Викладач службовець В.П.Канцер

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення лекційного заняття з дисципліни

«ТАКТИКА»

ТЕМА 12. ВЗВОД У БОЙОВІЙ ПЕРЕСУВНІЙ ОХОРОНІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РЕЙДУ В ТИЛУ ПРОТИВНИКА.

Заняття 1. Основи тактики дій взводу в бойовій пересувній охороні при здійсненні рейду в тилу противника.

Одеса - 2009 р.

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Факультет підготовки офіцерів запасу

Кафедра тактико-спеціальної підготовки

Прим.___

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

Службовець О.П.Шевчук

« » травня 2009 р.

Тільки для викладачів

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення лекційного заняття з дисципліни

«ТАКТИКА»

ТЕМА 12. ВЗВОД У БОЙОВІЙ ПЕРЕСУВНІЙ ОХОРОНІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РЕЙДУ В ТИЛУ ПРОТИВНИКА.

Заняття 1. Основи тактики дій взводу в бойовій пересувній охороні при здійсненні рейду в тилу противника.

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри

Протокол від «26» травня 2009 року № 5

Одеса - 2009 р.

ТЕМА 12. ВЗВОД У БОЙОВІЙ ПЕРЕСУВНІЙ ОХОРОНІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РЕЙДУ В ТИЛУ ПРОТИВНИКА.

Заняття 1. Основи тактики дій взводу в бойовій пересувній охороні при здійсненні рейду в тилу противника.

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЦІЛІ:

1. Ознайомити студентів з основними положеннями Боевого устава ВДВ з основ дій взводу в бойовій пересувній охороні при здійснені рейду в тилу противника.

2. Вивчити порядок дій взводу та порядок роботи командира взводу після одержання завдання на дії в бойовій пересувній охороні.

3. Виховувати у студентах почуття впевненості у високих бойових можливостях аеромобільних підрозділів.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Комп’ютерне забезпечення

2. Плакати

3. Матеріал лекції

ЛІТЕРАТУРА

1. Боевой устав Сухопутных войск, ч.ІІ (батальон, рота). М., ВИ 1989, ст.23.

2. Боевой устав ВДВ, ч.ІІІ (взвод, отделение). Москва, Военное издательство. 1984 г.

3. Боевой устав ВДВ, ч. ІІ (батальон, рота). М., ВИ. 1984., ст. 154-156.

4. Підручник “Тактика” ОІСВ. 1997р.

5. Підручник “Тактика подразделений воздушно-десантных войск” М., ВИ, 1985г. с.123-132.

6. “Война в тылу противника”. М., ВИ, 1974 г., с.143-163.

ВАРІАНТ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТАМ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

1. Вивчити з навчального посібника рейдові дії аеромобільного (пд) взводу. Кафедра тактики,1985 навчальний матеріал, який викладений на с.3-10.

2. Законспектувати порядок аеромобільного (пд) взводу в рейді.

ДОДАТКИ

1. Схема: Рейдові дії аеромобільного (пд) взводу

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. При підготовці до заняття лектору необхідно з’ясувати, який матеріал відомий студентам з цієї дисципліни.

2. Напередодні проведення лекції, лектору необхідно уточнити місце проведення заняття (клас), та перевірити його готовність до заняття. В день проведення заняття перед його початком необхідно оформити класну дошку, підготувати необхідне комп’ютерне обладнання (як що треба), на підставці розмістити схему.

3. Якщо заняття планується 1-ю парою, призначити студентів для проведення політичного інформування на протязі 3 - хв. по діям в Україні; та 3 - хв. по діям у Світі.

4. Напередодні лекції студенти повинні закріпити знання, одержані ними під час вивчення тактики на попередніх заняттях.

5. При проведенні вступної частини заняття після перевірки наявності студентів уточнити, як відсутні на занятті студенти законспектують лекцію, призначити відповідальних (командири відділень). Під час викладання першого навчального питання при поясненні мети рейду, завдання, що виконує взвод в ході рейду. Склад, завдання бойової пересувної охорони, її відстань від колони, яка охороняється доцільно поставити проблему яким чином боротися з противником, не знаючи його тактику і залучити студентів до її вирішення.Розглядаючи послідовність та зміст роботи командира взводу після одержання завдання на дії в бойової пересувної охороні доцільно нагадати місце і роль десантника в бойовому порядку відділення та взводу.Розглядаючи дії взводу при здійсненні рейду у складі БПО слід звернути увагу на порядок дій при зустрічі з противником.

6. При проведенні заключної частини заняття викладачу після доведення студентам завдання на самостійну роботу по підготовці до наступного заняття, необхідно нагадати студентам коли за розкладом будуть проводитися заняття у навчальних групах, а також який навчальний матеріал мати на самостійній роботі при підготовці до наступного заняття.

ЗМІСТ

ВСТУП

Визначаючи задачі підготовки аеромобільних (повітряно-десантних) військ, Міністр Оборони України і Начальник аеромобільних військ вимагає вчити підрозділи активними, високо маневровим бойовим діям в складній і швидкомінливій обстановці в ході бою в тилу противника, підвищити складність і виучку дрібних підрозділів.

Аеромобільні (парашутно-десантні) підрозділи, у тому числі і взвод, у тилу противника після десантування можуть захоплювати об'єкти (рубежі), здійснювати рейд і вести оборонні дії по утриманню об'єктів (рубежів) чи забороні підходу резервів противника.

У даній лекції будуть розглянуті основні положення Боевого устава ВДВ та інших керівних документів з організації рейду аеромобільним (парашутно-десантним) взводом у тилу противника, робота командира взводу після одержання завдання на дії в бойовій пересувній охороні в складі головних сил.

Рейдові дії по тилах противника відомі давно. Це зухвалі удари по військах Наполеона у Вітчизняній війні 1812 року загонів Д.В. Давидова, А.С. Фігнера й А.Н. Сеславіна; рейди корпуса С.М. Будьонного, а потім Першої Кінної армії в роки громадянської війни; рейди кавалерійських корпусів генералів Л.М. Доватора, П.А. Белова на початку Великій Вітчизняній війні.

Успішні рейдові дії вели частини 4 гв. ВДК під командуванням генерала Н.Ф. Казанкіна в січні-червні 1942 року в тилу В'яземського угруповання німецько-фашистських військ.

Оснащення підрозділів повітряно-десантних військ сучасною бойовою технікою – бойовими машинами і бронетранспортерами, різке підвищення їх ударної і вогневої моці, а також маневрених можливостей - створюють сприятливі умови для рейдових дій у тилу противника в сучасній війні.

1РЕЙД, МЕТА РЕЙДУ, ЗАВДАННЯ, ЩО ВИКОНУЄ ВЗВОД В ХОДІ РЕЙДУ. СКЛАД, ЗАВДАННЯ БОЙОВОЇ ПЕРЕСУВНОЇ ОХОРОНИ, ЇЇ ВІДСТАНЬ ВІД КОЛОНИ, ЯКА ОХОРОНЯЄТЬСЯ.

Рейд (рейдові дії) — форма тактичних дій підрозділів, що полягає у пересуванні по території противника і веденні бою з метою послідовного захоплення і знищення (виводу з ладу) раніше призначених чи знову виявлених об'єктів противника.

Взвод здійснює рейд, як правило, у складі роти.

Для десантно-штурмових підрозділів рейдові дії не будуть характерними, але і не виключаються.

Рейд повітряним десантом застосовується з метою захоплення та знищення раніше призначених чи знову виявлених об'єктів, дезорганізації управління військами противника і роботи його тилу, а також для захоплення й утримання вигідного рубежу (району) до підходу військ, що наступають з фронту.

Взвод при здійсненні рейду може діяти в складі роти або самостійно в розвідувальному (бойовому розвідувальному) дозорі, у бойовій пересувній охороні, як підрозділ прикриття.

Успішне виконання підрозділом завдань в ході рейду буде залежати від вмілої організації і ретельної підготовки підрозділів до рейду, добре організованої розвідки противника і місцевості, організації бойової пересувної охорони, надійної ППО, умілого використання ударної і вогневої моці озброєння і бойової техніки для нанесення ураження противнику та високим маневреним можливостям підрозділів.

Рейд батальйон (рота) звичайно починає після виконання найближчого завдання. Іноді початку рейду може передувати вихід з бою і відрив батальйону (роти) від противника.

У першому випадку батальйон (рота) починає рейд у повному складі, у другому – частина сил забезпечує вихід з бою і відривши головних сил батальйону (роти) від противника й організований початок рейду.

Для здійснення рейду батальйону вказується засоби посилення, маршрут руху, об'єкти захоплення (знищення) бойове завдання, час початку рейду, порядок виходу з бою. Маршрут не повинний проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, ділянки сильних руйнувань і зон зараження з високими рівнями радіації.

Рейд батальйон (рота) здійснюють у колоні. Пересування відбувається з максимальної можливій у даних умовах швидкістю, з використанням маскуючих і захисних властивостей місцевості.

Шикування колони батальйону (роти) має відповідати умовам обстановки і забезпечувати досягнення мети рейду, швидке розгортання в бойовий порядок і виконання поставлених завдань, а також готовність до відбиття ударів повітряного і наземного противника з будь-яких напрямків.

Колона батальйону включає: підрозділи, призначені для захоплення і знищення (виводу з ладу) об'єктів або противника, захоплення рубежів (важливих ділянок місцевості), знищення противника на маршруті руху; резерв; вогневі засоби, що знаходяться в безпосереднім розпорядженні командира батальйону; підрозділу охорони.

Місця підрозділу в колоні батальйону визначаються порядком вступу їх у бій при зустрічі із противником відповідно до задуму командира на бій так, щоб при розгортанні виключити обгін одних підрозділів іншими, для того, щоб підтримати вогнем розгортання і вступ у бій рот, що діють на головному напрямку. Командир батальйону (роти) і штаб батальйону іде в голові колони з таким розрахунком, щоб при зав'язці бою бойовою пересувною охороною висунутися до нього для особистого вивчення обстановки; командири приданих підрозділів ідуть безпосередньо за командиром підрозділу, якому вони придані.

При розподілі засобів посилення до парашутно-десантних (десантно-штурмових) підрозділах і формуванні бойових колон варто враховувати маршові можливості підрозділів посилення для того, щоб вони залишили і не стискували маневр повітряного десанту. Швидкість і прохідність машин засобів посилення повинні бути рівні чи близькі до маршових показників загальновійськового підрозділу.

Придані інженерно-саперні підрозділи і підрозділи радіаційної і хімічної розвідки доцільно включати до складу бойової пересувної (безпосередньої) охорони, що діє попереду колони.

Зенітні засоби рухаються в колоні підрозділу, що прикривається, у готовності до негайного відкриття вогню.

Рейдові можливості характеризуються здатністю батальйону (роти) вести бойові дії у відриві від головних сил, середньою швидкістю пересування колони, глибиною і тривалістю рейду і залежать від опору противника, стану маршруту, часу року, доби погоди, уміння командирів водити колони, технічного стану бойових і транспортних машин, маршової підготовки механіків-водіїв, організації всебічного забезпечення рейду.

Середня швидкість руху по дорогах Боевым уставом воздушно-десантных войск визначаються: для автомобільних колон 30-40 км/год, змішаних колон і колон, гусеничних машин-25-30 км/ч. Однак поняття «Середня швидкість при здійсненні маршу» характеризує тільки одну сторону рейду - пересування колони батальйону (роти) у перерві між боями. Рейд - не невпинний рух батальйону (роти) у повному або складі його окремі підрозділи в ході рейду будуть захоплювати (знищувати) об'єкти, відбивати контратаки противника вогнем з місця, утримувати важливі рубежі (об'єкти) протягом визначеного старшим командиром (начальником) часу. Тому більш правильно при розрахунках брати не середню швидкість маршу, а темп рейду, що буде значно нижче середньої швидкості маршу. Розрахунки і досвід військових навчань показують, що темп рейду може скласти 10-15 км/год

Якщо взяти до уваги, що на протязі доби батальйон (рота) буде знаходитися в русі 10 год. з темпом рейду 10-15 км/год, то загальна глибина рейду може скласти 100-150 км. Ці розрахунки відносяться до Західного ТВД із високорозвиненою дорожньою мережею.

Тривалість рейду батальйону (роти) залежить від отриманого завдання, а також від матеріального та технічного забезпечення. Розрахунки показують, що батальйон (рота) з поповненими до норм військовими запасами матеріальних засобів може вести рейдові дії протягом двох діб.

При здійсненні рейду пересування батальйону (роти) здійснюється однією колоною на віддаленні 3-5 км від голови колони головних сил. Таке взаємне віддалення бойових колон виключає одночасне їх ураження ядерними боєприпасами середньої потужності.

У ході рейду взвод (відділення) може здійснювати нальоти, вести розвідувально-диверсійні дії, форсувати водні перешкоди, виконувати завдання по прикриттю та охороні головних сил, влаштовувати засади і виконувати інші завдання. Вибір способу дій визначається конкретною обстановкою й отриманим завданням.

Дії взводу (відділення) при здійсненні рейду повинні бути потайливими, раптовими і стрімкими. Маршрут руху вибирається в обхід населених пунктів, вузлів доріг і тіснин.

Взвод (відділення) при виконанні бойових завдань у ході рейду повинний уміло здійснювати нальоти на об'єкти, які охороняє противник. Наліт полягає в потайливому підході і раптовому нападі на об'єкт противника з метою його знищення (виводу з ладу) або здобуття розвідувальних відомостей.

Успіх проведення нальоту досягається вмілим сполученням вогню і руху, зухвалими і стрімкими діями особового складу, правильним вибором місця нанесення удару і способу знищення об'єкта.

Бойовий порядок взводу при нальоті звичайно складається з відділення (групи) нападу, відділення (групи) знищення (підриву, захоплення) і відділення (групи) прикриття.

Відділення (група) нападу включає велику частину сил і засобів взводу. Воно знищує противника, який обороняє об'єкт, і забезпечує дії відділення (групи) знищення.

Відділення (група) знищення (підриву, захоплення) призначається для знищення (виводу з ладу) об'єкта захоплення або полонених, документів і зразків озброєння.

Відділення (група) прикриття забезпечує дію взводу від можливого нападу противника і прикриває його відхід після виконання завдання.

При проведенні нальоту відділенням воно може не розділятися на групи, а діяти в повному складі.

При проведенні нальоту взвод (відділення) потайливо висувається до визначеного об'єкта, командир взводу (відділення) організує дорозвідку об'єкта, уточнює систему охорони й оборони, визначає способи знищення (виводу з ладу) об'єкта і потайливі шляхи відходу.

Для виконання завдання взвод (відділення) потайливо займає вихідне положення і по команді (сигналу) командира взводу (відділення) раптово вражає противника вогнем усіх засобів.

Офіцери і солдати противника, що залишилися в живих, захоплюються в полон; документи, виявлені при огляді убитих, вилучаються. Нові зразки озброєння і бойової техніки по можливості вилучаються і передаються командиру батальйону (роти).

Знищення (вивод з ладу) об'єкта здійснюється шляхом підриву, підпалу, механічного ушкодження або зосередженим вогнем взводу (відділення). В останньому випадку можна не створювати групу знищення (підриву) і безпосередньо до об'єкта не проникати.

Наліт на слабко захищені об'єкти взвод (відділення) має проводити безшумно, знищуючи живу силу противника в рукопашній сутичці. У цьому випадку зі складу взводу (відділення) можуть призначатися солдати для знищення охорони (вартових) об'єкта.

Після нальоту на взвод (відділення) відходить у заздалегідь намічений пункт і продовжує діяти відповідно до поставленого йому завдання.

Взвод (відділення) у ході рейду може вести розвідувально-диверсійні дії в складі роти чи самостійно. Йому можуть придаватися до взводу самохідно-артилерійських гармат і до відділення саперів з підривними зарядами, мінами і вибуховими речовинами, фахівці і засоби радіо- і радіотехнічної розвідки. Крім того, взводу (відділенню) видаються додатково боєприпаси, ручні гранати, вибухові і запальні засоби.

Метою розвідувально-диверсійних дій є знищення (вивод з ладу) засобів ядерного нападу, аеродромів, енергетичних пристроїв і ліній зв'язків, порушення управління військами і зброєю противника.

Засоби ядерного нападу знищуються в складах при перевезеннях і на позиціях.

На аеродромах об'єктами диверсій є склади боєприпасів, у тому числі ядерних, пального, літаки (вертольоти) на стоянках, командно диспетчерські пункти, радіотехнічне устаткування, злітно-посадочні смуги і льотно-технічний склад.

Диверсії на комунікаціях здійснюються мінуванням і підривом мостів, тунелів, дамб, віадуків, високих насипів, а на залізницях, крім того, підривом стрілок і пристроєм катастроф потягів вибуховим чи іншим способом.

При порушенні управління виводяться з ладу вузли зв'язку, радіолокаційні, радіотехнічні посади і станції, кабельні лінії зв'язку.

Взвод (відділення) при виконанні розвідувально-диверсійних завдань діє, як правило, вночі чи в умовах обмеженої видимості. При цьому широко застосовуються потайливе проникнення до визначених об'єктів і їх знищення (вивод з ладу), а також пристрій засад і проведення нальотів.

Успіх розвідувально-диверсійних дій досягається розвідкою і глибоким знанням командирами й особовим складом розташування, устаткування й уразливих місць об'єкта, швидкими, вмілими і рішучими діями особового складу, мистецьким застосуванням зброї, засобів розвідки і диверсій.

Водні перешкоди взвод (відділення) при виконанні завдань у тилу противника форсує, як правило, з ходу.

Для форсування захоплюються ділянки з доступними берегами і підходами до них, що забезпечують гарне маскування.

Підготовка бойових машин до форсування водної перешкоди проводиться в визначеному пункті (укритому місці) у 3-4 км від зрізу води. Вихідний рубіж для форсування може бути призначений у безпосередній близькості від водної перешкоди.

Особовий склад взводу перед форсуванням водної перешкоди на бойових машинах надягає рятувальні жилети.

Взвод (відділення) по команді командира роти (взводу) стрімко виходить до водної перешкоди, за підтримкою вогню артилерії і бойових машин інших підрозділів, не затримуючи, форсує її на бойових машинах або по захопленій мостовій переправі (на поромах). Неглибокі ріки взвод (відділення) переборює убрід. Границі броду позначаються добре видимими знаками.

Противника , що робить опір, взвод(відділення) знищує вогнем усіх засобів. З виходом на протилеглий беріг взвод (відділення), використовуючи результати вогню артилерії, разом з іншими підрозділами знищує противника і продовжує виконання поставленого завдання.

Швидка зміна характеру бойових дій у ході рейду не дозволяє призначати нові підрозділи для охорони. Тому практика навчання військ показала доцільність організації бойової єдиної постійної пересувної охорони. Воно висилається в напрямку руху, а при необхідності й убік флангів і в тил від полку (батальйону), що випливає по самостійному напрямку (маршруту) з метою забезпечити безперешкодний рух головних сил, попередити їх від раптового нападу противника і створити їм вигідні умови для вступу в бій. На бойову пересувну охорону в окремих випадках можуть покладатися завдання по захопленню перевалів, тіснин, мостів, переправ, вузлів доріг і знищенню окремих об'єктів противника на маршрутах руху і на флангах.

Бойова пересувна охорона в залежності від поставленого йому завдання й умов обстановки може призначатися в складі від посиленого парашутно-десантного взводу до посиленої парашутно-десантної роти і діяти на віддаленні 5-10 км від головних сил.

Взвод при здійсненні рейду в тилу противника призначається в бойову пересувну охорону з завданням не допустити проникнення наземної розвідки, а також раптового нападу противника на головні сили батальйону (роти) і забезпечити їм вигідні умови для вступу в бій. Крім того, на нього можуть покладатися завдання по забезпеченню безперешкодного руху головних сил шляхом захоплення перевалів, тіснин, мостів, переправ, вузлів доріг на маршруті руху, а також по розвідці і знищенню (виводу з ладу), засобів ядерного нападу, елементів пунктів керування, вузлів зв'язку й інших важливих об'єктів противника.

Бойова пересувна охорона може висилатися вперед по напрямку руху, на фланги батальйону (роти), а іноді і прикривати його з тилу.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від бойової пересувної охорони на загрозливий напрямок висилається дозорне відділення (дозорці) на віддалення, що забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

У бойовій пересувній охороні та дозорному відділенні організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначаються спостерігачі для прийому сигналів від дозорного відділення (дозорних) і підтримується постійна готовність до відбиття нападу противника з будь-якого напрямку.

Особливим видом бойових дій повітряних десантів у тилу противника є десантно-штурмові дії. Вони ведуться з метою більш повного використання результатів вогневого ураження противника, при цьому послідовно вирішуються оперативно-тактичні або одночасно ряд тактичних задач.

Основні способи десантно-штурмових дій:

- десантно-ударні дії;

- десантно-рейдові дії;

- диверсійно-пошукові дії;

- дії тактичних повітряних десантів.

ДЕСАНТНО-УДАРНІ ДІЇ проводяться аеромобільними підрозділами у взаємодії з частинами армійської авіації щодо знищення виявлених (координатних) об’єктів в тилу противника (зони відповідальності) та повернення у вихідний район для десантування (базовий район). Тривалість ведення десантно-ударних дій одним підрозділом визначається часом знаходження у повітрі бойових (транспортно-бойових) вертольотів і складає до двох годин.

ДЕСАНТНО-РЕЙДОВІ ДІЇ здійснюються аеромобільними підрозділами у взаємодії з частинами армійської авіації в тилу противника (на визначеному напрямку) з метою послідовного знищення декількох визначених об’єктів противника. Термін ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених задач. Завершенням цих дій може бути захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих районів (рубежів) або повернення до вихідного району.

ДИВЕРСІЙНО-ПОШУКОВІ ДІЇ в тилу противника проводяться підрозділами аеромобільних військ (взвод, рота) у взаємодії з армійською авіацією у визначеному районі (напрямку) з метою пошуку та знищення бандитських формувань, елементів систем управління, постачання та комунікацій. Термін видання диверсійно-пошукових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантам задач. На підставі диверсійно-пошукових дій можуть проводитися десантно-ударні дії.

При захопленні об'єкта головними силами бойова пересувна охорона може прикривати їх дії з загрозливого напрямку або атакувати разом з ним. У ряді випадків бойова пересувна охорона, діючи на флангах, може займати й утримувати вигідний рубіж, влаштовувати засади і загородження на шляхах руху противника з метою заборони виходу його до головних сил.

2 ПОСЛІДОВНІСТЬ ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА ВЗВОДУ ПІСЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЗАВДАННЯ НА ДІЇ В БОЙОВОЇ ПЕРЕСУВНОЇ ОХОРОНІ

Завдання на дії взводу в БПО командир взводу повинний одержати в ході виконання подальшого завдання, у пункті збору роти (батальйону), при організації рейду чи в ході рейду. Завдання може бути доведено по радіо, або особисто у виді графічного документа через офіцера управління батальйону.

Повнота роботи командира взводу з організації бойових дій залежить від конкретних умов обстановки.

При наявності достатнього часу для організації бойових дій взводу вся робота проводиться на місці. При не достатній наявності часу командир взводу, усвідомивши завдання, виводить взвод у визначеному напрямку, організує безпосередню охорону і подальшу роботу з організації дій взводу проводить у русі, тобто організує розвідку противника і місцевості, оцінює обстановку, приймає рішення і ставить бойове завдання.

Командир взводу, призначений в бойову пересувну охорону, зобов'язаний:

1)з’ясувати завдання,

2)віддати необхідні розпорядження по підготовці взводу до дій,

3)оцінити обстановку (вивчити по карті маршрут руху, характер місцевості, умови, у яких відбувається рейд, місця можливої зустрічі із противником і найбільш ймовірні напрямки його виходу до головних сил десанту з флангів),

4) прийняти рішення,

5) віддати бойовий наказ і організувати взаємодії.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- відомості про противника;

- завдання взводу, маршрут руху, побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, вихідний пункт і час його проходження;

- зведення про сусідів і органи розвідки, якщо вони діють перед і на флангах;

- дозорне відділення (дозорців), його завдання і віддалення;

- порядок ведення вогню по повітряним цілям;

- час готовності руху, своє місце і заступника.

Під час організації взаємодії командир взводу погоджує дії відділень, засобів посилення і дозорної машини при висуванні і вступу в бій, установлює порядок дій по сигналах оповіщення та управління та вказує:

порядок спостереження і зв'язку, відкриття і ведення вогню по повітряним цілям; місця ймовірній зустрічі із противником і порядок дій при зустрічі з ним; сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Під час підготовки взводу (відділення) до дій організується поповнення боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм, перевіряється готовність особового складу, озброєння та бойової техніки до виконання завдання. Про готовність взводу до дій у бойовій пересувній охороні командир взводу доповідає командиру батальйону (роти).

Завдання на дії взводу в БПО командир взводу може одержати в ході виконання найближчого завдання, у районі збору роти (батальйону) під час організації рейду або в ході рейду. Завдання може бути доведена по радіо, особисто чи у виді графічного документа через офіцера управління батальйону.

Повнота роботи КВ з організації бойових дій залежить від конкретних умов обстановки.

При наявності достатнього часу для організації бойових дій взводу вся робота проводиться на місці. При недоліку часу командир взводу, усвідомивши завдання, виводить взвод у визначеному напрямку, організує безпосередню охорону і подальшу роботу з організації дій взводу проводить у рух, тобто організує розвідку противника і місцевості, оцінює обстановку, приймає рішення і ставить бойові завдання підлеглим по радіо. В міру надходження зведень про противника і місцевість бойові завдання уточнюються.

При оцінки обстановки особлива увага приділяється оцінці місцевості на рубежах можливій зустрічі із противником з метою визначення задуму дій на них, а також у районах можливих руйнувань, загороджень і зонах зараження місцевості з метою визначення обходу.

У рішенні на дії в БПО командир взводу визначає:

- побудову похідного порядку, порядок дії взводу при зустрічі з незначними і переважаючими силами противника, при подолань руйнувань, загороджень і зон зараження;

- завдання відділенням і приданим вогневим засобам, їх місця в похідному порядку і при розгортанні в бойовий порядок, завдання по організації спостереження;

- дозорній машині – швидкість руху і віддалення, порядок дій при зустрічі з одиночними машинами (солдатами) противника, з переважаючими силами противника, порядок доповіді;

- приданим підрозділам – місця в похідному порядку і при розгортанні в бойовий порядок, завдання по підтримки бою взводу.

3 ДІЇ ВЗВОДУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РЕЙДУ У СКЛАДІ БПО

Взвод, призначений у бойову пересувну охорону, що діє попереду батальйону (роти) по напрямку руху, у встановлений час проходить вихідний пункт і продовжує рух по визначеному маршруту з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони, стежить по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення (дозорців), особисто веде розвідку противника і місцевості.

Тіснини, мости й інші вузькі місця взвод проходить неспинно. Зруйновані мости, заміновані чи заражені ділянки на маршруті бойова пересувна охорона (дозорне відділення) обходить, позначаючи напрямки обходу вказівками.

Дрібні групи противника бойова пересувна охорона (дозорне відділення), як правило, знищує і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим противником займає вигідну позицію (рубіж), вогнем наносить йому ураження і забезпечує маневр головних сил на інший напрямок або розгортання і вступ у їх бій.

При зустрічі з одиночними машинами і групами солдата противника взвод знищує їх вогнем дозорної машини з ходу або захоплює в полон. Підрозділи розвідки і похідної охорони резервів противника, що висуваються, знищуються атакою з ходу усього взводу.

При зустрічі з переважаючими силами противника командир взводу організує захоплення вигідного рубежу, що забезпечує умови для розгортання в бойовий порядок і організований вступ у бій головних сил роти (батальйону) чи вихід їх на новий маршрут. Вогнем усіх засобів взвод завдає ураження противнику, сковуючи його дії з фронту, забезпечує атаку головних сил роти (батальйону) у фланг противнику.

При переході роти (батальйону) до дій по захопленню об'єкта (рубежу) БПО може бути використана для атаки у фланг і тил об'єкта противника, що обороняється, або для прикриття батальйону.

При виході колони головних сил на новий маршрут взвод утримує захоплений рубіж до закінчення визначеного йому часу чи до одержання сигналу на відхід, після чого взвод може за рішенням командиру батальйону перейти до дій в якості тильного БПО.

Взвод, призначений у бойову пересувну охорону, що діє на фланзі батальйону, випливає на рівні голови колони головних сил батальйону.

Дрібні групи противника, що виявилися на фланзі колони, яку охороняє, взвод знищує; при загрозі нападу переважаючих сил противника він займає вигідний рубіж і утримуючи його, а також діями з засад, пристрій загороджень і перешкод затримує просування противника і не допускає його нападу на колону, яку охороняє з флангу.

Знайшовши засоби ядерного і хімічного нападу, пункт управління, вузли зв'язку й інші важливі об'єкти противника, командир взводу негайного доповідає про це командиру, що вислав бойову пересувну охорону, і діє за його вказівкою.

Взвод, призначений в бойову пересувну охорону для прикриття батальйону з тилу, випливає за колоною, яку охороняє. Дрібні групи противника взвод знищує вогнем із засад. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, яку охороняє, він займає вигідну позицію (рубіж) і вогнем усіх засобів завдає ураження противнику, затримує його просування і не допускає виходу у фланг і в тил батальйону.

З метою затримки противника командир взводу за наказом командира, що вислав бойову пересувну охорону, організує руйнування переправ, мостів і ділянок доріг.

Під час привалів і зупинок колони бойова пересувна охорона займає вигідний рубіж. Командир взводу указує відділенням позиції, смуги вогню, сектори обстрілу, порядок дій з появою противника.

Взвод після виконання завдання може розташовуватися в районі зосередження батальйону або в пункті збору роти для підготовки до виконання нових завдань, відновлення боєздатності і відпочинку особового складу.

Бойові машини (бронетранспортери), як правило, розташовуються на позиціях на віддаленні до 50 м одна від іншої в готовності до відбиття нападу наземного противника. В окремих випадках бойові машини (бронетранспортери) можуть розташовуватися уздовж маршруту висування з урахуванням можливості швидкої побудови колони і виходу з займаного району.

Для безупинного спостереження у взводі призначаються два – три спостерігачі, як правило, з числа навідників-операторів або кулеметників, що постійно знаходяться в бойових машинах.

Особовий склад відриває щілини, а при наявності часу влаштовує прикриття. Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскується.

Командир взводу організує технічне обслуговування озброєння і бойової техніки і здійснює контроль за підтримкою високої бойової готовності взводу.

Командир відділення, одержавши завдання на розташування, доводить до особового складу порядок дій при нападі наземного і повітряного противника, вказує сигнали оповіщення, управління взаємодії і порядок дій по них і особисто керує устаткуванням місць для розміщення особового складу, окопу чи укриття для бойової машини (бронетранспортера), маскуванням і технічним обслуговуванням озброєння і бойової машини (бронетранспортера).

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Підрозділи аеромобільних (повітряно-десантних) військ, у тому числі і аеромобільний (парашутно-десантний) взвод, маючи на озброєнні сучасну техніку, здатні до ведення активних і маневрених дій у тилу противника, що особливо характерно для рейдових дій.

Маневрені можливості бойових машин дозволяє підрозділам раптово з'являтися в тих районах, де противник цього не очікує, що важливо при здійсненні рейду.

При діях взводу в бойовій пересувній охороні успіх буде залежати від твердих знань командира взводу основ організацій дій і міцних навичок управлення взводом у різних умовах обстановки, а так само стрімких і грамотних дій особового складу.

Вивчення даної теми буде продовжено на третьому курсі, однак основні положення лекції необхідно знати і творчо застосовувати на наступних польових заняттях – це перша задача студентів.

Друга – шляхом самостійного вивчення поглибити і розширити свої знання, а на практичних заняттях, крім необхідних навичок по управлінню, виробляти і якість психологічної, фізичної стійкості, що необхідно командиру взводу при здійсненні взводом рейду в бойовій пересувній охороні й у складі головних сил.

Викладач службовець В.П.Канцер

Поиск по сайту: