В умовах відсутності зіткнення з противником командир механізованого відділення, одержавши бойове завдання повинен: (ст. 18,62,63 БССВ).
Зрозуміти завдання взводу, відділення, а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання;
- з'ясувати, де противник і що він робіть, а також місця розташування його вогневих засобів;
- вивчити місцевість, її захисні і маскуючи властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;
- вивести відділення на вказану позицію;
- організувати спостереження;
- вказати основну і запасну вогневі позиції БМП, кулеметникам, гранатометнику і місця стрільцям;
- віддати бойовий наказ;
- організувати інженерне обладнання і маскування позицій;
- визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі і скласти карту вогню.
Після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти (бронетранспортера), виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім,
- перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою;
- доповісти командиру взводу про готовність відділення до бою, представити йому картку вогню.
У бойовому наказікомандир відділення вказує:
1. Орієнтири.
2. Склад, положення та характер дій противника.
3. Завдання взводу і відділення, позицію, смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних та повітряних цілях; місця на ділянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь відділенню.
4. Завдання сусідів.
5. Завдання особовому складу:
- навіднику - оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам і гранатометнику – основні та запасні вогневі позиції;
- старшому стрільцю та стрільцю – місця для стрільби, послідовність їх обладнання та зміни в ході бою;
- навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), крім того – основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
- механіку – водію (водію) – маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та коректування вогню.
6. Сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.
7. Час готовності до оборони і заступника.
Відпрацювання картки вогню відділення
Тактичні нормативи підрозділів в обороні
мвід
мв тв
мр
тр
мб тб
що обороняє:
позиція
ВОП
РОП
БРО
- по фронту
до 100 м
до 400м
1-1,5км
3- 5км
- в глибину
до 300м
до1 км
2 - 2,5 км
- проміжки між
позиціями
до 50м
ВОП-до300м
РОП - до 1 км
БРО - до 1 км
Віддалення КСП
до 800м
до 2км
Віддалення ІІ еш. від 1-го
до 300м
600-1000М
Віддалення бойової охорони
до 2км
Віддалення ВП адм. П.
2 - 5 км
Віддалення ВП мін.батр.
до 300м ПТВ-до100м
1 -2км
Управління відділенням при загрозі застосування противником ядерної зброї і під час вогневої підготовки противника. Відбиття атаки противника, знищення противника що вклинився в оборону. Відновлення системи вогню і оборони.
Управління відділенням в оборонному бою:
- при знищенні розвідки та дрібних груп противника;
- під час вогневої підготовки атаки противника;
- при застосуванні противником ЗМУ і ВТЗ;
- знищення противника під час його висування до рубежу переходу в атаку;
- при відбитті атаки противника;
- відбиття атаки піхоти та танків противника перед переднім краєм;
- знищення противника, що прорвався на позицію відділення.
По кожному епізоду бою (ввідній) Командиру відділення: