Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА 4. Грошові системи. Грошова система – законодавчо встановлена державою форма організації грошового



Грошова система – законодавчо встановлена державою форма організації грошового обороту в країні.Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які зумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи.

Системи металевого обігу - грошові системи, за яких в обігу використовуються повноцінні монети, а неповноцінні гроші вільно обмінюються на дорогоцінний метал.

Системи паперово-кредитного обігу – грошові системи, за яких в обігу використовуються грошові знаки, що не мають внутрішньої вартості (тому держава забезпечує сталість емітованих грошей).

Ринкові – грошові системи, за яких регулювання грошового обороту здійснюється переважно економічними методами.

Неринкові – грошові системи, за яких регулювання грошового обороту здійснюється адміністративними методами.

Відкриті – грошові системи, в яких валютні операції здійснюються за мінімальних обмежень (валюта повноконвертована, застосовуються ринкові механізми регулювання валютного ринку).

Закриті – грошові системи, за яких використовуються валютні обмеження, ізоляція національної економіки від світової.

Саморегульвані–грошові системи, в яких діє механізм стихійного регулювання грошового обороту.

Біметалізм– грошова система, в якій законодавчо роль загального еквівалента виконували два дорогоцінних метали – золото і срібло.

Система „паралельної” валюти – різновид біметалізму, коли співвідношення між золотом і сріблом встановлювалось стихійно (на ринку).

Система подвійної валюти – різновид біметалізму, коли співвідношення між золотом і сріблом встановлювалось законодавчо державою.

Система „кульгаючої” валюти – різновид біметалізму, коли один із видів дорогоцінного металу (як правило срібло) карбувався в закритому порядку.

Монометалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента виконує один метал (золото, срібло, мідь), а паперові знаки вартості обмінювались на грошовий метал.

Золотомонетний стандарт – різновид золотого монометалізму, за якого золото виконувало всі функції грошей, в обігу використовувались як золоті монети, так і банкноти. При цьому неповноцінні паперові гроші могли вільно обмінюватись на золото.

Золотозливковий стандарт– різновид золотого монометалізму, за якого в обігу відсутні золоті монети (та їх вільне карбування), обмін паперових грошей здійснюється на золоті зливки.

Регульовані – грошові системи, в яких порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи.

Паперово-грошова система – грошова система, за якої емісія грошових знаків (казначейських білетів) здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту.

Система кредитних грошей – грошова система, за якої використовується кредитний механізм емісії грошей, що створює передумови для забезпечення їх сталості шляхом регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту в платіжних засобах.

Національна грошова система – законодавчо встановлена державою форма організації грошового обороту в країні. Сучасна національна грошова система України це грошова система ринкового типу.

Грошово-кредитна політика – комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених цілей заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через ЦБ.

Експансійна політика (політика „дешевих” грошей) - сукупність заходів, націлених на розширення пропозиції грошей.

Рестрикційна політика (політика „дорогих” грошей) – сукупність заходів, націлених на скорочення пропозиції грошей.

Інструменти грошово-кредитної політики – конкретні заходи ЦБ, спрямовані на зміну маси грошей в обігу та рівня процентної ставки.

 

ТЕМА 5. Інфляція і грошові реформи.

Інфляція – процес знецінення грошей внаслідок їх надмірного випуску та переповнення ними каналів грошового обігу при непідкріпленні кожної емітованої грошової одиниці товарною масою.

Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для споживання.

Індекс цін виробникахарактеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані споживачам.

Інфляція заощаджень проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація - зниження курсу національної валюти відносно іноземної.

Повзуча інфляціяхарактеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростанням цін (до 5% на рік).

Помірна інфляція проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін у межах від 5% до 20% на рік, що спонукає економічних суб’єктів вживати адапційних заходів.

Галопуюча інфляція характеризується нерівномірним, стрибкоподібним зростанням цін (20-50, 100%% на рік), що не піддається регулюванню.

Гіперінфляціяхарактеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції, поширюється бартер, порушуються фінансово-кредитні механізми.

Інфляція витрат спричиняється тиском на ціни з боку зростання витрат виробництва.

Інфляція попиту спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок збільшення їх пропозиції і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на ринках товарів.

Антиінфляційна політика – комплекс заходів щодо державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляційними процесами.

Грошова реформа – радикальний спосіб повної або часткової перебудови державою грошової системи з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Повна (структурна) грошова реформа передбачає впровадження в обіг нової грошової одиниці та структурну перебудову економіки, державних фінансів, банківської та валютної систем.

Реформа часткового типу зводиться лише до зміни окремих елементів грошової системи (масштабу цін, виду грошових знаків, механізму емісії).

Формальна реформазводиться до зміни купюр старого зразка на нові, а величина грошової одиниці (масштаб цін) залишається незмінною.

Деномінаційна реформа зводиться до збільшення масштабу цін.

Конфіскаційна реформазводиться до диференційованого обміну старих грошей на нові залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника.

Неконфіскаційна реформа зводиться до зміни запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів за єдиним співвідношенням.

Одномоментна реформа характеризується введенням нових грошей в обіг за короткий (7-15днів) термін.

Реформа паралельного типу зводиться до поступового введення в оборот нових грошових знаків, які паралельно функціонують в обігу зі старими.

Нуліфікація– вид грошової реформи, коли старі грошові знаки офіційно оголошуються недійсними і вилучаються з обороту, а в обіг вводяться нові гроші.

Ревальвація– вид грошової реформи, за якої здійснюється офіційне підвищення державного курсу національної валюти щодо іноземної.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.