При Національній академії внутрішніх справ України
Степан Сливка
ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ
Видання 2-е, перероблене і доповнене
Рокомендовано
Міністерством освіти і науки України
Правнича етика
Професійна культура
Київ
Атіка
ББК 87754(4УКР) С47
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 14/18.2-1462 від 11.10.2001 р.)
Рецензенти:
Святоцький О. Д. - доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.
Скрипнюк О. В.- доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.
Сливка С.
С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. і доп- К.: Атіка, 2003.- 320 с. І8ВМ 966-8074-64-5
У книзі з позицій новітніх знань і досягнень науки і передового досвіду юридичної практики відображено сучасний стан правової деонтології та показані шляхи її пріоритетного розвитку.
Для студентів, слухачів юридичних вузів і факультетів, практичних працівників правоохоронних органів та правозахисних організацій, а також усіх тих, хто прагне стати правознавцем, хоче оволодіти професією юриста і базовими знаннями з правознавства та філософії права.
XXI століття, в яке щойно вступило людство, ставить нові вимоги перед наукою і освітою, відкриває нові перспективи і ще незвідані галузі для дослідження. Сучасне молоде покоління має отримати ті знання, які вже стають - і надалі будуть -пріоритетними. Відчутним є поступ країни до нового етапу, своєрідного духовно-морального ренесансу, який все активніше заявляє про себе у суспільному житті, у процесі демократично-правових перетворень.
Підготовка спеціалістів вищої якості на даному, якісно новому етапі розбудови незалежної держави, вимагає більш глибокого пізнання духовної основи життя — Всесвіту, його нерозгаданих таємниць, щоб правильно обрати шлях - шлях, яким йти у майбутнє. А правильно обраний шлях -це, одночасно, й найлегший, найпростіший, найдоступніший.
Юридична деонтологія, полем діяльності якої є юриспруденція, з філософської точки зору, претендує на своєрідне монопольне філософсько-правове знання про людину. Значення цієї науки можна ще визначити так: це природний правовий компас, енциклопедія для юриста, це шлях до високої професійної майстерності та гарантія захисту його свобідної волі у природно-правовому просторі. Якщо юрист не оволодіє юридичною деонтологією, він назавжди залишиться вузьким спеціалістом, приреченим навіть інколи на «провали» у роботі. Виняток можуть становити хіба тільки ті випадки, коли юрист інтуїтивно сприймає деонтологічну сутність у силу своєї професійної, інтелектуальної культури.
У підручнику ми пропонуємо для роздумів основні спірні («вічні!») питання - онтології та деонтології, зосереджуємо увагу на особливостях професії, подаємо судження правників-практиків. З великого числа філософсько-правових проблем розглядаються ті, які дають можливість більш глибоко проникнути у суть юридичної деонтології, збагнути її ключові аспекти й до того ж є сьогодні найбільш актуальними.
Юридична деонтологія - як сфера, що охоплює всі форми моральних вимог, дозволяє внутрішньо збагнути суть професії, здатна розвинути великий резерв здібностей майбутнього прав-ника і логіку професійних дій, етику мислення (в т. ч. абстрактну), етику свідомості, почуттів, співвідношення раціонального та ірраціонального тощо. Ці та інші здобутки, як правило, є результатом глибокого процесу виховання і самовиховання, переборення самого себе (останнє, перемога над собою,- найважча перемога!). І все це - насамперед необхідно для того, щоб створювати «культуру духовної аури» у процесі діяльності, забезпечувати найефективніше управління правовими процесами.
Центральне місце у юридичній деонтології ми відвели розумінню людини як триєдиної антропологічної єдності (тіло, душа, дух) (згідно з яким і подано матеріал у підручнику). З цією метою опрацьовано величезну кількість літератури -давньосхідної, античної, середньовічної та сучасної, на основі якої викладено власні судження, зроблені певні висновки, які, у цілому, покликані сприяти подальшому підвищенню рівня професіоналізму, якості професійної діяльності юриста.
Найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговує з'ясування такого поняття, як дух людини, прояв свободи духу в межах дії природного права, тобто, у підсумку,- дух права.
«Дух права» - цими словами можна визначити те, що становить суть юридичної деонтології як системи вимог до внутрішніх професійно-правових обов'язків юриста.
Автор вважає своїм обов'язком підкреслити, що обранням саме такого об'єкта наукового дослідження він завдячує професорові (нині покійному) Володимиру Гавриловичу Соку-ренку, який вперше зробив спробу розглядати медичну деонтологію з позиції юриста, права і моралі, приділивши основну увагу внутрішнім (духовним) процесам і назвавши їх «духом права».
У прикінцевих зауваженнях звертаємося до студентів - майбутніх юристів-професіоналів, прагнучи заохотити їх до творчого і глибокого оволодіння знаннями, до вияву поглибленого інтересу до таких проблем і аспектів, які увібрала у себе юридична деонтологія - наука майбутнього, що уже сьогодні, набуваючи неабиякої актуальності, покликана зробити більш ефективною юридичну діяльність.
Юридична деонтологія — як певний вступ до спеціальності -є логічним вступом до філософії права. Уже після 1 курсу студент має можливість сприймати матеріал галузевих правничих дисциплін крізь призму онтології-деонтології, природного права, взаємозв'язку «людина- Космос».
Майбутній спеціаліст відчує потребу у поглибленому аналізі позитивного права, зможе побачити його недосконалість, хоч, попри все, воно є необхідним і корисним за умови наближення його до норми природного права.
На V курсі вивченням філософії права завершується цикл юридичних дисциплін, але при цьому саме юридична деонтологія стане основою тієї вершини (філософії права), що закуму-лює в собі здобутізнання, зробить їх цілісними, повноцінними.
Передмова
Юридична деонтологія займає одне з основних місць серед навчальних курсів вищих закладів освіти правничого профілю. Це - філософсько-правова дисципліна, яка дає можливість студентам глибше усвідомити сутність майбутньої професії, ніби внутрішньо відчути специфіку юридичної діяльності. Є всі підстави вести мову про орієнтаційну роль юридичної деонтології, яка покликана формувати саме професійний світогляд, знайомити із сучасними підходами до юридичної діяльності, сприяти вирішенню загальних юридичних ситуацій, які можуть виникати на практиці.
У пропонованому підручнику й обґрунтовуються можливі труднощі, визначаються проблеми, даються відповідні поради, рекомендації.
Вперше розглядаються норми природного права в одиничному, загальному й особливому вимірах. Дефініції природного права тісно пов'язуються з юридичною деонтологією.
Зміст підручника доповнено також темою «Зовнішня культура юриста», у якій службовий етикет є її складовою частиною. Автор не виділяє різновидів свідомості (крім правової"). Вважає, що у людини є лише одна - загальна свідомість. Разом з тим існують різні види почуттів, що є основою компонентів юридичної деонтології.
Важливим внеском у дане видання є те, що автор поділив юридичну деонтологію на загальну та особливу частини, наблизивши тим самим її до класичних юридичних дисциплін.
Юридична деонтологія - як навчальна дисципліна - має на меті розкрити сутність обов'язків, зокрема службових обов'язків юриста. Власне, на усвідомлення службового обов'язку, його внутрішнього імперативу, необхідно націлювати майбутніх правників уже з перших днів навчання, щоб саме під таким кутом зору вони сприймали й інші юридичні дисципліни, передусім галузі права.
Автор підручника оригінальне, нетрадиційно підійшов до викладу навчального матеріалу. Спираючись на власний багаторічний досвід роботи у правоохоронних органах та народній освіті, опрацювавши значну кількість законодавчої та спеціальної літератури, використовуючи новітні доктрини про право, державу, філософію права, С. С. Сливка виклав власну концепцію юридичної деонтології як науки і як навчальної дисципліни. Слід зазначити, що його творчі пошуки одержали визнання у наукових колах. Зокрема, наукові поняття про внутрішній імператив службового обов'язку, сутність юридичної деонтології, сформульовані вченим, знайшли відбиття у юридичній енциклопедії.
Зміст юридичної деонтології як науки тісно пов'язаний з іншими науками — із курсом правознавства середньої школи, з теорією держави і права, культурологією, філософією права, психологією. Саме філософський підхід, який обраний автором підручника, робить особливо актуальним і необхідним вивчення даної дисципліни. Адже такими поняттям, як: «правова держава», «морально-правові цінності», «справедливість» тощо у повній мірі оперує юридична практика.
Право - як міра свободи і справедливості - часто сприймається юристами неоднозначне. Щоб глибше зрозуміти державно-правові явища, перенести принципи закономірності, гармонійності природи у юридичну практику, необхідно саме з внутрішніх позицій оцінити своє ставлення до службових обов'язків, зрозуміти сутність буття - онтологію, зокрема онтологію людини та онтологію держави. Сенс життя людини, усвідомлення нею свого покликання на Землі повинні визначати внутрішній імператив службового обов'язку кожного і тим більше — правника.
Підручник Сливки С. С., даючи всебічну картину юридичної діяльності, наголошуючи на її внутрішній сутності і призначенні, сприятиме успішній підготовці професіоналів-юристів XXI ст.