Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених

РІСТ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Лекція № 7

СЕЧОВА СИСТЕМА

ШКІРА, ПІДШКІРНА ЖИРОВА КЛІТКОВИНА. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ

СЕЧОВА СИСТЕМА

•​ Ембріональний розвиток сечової системи.

•​ Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених.

•​ Механізм сечоутворення:

•​ Геронтологічні зміни сечової системи.

•​ Проблеми, пов’язані із сечовими органами.

До сечової системи належать нирки, сечоводи, сечо​вий міхур, сечівник. Нирки утворюють сечу, інші органи — се​чові шляхи. За нормальних умов нирки виконують три основні функції:

1)​ регулюють склад позаклітинної рідини та кислотноосновний стан організму;

2)​ забезпечують виведення з організму токсичних речовин та продуктів метаболізму;

3)​ секретують ренін та місцеві тканинні гормони (кініни, простагландини), які впливають на тонус судин та інтенсив​ність ниркового кровообігу, еритропоетини та інгібітори ери- тропоезу, перетворюють вітамін Б на активну форму.

Нирки закладаються на 3-му тижні ембріонального життя зародка і проходять три стадіїрозвитку: пронефрос; мезонефрос; метанефрос.

Перший етап утворення головної нирки (пронефрос) відбу​вається наприкінці 3-го тижня ембріогенезу. Пронефрос розта​шований у головному кінці на дорсальному боці ембріона.

Другий етап утворення тулубної нирки (мезонефрос) відбу​вається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Утво​рюються канальці й вивідна протока, яка відкривається в кло​аку.

Ембріональний розвиток сечової системи

Третій етап формування тазової нирки (метанефрос) відбува​ється на 5-му тижні ембріогенезу. Метанефрос має подвійне походження — частково він утворюється з мезонефроса, а частко​во з мезодерми. З вивідної протоки мезонефроса утворюються сечоводи, ниркові миски, система збиральних канальців нир​ки. Мезодермальне походження мають капсули ниркових клу​бочків та канальці майбутніх нефронів. Пізніше в мезодерму проникають кровоносні судини й утворюються капілярні петлі нефрона. Канальці нефрона зростаються зі збиральними тру​бочками. Мембрана проривається й утворюється з’єднання між нирковою мискою і нефронами. Якщо мембрана залишається, то формуються кісти нирки. Клубочки нефронів завершують свій розвиток, якщо ембріон досягає маси 2500 г. У недоноше​них дітей цей процес завершується після народження дитини.

Закладається тазова нирка в каудальній частині ембріона. На 7-му тижні ембріогенезу нирка переміщується в черевну порожнину, на 9-му тижні вона розташовується вище від бі​фуркації аорти. У цьому місці нирка обертається на 90° таким чином, що її опуклий край стає латерально (до цього часу він стояв дорсально). Унаслідок порушення переміщення нирки може утворитись однобічна тазова нирка, підковоподібна нир​ка, дистопічна нирка, опущення нирки тощо.

Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених

Коли народжується дитина, нирки у неї морфологічно і фізіо​логічно незрілі. Маса нирок у новонароджених становить 1:100 (у дорослих 1:200) по відношенню до маси тіла. Відносно великі розміри нирок і короткий відділ попереку зумовлюють низьке розташування нирок у дітей раннього віку. У них верхній по​люс нирки розташований на рівні XI—XIIгрудних хребців, а нижній — на рівні верхнього краю IVпоперекового хребця. До 1-го року життя верхній і нижній полюси нирки зближені й орган має кулясту форму, тільки в подальшому нирка набуває бобоподібної форми. У дітей раннього віку нирки більш рухливі, ніж у дорослих, що пов’язано зі слабким розвитком навколониркової клітковини і фасцій. Під час вдиху в дітей 1-го року життя обидві нирки зміщуються вниз на 1 см, тобто на висоту тіла і поперекового хребця. Особливості сечових органів:

1.​ У новонароджених маса нирок становить 10—12 г, у віці 5-6 міс вона збільшується в 3 рази, а потім збільшення маси вповільнюється.

2.​ Нирки у новонародженого мають частки. Кірковий шар недостатньо розвинений, мозковий шар переважає над кірко​вим у співвідношенні 1:4. Прошарки сполучної тканини вира​жені слабо. У нирках новонароджених клубочки нефронів роз​ташовані дуже компактно. На 1 см² їх кількість досягає 50, у віці 1 року — 18—20, у дорослих — 7—8.

3.​ Нефрон у новонародженого недостатньо диференційова​ний. Внутрішній (вісцеральний) шар капсули клубочка нефро- на складається з кубічного епітелію, тому процес фільтрації утруднений. На 4-му місяці життя плоский епітелій починає з’являтися в деяких капсулах, на 8-му місяці життя вже всі капсули нефронів мають плоский епітелій.

4.​ Клубочки нефронів у новонароджених мають малий діа​метр — 85 мк (у людини 30 років розміри клубочків становлять 210 мк). Найбільш інтенсивно клубочки збільшуються в перші два роки життя — потім у періоди 5—6 років, 9—10 років та 15-19 років. Малим розміром клубочків нефронів пояснюєть​ся невелика загальна фільтрівна поверхня їх у новонароджених (близько 30 % від норми дорослого). У новонароджених клубочки мають малий діаметр просвіту капілярів, багато з них не функціонують (капілярна сітка може спадатися).

5.​ Канальці нефрона у новонародженого значно коротші, їх просвіт у 2 рази вужчий, ніж у дорослих. Те саме стосується і петлі нефрона. Канальці і петля нефрона розташовані в межах кіркового шару. З віком збільшується довжина нефрона. Це збільшення триває до статевого дозрівання. Процес реабсорбції сечі у новонароджених менш інтенсивний.

6.​ Гломерулярний апарат, який має значення в утворен​ні реніну і контролює виведення натрію, у новонароджених розви​нений слабо, його формування завершується у віці два роки.

7.​ Ниркові миски розвинені добре, але м’язові та еластичні елементи виражені слабо.

8.​ У дітей раннього віку виражений зв’язок лімфатичної системи нирок з лімфатичними судинами кишок, що пояснює швидкий перехід інфекції з кишок до нирок і навпаки. Ниркові миски у новонародженого розташовані внутрішньонирково.

9.​ Сечоводи у новонароджених звивисті, мають більше ви​гинів, їх діаметр у середньому 0,3—0,4 см (досить вузький). Ці особливості сприяють застою сечі і приєднанню бактеріальної мікрофлори.

10.​ Сечовий міхур у новонароджених розташований вище, ніж у дорослих (над симфізом). Передня його стінка не вкрита очеревиною. Слизовий шар міхура добре розвинений. Ємкість міхура змінюється (мал. 52): у новонародженого — ЗО мл, у віці 1 року — 60 мл, 5 років — 135 мл, 14 років — 260 мл.

11.​ Сечівник у дівчаток коротший, його довжина 1—2 см, а діаметр ширший, ніж у хлопчиків. У хлопчиків сечівник завдовжки 5—6 см, його згини виражені сильніше, що треба враховувати під час катетеризації. У каналі слабо розвинута еластична тканина та сполучнотканинна основа. Слизовий шар розвинутий добре.

12.​ Акт сечовиділення в перші місяці життя відбувається на основі природжених безумовних спінальних рефлексів. Піз​ніше він регулюється підкіркою і корою великого мозку.

Поиск по сайту: