ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ. Тема 1.Загальні положення права інтелектуальної власності– 4 год.

Тема 1.Загальні положення права інтелектуальної власності– 4 год.

Тема 2.Авторське право – 4год.

Тема 3.Суміжні права - 2 год.

Тема 4.Об’єкти промислової власності – 4 год.

Тема 5.Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг – 4 год.

Тема 6.Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності – 2 год.

Тема7. Договори у сфері розпорядження майновими правами інтелектуальної власності – 2 год.

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вступні зауваження. Самостійне опрацювання програмного матеріалу (як обов’язкова форма навчання у вищому навчальному закладі 3-4 рівня акредитації) завершує цілісне вивчення теоретичного змісту програми навчальної дисципліни. Значну кількість матеріалу студенти опрацьовують без викладача з наступним контролем. Незважаючи на те, що матеріал вивчався самостійно, але в екзаменаційні (залікові, модульні) питання він вноситься обов’язково.

Список рекомендованих джерел поданий наприкінці програми.

За навчальним планом на самостійну роботу відведено 60 години.

Тема 1. Загальні положення права інтелектуальної власності - 8 год.

Завдання 1. Перечисліть міжнародні нормативні акти, які регламентують відносини правової охорони об‘єктів інтелектуальної власності.

Завдання 2. Дайте письмову відповідь на запитання:

Авторське та патентне право: спільне і відмінне у цивільно-правовому регулюванні.

Завдання 4. Проаналізувавши спеціальну літературу, визначте відмінності між двома правовими категоріями „право власності” та „право інтелектуальної власності”.

Тема 2. Авторське право - 8 год.

Завдання 1. Розмежуйте поняття „автор твору” і „суб‘єкти авторського права”.

Завдання 2. Визначте та дайте правовий аналіз поняттю „співавторство”.

Завдання 3. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, як автор цієї книги, права на її відтворення і розповсюдження видавництву “Радуга” не надавав.

Представник видавництва “Радуга” проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка видавництво не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книжки на умовах договору з видавництвом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.

У суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книжки. Останнє вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках знак “копірайт”, після якого зазначалося найменування видавництва.

Чи є правомірними дії видавництва “Цікавий світ” та видавництва “Радуга”? Як слід вирішити справу?

Завдання 4. Погуляєв звернувся до суду з позовом до ТОВ “НАК” та Єрьоменко про захист авторських прав. У позові він просив заборонити тиражування, розповсюдження аудіокасет, на яких були записані моноспектаклі позивача, а також вилучити та знищити усі примірники з торгового обігу та стягнути з відповідачів компенсацію за порушення авторського права у розмірі 7000 грн. і моральну шкоду у розмірі 700 грн. Позивач мотивував свої вимоги тим, що він є автором усних творів, зафіксованих на касетах, володіє виключними правами відносно їх використання та нікому цих прав не передавав.

Під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ “НАК” виготовило 500 примірників аудіокасет із записом моноспектаклів Погуляєва. На касетах були розміщені знаки охорони авторських прав та суміжних прав із зазначенням їх володільця - ТОВ “НАК”. Представники відповідача пояснили, що ці записи були випущені на замовлення Єрьоменко, який передав їм оригінал фонограми та видав дозвіл на відтворення її примірників. Частина касет (250 примірників) була передана ТОВ “НАК” в якості оплати за тиражування фонограми з правом їх розповсюдження. У суді Єрьоменко пояснив, що авторських прав Погуляєва він не порушував, а запис усних творів, які передавалися в радіоефірі, зробив самостійно на власній апаратурі. Тому він вважає себе виробником фонограми і особою, що має суміжні права на її використання.

Як слід вирішити справу? Чи є в даному випадку порушення авторських прав? За яких умов охороняються суміжні права виробників фонограм?

Завдання 5. Редакція газети "Відомості сьогодення" пред'явила до ТОВ «Інформ» позов про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав. Підставою для звернення до суду було розміщення на сайті відповідача в мережі Інтернет матеріалу, що був опублікований у газеті позивача. Майнові авторські права на цей матеріал були передані редакції газети автором надрукованої статті Тихим на підставі авторського договору. У зв'язку з цим позивач вважає свої авторські права порушеними і вимагає від ТОВ "Інформ" компенсації в розмірі 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що розміщення матеріалу на сайті у системі мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв'язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.

Чи має редакція авторські права на опубліковану статтю?

Чи вірні доводи відповідача?

Вирішить справу.

Тема 3. Суміжні права - 8 год.

Завдання 1. Проаналізувавши нормативні джерела, складіть таблицю майнових та особистих немайнових прав суб‘єктів авторського права та суміжних прав.

Завдання 2. Назвіть суб‘єктів авторського права та суміжних прав, яким притаманний критерій „творчості”, а у яких відсутній.

Тема 4. Об’єкти промислової власності - 10 год.

Завдання 1. Складіть зразок заявки на отримання патенту на винахід.

Завдання 2. Розкрийте порядок проведення експертизи заявки Державним департаментом інтелектуальної власності.

Завдання 3. Опрацювавши спеціальні нормативно-правові акти, визначте строки чинності правоохоронних документів об‘єктів права промислової власності.

Завдання 4.Назвіть способи передачі патентних прав на використання запатентованих розробок.

Завдання 5. Приватний підприємець Міщенко, отримавши патент на винахід «Пристрій для виготовлення морозива», виготовив партію таких пристроїв. Частину з них він продав ТОВ “Пошук”, а інші почав використовувати у своїй діяльності. Довідавшись, що ТОВ “Пошук” продало два пристрої без дозволу патентовласника іншим особам, Міщенко заявив позов про визнання цих договорів недійсними у зв’язку з порушенням його прав і стягнення плати за використання тих пристроїв, що залишилися у ТОВ “Пошук”. У випадку невиконання його вимог він погрожував забрати усі передані ним пристрої, що змусить ТОВ “Пошук” відмовитися від прибуткового бізнесу по виготовленню морозива.

ТОВ “Пошук” вважає дії Міщенко неправомірними, хоча і не бачить загрози для своєї підприємницької діяльності, оскільки може придбати такі ж пристрої у АТ “Світанок”, яке виготовляє і реалізує їх на території Росії у м. Бєлгороді.

Міщенко звернувся до АТ “Світанок” з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво АТ “Світанок” вважає, що виключні права Міщенко не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.

Проаналізуйте ситуацію. Які права має патентовласник? Що таке «вичерпання прав патентовласника»? Чим відрізняється право на винахід від права на матеріальний носій, у який втілено винахід?

Завдання 6.При виконанні трудових обов’язків працівник Шеремет створив винахід “Пристрій для виміру електроструму”. Вважаючи, що йому належать особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності, він подав заявку з метою отримання охоронного документу на зазначений об’єкт. Довідавшись про це, роботодавець, оскільки в трудовому договорі не було вирішено питання розподілу прав на створені винаходи, звернувся до юриста з проханням дати роз’яснення, які права він має на цей об’єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити.

Дайте аргументовану відповідь. Який винахід визнається службовим? Як розподіляються права між працівником і роботодавцем на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору?

Завдання 7. ТОВ “Альфа” у квітні 2003 р. отримало патент на промисловий зразок “Поліетиленова плашка” (дата подачі заявки – вересень 2002 р.) і почало їх виробництво з метою використання для розливу і продажу безалкогольних напоїв. Довідавшись, що АТ “Омега” виробляє такі ж поліетиленові пляшки, ТОВ “Альфа” звернулося до нього з позовом про припинення дій, які порушують права на промисловий зразок. АТ “Омега” проти позову заперечувало, оскільки такі поліетиленові пляшки вони в невеликих масштабах випускають ще з червня 2001 р., і пояснило, що з липня 2002 р. проводять серйозні підготовчі дії з метою випуску такої продукції в значних масштабах.

ТОВ “Альфа” з такою аргументацією не погодилося і вимагає або припинити використання промислового зразка, або укласти ліцензійний договір.

Проаналізуйте ситуацію. Що таке право попереднього користувача? Чи можна передати це право іншим особам?

Які дії може застосувати АТ “Омега” з метою захисту своїх прав? Чи були підстави для видачі охоронного документу на промисловий зразок?

У яких випадках існує потреба отримувати ліцензію на використання об’єкту патентного права? Які є види ліцензій?

Тема 5. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг - 8 год.

Завдання 1. Ознайомтесь зодним ізнаступних наукових джерел:

Демченко Т. С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні. // Вісник господарського судочинства. - 2001. -№3.- С. 198-206.

Крижна В. М. Співвідношення прав на торговельну марку та промисловий зразок за законодавством України. // Вісник господарського судочинства. - 2005. - № 3. -С. 191-197.

Мельник О. Товарний знак та його ознаки // Право України. - 1999. - № 2. -С. 22-29.

Прореферуйте одне з них (на вибір).

Завдання 2.Які умови охороноздатності комерційного (фірмового) найменування?

Завдання 3. Дайте відповіді на наступні запитання:

.В яких формах використовується право на знаки для товарів та послуг?

В якій формі повинні бути укладені договори про використання прав на знаки для товарів і послуг ?

В яких випадках припиняється право на знаки для товарів і послуг?

В яких випадках можливе визнання свідоцтва про право на знаки для товарів і послуг недійсним?

Який порядок повторної реєстрації прав на знаки для товарів та послуг ?

Який строк дії свідоцтва про охорону знака для товарів та послуг?

Який порядок видачі свідоцтва про правову охорону знаків для товарів та послуг?

Хто може бути суб`єктом права на фірмове найменування?

Які вимоги ставляться до назви місця походження товару?

На підставі чого надається правова охорона простому зазначенню походження товару?

Хто має право на реєстрацію кваліфікованого зазначення проходження товару?

З яких документів складається заявка на отримання свідоцтва на зазначення проходження товару?

Що визнається використанням зазначення проходження товару?

Які відмінності між правом на знаки для товарів та послуг і правом на зазначення походження товару?

Як здійснюється захист права на зазначення походження товару ?

Завдання 4.На ринку України з’явився у продажу апельсиновий напій “ФАНТАзія”, розлитий у пластикові прозорі пляшки, виробником якого є СП “Логос”. Довідавшись про це, компанія “Кока-Кола” звернулася до СП “Логос” з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності і відшкодування завданих збитків. Свої вимоги вона аргументувала тим, що домінуючою частиною назви напою “ФАНТАзія”, розташованої на етикетці напою у дві строки, є слово “ФАНТА”, і лише уважно придивившись до етикетки, можна розгледіти іншу частину “зія”, виконану маленькими буквами у другій строчці.

СП “Логос”, не вбачаючи у своїх діях порушень прав інших осіб, позовні вимоги не визнало, а подібний дизайн етикетки пояснило зручністю читання і розміщення назви напою на пляшці. До того ж СП “Логос” вирішило зареєструвати знак “ФАНТАзія” і подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності з метою отримати охоронний документ.

Компанія “Кока-Кола” вважає, що ніхто не може отримати право інтелектуальної власності на знак “ФАНТАзія” для безалкогольних напоїв, оскільки знаки “Fanta” і “Фанта” зареєстровані на території України.

На думку патентного повіреного, до якого звернулися за консультацією, торгівельна марка Компанії “Кока-Кола” підлягає охороні на території України навіть без реєстрації, оскільки апельсиновий напій “Фанта” реалізується на ринку України з 1996 р.

Яке рішення повинен прийняти суд? Які дії визнаються порушенням права на торгівельну марку? Які існують способи захисту порушених прав?

Чи змінилося б рішення, коли б СП “Логос” використовувало знак “ФАНТАзія” чи “ФАНТА” для тканини?

Завдання 5. Назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколи­шнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ «Орієнтир» генера­льну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і на використання на­йменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел міне­ральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.

На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібо-булочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Джерело» випускає мінеральну воду «Боржомі». Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ «Джерело» своїми діями вводить споживача в оману відносно дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ «Джерело» оскільки в Україні відсутня торговельна марка «Боржомі», то його дії не суперечать чинному законодавству України. До того ж ТОВ «Джерело» подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документу на торговельну марку “Боржомі”.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка?

Завдання 6. Концерн «Укрспирт» подав заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на торговельну марку «Горобина на коньяці» для алкогольного напою. Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць походження Франції заперечував проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація торговельної марки, яка містить як елемент позначення «коньяк», яке є географічним зазначенням, зачіпає національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною і Францією. Концерн «Укрспирт» не погодився із зазначеними аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають «коньяк» як вид міцного ароматного виноградного напою, виготовленого із виноградного спирту. І взагалі, словесне позначення «коньяк» стало в Україні загальноприйнятим як позначення певного виду товару, яке асо­ціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося у видову назву товару. Представники Франції вважають, що така аргументація є підставою для порушення їх прав шляхом використання найменування місця походження «коньяк».

Вирішить спір.

Завдання 7.Комітет по захисту прав споживачів звернувся до суду з вимогою припинити дії ТОВ “Росинка”, які вводять в оману споживачів відносно дійсного місця добування і розливу мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей, а також стосовно місця виготовлення інших товарів. Зокрема, знаходячись у м. Харкові, ТОВ “Росинка” виробляє та реалізує маргарин “Полтавський” і мінеральні води “Миргородська” та «Боржомі». На думку Комітету, використання географічного зазначення можливо лише тими суб’єктами підприємницької діяльності, які знаходяться відповідно у м. Полтаві, м. Миргороді та Грузії.

ТОВ “Росинка” довідавшись, що назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку найменувань місць походження Грузії, визнало вимоги Комітету у цій частині. Що ж стосується мінеральної води “Миргородська” та маргарину “Полтавський”, то оскільки в Україні не зареєстровано такі географічні зазначення, ТОВ “Росинка” вважає, що їх може використовувати будь-яка зацікавлена особа.

Юрист, до якого звернулися за консультацією, порекомендував ТОВ “Росинка” зареєструвати торгівельні марки “Миргородська” та «Боржомі» для мінеральної води і “Полтавський” для маргарину, що дасть їм можливість безперешкодного використання цих зазначень.

Як потрібно вирішити спір? Які особи мають право на використання географічних зазначень? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка, до складу якої входить таке зазначення походження товару?

Поиск по сайту: