання" не завдавало їй шкоди, професійній діяльності та партнерам.

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.