ЗМІ в демократичному суспільстві

ЗМІ у різних суспільствах, вони виконують ряд спільних функцій:

■ пізнавальну — допомагають індивідам створити уявлення про політичне життя країни та його основних учасників;

■ контрольну — сприяють здійсненню громадськістю контролю і спостереження за діями суб'єктів влади;

■ соціалізаторську — здійснення політичної соціалізації особистості шляхом участі в процесі засвоєння індивідами політичних знань, норм і цінностей;

■ громадянську — сприяння формуванню громадянської позиції індивідів.

ЗМІ найчастіше пов'язані з відбором, коментуванням і оцінюванням інформації. Завдяки цьому ЗМІ здійснюють вплив на формування громадської думки.

У демократичній країні за політичною орієнтацією ЗМІ поділяються на урядові, опозиційні й незалежні. Громадяни, знайомлячись із різноспрямованою інформацією, можуть виробляти власне ставлення до подій і процесів. Найвищий рівень довіри, як правило, існує до незалежних ЗМІ: вони можуть — бути проурядовими, підтримувати опозицію, критично оцінювати діяльність усіх політичних сил, дотримуватися власного курсу.

9. Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки і громадянського суспільства.

У демократичному суспільстві за допомогою ЗМІ відбувається вільний обмін і інформацією та ідеями. Завдяки цьому політична різноманітність стає важливим фактором політичної системи суспільства та його еволюційного розвитку. Діалог різних політичних сил із використанням ЗМІ має значний вплив на формування суспільної думки. Разом із цим через мас-медіа здійснюються різні форми контролю й впливу громадянського суспільства на діяльність влади. Це забезпечує розвиток зворотного зв'язку і який стабілізує політичну систему.

Рівень демократичності країни відображає також те, яке значення має для влади громадська думка не лише під час виборів, а й у періоди між ними. Якщо такий вплив існує, то громадська думка дійсно є дієвим, постійно функціонуючим чинником політичної системи. Важливу роль у цьому процесі відіграють ЗМІ.

Для з'ясування й одночасного формування громадської думки з питань політичного життя, ставлення до політиків, кандидатів на владні посади під час виборчих кампаній тощо, мас-медіа використовують матеріали соціологічних опитувань.

Великі можливості для персоніфікації політики відкривають такі ЗМІ, як радіо і телебачення. Нерідко політичні діячі користуються цим, щоб подати себе у вигідному світлі. Разом із цим ці види мас-медіа здатні також допомогти громадськості краще зрозуміти, якими є політики не на передвиборчих плакатах, а в реальному житті.

У сучасному світі для публічного політика надзвичайно важливо бути присутнім у ЗМІ, щоб громадськість не забувала про нього. Із цією метою за допомогою спеціальних технологій створюється привабливий для виборців позитивний імідж політика, проводяться акції, що опиняються в центрі громадської уваги, і цим створюється непряма реклама в мас-медіа.

На стан громадянського суспільства позитивно впливає розгортання суперництва між мас-медіа різної політичної спрямованості. Вони прагнуть мати власні радіостанції, телеканали, газети і журнали. Проте, як правило, ця залежність має прихований характер, оскільки для ЗМІ зберегти свою впливовість у суспільстві допомагає репутація незалежного.

З участю мас-медіа у формуванні суспільної думки і громадянського суспільства пов'язується проблема подання інформації, співвідношення в ній фактів та коментарів. З одного боку, журналіст не повинен змішувати інформацію і коментар до неї, з іншого — він не може пасивно констатувати факти без ризику потрапити в повне підпорядкування владних структур. Коментар має бути зрозумілим і неупередженим, а його головне завдання — не повчати людей, а допомагати користувачам інформації сформулювати власну думку. Відповідальністьсучасних професійних ЗМІ перед громадянським суспільством полягає перш за все у тому, щоб забезпечувати його цінною, повною і достовірною інформацією.