Розділ 1. Фактори, які забезпечують сталий розвиток регіону

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра фінансів і економіки природокористування

Розрахункова робота з дисципліни

«Регіональна економіка»

На тему

« Регіон Львівської області в територіальному поділі праці »

Виконала:

Студентка III курсу 2 групи

Чайка Н. С.

спеціальності «ФЕіП»

Перевірила:

Доц. Меліхова Т. Л.

РІВНЕ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

Розділ 1. Фактори, які забезпечують сталий розвиток регіону………….4

Розділ 2. Населення і трудовий потенціал регіону……………………..12

Розділ 3. Підприємства, що формують імідж регіону………………….16

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….18

Список використаної літератури ………………………………...……...20

ВСТУП

Тема даної роботи: “ Регіон Львівської області в територіальному поділі праці ”. Регіон Львівської області є одним регіоном, який підтримує розвиток України. Його підприємства виробляють продукцію, яка задовільняє попит населення. Значну частку продукції регіону використовують підприємства інших галузей як сировину чи напівфабрикати. Україна має надзвичайно багату сировинну базу для розвитку усіх галузей промисловості Львівської області.

Актуальність обраної для написання теми розрахункової роботи зумовлює той факт, що регіон Львівської області належить до групи областей, які активно виготовляють продукцію. Це зумовлене як різноманітністю використовуваної підприємствами сировини, так і особливістю технологічних процесів, надзвичайно широким діапазоном застосування в народному господарстві і побуті його готової продукції і напівфабрикатів.

Метою даноъ роботи стало вивчення ряду питань – принципів і факторів розміщення галузей Львівської області, економічної оцінки і аналізу сучасного стану області, проблеми та перспективи розвитку.

Завдання розрахункової роботи заключаються в наступному :

- визначення факторів, які забезпечують сталий розвиток регіону;

- дати загальну характеристику населенню і трудовому потенціалу регіону;

- визначити підприємства, що формують імідж регіону.

Розділ 1. Фактори, які забезпечують сталий розвиток регіону

Геологічна будова області дуже складна, що зумовлено її положенням на межі трьох великих тектонічних структур – Східноєвропейської платформи, Західноєвропейської платформи і Карпатської складчастої системи. Дорифейський фундамент південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи лежить на глибині 5 – 6 км, він перекритий різновіковими відкладами осадочного чохла, які утворюють Волино-Подільську монокліналь, Львівський палеозойський прогин і Львівську крейдову западину. Верхню частину розрізу становлять мезозойська теригенно-карбонатна товща, неогенові вапняки, піски і глини та антропогенові льодовикові, водно-льодовикові грубоуламкові й піщано - глинисті відклади. Невеликий фрагмент Західноєвропейської платформи вклинюється між Львівським палеозойським прогином і Карпатською складчастою системою. Його складно дислокований нижньопалеозойський фундамент перекритий спільним із Східноєвропейською платформою мезо-кайнозойським чохлом. До структур Карпатської складчастої системи у межах області належать: Карпатська покривно-складчаста споруда, представлена Кросненською зоною, де розвинуті переважно олігоценові пісковики й аргіліти, і Скибовим покривом – серією насунутих одна на одну антиклінальних складок – скиб з верхньокрейдяного і палеогенового флішу; Передкарпатський прогин, виповнений потужною товщею молас, яка залягає на палеозойський і мезозойських платформних утвореннях, частково – на флішових верствах.

Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів. Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 – 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області – г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному – заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид – 1200 – 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) – найвищою точкою Львівської області.

Надра Львівської області багаті на корисні копалини; найбільше значення мають паливно – енергетичні та сировина для хімічної промисловості. Горючі корисні копалини представленні нафтою та природним газом (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам’яним вугіллям (частина Львівсько – Волинського басейну), торфом. Значні поклади калійної та кам’яної солі (Передкарпатський соленосний басейн, у тому числі Стебницьке родовище калійної солі),сірки (Передкарпатський сірконосний басейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту). Важливе значення мають запаси природних будівельних матеріалів (гіпсу, вапняку, мергелю, пісковиків, глини, у тому числі цементної). Є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальної грязі.

В цілому область добре забезпечена мінерально – сировинними ресурсами.

Клімат Львівської області помірно континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне (особливо у Карпатах), з великою кількістю хмарних і дощових днів. У горах клімат значно суворіший, спостерігається зниження температури з висотою (на 100м. висоти більше 0,5^о). Пересічна температура січня –3,9^о на Малому Поліссі, - 4,7^о на Подільській височині, -4,1^о на Передкарпатті, -6,1, -6,6^о у Карпатах; липня відповідно +18,2, +18,7, +18^о та +16, +15^о. Тривалість без морозного періоду 260-270 днів на рівнині й 140-150 днів у горах. Сума активних температур 2398^о. Кількість опадів на малому поліссі 641-742 мм. на рік, Передкарпатті – 685-773 мм., у горах – до 1000 мм. Максимальна кількість (60%) випадає протягом травня – вересня. Найбільш дощові літні місяці. В Карпатах дощі інколи випадають у вигляді злив, які іноді призводять до катастрофічних паводків. Сніговий покрив нестійкий, встановлюється в грудні, сходить у березні. Найбільша його висота у лютому (30-40 см. на рівнині й 50-40 см. у горах). Серед несприятливих кліматичних явищ – тумани, ожеледь, зливові дощі з градом, сильні вітри, весняні заморозки. Більша частина Львівської області лежить у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні, лише південно-західна частина – у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної кліматичної зональності. Діє Львівський обласний центр гідрометеорології. Розділ географічної сітки області зумовлений положенням її в межах Головного Європейського вододілу, що розділяє басейн Балтійського і Чорного морів. Територією області течуть 8950 річок, з них 216 довжиною понад 10 км. Кожна. Вони належать до басейна Дніпра і Дністра (басейн Чорного моря) та Західного Бугу (басейн Балтійського моря). Головна річка – Дністер (довжиною у межах області 250 км.), його притоки: Бистриця, Стрій, Свіча (праві), Стривігор, Верещиця (ліві). До басейну Чорного моря належать також р. Стир (приток Прип’яті), до басейну Балтійського моря – західний Буг та його притоки Полтава і Рата, а також вишня і Шкло (притоки Сану). Живлення річок дощове (50%), снігове (37%) та підземне (13%).Пересічна густота річкової сітки на Малому Поліссі 0,35 км/км², Передкарпатті 0,7 км/км², в Карпатах 1,5 км/км². На території області багато невеликих озер, найбільші Янівське, Дроздовицьке і Любінське. Збудовано більше 1200 водойм загальною площею водного дзеркала більше 60 тис. Гектарів. Річки й водойми використовують для промислового, комунального водопостачання та риборозведення.

Львівська область розташована в межах Західно-Поліської, західно лісостепової, Передкарпатської передгірної та Карпатської агрогрунтових провінцій. У північній її частині переважають дерново – підзолисті ґрунти (Мале Полісся), у північно східній чорноземи, в центральній сірі лісові, опідзолені, в Карпатах – буроземні ґрунти. В долинах річок – лучні, лучно – болотні грунти. Найбільш поширені сірі лісові, темно-сірі опідзолені (60% площі області). Ерозійно небезпечних земель 70% (в рівнинній частині 60%, в гірській не залісеній – 90%). Львівська область лежить у межах Центрально – Європейської широколистянолісової геоботанічної провінції та Східно – Європейської широколистянолісової геоботанічної провінції. Природна рослинність представлена лісовим, лучним і болотним угрупованням. Ліси (широколистяні, мішані і хвойні) становлять 25% області. В гірських та північних районах великі масиви лісів: соснових і сосново – дубових на Малому Поліссі та буково –соснових на Розточчі, буково – дубових, грабово дубових на Подільській височині, дубово – буково – ялицевих на Передкарпатті, букових і ялинових у Карпатах. Основні лісоутворюючі природи: сосна (23% площі лісів), ялина (20%), бук (17%), дуб (16%). Лучна рослинність збереглася лише у заплавах річок (заливні луки), на схилах балок і ярів (суходільні луки), в горах (після лісові та високогірні луки).

Тваринний світ Львівської області належить до Карпатського гірського зоогеографічного округу та Українського лісостепового зоогеографічного округу. Фауна області налічує 340 видів, у тому числі ссавців – 75%, гніздових птахів – 199, плазунів – 8, земноводних – 15, риб – 47. В гірських районах водяться бурий ведмідь, рись, лисиця, вовк, свиня дика, косуля європейська , олень карпатський, білка карпатська, нічний гостровуха; з птахів – глухар карпатський, дятел трипалий, шишкарі. В рівнинних районах трапляється заєць сірий, лисиця звичайна, білка, косуля, свиня дика, тхір степовий, полівки, їжак, ховрахи, кріт; з птахів – горлиця звичайна, канюк, сич хатній, перепел, галка, ворона, дятли, лелеки, жайворонки та інші. Акліматизовано зубра, ондатру, нутрію. Львівська область лежить у межах Західно – Української лісостепової фізико – географічної провінції, Малого Полісся та фізико – географічної країни Українські Карпати. Для північно – східної частини області, розташованої у лісостеповій зоні, характерне поєднання поліських (Мале Полісся) мореннозандрових і долинних, слабодренованих перезволожених і заболочених та лісостепових опільських рівнинно – височчиних природно – територіальних комплексів; для гірської частини – мішанолісових передгірських височинних і низькогірних. Серед сучасних природних процесів у північній частині Львівської області поширені перезволоження, заболочування, лінійний розмив, площинний змив дефляція; на Подільській височині – інтенсивні ерозійні процеси; на ділянках, де близько залягають вапняки та гіпс (Львівське плато) – карстові процеси. Передкарпаттю властиві інтенсивний площинний змив, у заплавах Дністра та його притоки перезволоження і заболочування; горах – ерозійні процеси, вивітрювання, зсуви, обвалювання, осипання, суфозія, сильні вітри, що призводять до буреломів і вітровалів. Проводяться значні роботи по охороні природи, впроваджується протиерозійна технологія сільського господарства, виробництва, контурне землеробство.

В області – 400 територій і об’єктів природно заповідного фонду (площа 60,2 тис. га.), в тому числі заповідники Розточчя, заказники ландшафтні Бердо, Пікуй, Стариці Дністра, ботанічні Волицький заказник та Лешнівський заказник, зоологічний діброва, лісові Лопатинський заказник та Сколівський заказник, гідрологічні Потелицький заказник та Чайковицький заказник (всі – всеукраїнського значення), ботанічний сад Львів, 2 дендрологічні парки; 23 заказника, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово – паркового мистецтва (всі – місцевого значення), 61 заповідне урочище.

Львівська область індустріально – аграрного типу. Понад 80% сукупної товарної продукції промисловості і сільського господарства припадають на промислові виробництва. Галузями спеціалізації всеукраїнському поділі праці є машино – будівна, хімічна, паливно – енергетична, лісова, деревообробна і целюлозно – паперова, легка та харчова промисловість у поєднанні з багатогалузевим сільським господарством і курортним господарством. Львівська область виділяється виробництвом автонавантажувачів, підвісних несучих конвеєрів, мопедів і шарошечних доліт (100% українського виробництво), автобусів (97,1%) кранів на автомобільному ходу (86,9%), ковальсько – пресовий машин (26,8%), телевізорів (28,1%), приладів, засобів автоматизації та запасних частин до них (20,6%), калійних добрив (59%), сірки (98,2%), цементу (12,7%), пару (33%), картону (23,6%), панчішно – шкарпеткових виробів (21,7%), меблі (7,2%) та інші. У галузевій структурі промисловості провідну роль відіграє машино – будівна і металообробна (43,4% товарної продукції) харчова (16,8%) та легка (13%), значне місце посідають паливно – енергетична (8,2%), хімічна та нафтохімічна (7,7%), лісова, целюлозно – паперова і деревообробна (4,5%),будівельних матеріалів (3%) галузі.

Паливно – енергетичний комплекс області включає видобування і переробітку кам’яного вугілля (12 шахт Львівсько – Волинського кам’яновугільного басейну і Центральна збагачувальна фабрика у Червонограді), газо та нафтовидобувна і переробну (на Передкарпатті), торфодобувну, електроенергетичну (Добротвірська ДРЕС, Бориславська і Львівська ТЕЦ). Машинобудівний комплекс найбільш складний.

Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючи галузі. Основні його сфери – сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону – довгунця, зернових культур та виробництво яловичини, м’яса птиці. В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства). В області 306 колгоспів, 90 радгоспів, 7 птахофабрик, овочева фабрика, 17 комбікормових заводів (найбільші – Стрийський, Красненський).

Створено 10 агропромислових комбінатів (“Дністер” – у Жидачівському, “Стрий” - у Стрийському, “Буг” – у Буському, “Подністров’я” – у Миколаївському районі та інші), 8 агропромислових об’єднань, 2 асоціації агропромислових кооперативів, 6 агрофірм, у тому числі овочева агрофірма “Провесінь”; 2 агроторгівельних міжнародних підприємств (Винники, Мостиська). Площа сільськогосподарських угідь становить 1263,2 тис. га., утому числі орні землі – 864,8 тис. га, сіножаті і пасовища – 375,3 тис. га. Посівна площа 868 тис. га. Осушено 465 тис. га, зрошується 38 тис. га (меліоративні системи “Дністер”, “Солокія”, “Верешиця”, “Нежухівка”, Полтвинська та інші). Основні зернові культури: озима пшениця, ярий ячмінь; технічні: цукровий буряк, льон – довгунець. На значних площах вирощують картоплю. Навколо Львова, Дрогобича, Червонограда, Трускавця, Моршина – овочівництво. Тваринництво м’ясо –молочного напряму (скотарство, птахівництво, свинарство). Розвивається ставкове рибництво і бджільництво.

За спеціалізацією сільського господарства в області виділяють 3 головні зони: гірсько – карпатську (головні чинники м’ясо – молочне скотарство), рівнинну (поєднання м’ясо – молочного скотарство з вирощуванням цукрових буряків, льону – довгунця) та приміську (м’ясо – молочне скотарство, птахівництво, овочівництво). До складу агропромислового комплексу області входять агропромислові спеціалізовані комплекси рослинницького (зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочевий у лісостеповій зоні та льонопромисловий на Малому Поліссі і у передгірних районах) та тваринницького (м’ясопромислового, молочнопромислового та птахо промислового) напрямків. Навколо міст розвиваються агропромислові приміські комплекси.

Транспортна система довжиною залізниць загального користування 1308 км, з них електрифіковано 763 км; пересічна густота 60 км на 1000 км². Головні залізничні магістралі: Київ – Львів – Стрий – Чоп, Львів – Самбір – Ужгород, Львів – Перемишляни, Львів – Івано-Франківськ, Стрий – Дрогобич – Самбір, Львів – Червоноград – Володимир-Волинський. Залізничні вузли: Львів, Красне, Стрий, Червоноград, Самбір. Довжина автомобільних шляхів 7,9 тис. км, у тому числі твердим покриттям – 7,6 тис. км. Пересічна густота автомобільних шляхів 366,9 км на 1000 км². Найбільша частина в центральній частині області та на Передкарпатті, найменша – в горах. Головні автомобільні магістралі: Льві – Броди – Київ, Львів – Стрий – Мукачеве, Львів – Мостиська, Львів – Івано-Франківськ, Львів – Тернопіль. У Львові – аеропорт. Територією області проходить нафтопровід “Дружба”, газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород, Іванцевичі – Долина. Внутрішні відміни. На території Львівської області сформувалися 3 господарські підрайони: Центральний, Південний і Північний. Галузі спеціалізації Центрального підрайону – машино – будівна, металообробна, легка, харчова; сільські господарства приміського типу, розвинуте рекреаційне господарство; Південного підрайону – видобування і переработка нафти, газу, калійних солей, деревообробка; м’ясо – молочне скотарство, льонарство; рекреація (Трускавець, Мор шин, Східниця). Спеціалізація Північного підрайону визначається вугільною, електроенергетичною і хімічною галузями промисловості; м’ясо – молочним скотарством та рослинництвом зерно – буряківничо – льонарського напряму.

Поиск по сайту: