ІІІ. Структура програми. Міністерство освіти і науки України

Форма № Н-3.03

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра журналістики

Програма

Державного екзамену з журналістики

Підготовки «бакалаврів»

Напряму 6.030301 «Журналістика»

спеціальності 6.030301 «Журналістика»

(з можливістю подальшого навчання 7.03030101 та 8.03030101)

(Шифр за ОПП ППП 4.1.25

Запоріжжя

2014 рік

Розробники: д.ф.н., професор кафедри журналістики ЗНТУ Погребна В.Л.к.ф.н., доцент кафедри журналістики ЗНТУ Панченко С.А., к.ф.н., доцент кафедри журналістики ЗНТУ Пода О.Ю., к.ф.н., доцент кафедри журналістики ЗНТУ Клименко Н.А., к.ф.н., доцент кафедри журналістики ЗНТУ Тонкіх І.Ю.,

Затверджено на засіданні кафедри журналістики (протокол № 1 від 18 серпня 2014 року)

Схвалено науково-методичною комісією гуманітарно-правового факультету (протокол № 1 від 19 серпня 2014 року).

І. Пояснювальна записка

Програма призначена для проведення державного екзамену з журналістики на спеціальності “Журналістика” гуманітарно-правового факультету (рівень бакалаврату).

Зміст програми визначається професійними завданнями підготовки сучасного журналіста. Він включає питання з трьох базових напрямків – історії журналістики (української та зарубіжної), теорії журналістики та теорії і методики журналістської творчості. Розвиток історії літератури представлено від зародження до сучасного періоду. Включені до програми питання з теорії журналістики відображають проблеми сучасного інформаційного простору, функціонування журналістики як найки, текстознавства тощо. Блок питань з теорії і методики журналістської творчості містить питання щодо особливостей жанрової системи сучасної журналістики, особистості автора, методології та психології творчості.

Структура екзамену. Форма екзамену – усна.

Вимоги до відповіді студента. Під час відповіді студент має продемонструвати ґрунтовні теоретичні знання щодо основних етапів розвитку української та зарубіжної журналістики, належний рівень аналізу журналістського тексту з точки зору його проблемно-тематичної, композиційної, жанрової характеристики. Студенти повинні бути знайомі з різними напрямками науки про журналістику, із різними точками зору з того чи іншого питання. Найважливішим підсумком підготовки має бути високий рівень володіння навичками аналізу та написання журналістських матеріалів.

Бакалавр журналістики повинен володiти основними поняттями, концепцiями i фактами сучасної журналістикознавчої науки.

ІІ. Критерії оцінювання

- «відмінно» – студент демонструє вільну орієнтацію в головних етапах розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, поетиці журналістського тексту, теорії, методиці та психології його створення й аналізу, питаннях щодо специфіки журналістської творчості; наводить приклади із власної творчої біографії;

- “добре” – студент демонструє вільну орієнтацію в головних етапах розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, поетиці журналістського тексту, теорії, методиці та психології його створення й аналізу, питаннях щодо специфіки журналістської творчості; але відповідь містить деякі неточності без допущення серйозних фактичних помилок; відповідь має реферативний характер, не несе в собі власних висновків щодо підготовки журналістського тексту;

- “задовільно” – студент має уявлення про головні етапи розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, але не має чіткого уявлення про теорію, методику та психологію створення й аналізу журналістського тексту, відповідь містить суттєві, фактичні помилки;

- “незадовільно” – студент взагалі не орієнтується в матеріалі, не має уявлення про основні етапи розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, не може надати змістову і формальну характеристику журналістського твору.

ІІІ. Структура програми

«Історія української журналістики»

1. Пражурналістика Античності й Середньовіччя в Європі

2. Передумови виникнення та національні джерела української журналістики

3. Початковий етап виникнення журналістики в Україні. “Gаzett de Leopol” – перша тижнева газета в Україні.

4. Харківські газети і журнали (1812-1825). Журнальна публіцистика.

5. Альманах як тип неперіодичного видання. Українська альманахова журналістика 1830–1840-х років

6. “Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.

7. Журналістська та редакторська діяльність П. Куліша. Загальна характеристика альманаху “Хата”(1860).

8. Пробудження національно-культурного руху. Загальна характеристика, програма часопису, редактори «Основи».

9. Історичні передумови Валуєвського циркуляру 1863 р. та Емського указу 1876р. Загальна характеристика документів.

10. Журналістський процес кінця 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

11. “Журнал “Правда” (1867-1899). Періодизація “Правди”.

12. Міжжурнальна полеміка 1889 р. та її значення у формуванні радикальної преси 90-х рр.

13. Публіцистична діяльність І.Франка та М.Павлика.

14. Журнал І.Франка “Життє і Слово”.

15. Періодизація, програма та структура журналу «Літературно-науковий вісник».

16. М.Грушевський як реформатор видавничої та журнальної справи в Галичині. Видавнича діяльність НТШ.

17. Суспільно-політичні і громадсько-культурні передумови виникнення української друкованої журналістки в Наддніпрянщині на поч.. ХХ ст.

18. М.Міхновський – публіцист і організатор української преси. “Самостійна Україна”.

19. Друковані видання періоду Першої світової війни, їх різновиди.

20. Публіцистична діяльність В. Винниченка. Періодика в роки української державності 1917-20-х років ХХ ст.

21. Ліквідація українського національного відродження в 30-ті роки. Комуністично-радянська преса України.

22. Українська преса періоду другої світової війни.

23. Комуністично-радянська преса України та її напрямки у післявоєнний період.

24. Журналістика доби “застою”.

25. Преса Радянської України часів перебудови (1985-1991р.р.).

26. Преса України періоду незалежності

27. Журналістика Росії ХVІІІ-початку ХХ століття.

28. Західноєвропейська пражурналістика доби Відродження й Реформації

29. Західноєвропейська журналістика 18-поч. 20 ст.

30. Журналістика Північної Америки 18-поч. 20 ст.

Теорія журналістики

1. Журналістська як наука і як предмет вивчення

2. Журналістика як сфера масово-інформаційної діяльності

3. Основні напрями професійної діяльності журналіста.

4. Масова інформація, її сутність і зв’язок з журналістикою.

5. Семантична, прагматична, синтаксична адекватність журналістських творів як запорука інформованості аудиторії.

6. Роль і специфіка публіцистики в журналістиці.

7. Журналістика як система засобів масової інформації. Складові системи.

8. Система ЗМІ в Запорізькій області.

9. Інформаційний простір, його визначення та різновиди.

10. Інфраструктура ЗМІ, її складові.

11. Типологія ЗМІ, її аспекти та чинники.

12. Журналістика в системі соціальних інститутів.

13. Принципи та функції журналістської діяльності.

14. Дієвість, ефективність та результативність журналістської діяльності.

15. Державна політика в галузі ЗМІ.

16. Журналістика як “четверта влада”.

17. Соціально-політичний вимір діяльності журналіста

18. Основні методи й засоби журналістики як сфери обміну інформації.

19. Соціологічні методи в журналістиці.

20. Журналістика як форма творчої діяльності.

21. Основні ознаки журналістського матеріалу.

22. Формування громадської думки засобами масової інформації.

23. Жанри журналістики як адекватні форми втілення інформації.

24. Психологічно-особистісні якості журналіста-професіонала.

25. Законодавство України, що регламентує діяльність ЗМІ.

26. Свобода друку і журналістської діяльності в Україні.

27. Цензура і ЗМІ. Форми й методи цензури й самоцензури ЗМІ в Україні.

28. Новітні тенденції розвитку мас-медіа.

29. Проблема глобалізації та журналізм. Єдиний світовий інформаційний простір

30. Проблема інформаційної безпеки у світі.

Поиск по сайту: