Любов – джерело сили родини й суспільства

Міністерство оствіти і науки ,молоді та спорту в Україні

ВДНЗ «Житомирський торгово-економічний коледж»

Студентський проект

на тему:

“Родина – клітина суспільного організму”

Виконала:

Студентка групи ОТК-8

Білоконь Крістіна

Перевірила:

Степанчук Н.В.

Житомир 2013

План

Вступ

1.Роль та функції сім’ї

2.Любов – джерело сили родини й суспільства

3.Сім’я як специфічна педагогічна система

4.Поняття сімейного виховання

Список використаних джерел

Вступ

«Без сім’ї немає щастя на землі», – твердить народне українське прислів’я.

Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому

простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють. Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі, найрідніші люди – батько й мати, брати й сестри, дідусь і бабуся – завжди доброзичливі, ласкаві й чуйні, що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти – його частинка.

Дуже часто ми чуємо твердження, що сім’я – це основа «суспільства». І хоч ці слова такі звичні, вони, проте, не втрачають своєї актуальності й глибокого змісту. «З родини йде життя людини» – у цьому прислів’ї сконденсовано моральні й етичні принципи, за якими віками формувався моральний кодекс українців. Саме в сім’ї, де панує любов і взаємоповага, де належна увага приділяється вихованню національної свідомості, високої моральності, почуття справедливості й людяності, виростає гідний громадянин своєї країни, як і Сім'я - невід'ємна ланка суспільства, і неможливо зменшити його значення. Жодна нація, жодна скільки-небудь цивілізоване суспільство не обходилося без сім'ї. Найближче майбутнє суспільства також не мислиться без сім'ї. Для кожної людини родина - основа основ. Поняття щастя майже кожна людина пов'язує, насамперед, із сім'єю: щасливий той, хто щасливий у своєму домі.

Класичне визначення сім'ї говорить, що сім'я - це мала соціальна група, члени якої пов'язані шлюбом, батьківством і спорідненням, спільністю побуту, загальним бюджетом і взаємною моральною відповідальністю.

З родини людина виносить в суспільне і державне життя ті якості, які стають джерелом творення або зла і руйнування. Як хвора клітина створює хворі організми, так духовно збиткова сім'я відтворює в суспільство морально нездорові відносини.

Чи завжди ми замислюємося над питаннями:

- Чому саме ця жінка і цей чоловік вступають в шлюб?

- Чому люди живуть сім'ями?

- Чи витримає сім'я суворі випробування, які переживає наше суспільство сьогодні?

Проблематика досліджень обширна і різноманітна. Процеси розпаду і формування сім'ї, характер виконання її основних функцій, особливості взаємин подружжя і причини сімейних конфліктів в сім'ї, соціальні та економічні фактори, що визначають її спосіб життя, - ось далеко не повний перелік лише основних питань, до яких звертаються фахівців виплекані в родині ідеали несе н суспільство та свою майбутню сім’ю.

Мета мого проекту розглянути сім'ю в системі суспільних відносин.

Роль та функції сім’ї

Сім'я – це соціальне утворення, члени якого зв’язані спільністю побуту,своєрідний соціальний феномен, суспільство в суспільстві, де існують

свої правила і обов’язки. Держава, яка складається з повноцінних, розвинутих і культурноосвічених сімей, багата держава, у неї є майбутнє.

Сім'я несе окрім найрізноманітніших функцій – соціальні функції. До найголовніших можна віднести такі як:

· репродуктивну (продовження роду);

· виховну функцію;

· організація і використання вільного часу;

· взаємне піклування і взаємодопомога членів сім'ї.

Сім'я є сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім'ї і через сім’ю формуються первинні ціннісні орієнтації і соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що сім'я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтації на трудове, суспільно-політичне життя людини.

Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великими труднощами, тому що батьки нерідко не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості, яка формується. У цьому розрізі стає зрозумілим уся складність і трагічність наявності в суспільстві неповних сімей, які так чи інакше впливають на суспільно-політичне життя держави.

Що слід розуміти під широковживаними поняттями “родина”, “сім'я”? Історії суспільства, за словами учених, уже нараховується не менше чотирьох тисяч років. На всьому її протязі серце людини не втомлювалося збагачувати людські відносини й удосконалювати їх.

Однієї з найбільших цінностей людини є любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людської особистості, радість применшення себе заради того, кого любиш, радість продовження себе. Усе це виразилося в такому соціальному інституті як родина, сім’я.

У різні часи в різних народів існували різні погляди на родину, своє місце в ній, місце родини в суспільстві, з'являлося щось нове, але разом з цим залишалося, по суті, унікальним збагаченням людської душі – живої, шукаючої, що розвивається. Ідеальна родина немислима без любові. Любов – це тепло, ніжність, радість. Це головна рушійна сила розвитку людства, то заради чого існуємо всі ми, те що посуває людини до нерозважливо- героїчних учинків.

Не варто виробляти загальних канонів сімейного благополуччя: є різні типи людей, різні традиції і вдачі, і те, що підходить одним, зовсім не підходить іншим. Але кожна людина чекає від свого шлюбу якихось позитивні зміни у своєму житті. І якщо людині чомусь почуття "любов" виявилося недоступним, те це зовсім не виходить, що вона буде не щасливою і духовно обмеженою у своєму житті. Доля шлюбу – і це винятково важливо – куди більше залежить не від почуттів, з якими люди одружуються , а від їхнього характеру – чи доброти (недоброти), чи егоїзму (неегоїзму), чи привітності (байдужості). Саме від цього залежить доля їхніх почуттів, їхньої родини, їхня власна доля. Єдине, що, напевно, є свідомо нещасливим шлюбом – шлюб насильницький. У деяких країнах існує традиція, де родина складається за розпорядженням батьків. Так, і в нас у визначених соціальних шарах населення така ж ситуація має місце.

Що таке родина? По-перше, родина - це соціально-правовий інститут, що знаходиться під захистом держави. Штамп у паспорті, спільна особиста власність, право на спадкування, роздягнув майна при розводі, і все таке інше.

Ясно, що багато сторін цього інституту зникнуть разом із усіма державно-правовими інститутами, коли відімре держава, і утратять усякий зміст поняття "власність", "спадкування", "майно" і ін. По-друге, родина – це соціально-культурний інститут. Родина створена для дуже важливої потреби людини в самоствердженні, тобто в повазі з боку навколишніх. По-третє, родина – це особлива мала соціальна група, основний соціальний осередок суспільства. Особлива форма співдружності чоловіка і жінки для повноцінного відтворення наступного покоління.

Шлюб як і раніше має високий престиж, люди не хочуть жити на самоті. Важливої залишається виховна функція родини, однак велика роль приділяється державі і суспільству: діти виховуються в яслах, дитячих садах, школі, чималий вплив роблять і засоби масової інформації. Важливої є і рекреаційна функція родини, тобто взаємодопомога, підтримка здоров'я, організація відпочинку і дозвілля. У сучасному світі з його високим соціальним темпом родина перетворюється у віддушину, де людина відновлює свої психічні і фізичні сили. Не міняється одна з основних функцій родини репродуктивна, тобто функція продовження роду. Таким чином, ніщо і ніхто не може замінити функцій родини.

Родина - продукт суспільної системи, вона міняється зі зміною цієї системи.

Культура подружнього спілкування – неодмінна умова безконфліктного сімейного життя знання правил культури спілкування дозволяє уникати багатьох конфліктів і зберігати добрі відносини, навіть якщо виникають серйозні розбіжності. Крім того, при явно вираженому конфліктному поводженні одного з чи чоловіків членів родини застосування правил іншими значно знижує напруга, робить внутрішньо-сімейну обстановку набагато більш спокійною і створює сприятливу ситуацію для нормалізації відносин.

Уміння знайти компроміс – дуже важливе уміння. Відвертий егоїзм, непоступливість, дитячу упертість приводять лише до більшого загострення розбіжностей.

Сім'я виступає складним соціальним феноменом. Держава повинна створювати умови для повноцінного розвитку сімей. В сучасних умовах охорона благополуччя сім'ї повинна вводитися в ранг державної політики і, насамперед – через гарантоване право на працю кожної людини, кожної сім'ї, впровадження в життя програм, пов’язаних з підтримкою молодих сімей тощо.

Сім'я – це держава в державі, не варто забувати про це. Тим то і важливі здорові сім'ї, здорові відносини у них, для того, щоб в державі суспільство відчувало родинне тепло і затишок.

Любов – джерело сили родини й суспільства

Любов зароджується в людському серці з духовного зачатка. І з любові народжується людина вперше (біологічно) і вдруге (духовно). Перший раз людину народжують батьки, а другий раз вона народжується сама з духовного зародку в серці. Оце «друге, духовне, народження» людини і є її власною культурою (Г. Сковорода). Так із людських родин, родів самозароджується збірна особа народу. В українській духовній традиції любов є головною моральною чеснотою людини – виявом життєтворної сили й волі духу в чистому серці. Воля духу в поєднанні з палкою чуттєвістю серця виявляється як жагуча любов – кохання. Кохання пробуджує внутрішню духовну силу й загострює відчуття струмування життєвої енергії в людському єстві. Завдяки цьому відбувається глибинний взаємообмін енергією життя між чоловіком і жінкою, їхнє єднання в енергетичне ціле. Люблячі чоловік і жінка живуть із реальним відчуттям свого енергетичного єднання. А де є реальне відчуття одне одного, там немає місця марновірству й ревнощам. У народній мудрості багатьох етнічних культур знаходимо таку формулу цього глибинного відчуття: «Любов – це коли чоловік і жінка дивляться не одне на одного, а в одному напрямі». У люблячих людей відкривається внутрішній зір і вони бачать одну духовну мету. Любов – універсальний принцип почуттєво-духовної взаємності .

Поиск по сайту: